Перетин концептів "вода" та "інформація" у фразеологічних одиницях

Увагу дослідників, безумовно, привертає процес становлення ФО, їх походження. Без історико-етимологічного коментаря, на думку                 В.М. Мокієнка, неможливо встановити висхідне мотивування. Пояснення виникнення ФО, їх образного мотивування допоможе глибше зануритися у смисловий зміст фразем, наочно уявити різні грані фразеологічного образу, оцінити їх зображальні можливості [44, c. 117].

Як зазначає М.П. Кочерган, наприкінці 50-х років XX ст. починає практикуватися системний підхід до проблем структурно-семантичної організації фразеологізмів [30, с. 148]. Проблеми системності пов’язані з вивченням явищ фразеологічної варіативності, синонімії, антонімії, полісемії та омонімії. У цьому природа ФО дуже близька до природи слів. Синонімія, зокрема, є настільки розповсюдженим явищем, що існують словники синонімів в англійській фразеології.

Фразеологічними синонімами вважаються ФО, які позначають той  самий предмет дійсності, виражають  те саме поняття, відтіняючи його різні  сторони, і при різній внутрішній формі і неоднаковому лексичному складі мають однотипне категоріальне значення, однакову семантичну сполучуваність зі словами оточення.

Н.М. Амосова розрізнює  синонімічні ФО двох типів:

1) синонімічні ФО, які  мають однакову будову і той самий лексичний склад, за винятком одного варіативного компонента;

2) синонімічні ФО, які  мають в основі різні образи  і відповідно побудовані різною  лексикою [4, с. 33].

Проте дуже часто взаємозамінювані компоненти не є синонімами поза даної фраземи. Такими компонентами переважно виступають дієслова, іменники і прикметники. Подібні лексеми у складі синонімічних фразеологізмів або фразем-варіантів називають контекстуальними синонімами (розуміючи під контекстом сукупність лексем даної ФО).

Синонімія фразеологізмів дуже близька до лексичної синонімії. Вони не тільки можуть бути стилістично чи значеннєво диференційовані, а й можуть утворювати синонімічні ряди не тільки з двох, а й з трьох, чотирьох і більше фразеологізмів.

Явище фразеологічної антонімії  менш вивчене, ніж синонімія. Як зазначає М.Т. Демський, при дослідженні явища антонімії «насамперед необхідно брати до уваги наявність протилежності в денотативних компонентах семантичної структури зіставлюваних фразем» [23, с. 41]. Учений виокремлює два види протилежності: протилежність всередині однієї сутності і протилежність між сутностями.

Що стосується фраземної  полісемії, вона визнається не всіма  фразеологами. На думку А.І. Альохіної, про полісемію фразеологізму  «можна говорити в тих випадках, коли одна й та сама одиниця в одному і тому ж звуковому складі і структурі має значення, що семантично пов’язані з іншими її значеннями» [3, с. 74].

Деякі фразеологи виділяють ще фраземи-пароніми [12, c. 49], до яких належать близькі за компонентним складом, але не тотожні семантично фраземи; найхарактернішою ознакою їх є неможливість взаємозамінюватися у мовленні. Системні зв’язки у сфері фразеології свідчать про значну близькість фразеологізмів та слів, з іншого боку, свідчать про специфіку певних явищ у фраземіці.

Отже, фразеологія та предмет її вивчення – надзвичайно складні  явища, що є далекими від однозначного вирішення. Суперечливі погляди  на природу компонентів сприяють різносторонньому підходу до їх розгляду. Аналіз робіт, присвячених даній  проблемі, яскраво засвідчує, що виникнення та вживання ФО у мовленні, а також їхня природа тісно пов’язані з людською психікою, культурою.

 

 

1.2 Особливості дослідження  фразеологічних одиниць в аспекті  перекладу

 

Явище перекладу цікавить людей з давніх часів. У 20-30 рр. ХХ ст. воно одержало гідне наукове обґрунтування. Саме в цей час сформувалось перекладознавство як синтез історії, теорії, практики і критики перекладу. Ця загальнофілологічна дисципліна виникла на межі лінгвістики, літературознавства, естетики, історії та теорії культури.

Найбільш загальну і слушну дефініцію перекладу, на наш погляд, дала відома українська дослідниця Р.П. Зорівчак: «Переклад – це завжди сплав двох культур, двох мовних традицій, двох літературних основ, і в цьому його неповторна привабливість» [26, с. 34].

Проблему відтворення національно-культурної самобутності оригінального тексту намагалися розв’язати представники різних перекладацьких шкіл (структуралісти, семантисти та ін.). Найоптимальніший підхід розробили прихильники так званої постнеокласичної методології перекладу, які створили концепцію тоталогії, зосередженої на вивченні цінностей, що, піддаючись трансформаціям, зберігають свою ідентичність.

Проблема вдалої передачі національного  колориту пов’язана з бажанням читати переклад як оригінал, але при цьому відчувати риси ментальності носіїв іноземної мови. У цьому плані особливо актуальним постає питання коректності фразеологічних відповідників. Певною мірою це спричинено тим, що фразеологічна система тієї чи іншої мови тісно пов’язана з національно-образною картиною світу того чи іншого етносу.

Національно-образні картини народів  світу є надзвичайно різноманітними і самобутніми, кожен етнос по-своєму сприймає навколишню дійсність, і це виражається у традиціях, звичаях, мові. Почасти фразеологізми є згустками інтелектуально-духовної енергетики, показником міфологічного та/або філософського підходу до освоєння реальності. Своєрідність фразем ускладнює переклад тексту, в який вони «вшиті». Можна говорити і про переклад ізольованої ФО, але, як правило, перекладач має справу з фраземою, введеною в текст. При цьому саме фразеологізми додають висловлюванню експресивності, образності, часто створюють стилістичну канву.

Фразеологія – універсальне мовне  явище, оскільки фразеологічні одиниці  властиві всім мовам. Та в кожній мові вона має свої особливі форми виразу. ФО як мовні утворення порівняно з одиницями нижчих рівнів (словом, морфемою, фонемою) мають складнішу лексико-граматичну й особливо смислову структуру, в утворенні якої важливу роль відіграють позамовні фактори. Відбір лексико-фразеологічних одиниць у перекладі дуже важливий для наближення до адекватної передачі стилю автора. У фразеології яскраво виявляється самобутність мови, її специфічний колорит, особливості образного народного мислення. Саме проблему адекватного перекладу фразеологізмів з урахуванням усіх компонентів ФО було обрано за предмет пропонованого дослідження. Адекватний переклад є таким, що забезпечує прагматичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї цілі рівні еквівалентності. При такому виді перекладу не допускається порушення норм цільової мови, витримуються жанрово-стилістичні вимоги до тексту даного типу. Адекватний переклад відповідає суспільно-визнаній конвенціональній нормі перекладу.

Спроби з’ясувати стратегії перекладу фразеологізмів робилися багатьма видатними перекладознавцями, у тому числі германістами, і вже досягнуто чималих успіхів у цій галузі. Зокрема, такими вітчизняними вченими як Б.М. Ажнюк та Р.П. Зорівчак було сформульовано головні способи передачі значення ідіом різних видів [1; 26].

Суперечливі питання  перекладу фразеологізмів набули певної завершеності передусім завдяки  працям О. Куніна, Я. Рецкера, С. Флоріна та інших [36; 50; 54]. Щоб достовірно та якомога ближче до оригіналу передати значення ФО в процесі перекладу, потрібно брати до уваги її структурні та граматичні особливості, а також культурологічні аспекти. Завдання перекладача – не перекладати компоненти та структуру ФО мови оригіналу, а відтворити цілісний ефект їх функціювання у цільовій мові. Для досягнення цієї мети існують такі способи перекладу фразеологічних виразів як повний чи відносний еквівалент, повний ідіоматичний аналог, приблизний аналог, описовий переклад, антонімічний переклад, калькування [19, с. 241]. Основний принцип вибору з ряду перерахованих способів базується на наявності чи відсутності в мові перекладу фразеологічних відповідників мови оригіналу.

Переклад ФО – дуже непросте завдання. «Завдяки її семантичному розмаїттю, образності, лаконічності та яскравості фразеологія відіграє в мові дуже важливу роль. Вона надає мові виразності та оригінальності» [25, с. 8].

При перекладі ФО перекладач повинен передати її зміст і показати її образність, знайшовши аналогічний вираз у цільовій мові, при цьому варто не втратити стилістичну функцію фразеологізму. За відсутності в мові перекладу ідентичного виразу перекладач мусить шукати приблизний відповідник.

Такі лінгвісти, як С. Влахов та С. Флорін, вважають, що «фразеологізми треба перекладати фразеологізмами, тобто до такого перекладу, як до ідеалу, треба прагнути в першу чергу та шукати інші варіанти, лише впевнившись у недоцільності фразеологічного перекладу у даному тексті» [54, с. 129].

З перекладацької точки зору іншомовні  ФО можна розподілити на дві великі групи: ФО, які мають еквіваленти в українській мові, та безеквівалентні ФО. Фразеологічні еквіваленти можуть бути повними і частковими. Повними фразеологічними еквівалентами є ті готові українські еквіваленти, які збігаються з іншомовними за значенням, лексичним складом, образністю, стилістичним забарвленням та граматичною структурою. Повні еквіваленти в мові перекладу спостерігаємо у випадках спільного джерела походження ФО у двох мовленнєвих системах (оригінальній і цільовій). Сюди можемо віднести приклад біблійного фразеологізму:

before the Flood – до (всесвітнього) потопу;

to be in the seventh heaven – бути на сьомому небі;

Augenasstallen – «авгієві стайні».

Чимало англійських  і німецьких фразеологізмів перекладаються частковими українськими еквівалентами, які передають повне значення, зберігаючи стилістичну направленість, але містять лексичні, граматичні або лексико-граматичні відмінності. Часткові лексичні еквіваленти, у свою чергу, можна розподілити на дві групи. До першої групи належать фразеологізми, які збігаються за значенням, стилістичним забарвленням та близькі за образністю, але несуттєво різняться за лексичним складом:

a wolf in sheep's clothing – вовк в овечій шкурі;

one swallow does not make a summer – одна ластівка весни не робить.

До другої групи часткових лексичних еквівалентів належать ФО, які збігаються за значенням, стилістичним забарвленням та різняться за образністю. Прикладами таких ФО слугують:

be born with a silver spoon in one's mouth – народитися в сорочці;

was dich nicht brennt, das blase nicht – моя хатина з краю – нічого не знаю;

nach deiner Fasson Selig – усяк молодець на свій зразок.

Часткові граматичні еквіваленти збігаються за значенням, образністю, лексичним складом та стилістичним забарвленням, але можуть різнитися за такими формальними ознаками як число, порядок слів або їх граматична форма:

fish in doubled waters – ловити рибу в каламутній воді;

the game is not worth the candle – гра не варта свічок.

Аналог – це такий український стійкий зворот, який за значенням дорівнює англійському та за образністю відрізняється від нього повністю або майже повністю:

it is raining cats and dogs – дощ ллє як з відра;

in guten Hände – у надійних руках.

За відсутності аналогів та еквівалентів при перекладі ФО з англійської мови варто, на думку С. Влахова та С. Флоріна, «використовувати описовий переклад, при якому одиниці фразеологізмів зводяться до перекладу не самої ФО, а лише її тлумачення, як у випадку з одиницями, що не мають еквівалентів» [54, с. 131]. Прикладами слугують наступні ФО:

under a cloud – у поганому стані, в немилості;

have one’s head in the cloud – бути неуважним, літати думками.

Антонімічний  переклад застосовується при передачі негативного значення за допомогою стверджувальної конструкції або навпаки, наприклад:

to keep one’s head above water – жити, не залазячи в борги;

to keep one’s pecker up – не здаватися.

Стійкі сполучення слів іноді перекладаються дослівно, незалежно  від того, чи існує повний або  ж частковий еквівалент, чи ні. Цей  спосіб перекладу називається калькуванням. Без калькування не можна обійтись, коли образ фразеологізму є надзвичайно важливим для правильного розуміння тексту і, в той же час, прозорим, а заміна його іншим образом не дає достатнього ефекту. Використовується калькування при перекладі нестійких порівнянь, гри слів та деяких англійських прислів’їв, особливо тих, що не мають підтексту. Наприклад:

slush fund – «брудний» фонд;

frozen assets – заморожені активи.

До комбінованого перекладу звертаються у тих випадках, коли український аналог не повністю передає значення англійського фразеологізму або має певний специфічний колорит місця й часу, тож перекладач спочатку застосовує метод калькування, а потім – описового перекладу та пропонує український варіант для порівняння, наприклад:

carry coals to Newcastle – возити вугілля до Ньюкаслу, тобто возити що-небудь туди, де цього і так достатньо (для порівняння: їхати до Тули зі своїм самоваром).

Практично у будь-якій мові існує декілька рівнів фразеологізмів: зафіксовані у словниках і загальновідомі; рідковживані на даному етапі, але зазначені у словнику; широко розповсюджені та з певної причини не занесені до словника; зрозумілі лише окремим носіям. Завдання перекладача полягає в умінні розпізнавати ФО у тексті та правильно відтворювати їх мовою перекладу, враховуючи культурно-національні, історичні, структурні, стилістичні, семантичні особливості.

Необхідність докладного дослідження способів передачі значення ідіом очевидна – інтенсивність  міжкультурної комунікації зростає  постійно, причому як на побутовому (між окремими представниками різних культур), так і на міжнародному рівні (політичні переговори, інформаційні випуски мас-медіа, переклад літературних творів).