Комунікації в ЗЕД

В таблиці 2.7 представлено конкретні сегменти ринку і частка реалізації за даними сегментами за 2010 – 2011 роки.

 

Таблиця 2.7

Географічна структура  експорту продукції ТДВ «ПЕМЗ ім. К. Маркса»

Країна	Частка ринку , %		Відхилення, %
	2010 р.	2011 р.
Республіка Казахстан	3,49	9,32	5,83
Російська Федерація	87,28	84,43	-2,85
Республіка Білорусь	8,5	4,34	-4,16
Інші країни	0,75	1,91	1,16

 

За даними таблиці 2.7 можна зробити висновок, що обсяги реалізації продукції зменшився на Росію (-2,85%) та на Білорусь (-4,16%). Але в Казахстан обсяги експорту збільшились майже втричі. ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» розширює ринок збуту, про це свідчить збільшення обсягів експорту в інших країнах.

За останні два роки значно зріс експорт продукції в  країни дальнього зарубіжжя –  це є ознакою інтеграції нашої  країни в світове співтовариство. Значно скоротився обсяг продажів в  Вірменію, на цьому ринку наш завод  почав втрачати лідируючи позиції.

В 2011 році у загальній реалізації продукції частка експорту становить 61%, що на 2% більше ніж в 2010 році (рис. 2.2; 2.3).

 

 

Рис.2.3 – Частка експорту у загальному обсязі реалізації продукції  за 2010 р.

 

 

Рис.2.3 – Частка експорту у загальному обсязі реалізації продукції за 2011 р.

Таким чином, ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» з кожним роком збільшує обсяг експорту продукції, що позитивно впливає на розвиток підприємства в цілому.

Аналіз постачальників направлений на виявлення тих аспектів в діяльності суб’єктів, що забезпечують організацію сировиною, напівфабрикатами, енергетичними та інформаційними ресурсами, фінансами та інше, від яких залежить ефективність роботи організації, собівартість і якість виробляємого організацією продукту.

Постачальники матеріалів і комплектуючих виробів, якщо вони володіють великою силою, можуть поставити організацію у залежність від себе. Тому при обиранні постачальників дуже важливо глибоко і всебічно вивчати їх діяльність та потенціал з тим, щоб зуміти побудувати такі відносини з ними, які забезпечили б організації максимум сили у взаємозв’язку з постачальниками [34]. Конкурентну силу постачальника визначають наступні фактори:

- рівень спеціалізованості постачальника;

- значення вартості переключення для постачальника на інших клієнтів;

- ступінь спеціалізованості покупця у придбанні визначених ресурсів;

- концентрація постачальника на роботі з конкретними клієнтами;

- важливість для постачальника обсягу продажу.

При вивченні постачальників матеріалів та комплектуючих виробів у першу чергу слід звернути увагу на наступні характеристики їх діяльності:

- вартість постачаємого товару;

- гарантію якості постачаємого товару;

- часовий графік постачання товарів;

- пунктуальність та обов’язковість виконання умов постачання товару.

Основні матеріали та комплектуючі вироби, що необхідні для виробництва продукції та їх основні постачальники, приведені у таблиці 2.6.

Для виконання плану виробництва та реалізації продукції необхідно наладити чітку роботу відділу матеріально-технічного постачання з метою своєчасного реагування на заміни матеріалів іншими, при умові їх відсутності на ринку збуту матеріалів.

2.5 Аналіз системи комунікацій  в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю на ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса»

 

Рівень ефективності виробничо-господарської діяльності ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» залежне від його системи управління, удосконалення якої визначається рядом факторів, одним з яких є ступінь розвитку системи комунікацій. 

На сьогодні ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» не має чітко налагодженої системи комунікацій в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю. На підприємстві використовуються систему маркетингових комунікацій, але навіть і маркетинг ЗЕД не має інформаційного забезпечення.

До комплексу маркетингових  комунікацій на ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса»  входять такі основні інструменти, як реклама, стимулювання збуту та зв’язки з громадськістю.

Реклама - будь-яка форма  безособового представлення і просування ідей, товарів і послуг, що виходить від чітко визначеного спонсора.

На ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса»  використовуються наступні канали розповсюдження реклами [34]:

- реклама у пресі,  що включає платні рекламні  оголошення в газетах, журналах, каталогах промислової продукції.

- сувенірна реклама  – випуск брелоків, календарів, канцтоварів  з емблемою заводу та контактною  інформацією. 

- реклама в Інтернеті. В мережі Інтернет існує сайт заводу з інформацією про основні види послуг та продукції, що пропонує підприємство.

Використання реклами  надає підприємству наступні переваги:

- споживачі мають можливість  ефективно уявити товар, саму  фірму;

- масове охоплення аудиторії;

- можливість багаторазового  обертання.

Стимулювання збуту - охоплює всі тимчасові і як правило, локальні заходи, що заохочують купівлю або продаж товарів і  послуг та приводять до негайної зміни  поведінки агентів ринку.

На ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» розповсюджені такі види стимулювання збуту [34]:

- цінове стимулювання, що включаю пряме зниження  цін (знижки на товари, що взаємно  доповнюють один одного, спеціальні  ціни при оптовому продажі,  залік зношеного товару при  покупці нового), поширення купонів, що дають право на покупку зі знижкою, зниження цін із відстрочкою одержання знижки (зниження цін, сполучене із суспільно корисним заходом, просте відшкодування з відстрочкою після покупки);

- участь в виставках  та ярмарках. Так завод був нагороджений Почесною грамотою Кабiнета Мiнiстрiв, та дипломом «переможець 100 кращих товарiв України». На протязi 2010 року пiдприємство прийняло участь у виставцi, яка проходила в Росiї «Вугiлля Росiї та Майнiнг» м. Новокузнецьк та у багатьох виставках на Українi. Це i «Схiдна Брама України 2010» м.Луганськ, «Вугiлля та Майнiнг» м.Донецьк, а за участь у виставцi «100 кращих товарiв України» м. Київ завод було нагороджено Дипломом переможця та Почесною книгою переможця.

Стимулювання збуту  має такі корисні властивості при його використанні [34]:

- в більшій мірі  забезпечує гармонічне просування  товару на ринок у порівнянні  з усіма іншими елементами  комунікаційного комплексу.

- має на меті негайну зміну поведінки споживача. Товар відразу знаходить у його очах ореол вирішальної переваги, що перетворює потенційного клієнта в споживача.

- спонукає покупця  до вчинення негайної покупки  і установлює взаємний активний  зв'язок між товаром і споживачем.

PR - зв'язки з громадськістю  - довгострокові заходи, що спрямовані  на досягнення відносин взаєморозуміння між підприємством і громадськістю, діяльність, що формує позитивний імідж фірми.

На ТДВ «ПЕМЗ і.К.Маркса» отримали перевагу наступні методи PR [34]:

1. Відношення з засобами  масової інформації - фірма надає  матеріали про свою діяльності й вживає заходи для випуску коментарів і інформаційних повідомлень:

- надання матеріалів  для преси, по яких потім  пишуть статті, нариси, репортажі;

- відповіді на запити  преси і надання комплексних  інформаційних послуг;

- розміщення статей, написаних кимось із керівництва;

- організація прес-конференцій,  прийоми для преси, презентації;

- екскурсії для закордонних  клієнтів. На території заводу  розміщуються стенди з інформацією  про історію розвитку заводу, основні досягнення, нові види  продукції.

2. Публікації:

- видання щорічних  звітів про діяльність підприємства:

- видання фірмових  журналів і проспектів про  діяльність підприємства.

3. Участь в подіях  – участь представників підприємства  в роботі конференцій, з’їздів  союзу підприємців, галузевих  асоціацій, громадських організацій.

4. Спонсорство й участь  у суспільних заходах (спортивні  змагання, концерти, добродійність), що  привертає увагу до компанії  й сприяє формуванню позитивної  думки у споживачів.

Використання PR має наступні переваги:

- висока достовірність інформації в очах споживачів, тому що її подають у вигляді новин а не оголошень;

- широке охоплення  аудиторії;

- формування іміджу  компанії;

- підтримка суспільної  думки.

Однак, окрім вищезазначених переваг система комунікацій  на підприємстві має ряд недоліків, які в подальшому планується удосконалити.

Негативним моментом діяльності підприємства є невикористання на практиці методів як суцільне та вибіркове спостереження, графічного методу, методу кореляції і регресії. Використання даних методів дозволило б одержати важливу додаткову інформацію, щоб могло би сприятливо вплинути на подальший розвиток і функціонування підприємства на зовнішньому ринку.

Недоліки системи комунікацій  управління ЗЕД на ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса»  представлено на рисунку 2.5.

 

 

Рис.2.5 – Недоліки системи  комунікацій на ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса»

Завод не використовує жодних з інформаційних систем, що дуже впливає на роботу підприємства. Із-за відсутності інформаційної системи іноді співробітники ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» втрачають прибуткових клієнтів, або забувають вчасно зателефонувати, або не мають контактних даних, все це є наслідком неналежно організованої інформаційної політики підприємства.

Таким чином на ТДВ  «ПЕМЗ ім.К.Маркса» існує низка  проблем в інформаційному забезпеченні, вирішення яких може позитивно вплинути на діяльність підприємства на зовнішньому ринку.

Висновки з  розділу. Результати проведення розрахунків говорить про те, що обсяги виробництва та реалізації продукції ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса»  впродовж 2010-2011 рр. постійно збільшувалися і зросли на 102 %, та на 80 %. Таке збільшення обсягів  виробництва та реалізації продукції обґрунтовується  зростом обсягів замовлень іноземних партнерів та розширенням асортименту продукції. Враховуючи значення прибутку ТДВ «ПЕМЗ ім. К. Маркса» від реалізації за 2011 р.  у порівнянні із 2010 роком, можна стверджувати, що виробнича діяльність заводу спрямована на його зростання.

Протягом 2011 року на «Первомайському електромеханічному заводі ім. К.Маркса» збільшилась загальна сума балансу. В значній мірі збільшились обігові активи, а дебіторська заборгованість зменшилася. На кінець звітного періоду (2011р.) збільшилась сума власного капіталу.

Діяльність підприємства у 2011 р. фінансується за рахунок власних коштів. Показники фінансової стійкості ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» свідчать про добре фінансове становище підприємства.

Наприкінці звітного періоду на підприємстві збільшилася  сума нерозподіленого прибутку. Суттєво  зменшилась сума поточних зобов'язань  через скорочення короткострокових кредитів банків.

У 2011 р. платоспроможність заводу в порівнянні з 2010 р. змінилася в позитивному напрямі, оскільки кількість днів інкасації практично в 3 рази зменшилася відносно кількості днів оплати кредиторської заборгованості в порівнянні з 2010 р., коли термін інкасації був вдвічі менший,  аніж термін обороту кредиторської заборгованості.

Таким чином, фінансовий стан ТДВ «ПЕМЗ ім. К. Маркса» стабільний.

Загальний обсяг експорту продукції  склав 85201,75 тис. грн. і перевищив рівень минулого року на 89%. Позитивна тенденція розвитку ринку збуту обумовлена підвищенням ділової активності організацій паливно-енергетичного, будівельного комплексів (більш 70%) і інших галузей промисловості; підвищенням інвестиційної активності компаній. В 2011 р. поставка продукції підприємства на зовнішній ринок здійснювалася в основному  по прямих поставках, при цьому послуги посередницьких структур не застосовувалися. Найбільшу долю в обсязі експорту продукції підприємства займають електродвигуни, об’єм експорту яких збільшився на 88,9%.

Аналіз постачальників направлений на виявлення тих аспектів в діяльності суб’єктів, що забезпечують організацію сировиною, напівфабрикатами, енергетичними та інформаційними ресурсами, фінансами та інше, від яких залежить ефективність роботи організації, собівартість і якість виробляємого організацією продукту.

Основні матеріали та комплектуючі вироби, що необхідні для виробництва продукції: дроти обмотувальні, ізоляційні матеріали, підшипники, датчики теплового захисту.

Головним імпортером комплектуючих являються російські  підприємства.

Для виконання плану виробництва та реалізації продукції необхідно наладити чітку роботу відділу матеріально-технічного постачання з метою своєчасного реагування на заміни матеріалів іншими, при умові їх відсутності на ринку збуту матеріалів.

Отже на ТДВ «ПЕМЗ ім.К.Маркса» зовнішньоекономічна діяльність розвивається, що приносить підприємству прибуток.