Комунікації в ЗЕД

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ 5

Розділ 1. Теоретично-методологічні  аспекти системи комунікацій

в управлінні зовнішньоекономічної діяльності 8

1.1 Поняття, сутність  міжнародних комунікацій та 

комунікаційного процесу 8

1.2 Зміст та складові системи комунікацій в управлінні

ЗЕД підприємств 18

1.3 Розвиток та роль інформаційних технологій

в системі комунікацій ЗЕД підприємств 26

Висновок з розділу 33

Розділ 2. Комплексний  аналіз діяльності ТДВ «Первомайського 

електромеханічного заводу ім.К.Маркса»  36 2.1Загальна характеристика ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» 36 2.2 Аналіз виробничо-господарської діяльності

ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» 36 2.3 Аналіз фінансового стану ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» 40 2.4 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТДВ «ПЕМЗ

ім.К.Маркса» 60 2.5 Аналіз системи комунікацій в управлінні

зовнішньоекономічною діяльністю на ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» 71

Висновок з розділу 75

Розділ 3. Удосконалення  системи комунікацій в управлінні

зовнішньоекономічною  діяльністю ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» 78

3.1 Вибір та обґрунтування  напрямків удосконалення

системи комунікацій  в управлінні ЗЕД ТДВ «ПЕМЗ  ім.К.Маркса» 78

3.2 Удосконалення системи  комунікацій на ТДВ «ПЕМЗ ім.

К.Маркса» шляхом впровадження інформаційної системи CRM                     87

3.3 Оцінка ефективності впровадження системи

Microsoft Dynamics CRM», на ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» 96

Висновок з розділу 99

Висновки 105

Список використаних джерел 106

Додатки 107

Додаток А «Організаційна структура підприємства» 108

Додаток Б «Баланс підприємства за 2011рк» 109

          Додаток В «Звіт про фінансові результати за 2011» 110

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність  теми дипломної роботи. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є важливою і невід’ємною сферою господарської діяльності, яка при ефективному використанні всього комплексу сучасних форм і методів міжнародного бізнесу здатна позитивно впливати на ефективність виробництва, його технічний рівень, якість продукції, що виробляється.

Вихід підприємства на зовнішні ринки сприяє пристосуванню економіки  до системи світових господарських відносин, формуванню економіки відкритого типу. Саме тому розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства – це суттєвий фактор підвищення ефективності господарської діяльності як на рівні макроекономіки, так і в масштабах усього народного господарства.

Сучасний стан ринкових відносин свідчить про необхідність використання поняття «комунікація»  для характеристики інформаційних  процесів у суспільстві та розширяє сферу його застосування. Перше десятиліття  ХХІ ст. засвідчило, що технологічний та інноваційний прогрес і швидкість, з якою країни почали використовувати його для підвищення рівня свого добробуту та рівня соціально-економічного розвитку, не є однаковими та рівнодоступними для всіх країн. Розвиток світового господарства визначається швидкими, переважно нічим не обмеженими потоками інформації, ідей, культурних цінностей, капіталів, людських ресурсів, товарів і послуг. При цьому економічний розвиток характеризується нерівномірністю та інформаційним розривом між окремими країнами та регіонами. Так, спостерігається асиметрія розподілу ресурсів, доступу до знань, інформації, нових технологій, а також до каналів їх найбільш ефективної передачі.

Комунікації відіграють велику роль в процесі управління зовнішньоекономічною діяльністю. Вони виступають складовою процесу, необхідним для здійснення менеджером управлінських дій.

Успіх підприємства в умовах зростаючої конкуренції багато в чому визначається тим, наскільки точно і своєчасно вона здатна визначити потреби і індивідуальні переваги кожного зі своїх клієнтів, запропонувавши продукт або послугу на вищому, ніж конкуренти, рівні. Зберегти свої позиції на ринку і отримати додатковий прибуток допомагають сучасні технології управління взаєминами із замовниками, а саме CRM - системи.

Мета дипломної  роботи. Дослідження теоретичних аспектів системи комунікацій в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю та вироблення рекомендацій щодо удосконалення системи комунікацій  в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса».

Для досягнення поставленої мети вирішено такі наукові та практичні завдання:

• досліджено існуючи теоретичні положення щодо сутності понять «комунікації» та «комунікаційної системи» в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства;
• аналіз системи комунікацій в у зовнішньоекономічною діяльністю;
• розглянута можливість удосконалення системи комунікацій на підприємстві;
• обґрунтований вибір щодо впровадження інформаційної системи на підприємстві.

Об’єкт дослідження. Система комунікацій в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства.

Предмет дослідження. Теоретично-методологічні засади організації системи комунікацій в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження послугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі зовнішньоекономічної діяльності, організаційного менеджменту, стратегічного управління підприємством, створення сумісних підприємств.

У роботі використано  системний аналіз (при визначенні системи комунікацій, процесу комунікацій); метод логічного аналізу (при визначенні логіки дослідження сутності системи комунікацій в управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства); статистико-економічний метод (при аналіз виробництва і реалізації продукції, матеріальних ресурсів, основних фондів, собівартості продукції, оцінка фінансових результатів, структури та динаміки майна і джерел його утворення, оцінка фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності).

Інформаційною базою  дослідження є офіційні статистичні  матеріали, законодавчі та нормативні документи, що регламентують діяльність суб’єктів господарської діяльності, а також дані фінансової і статистичної звітності підприємства.

Результати  дослідження дипломної роботи. Розроблені в дипломній роботі підходи й отримані результати доведені до рівня методичних узагальнень, що дозволяє здійснювати оцінку й ефективне управління системою комунікацій підприємства.

До числа основних результатів, що мають найбільш практичне  значення, належать пропозиції щодо вдосконалення системи комунікацій на підприємстві:

• визначення напрямків удосконалення системи комунікацій в управлінні ЗЕД підприємтсва;

• збільшення прибутку від впровадження інформаційної системи;
• зменшення витрат за рахунок впровадження інформаційної системи.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМИ КОМУНІКАЦІЙ В УПРАВЛІННІ ЗЕД

1.1 Поняття, сутність  міжнародних комунікацій та комунікаційного процесу

 

Управління в організації  здійснюється через людей. Одним  з найважливіших інструментів управління в руках менеджера є що знаходиться в його розпорядженні інформація. Використовуючи і передаючи цю інформацію, а також отримуючи зворотні сигнали, він організовує, керує і мотивує підлеглих. Багато що залежить від його здатності передавати інформацію таким чином, щоб досягалося найбільш адекватно її сприйняття тими, кому вона призначена. Багато менеджерів розуміють важливість цієї проблеми і приділяють цьому велику увагу.

У процесі комунікації  інформація передає від одного суб'єкта іншому. Суб'єктами можуть виступати  готельні особистості, групи навіть цілі організації. У першому випадку комунікація носить між особовий характер і здійснюється шляхом передачі ідей, фактів, думок, натяків, відчуттів або сприйнять, відчуттів і відносин від однієї особи іншій в усній або який-небудь іншої форми (письмово, жестами, позою, тоном голосу і т. п.) з метою отримання у відповідь бажаної поведінки.

Комунікація та інформації різні, але пов'язані між собою  поняття. Комунікація включає в  себе і те, що передається, і то як це "що" передається.

Комунікація пред'являє  вимоги до кожного з учасників  управлінської взаємодії. Так, кожен  учасник повинен мати всі або  деякими здібностями: бачити, чути, відчувати, сприймати запах і  смак. Ефективна комунікація вимагає  від кожної зі сторін певних навичок і вмінь, а також наявність певного ступеня взаємного розуміння [5].

На думку Віханського  О.С. термін «комунікація» походить від лат. «соттішз», що означає «загальне»: передає інформацію намагається встановити

«спільність» з одержують  інформацію [9]. Звідси комунікація може бути визначена як передача не просто інформації, а значення або сенсу за допомогою символів.

Латфуллін Г.Р., під комунікацією розуміється обмін ідеями, думками  та інформацією в усному та письмовому вигляді за допомогою символів. При цьому передана інформація повинна бути значима для учасників комунікації. Мета комунікації -. добитися від принімающего боку точного розуміння відправленого повідомлення [25].

З іншого боку, Чаусов Н.Ю. вважає, що комунікації - це обмін інформацією, на основі якого керівник приймає рішення і доводить їх до співробітників організації [30].

А Фролов С.С. вважає, що термін «комунікація» (від лат -. «Спілкування» - робити загальним, повідомляти, розмовляти пов'язувати) з'явився у науковій літературі на початку XX століття (хоча, ймовірно, перша модель комунікації була запропонована Арістотелем, що виділив такі компоненти процесу комунікації, як оратор, мова і аудиторія) [15].

Термін «комунікації»  швидко став загальноприйнятим, проте  його поширення зовсім не означало, що комунікації перетворилися на одну з важливих складових соціальних досліджень. Тільки розвиток різних концепцій організацій додало актуальність проблем, пов'язаних з побудовою та функціонуванням комунікаційних мереж.

Ефективна міжособистісна комунікація в силу ряду причин важлива для успіху в управлінні. По-перше, рішення багатьох управлінських задач будуються на безпосередній взаємодії людей (начальника з підлеглим, підлеглий з іншим підлеглим) в рамках різних подій. По-друге, міжособистісна комунікація, можливо, є кращим способом обговорення і вирішення питань, що характеризуються невизначеністю двозначністю [9].

Роль комунікації в  організації. Формування комунікаційних мереж та створення умов для успішного  функціонування комунікацій в організації складають одну з найважливіших задач управління. Не випадково німецький вчені В. Зігерт і Л. Ланг відзначають: «Хліб людей організації - інформація та комунікації. Якщо порушуються інформаційні потоки всередині підприємства і зв'язки з зовнішнім світом, саме існування цього підприємства під загрозою. Однією інформації недостатньо. Тільки коли вона відповідним чином перетвориться і обробляється, тобто коли виникають комунікативні зв'язки, забезпечуються існування і ефективна діяльність організації ». 
Згідно ряду опитувань, проведених американськими дослідниками організації, а також 73% керівників американських, 63% англійських і 85% японських компаній вважають, що недостатня розробленість комунікацій є головною перешкодою на шляху досягнення ефективності діяльності організації [28].

Дійсно, обмін інформацією  включений як найважливіша ланка  у всі основні види діяльності організації, отже, якщо комунікаційні  зв'язки (як внутрішні, так і зовнішні) не існують або не діють, це негативно  позначається на функціонуванні всієї організації. Це пояснюється рядом причин:

• керівникам підрозділів організації доводиться витрачати багато часу на пошук потрібної інформації та її обробку;
• відбувається дублювання інформації, оскільки одна і та ж інформація надходить а підрозділ організації і до її керівництва з різних джерел;
• в одних підрозділах і у одних керівників відчувається брак інформації, тоді як в інших підрозділах може відбутися інформаційне перевантаження;
• працівники організації мало обізнані про її діяльність, плани, орієнтації і положення у зовнішньому середовищі, що негативно позначається на процесах інтеграції, точному виконанням розпоряджень керівництва і т.д.

У зв'язку з цим однією з головних цілей управління в  організації є створення системи  комунікації. Її запуск і контроль за нормальним функціонуванням.

Міжнародні комунікації  мають свій, причому вельми специфічний  характер. Неспівпадання нравів, розбіжності  в економіці, релігії, образі життя  – все це породжує специфічні бар’єри  на шляху декодування інформації, що надходить. Спеціаліст-менеджер, який посилає повідомлення представникам різних народів та цивілізацій, повинен у кожному конкретному випадку кодувати його саме під кожну з них. Одне й те повідомлення, відправлене різним адресатам. Скоріш за все не буде сприйнято. Хтось його зрозуміє, а хтось – ні.