Перетин концептів "вода" та "інформація" у фразеологічних одиницях

Концепт «вода» асоціативно  пов'язаний із багатьма найбільш важливими для міфологічного людини первинними поняттями, що доводиться, зокрема, дослідженнями цитованого вище М.М. Маковського. Згідно з даними проведеного ним етимологічного аналізу, лексема «water» співвідноситься із такими поняттями, як «жити» (інд.-єв. *guei-), «сакральне узливання» (лат. libatio і нім. leben – «жити»), «активні дії» (староінд. jala – «вода» з осет. koelyn «робити, діяти»), «диво» (пор. інд.-єв. *ueter- «вода» та англ. wonder «диво»), «душа, дихання» (пор. інд.-єв. *ond- «дихати» та інд.-єв. *uet(er) – «вода»; інд.-єв. *uet(er) – «вода» та осет. udd «душа»), «фалос» (дощ – сі́м’я богів, пор. стар.-англ. sweota «Hodensack», sweot «Schar, Heer»), з одного боку, якщо мова йде про живу воду, з іншого ж боку, якщо вода мертва, вже використана, так би мовити відслужила – з поняттями «хвороба», «смерть» (рос. лет – нежива вода, ляда, леда «хвороба»; лат. letum «смерть», анг. діал. led «зовнішній, зайвий»; лат. aqua співвідноситься з хет. ак «смерть») [42, с. 274].

Якщо спиратися на етимологічні факти, наведені в роботі М.М. Маковського, то слід зробити висновок про амбівалентний характер 
міфологічного уявлення води: з одного боку, вона володіла цілющими, зцілюючими властивостями, символізувала родючість, саме життя (жива вода), а з іншого – могла уособлювати собою хворобу та смерть            (мертва вода).

Таким чином, етимолого-культурологічний аналіз лексем «water» та «Wasser» показує, що існує ключове протиставлення в розумінні води: «жива вода» – «мертва вода». Також для формування і становлення досліджуваного концепту велике значення мав його зв'язок із концептом «простір»: вода в давнину ототожнювалася зі шляхом, з дорогою, що зв'язує всі три світи – верхній, середній і нижній. Жива вода – вода на шляху з вищого світу вниз, на землю, в земний світ; мертва вода – вода на шляху з земного світу вниз, в інший світ. Мертва вода – та ж жива вода, яка вже віддала свою цілющу силу землі.

У результаті аналізу етимології ключової лексеми простежується асоціація води з якоюсь живою активною субстанцією, що мислить, має свідомість, здатна впливати на навколишні суб'єкти та об'єкти: на шляху з вищого світу до земного вода здатна творити і створювати; на шляху із земного світу вона творити вже не здатна, але є активною та діє негативно. Жива вода несе інформацію зцілення і родючості, мертва вода – інформацію хвороб і смерті.

Отже, етимологічний аналіз ключової лексеми концепту «вода» є необхідною ланкою при відтворенні найдавніших уявлень народів-носіїв мов про устрій світу і про місце води в ціннісній картині світу. 
Слід зазначити, що приналежність лексем «water» та «Wasser»  до найдавнішої лексики англійської та німецької мов є одним з показників їх базовості, що свідчить про здатність даних лексем задавати основні напрямки в дослідженні концепту «вода» в англійській та німецькій лінгвокультурах.

РОЗДІЛ 3

ОСОБЛИВОСТІ АКТУАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТІВ «ВОДА» ТА «ІНФОРМАЦІЯ» В  АНГЛІЙСЬКИХ І НІМЕЦЬКИХ ФО ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

3.1 Вербалізація концептів «вода» та «інформація» в англійському та німецькому мовленні

Вода відіграє винятково важливу роль у житті як окремої людини, так і цілих народів. Для переважної більшості етносів вона є джерелом життя, невід'ємною частиною середовища проживання і життєдіяльності людини, а також могутньою, грізною стихією, здатною обірвати людське життя. Це не тільки якась речовина зі специфічними властивостями, а й активний суб'єкт, який може виконувати певні дії, або об'єкт, над яким може виконуватися певна дія. Вода непостійна, здатна змінювати колір, смак, температуру та інші свої характеристики.

Ідея дослідження перетину вищезгаданих концептів у мовленні виникла після перегляду документального фільму «Вода», знятого у Росії із залученням результатів численних експериментів та досліджень води, що проводяться ученими багатьох країн світу: Росії, Німеччини, США, Японії тощо. Фільм розповідає про найбільш звичну для всіх нас і в той самий час найбільш невивчену досі речовину – воду.  З давніх-давен вчені, філософи та богослови намагалися дізнатися більше про її проявлені та приховані властивості, кожна з яких є по-своєму феноменальною та не обмежується загальними фізичними законами. Сучасні вчені висунули гіпотезу – вода має пам'ять. Так було відкрито її четвертий стан – інформаційний. Виявляється, вода здатна сприймати, зберігати і передавати будь-яку інформацію: людські емоції, думки, слово. На підтвердження цієї теорії японському вченому Емото Масару вдалося сфотографувати емоції води. Нами було зроблене припущення, що згаданий ученими інформаційний стан води повинен мати мовне відображення, зокрема у ФО, причому у різних етносів (українців, англійців, німців тощо).

ФО існують не тільки і не стільки  для опису існуючого в реальному  світі, скільки для відображення оцінного ставлення до його об'єктів. У них інформація про світ з'єднується  з відношенням суб'єкта мовлення до того, про що вона повідомляє. Таким чином, основне призначення фразеологізму – не просто називати, але і, називаючи, характеризувати об'єкт дійсності, висловлювати ставлення до нього мовця. Для проведення дослідження нами було дібрано 255 фразеологічних одиниць англійської та німецької мов, завдяки яким можна, власне, простежити ймовірність перетину концептів «вода» та «інформація» в межах однієї ФО.

Аналізовані фразеологічні одиниці  можна класифікувати на групи  згідно вираження в них ставлення  англійського та німецького етносів до води. Розглянемо фразеологічні одиниці, в яких експлікується оціночне ставлення до води як до рідини. Дані фразеологізми утворюють групу зі    100 ФО, що складає 39,2 % від загальної кількості ФО, що об'єктивують концепти «вода» та «інформація».

У розглянутих фразеологізмах слід виділити підгрупу з 63 ФО (63 %), які зберігають позитивне ставлення до води як до життєво необхідної для всіх живих організмів, основного носія інформації, важливої для діяльності людини рідини (cast not out the foul water till you bring in the clean – не виливай брудну воду, перш ніж не принесеш свіжої). У фразеологізмах цієї підгрупи виражається розуміння того, що вода є носієм життєво необхідної інформації, без неї неможливе нормальне існування (to feel like a fish out of water – відчувати себе, як риба, вийнята з води, бути не в своїй стихії; j-d fühlt sich wie ein Fisch im Wasser – хто-н. почуває себе як риба у воді). Тільки там, де є вода, існує життя (where there are reeds, there is   water – де очерет, там і вода).

Колись вважалося, що світом володіє той, хто має гроші. Пізніше володарем світу почали називати того, хто має «зв’язки», дружні стосунки із впливовими людьми. Сьогодні у різних суспільствах все частіше озвучується думка про те, що світом володіє той, хто має інформацію. Проте цей факт був добре відомий давнім людям, про що засвідчує актуалізація такого уявлення про воду як носія інформації в аналізованих ФО. Той, у кого є вода (тобто, той, хто повною мірою володіє інформацією), може відчувати себе господарем свого життя (hе who has water and peat on his own farm has the world his own way – у кого є вода і торф, той сам собі господар).

У ФО також знаходить відображення думка про те, що необхідно дбати про джерело, що дає воду, поважати його, так само треба ставитися і до інформаційних джерел (cast no dirt into the well that hath given you water – не кидай бруд у колодязь, який дав тобі воду). Фразеологічні одиниці показують, що часом ми не усвідомлюємо справжню цінність води та необхідного нам поля інформації (we never know the value of water till the well is dry – ми ніколи не знаємо ціну воді, поки не висохне криниця; що маємо – не бережемо, втративши – плачемо). Воду та інформацію необхідно цінувати, адже з маленьких крапель води складається весь великий океан, а з незначних фактів – увесь світовий інформаційний простір (little drops of water make the mighty ocean – маленькі крапельки води утворюють могутній океан). У фразеологізмах наголошується на важливості ролі води та інформації в життєдіяльності людини, однак підкреслюється необхідність вміння людини керувати як першою, так і другою (fire and water are good servants, but bad masters – вогонь і вода – хороші слуги людини, але їм не можна давати волю).

У досліджуваних нами фразеологічних одиницях передається  і протилежне, негативне ставлення до води. Вода осмислюється як рідина, наявна у світі у великій кількості, і внаслідок цього представляється малоцінною речовиною. Виражається негативне ставлення до води як слабкої субстанції, що підкорюється іншим стихіям (as weak as water – слабкий, кволий, беззмістовний; milk and water – порожній, беззмістовний; слабка людина, що не має своєї думки). Здатність води текти асоціюється з такою рисою інформації, як непостійність та нестабільність (as unstable as water – дуже нестійкий, непостійний).

На рубежі XX і XXI століть ученими-фізиками було доведено, що вода, переходячи з одного агрегатного стану в інший, втрачає свою пам'ять, очищується від усієї накопиченої інформації, стає готовою сприймати нове. Але, виявляється, давнім людям був відомий цей факт: аs chaste as ice – невинний; невинний, як дитя. Вода у цьому випадку асоціюється з непорочністю, чистим листом.

Зазначимо превалювання фразеологічних одиниць (63 %) з позитивною оцінкою води як цінної для життєдіяльності людини рідини та носія інформації, що представляється нам дуже важливим фактом, оскільки у фразеологізмах зазвичай переважає негативна оцінка висловлюваних у них явищ дійсності.

У виділених нами для дослідження фразеологічних одиницях вода розглядається не тільки як речовина, цінна або малоцінна, але оцінці піддається і водний простір як вираження простору інформаційного. У фразеологізмах виражається не тільки позитивне ставлення до води як важливого для життєдіяльності людини середовища, але і негативна оцінка огрому води як небезпечної стихії для людини без необхідних знань для переведення її у «мирне», корисне русло.

У досліджуваних фразеологізмах актуалізуються такі характеристики водного та інформаційного просторів, як глибина, рух, стан води у водоймі, рівень води, водна поверхня, оцінці також піддаються місцезнаходження людини / об'єкта у водному (чи то інформаційному) середовищі і характер руху людини / об'єкта у водному просторі. За допомогою цих найбільш яскраво виражених в аналізованих фразеологізмах характеристик водного простору етноси передають своє бачення навколишнього середовища. Ці ознаки лежать в основі метафоричного перенесення, яке носії мови використовують для образної характеристики властивостей інформаційного потоку, вираження оцінного ставлення до нього.

Фразеологічні одиниці, в семантиці внутрішньої форми яких присутня ознака «глибина водоймища», утворюють групу з 58 ФО, що складає 22,8 % від загальної кількості ФО, виражають оцінне ставлення етносів до водного простору (in the deepest water is the best fishing – найкраща риболовля – в глибокій воді). Фразеологізми даної групи містять у складі внутрішньої форми такі лексичні маркери глибини як «bottom», «bottomless», «depth», «deep», «shallow» і т.ін.

Якщо розглянути ФО, що є репрезентантами даної групи, то їх можна розділити на 3 підгрупи:

1) фразеологізми, в яких глибока вода (тобто, велика кількість інформації) оцінюється позитивно (a big (great) ship asks deep waters – великому кораблю – велике плавання);

2) ФО, у внутрішній формі яких висловлено негативне ставлення носіїв мови до глибокої неконтрольованої води (in deep water, to be plugged in at the deep end – в біді, важкій ситуації; etw. fällt ins Wasser, etw. wird zu Wasser – не принести результату, не мати успіху);

3) фразеологічні одиниці з негативною оцінкою мілководдя як відсутності води, а, значить, і відсутності інформації (in dead water – на мілині).

Розглянемо першу підгрупу фразеологізмів, що включає 15 ФО, що складає 25,9 % від загальної кількості фразеологічних одиниць аналізованої групи. Як показують дані фразеологізми, носії мови переконані в тому, що все найкраще, що представляє цінність для людини, не лежить на поверхні води, а ховається у глибині водоймища (in the deepest water is the best fishing – найкраща риболовля – в глибокій воді; the best fish swim near the bottom – найкраща риба плаває у дна). За аналогією, правда, істина знаходиться на самому дні колодязя, і треба потрудитися, щоб її відшукати (truth lies at the bottom of a well – правда лежить на дні колодязя). Занурення в глибоку воду пов'язано з додатковими зусиллями, однак вони не марні. Глибока вода містить багато цінного і необхідного для життя, є джерелом усієї необхідної інформації (hе who would search for pearls must dive below – без праці немає плоду). У глибині можна потопити, заховати щось непотрібне, що заважає нормальному ходу подій, вода усе змиє (sink one's differences – домовитися, забути про розбіжності). В аналізованих фразеологічних одиницях людина найчастіше асоціює себе із кораблем, якому необхідна глибина. Людині з великими здібностями та знаннями необхідний великий розмах та широкий простір для праці та подальшого розвитку, як кораблю потрібна глибока вода (a big ship asks deep waters – великому кораблю – велике плавання).

Друга підгрупа складається з 36 ФО (або 62,1 % з усіх фразеологічних одиниць досліджуваної групи). У даних фразеологізмах виражається негативне ставлення людини до глибокої неопанованої води (огрому незасвоєних знань) та знаходженню в ній (to be beyond one's depth – бути не під силу, бути недоступним розумінню, бути вище чийогось розуміння; er will das Meer austrinken – він хоче неможливого). Носії мов висловлюють негативне ставлення до глибокої води, оскільки вони не в силах її повністю дослідити, побачити дно, а незвідане, незнайоме та невідкрите викликає в них почуття страху. У зв'язку із цим перебування в глибокій воді асоціюється із небезпечним становищем, бідою (to be in deep water – перебувати у важкому, скрутному або небезпечному положенні). Не відчуваючи дна, людина відчуває нестабільність ситуації, невпевненість. Людина повинна вміти розраховувати свої сили, можливості в глибокій воді, у великому осередку інформації (drown not thyself to save a drowning man – не потонути, рятуючи потопаючого). Важка життєва ситуація, безвихідь, «лавина» інформації асоціюється із попаданням у глибоку воду (to get into deep   waters – перебувати в стані тривоги, перебувати у важкому, скрутному або небезпечному положенні; to be sunk in – влипнути, попастися; j-m das Wasser abgraben — лишити когось без засобів до існування).