Перетин концептів "вода" та "інформація" у фразеологічних одиницях

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Декабря 2013 в 19:51, дипломная работа

Краткое описание

Сучасна лінгвістика відрізняється інтегративним характером, залучаючи до сфери своїх інтересів проблеми антропології, когнітології, культурології, психології, етнології та інших областей знання. Це стає особливо актуальним у зв’язку з тим, що багато питань, пов’язаних із дослідженням розумових процесів і їх мовної репрезентації в контексті етнокультур, потребують подальшого вивчення. Дана робота виконана в руслі комплексного аналізу взаємозв’язку мови, свідомості, культури та перекладу.

Прикрепленные файлы: 1 файл

ВСТУП1.doc

— 629.00 Кб (Скачать документ)

Третя підгрупа складається із фразеологізмів, що виражають негативне ставлення носіїв мов до мілководдя. Дана підгрупа включає 7 ФО (12 % з усіх фразеологізмів аналізованої групи). Людина в досліджуваних фразеологізмах асоціює себе з кораблем, і мілководдя для неї (як і для корабля) є перешкодою до переміщення, за аналогією – відсутність знань чи можливості для знаходженні інформації є нищівним (to be bumping along the bottom – битися об дно). Необхідно відзначити, що неглибока вода, мілководдя завжди в аналізованих фразеологізмах оцінюється негативно (shallow streams make most din – порожня бочка дужче гримить).

Слід зазначити, що у всіх аналізованих фразеологізмах чітко простежується антропоцентричний фактор. Глибина водойми сприймається позитивно або негативно залежно від положення людини у воді – знаходиться вона на судні чи ні. Якщо людина на кораблі, то для здійснення маневрів потрібна глибина; в іншому випадку, щоб уникнути неприємностей, краще триматися не надто глибокого місця або зіткнешся з труднощами.

Превалювання фразеологічних одиниць з негативною оцінкою  пояснюється настороженим ставленням людини до води, адже вода є небезпечною стихією. Безмежний водний простір представляється як можливе небезпечне для життя (хоча важливе для життєдіяльності) людини середовище. Однакове побоювання у носіїв мов викликають як глибока вода, незвідана, значить небезпечна, глибина водойми, так і мілководдя, потрапити на яке означає опинитися у важкій ситуації, залишитися поза інформаційним потоком.

У наступній групі фразеологічних одиниць класифікуючими ознаками, вираженими в семантиці внутрішньої форми, є: 1) рух води як інформаційного потоку (a lot of water has run under the bridge since – багато води утекло з тих пір як; bis dahin läuft noch viel Wasser den Berg hinunter, bis dahin wird noch viel Wasser ins Meer fließen – до того часу ще багато води спливе) і 2) рух людини / об'єкта у водному просторі. До цієї групи ми відносимо 59 ФО, багато з яких містять наступні лексичні маркери руху: «drift», «flow», «row», «run», «sail», «swim», «wade» і т.д. (much water runs by the mill that the miller knows not of – ми багато чого не знаємо про те, що відбувається навколо нас).

До першої підгрупи ми відносимо фразеологічні одиниці, у внутрішній формі яких висловлено природний рух води, тож і природний рух інформації, при якому усі знання походять з певного єдиного інформаційного поля (all rivers run into the sea – усі дороги ведуть до Риму). Природний перебіг води осмислюється як рух часу, рух певних подій, рух інформації (a lot of water has flown under the bridge since – багато води утекло з тих пір, як; bis dahin fließt noch viel Wasser die Donau hinab – до того часу ще багато води спливе). В основі цього метафоричного перенесення лежить уявлення про час як про водний потік (flow of time – плин часу; der Strom der Zeit — плин часу). При цьому актуалізується ознака односпрямованості природного руху водного потоку, неможливість повернути його назад, що асоціюється з односпрямованістю часу, неможливістю повернути минуле, щось переробити (water over the dam – події, давно минулі і забуті). Вода постає джерелом забуття, смерті (aus dem Strom der Vergessenheit trinken – забути про все на світі; in den Strom der Vergessenheit sinken – піти в непам’ять; the waters of forgetfulness – ріка забуття, Лєта). Слід зазначити, що тут під рухом водного потоку мається на увазі ріка, адже спрямований рух води неозброєним оком саме в ріці, а не, скажімо, в океані чи в морі, де вода також рухається (water under the bridge – події, давно минулі і забуті).

Цікаво відзначити, що у фразеологізмах даної підгрупи відзначається необхідність використання відповідного моменту (hoist sail when the wind is fair – піднімай вітрила, поки дме вітер), тобто вдалими можливостями треба вчасно користуватися. Необхідно сказати, що подібні фразеологізми є імперативними пропозиціями, які спонукають людину до активних дій (take the tide at the flood – використовуй зручний момент). Також можна виділити поодинокі фразеологізми з актуалізацією несприятливих для здійснення яких-небудь дій моментів часу чи подій (to change horses in midstream – проводити великі зміни в невідповідний або небезпечний момент).

Направлений рух води виражається певними дієсловами, що входять до складу внутрішньої форми фразеологізмів, наприклад, «muddy», «pour», «sweep» тощо. Рух води може асоціюватися з дестабілізацією обстановки, заплутаним станом справ (to muddy the waters – каламутити воду). Вплив на людину або ситуацію також асоціюється з направленим рухом води (to draw water to one's mill – лити воду на чийсь млин, перен. відстоювати чиїсь інтереси; Wasser auf j-s Mühlen giesen (leiten) — лити воду на чий-небудь млин).

Аналіз ФО приводить до висновку про те, що ознака «рух людини у водному просторі, водоймі» покладено в основу образного уявлення активної дії. Носії мови розуміють, що, тільки пересуваючись по водному (а отже, й інформаційному) простору, можна вивчити, опанувати його, тобто дізнатись щось можна, лише намагаючись дізнатись (hе knows the water the best who has waded through it – той знає брід краще за всіх, хто його пройшов; mit allen Wassern gewaschen sein – знатися у своїй справі). Фразеологізми цієї підгрупи показують, що людина у воді сприймається як активно діюча особа, яка протистоїть труднощам (to ride out the storm – вижити, успішно вийти з важкої ситуації), вона навіть здатна зробити неможливе, змінити хід подій (to turn the tide – змінити хід подій). Однак вода є сильною стихією і може роз'єднати або зблизити своїм бігом (to drift apart – розійтися в поглядах, прагненнях, справах; to drift together – зблизитися, бути єдиним у поглядах, прагненнях). Вода може привести людину в розгубленість, як і велика кількість інформації (to be all adrift – розгубитися, бути збитим з пантелику, заплутатися).

Слід зазначити, що серед аналізованих ФО виділяється певна кількість фразем (38 ФО, або 14,9 %) в яких рух за течією або проти течії сприймається як підпорядкування чи протистояння людини впливу зовнішнього світу, інформаційному потоку (to go against the current – йти, плисти проти течії, перен. працювати в несприятливих умовах, діяти, долаючи опозицію; gegen den Strom schwimmen – плисти проти течії; wider den Strom ist schwer zu schwimmen – проти течії важко плисти; to go with the stream – плисти за течією, перен. вважати так, як більшість; mit dem Strom schwimmen – плисти за течією). Аналіз фразеологізмів цієї групи дає можливість виділити ряд ФО, основний зміст яких пов'язаний з актуалізацією процесу пересування людини у воді, тобто плавання. Людина активна у воді, тому залучення до якоїсь справи асоціюється із входженням у воду (come on in, the water's fine – не бійся, долучайся до справи). Людина, що багато знає, плаває в інформаційному потоці не гірше за рибу (to swim like a fish – бути в курсі; j-d fühlt sich wie ein Fisch im Wasser – хто-н. почуває себе як риба у воді). Прояв обережності, почуття невпевненості асоціюються з плаванням, людина «пливе по морю життя» і стикається з різними ситуаціями (to swim between two waters – коливатися між двома думками або рішеннями, дотримуватися нейтралітету). Народна мудрість вчить, що, поки людина не розібралася із інформацією, не вивчила, не дослідила її, краще не кидатися у неї з головою, як не слід лізти у воду, якщо не вмієш плавати (don't go near the water until you learn how to swim – не підходь до води, поки не навчишся плавати). Але навчитися плавати можна тільки у воді, дізнатися щось можна лише в осередку інформації (you won't learn to swim on the kitchen floor – на кухонній підлозі плавати не навчишся). Активна діяльність і володіння ситуацією або пасивне ставлення порівнюються з плаванням або бездіяльністю у воді (to be in the swim – бути в курсі справи, бути в центрі подій; to be out of the swim – бути не в курсі справи, стояти осторонь від подій, що відбуваються). Останні наведені ФО, таким чином, вступають в антонімічні відношення.

З точки зору оцінного ставлення самого процесу руху у водному просторі всі фразеологізми даної групи можна поділити на дві підгрупи. Позитивна оцінка образного осмислення руху у водному просторі представлена у 25 ФО (65,8 %). Боротьба з труднощами, протистояння негараздам, подолання перешкод, пізнання нового та досі не відкритого оцінюються носіями мов позитивно. Негативна оцінка експлікується в 13 ФО (34,2 %). Це пов'язано з тим, що рух у воді, особливо проти її течії, є важкою справою, потребує чималих зусиль, часом марних. Боротьба із життєвими труднощами,  великою кількістю інформації, нелегкий процес їх подолання метафорично передаються через велику кількість фразеологізмів аналізованої групи. У даних фразеологічних одиницях показано протистояння, протиборство людини з водною стихією.

У народному світовідчутті англійців та німців вода представлена ​​як складне амбівалентне поняття – вода-речовина і вода-стихія. У досліджуваних ФО виражається полярна оцінка як води-речовини, так і води-стихії. Вода-речовина має для людини величезне практичне значення і сприймається як життєво важлива, цінна субстанція, носій інформації. Зазначимо переважання позитивної оцінки води-речовини в аналізованих ФО (57,7 %). У народному уявленні вода-стихія, з одного боку, бере активну участь у практичній діяльності народів-носіїв мов і оцінюється позитивно, а, з іншого боку, будучи могутньою і небезпечною стихією, потенційно несе в собі загрозу життю та здоров'ю людей, викликаючи, тим самим, негативне ставлення.

В аналізованих фразеологічних одиницях народи-носії мов виражають своє сприйняття води як живої субстанції, непостійної, здатної змінювати колір, температуру, смак та інші свої характеристики. Вода може бути спокійною, пасивною, але вона частіше активна, показує свій буйний характер, вступає у взаємодію з людиною. Усі проаналізовані групи для більшої наочності представлені на діаграмах 1-5 у додатку В.

 

 

3.2 Специфіка перекладу  англійських та німецьких ФО із концептами «вода» та «інформація» українською мовою

 

Фразеологізми відіграють важливу роль у спілкуванні й  надають різні відтінки способу  вираження: вони можуть зробити висловлення (текст) більш емоційним, додати йому виразності, певним чином направити естетичне сприйняття, забезпечити ті або інші культурні асоціації й т.ін. Дуже часто фразеологізми служать свого роду кодом сигналу щодо статусу тексту (співрозмовника, теми висловлення, відносин між учасниками комунікації й ін.). Усі ці аспекти повинні враховуватися перекладачем при передачі змісту.

Питання перекладу фразеологізмів у своїх працях розглядали О. Кунін, Я. Рецкер, С. Флорін та інші [36; 50; 54]. Проблема полягає в тому, що людина, яка займається фаховим перекладом, повинна не тільки дуже добре відчувати мову, мати добру фантазію і бути хорошим лінгвістом, розумітися на семантиці слова, лексикології та бути в курсі сучасних мовних тенденцій, вона має бути ще й вдалим етимологом. Найбільш прийнятним варіантом при перекладі стає використання фразеологічного вислову чи ідіоми, яка буде ідентичною за значенням, стилістикою, внутрішньою формою, хоча на перше місце ми ставимо саме лексичне значення – потрібно якнайкраще передати значення виразу, нехай і без чіткого дотримання певних інших норм та показників. Для перекладу фразеологічних виразів використовують такі способи як повний чи відносний еквівалент, фразеологічний аналог, описовий переклад, калькування.

Однією з основних особливостей ФО, яка відрізняє їх від вільних словосполучень, є ідіоматичність. У фразеологізмах часто міститься метафоричний елемент. Їх не можна перекладати дослівно. У багатьох випадках вони мають явно виражене національне забарвлення. Це все та ряд інших факторів призводить до того, що фразеологічні одиниці часто не мають абсолютних відповідників в іншій мові. Складність перекладу ідіом полягає у тому, що перекладач повинен уміти їх розпізнати і підшукати відповідний український варіант. При перекладі фразеологізму перекладачеві необхідно передати його зміст і відтворити його образність, знайшовши аналогічний вислів у цільовій мові й не випустивши при цьому з виду стилістичну функцію фразеологізму. При відсутності в мові перекладу ідентичного образу перекладач змушений вдаватися до пошуку «приблизної відповідності».

Практично в будь-якій мові існує  кілька рівнів фразеологізмів: зафіксовані  словником і відомі всім; ті, що вийшли з ужитку, але кодифіковані; відомі всім, але за якихось причин не зафіксовані словником; відомі окремим суспільним групам. У принципі, таких рівнів може бути й більше, однак перша й найголовніша умова в будь-якому разі – уміти розпізнати в тексті фразеологізми, на відміну від вільних мовних одиниць. Найбільш продуктивний шлях – це навички виділення в тексті одиниць, що суперечать загальному змісту, оскільки, як правило, саме поява таких одиниць і свідчить про присутність переносного значення.

Друга важлива умова  в процесі розпізнання фразеологізмів полягає в умінні аналізувати  їхні мовні функції. Наприклад, конфлікт між переносним і буквальним значенням нерідко використовується автором тексту для обігравання яких-небудь образних, естетичних, емоційно-оцінних й інших асоціацій або для створення гумористичного ефекту. Крім того, фразеологізми досить міцно закріплені за певними соціально-культурними шарами суспільства й служать ознакою опосередкованої присутності того або іншого прошарку в тексті. Далі, фразеологізми мають певне стилістичне забарвлення: це можуть бути елементи високого, нейтрального або низького стилю, професійні або інші жаргонізми.

Крім проблеми розпізнавання фразеологізму, перекладач зустрічається з національно-культурними  розходженнями між подібними  за змістом фразеологізмами у  двох різних мовах. Збігаючись за змістом, фразеологізми можуть мати різну  стилістичну забарвленість, образну основу, нарешті, відрізнятися емотивною функцією. У деяких випадках уживання фразеологізму у вихідному тексті будується на використанні можливостей національно-культурного колориту, наприклад, для побудови художнього або публіцистичного образу, – і тоді навіть наявність словникової відповідності не допомагає перекладачеві в рішенні проблеми.

Такі лінгвісти як С. Влахов та С. Флорін вважають, що фразеологізми треба перекладати фразеологізмами, тобто до такого перекладу, як до ідеалу, треба прагнути в першу чергу и шукати інші варіанти лише впевнившись у недоцільності фразеологічного перекладу у даному тексті [54, c. 98].

З перекладацької точки  зору аналізовані англійські та німецькі ФО можна розподілити на дві великі групи [29, с. 167]: ФО, які мають еквіваленти в українській мові, та безеквівалентні ФО. Фразеологічні еквіваленти можуть бути повними і частковими. Повними фразеологічними еквівалентами є ті готові українські еквіваленти, які збігаються з англійськими та німецькими за значенням, лексичним складом, образністю, стилістичним забарвленням та граматичною структурою, наприклад:

against the current – проти течії;

сarry (draw) water in a sieve – носити воду решетом;

ein Strom von Klagen – потік скарг;

ein Strom von Worten – потік слів;

fools grow without watering – дурні ростуть без поливу;

gegen den Strom schwimmen – плисти проти течії;

little drops of water make the mighty ocean – маленькі краплі води складають великий океан;

muddy the water – каламутити воду.

Чимало англійських  та німецьких фразеологізмів перекладаються частковими українськими еквівалентами, які передають повне значення, зберігаючи стилістичну направленість, але містять лексичні, граматичні або лексико-граматичні відмінності. Часткові фразеологічні еквіваленти можна розділити на три групи.

До першої групи належать фразеологізми, які збігаються за значенням, стилістичним забарвленням та близькі  за образністю, але різняться за лексичним складом:

etw. wirkt wie ein kalter Wasserstrahl – що-н. діє як відро холодної води;

fish in troubled waters – ловити рибу в мутній воді;

float before eyes – проноситися перед очима;

like water off duck’s back – як з гусака (з гуски) вода;

tread water – товкти воду в ступі;

scoop up water with a sieve – носити воду решетом.

До другої групи належать ФО, які збігаються за значенням, образністю, лексичним складом та стилістичним забарвленням, проте різняться за такими формальними ознаками, як число та порядок слів:

a lot of water has flowed under the bridge since – чимало води упливло;

water on one’s mill-wheel – лити воду на млин;

written in water – це ще вилами по воді писано.

До третьої групи  належать фразеологізми, які збігаються за всіма ознаками, окрім образності. Українською мовою ми кажемо «відкритий простір», тоді як англійським еквівалентом буде blue water. В українській мові є вираз «потрапити в халепу», а англійський варіант – get into deep water.

Информация о работе Перетин концептів "вода" та "інформація" у фразеологічних одиницях