Перетин концептів "вода" та "інформація" у фразеологічних одиницях

Зменшення ймовірності  виникнення вторинних факторів ураження і збитків від них досягається  завчасним плануванням і проведенням  відповідних профілактичних заходів.

На об’єктах, пов'язаних з випуском та зберіганням горючих  і СДОР, плани таких заходів  розробляються і в мирний час. У них враховуються характер і  масштаби можливих аварій, визначаються заходи по врятуванню людей і матеріальних цінностей, шляхи і способи ліквідації наслідків, порядок дій спеціалізованих пожежних та рятувальних команд.

На об’єктах, технологічні процеси яких пов'язані із застосуванням  пожежонебезпечних, вибухонебезпечних  і СДОР, визначається необхідний мінімум  їх запасів. Зберігання таких речовин на території підприємства організовується у захищених сховищах; зайві запаси вивозяться у заміську зону.

Протипожежні заходи щодо захисту об'єктів від впливу надзвичайних ситуацій повинні бути спрямовані на створення умов, які  забезпечують мінімальний ризик виникнення пожеж, що виникають унаслідок прямої дії світлового випромінювання, загорянь, які можуть бути викликані дією ударної хвилі, а також на обмеження розповсюдження вогню і на створення необхідних умов для ліквідації пожеж.

Під час реконструкції старих та будівництві нових об'єктів необхідно передбачати протипожежні розриви, які б забезпечували умови для маневру пожежних сил і засобів у період гасіння чи локалізації пожеж, зведення спеціальних протипожежних резервуарів з водою та штучних водойм. Для попередження пожеж у будівлях і спорудах повинні застосовуватися вогнестійкі конструкції, вогнезахисна обробка горючих елементів, спеціальні протипожежні перешкоди (великі будівлі розділяють на секції вогнетривкими стінами-брандмауерами).

У сховищах вибухонебезпечних речовин (стиснутих газів, летких рідин, твердих ВР) слід установлювати пристрої, які б локалізували руйнівний ефект вибуху: викидні панелі, вікна і фрамуги, що самі відчиняються; різного роду клапани-відсікачі.

У приміщеннях, де можливе зараження повітря СДОР, установлюють автоматичні пристрої нейтралізації, які при певній концентрації отруйних речовин починають розбризкувати нейтралізуючу рідину.

На об'єкті повинен  бути забезпечений надійних захист людей  більшої за кількістю працюючої зміни від усіх видів надзвичайних ситуацій. Це досягається укриттям робітників та службовців у сховищах; якщо їх не вистачає, будуються бомбосховища зі спрощеним обладнанням. Працівники об'єкта і члени їх сімей забезпечуються ЗІЗ. Робиться перерахунок по змінах робітників і службовців, що залишаються, у відповідності з новим технологі-чним процесом. При визначенні тривалості робочого дня і складанні змінного графіка роботи змін враховують реальні потреби виробництва, щоб уникнути скупчення на території об’єкта людей, яких стає більше, ніж можуть вмістити сховища. Об'єкт переводиться на мінімально необхідне споживання електроенергії, газу, пари і палива. Перевіряється готовність до безаварійного зупинення виробництва, способи скорочення чи повного припи-нення подачі пальних, отруйних і вибухонебезпечних сумішей. Адміністративний апарат, відділи, лабораторії, конструкторські бюро та інші підрозділи, перебування яких на об'єкті у надзвичайних ситуаціях необов'язкове, евакуюють у заміську зону і їх роботу організовують там. На об'єкті залишаються тільки персонал та обслуговуючі підрозділи, які необхідні для забезпечення виробничої діяльності робочої зміни і керівництва усім підприємством. 3 території об'єкта вивозять в укриття особливо важливі матеріальні цінності та документацію.

Вводиться в дію цілодобова система управління об'єктом і  всіма його підрозділами безпосередньо  на об'єкті і в заміській зоні. Установлюється оперативне чергування. Перевіряється наявність та справність обладнання на пунктах управління ЦО об'єкта і розгортаються усі види зв'язку.

Дуже важливим показником сталості роботи об’єкта є готовність його у найкоротші терміни після  ураження відновити випуск продукції.

У результаті об'єкт може зазнати повних, сильних, середніх чи слабких руйнувань. Під час повних або сильних руйнувань налагодити заново виробництво в умовах ведення війни практично буде неможливо. При одержанні об'єктом слабких чи середніх руйнувань відновлення виробництва цілком реальне. Тому плани і проекти, як правило, розробляються у двох варіантах – на випадок одержання об'єктом слабких і середніх руйнувань. Для цих умова визначають характер та обсяг першочергових відновлювальних робіт.

У розрахунках по відновленню  будівель і споруд зазначають характер руйнувань, перелік і загальний обсяг робіт (вартість, трудомісткість, терміни); потребу у робочій силі, які будівельні підрозділи об'єкта до цього залучатимуться, які організації обслуговуватимуть об'єкт; потребу в матеріалах, машинах, механізмах та ін. У розрахунках на ремонт обладнання зазначають вид обладнання і його кількість, перелік ремонтно-відбудовних робіт та їх вартість, необхідну робочу силу, матеріали та запчастини, терміни відбудови. В основу плані та проектів закладається вимога – якнайшвидше відновити випуск продукції.

При визначенні часу проведення відновлювальних робіт необхідно враховувати можливість радіоактивного зараження об'єкта, а у випадку застосування хімічної зброї – час дії ОР.

Таким чином, у розділі  було розглянуто та проаналізовано потенційні небезпеки на виробництві, було розроблено заходи по забезпеченню безпеки. Через незадовільну організацію робіт; відсутність або недоброякісне проведення інструктажу і навчання, недостатній контроль охорони праці, порушення й недотримання інструкцій з техніки безпеки виникають проблеми роботи людини в приміщенні. Для усунення можливих небезпек та уражень в офісі встановлено систему оповіщення про пожежу, вогнегасник, забезпечено необхідний повітрообмін та перевірено справність робочого інвентарю, перевірено стан здоров’я працівників та забезпечено всіма необхідними умовами для праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Фразеологія будь-якої мови – це цінна лінгвістична спадщина, в якій відбивається бачення світу, національна культура, звичаї та вірування, історія народу, що говорить цією мовою. Фразеологія як лінгвістична дисципліна знаходиться ще в стадії становлення.

У мовознавстві існують  різні підходи до визначення фразеологічного  звороту, які варіюються в залежності від точок зору, що існують серед  науковців. Ми додержуємося такої думки, що фразеологічний зворот – це усталене в складі і структурі, відтворене предикативне чи непредикативне сполучення слів, що характеризується в більшому чи меншому ступені цілісністю та ідіоматичністю значення. Стійкі словосполучення є дуже різноманітними як у структурному, семантичному, так і у функціональному плані. Внаслідок цього будь-яка систематизація матеріалу стосовно фразеологізмів у вигляді класифікацій будується залежно від того, які властивості фразеологічних одиниць піддаються аналізу.

Системні зв’язки у сфері фразеології свідчать про значну близькість фразеологізмів та слів, з іншого боку, свідчать про специфіку певних явищ у фраземіці. Фразеологія та предмет її вивчення – надзвичайно складні явища, що є далекими від однозначного вирішення. Суперечливі погляди на природу компонентів сприяють різносторонньому підходу до їх розгляду. Аналіз робіт, присвячених даній проблемі, яскраво засвідчив, що виникнення та вживання ФО у мовленні, а також їхня природа пов’язані з людською психікою, культурою.

ФО як одиниці перекладу  не тільки називають реальну (позамовну) дійсність (предмети, явища, ситуації), але також несуть інформацію про будову того мовного коду, до якого належать. Саме цей факт робить ФО непрозорими з точки зору їх інтегрованого мовного значення та проблемними з боку адекватної актуалізації в силу еквівалентної розбіжності.

Лінгвокультурний концепт «вода» є багатовимірним смисловим утворенням, що містить понятійні, образні та ціннісні характеристики. Даний концепт належить до найдавніших і найважливіших, займаючи ключове місце у національній концептосфері досліджуваних мов.

Відповідно до проведеного аналізу ФО, що містять у собі одну з ключових лексем «вода», можна зробити висновок, що у свідомості носіїв мов вода представлена ​​як складне амбівалентне поняття – вода-речовина і вода-стихія. У фразеологізмах має місце полярна оцінка як води-речовини, так і води-стихії, показано дуальність світу та ставлення до нього. Вода-речовина, з одного боку, сприймається як важлива, цінна рідина, джерело життя, з іншого боку, внаслідок її великої кількості представляється як щось легкодоступне, малоцінне. Вода-стихія, з одного боку, сприймається як безпосередній учасник практичної діяльності народів і оцінюється позитивно, з іншого боку, будучи небезпечною стихією, має негативну оцінку.

З давніх-давен вчені, філософи та богослови намагалися дізнатися  більше про проявлені та приховані  властивості води, кожна з яких є по-своєму феноменальною та не обмежується загальними фізичними законами. Сучасні вчені висунули гіпотезу – вода має пам'ять, тобто вона може перебувати у четвертому стані – інформаційному. Виявляється, вода здатна сприймати, зберігати і передавати будь-яку інформацію: людські емоції, думки, слово. На підтвердження цієї теорії японському вченому Емото Масару вдалося сфотографувати враження води. Нами було зроблене припущення, що згаданий ученими інформаційний стан води повинен мати мовне відображення, зокрема у ФО, причому у різних етносів (українців, англійців, німців тощо).

ФО, що знаходяться на перетині концептів «вода» та «інформація» характеризуються високим ступенем варіативності, це, вірогідно, може бути пояснене їх давнім виникненням, а, отже, і тривалим функціонуванням у мові.

Проблеми перекладу  ФО є одними із найбільш цікавих  та складних для теорії та практики перекладу. Для відбору способу перекладу необхідно виходити із існуючих зіставних описів та моделей на матеріалі різних мов. Такий зіставний опис повинен брати до уваги як характерні типологічні риси ФО у кожній з мов, що визначаються її лінгвістичними ознаками, так і цілу низку інших аспектів, таких як особливості функціонування ФО як носіїв національно-культурного компоненту, їх стилістичні характеристики, їх риси як одиниць переносного способу позначення явищ дійсності.

Аналізуючи та свідомо користуючись різними способами при перекладі фразеологічних одиниць, перекладач повинен не тільки добре знати обидві мови, але й уміти аналізувати стилістичні й культурно-історичні аспекти вихідного тексту в зіставленні з можливостями цільової мови і культури.

Завдання перекладача  – не перекладати компоненти та структуру ФО мови оригіналу, а відтворити цілісний ефект їх функціювання у мові перекладу. Для досягнення цієї мети існують такі способи перекладу фразеологічних виразів як повний чи відносний еквівалент, фразеологічний аналог, описовий переклад, калькування.

При перекладі ФО необхідно  передати її зміст й показати її образність, знайшовши аналогічний  вираз в мові перекладу, при цьому  варто звернути увагу на те, щоб фразеологізм не втратив своєї стилістичної функції. За відсутності в мові перекладу ідентичного виразу перекладач мусить шукати приблизний відповідник.

Що стосується особливостей перекладу фразеологізмів з концептами  «вода» та «інформація», то вони підлягають загальним правилам перекладу ФО. Оптимальним варіантом є переклад фразеологізму повним еквівалентом, оскільки фразеологізми англійської, німецької та української мов збігаються часто лексично і структурно. В англійській, німецькій та українській мовах мають місце ФО з однаковим образним, предметним, національно-етнічним компонентом. Проте, зважаючи на певні відмінності у функціях членів речення в досліджуваних мовах, досить часто спостерігається використання часткових відповідностей та фразеологічних аналогів.

Аналіз перекладу ФО з англійської та німецької на українську мову дає можливість констатувати, що найбільш частотним способом передачі ФО є переклад за допомогою часткових еквівалентів, а також описовий переклад та підбір аналогів.

Подальше більш глибоке  дослідження ФО семантичних полів «інформація» та «вода» в англійській, німецькій та українській мовах, детальніше їх зіставлення дозволить наблизитись до точнішого перекладу, а також допоможе розкрити спільні та відмінні семантичні, структурні, культурологічні риси аналізованих ФО в даних мовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

SUMMARY

 

Modern linguistics is notable for its integrative nature, bringing the problems of anthropology, cognitive science, culturology, psychology, ethnology and other areas of knowledge in to the area of its interests. It becomes particularly topical in view of the fact that many issues related to the study of mental processes and their linguistic representation in the context of ethnic cultures require further inquiry. The work given was made in line with comprehensive analysis of the relationship of language, consciousness, culture and translation.

Our time can be easily called the era of information revolution. For the existence and the development of civilization people require information sharing – knowledge transfer both between individual members and groups of society and between different generations. The water, which is the basis of any life, in its turn, is the best “data carrier”, which just might be imagined. One can assume that the semantic field of “information” and “water” are superimposed on one another, and therefore a certain quantity of Ukrainian, English and German phraseological units with the components of this semantic show their properties in the compared languages ​​in a similar manner, so that it will be possible to make a conclusion about the proximity of Ukrainian, English and German world views. Although there is a large number of scientific studies on phraseology in national linguistics, we have not found the researches of fixed phrases within the semantic fields of “information” and “water” in terms of English-Ukrainian and German-Ukrainian translations. This determines the relevance of the chosen topic.

The basic statements of the theory of concepts as a subject of linguistic and cultural study, presented in the works of A. Vezhbytska, S.G. Vorkachova, T.V. Evsyukova, V.I. Karasik, N.A. Krasavskyi, S.H. Lyapin, V.A. Maslova, G.G. Slyshkin, Ju.S. Stepanova, the theory of the concepts of “linguistic view of the world” and “linguistic consciousness” by Yu.D. Apresyan, N.D. Arutyunova, Wilhelm von Humboldt, G.V. Kolshanskyi, E.S. Kubryakova, D.S. Lyhachov, S.E. Nikitin, V.I. Postovalov, J. Lyos, F.R. Palmer, A. Weirzbicka served as the theoretical basis of the graduation work.

The object of the diploma work is the linguocultural concepts “water” and “information” in the national linguistic view of the world of English, German and Ukrainian peoples.

As a subject of the study the conceptual, figurative and integral characteristics of the concepts given in English and German linguoculture and the features of their reproduction in the Ukrainian language are considered.

The work aims to study the complex linguocultural concept “water” and “information” in English and German linguistic consciousness and clarify the specific of translation of English, German phraseological units (PUs), expressing both concepts, into Ukrainian.

In line with this aim the following problems are solved:

- to determine the theoretical bases of concepts’ research;

- to analyze conceptual, figurative, valuable properties of concepts of “water” and “information” in English and German linguistic consciousness;

- to investigate the impact of cross-cultural and ethno-cultural factors on the formation of phraseological units with concepts “water” and “information”;

- to identify the difficulties of translation of these English and German phraseological units into Ukrainian and suggest the strategies to overcome them.

The data of study was made with phraseological units with the concepts “water” and “information”, collated from English, German and Ukrainian phraseological dictionaries, in a total of 255 units.