Перетин концептів "вода" та "інформація" у фразеологічних одиницях

– використання більш сучасного обладнання;

– розташування принтерів та різноманітного устаткування колективного користування на значній відстані від більшості робочих місць працівниців;

– переведення жорсткого диска в режим сну (Standby), якщо комп'ютер не працює протягом визначеного часу;

– використання блоків живлення ПК з вентиляторами на гумових підвісках.

Під час виконання  робіт з ПК у виробничих приміщеннях  значення характеристик вібрації на робочих місцях не перевищують допустимого  рівню, які відповідають вимогам  ДСН 3.3.6-039-99 «Государственные нормы производственной общей и локальной вибрации» та ГОСТ 12.1.012-90 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования». Персонал не має потреби в додатковому захисті від вібрації, яку виробляють ПК. Оскільки ПК установлені на спеціальний комп'ютерних столах, які поглинають залишкову вібрацію.

Метеорологічні умови  в виробничих приміщеннях – температура повітря, відносна вологість повітря й швидкість його переміщення відповідають вимогам ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» і ГОСТ 12.1.005-88 (1991) «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны». Роботи в офісному приміщенні, належать до категорії Іб - легка робота, тому передбачені наступні оптимальні значення параметрів мікроклімату:

– у холодний період року: температура 21-23°С; відносна вологість: 40-60%;  швидкість переміщення повітря: 0,1 м/с;

– у теплий період року: температура 22-24°С; відносна вологість: 40-60%;  швидкість переміщення повітря: 0,2 м/с.

Оптімальні рівні позитивних (n+) і негативних (n-) іонів у повітрі приміщеня з ВДТ відповідають вимогам ГН 2152-80 «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень» і становить: n+=1500-30000 (шт. на 1см³); n- = 3000-5000 (шт. на 1см³). Підтримку оптимального рівня легких позитивних і негативних аероіонів у повітрі на робочих місцях забезпечуються за допомогою біполярних коронних аероіонізаторів.

Для визначення необхідного  повітрообміну у приміщенні необхідно  розрахувати два значення повітрообміну: по кратності (за формулою 1.1) і по кількості людей (за формулою 2.1), після чого вибрати більше з цих двох значень.

 

1. Розрахунок повітрообміну по кратності:

L = n ^. S ^. H, м³/год;     (1.1)

де L – повітрообмін у приміщенні, м³/год;

n – нормована  кількість повітрообміну: для  житлових приміщень n = 1, для офісів n = 2,5;

S – площа приміщення, м²;

H – висота приміщення, м. 

L = 2,5 ^. 90 ^. 3,1 = 697,5 м³/год 

 

2. Розрахунок повітрообміну по кількості людей:

 

L = N ^. Lнорм, м³/год;     (2.1)

де L – повітрообмін у приміщенні, м³/год;

N – кількість працівників, осіб;

Lнорм – норма  витрати повітря на одну людину:

• в стані спокою – 20 м³/год;
• робота в офісі – 60 м³/год;
• при фізичному навантаженні – 60-100 м³/год.

L = 14 ^. 60 = 840 м³/год;

Таким чином, розрахувавши кількість необхідного повітрообміну, обираємо результат розрахунку по кількості людей, який дорівнює 840 м³/год. Такий повітрообмін є достатнім для роботи 14 осіб в офісному приміщенні.

Основними шкідливостями  технологічних приміщень підприємств  побутового обслуговування населення, та офісів є теплота, волога, пил. Джерелами шкідливостей є технологічне обладнання, люди, сонячна радіація, комп’ютери тощо. Тому, офіси потребують природнього або штучного повітрообміну.

Обмін повітря  розрахований з врахуванням часу дії гранично допустимих концентрацій (ГДК) згідно ГОСТ 12.1.005-88 «Снітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об'ємі робочої зони приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції. Механічна вентиляція дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Окрім того, механічна вентиляція дає можливість організувати повітрозабір в найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами. 

Обов'язкові профілактичні медичні  огляди проводяться з метою запобігання  поширення інфекційних та паразитарних захворювань серед працівників. Роботодавець забезпечує фінансування та  проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець забезпечує проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника.

 

 

4.4 Заходи з  пожежної безпеки

 

Горіння за сучасними уявленнями – складний фізико-хімічний процес на основі екзотермічних реакцій окиснення-відновлення, який характеризується значною швидкістю перебігу, виділенням великої кількості тепла і світла, масообміном з навколишнім середовищем. При горінні, як правило, утворюється полум'я. Горіння може початися спонтанно внаслідок самозаймання або бути ініційованим запалюванням. Пожежею є некероване горіння поза межами спеціально відведеного вогнища, яке може призвести до загибелі і (або) ураження людей (тварин, рослин), значних матеріальних збитків, суттєвого погіршення стану навколишнього природного середовища.

Залежно від агрегатного стану й особливостей горіння різних горючих речовин й матеріалів пожежі за ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», офіс, площею 90 м² відноситься до класу Е (додатковий) – пожежі, пов'язані з горінням електроустановок (комп’ютери, різне допоміжне комп’ютерне обладнання). Також, потрібно зазначити, що, зазвичай, в офісах можуть міститись різні документи, газети, інструкції, стояти меблі, шафи, а також самі столи з обладнанням, тож можемо віднести також до класу А – пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір).

Визначення категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою регламентується НАПББ.03.002 – 2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою». Офіс відноситься до адміністративних споруд для загального користування. Для адміністративних приміщень використовуються сповіщувачі пожежі, вогнегасники, системи автоматичного пожежогасіння. Встановлено тепловий автоматичний пожежний сповіщувач ДТЛ, як найшвидший та найнадійніший засіб сповіщення про виникнення пожежі.

Окрім вище перерахованих засобів попередження пожежі, офіс оснащено переносним вогнегасником. З урахуванням рекомендацій щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками та площі й класу нашого приміщення, був обраний переносний вуглекислотний вогнегасник місткістю 5 л.

 

 

4.5 Заходи по  забезпеченню безпеки у надзвичайних  ситуаціях

 

Підвищення стійкості  об'єкта досягається посиленням найбільш слабких (вражаючих) елементів і ділянок об’єкта. Для цього на кожному ОНГ завчасно на основі досліджень планують і проводять відповідні організаційні й інженерно-технічні заходи. Досягнення науки і техніки дозволяють реалізувати такі рішення, при яких підприємство буде стійке до впливу дуже значних надлишкових тисків, однак це пов'язано з великими витратами засобів і матеріалів і може бути виправдано лише при захисті унікальних, особливо важливих елементів об'єкта. Заходи будуть економічно обґрунтовані, якщо вони максимально узгоджені із завданнями, які розв'язуються в мирний час для забезпечення безаварійної роботи, поліпшення умов праці, удосконалювання виробничого процесу. Особливо велике значення має розробка інженерно-технічних заходів при новому будівництві, бо у процесі проектування у багатьох випадках можна домогтися логічного поєднання загальних інженерних рішень із захисними заходами ЦО, що знизить витрати на їх реалізацію.

На існуючих об’єктах заходи щодо підвищення стійкості доцільно проводити в процесі реконструкції чи виконання інших ремонтно-будівельних робіт.

Підвищення стійкості  роботи промислових об'єктів передбачає:

1) захист робітників та службовців у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;

2) підвищення міцності і стійкості найважливіших елементів і удосконалювання технологічного процесу;

3) підвищення стійкості матеріально-технічного постачання;

4) підвищення стійкості  управління об'єктом;

5) розробку заходів  щодо зменшення імовірності виникнення вторинних факторів ураження і збитків від них;

6) підготовку до відновлення виробництва після ураження об'єкта.

Особлива увага повинна  бути приділена забезпеченню укриттям всіх працюючих у захисних спорудженнях. 3 цією метою розробляється план нагромадження і будівництва необхідної кількості захисних споруджень; у випадку недостачі сховищ, які відповідають сучасним вимогам, у ньому передбачається укриття робітників та службовців у швидкостворюваних сховищах.

Посилення міцності будинків, споруджень, устаткування та їх конструкцій пов'язано з великими витратами. Тому підвищення характеристик міцності проводять, якщо:

- окремі особливо важливі  будинки і спорудження значно  слабші за інші і їхню міцність  доцільно довести до прийнятої  для даного підприємства межі стійкості;

- необхідно зберегти  деякі важливі ділянки (цехи), які можуть самостійно функціонувати  при виході з ладу інших  і забезпечать випуск особливо  цінної продукції.

При будівництві і  реконструкції промислових споруд необхідно застосовувати легкі, вогнестійкі покрівельні матеріали, полегшені міжповерхові перекриття і сходові марші, підсилюючи їх кріплення до балок.

При загрозі надзвичайної ситуації в найбільш відповідальних спорудах доцільно ввести додаткові  опори для зменшення прольотів, підсилити найбільш слабкі вузли й окремі елементи несучих конструкцій; наприклад, високі споруди (труби, щогли, колони) закріплюються відтяжками, а для інших конструкцій можна спорудити бетонні чи металеві пояси, які підвищують їх твердість.

Під час одержання  об’єктом тепла від міської теплоцентралі проводять заходи по забезпеченню стійкості підвідних трубопроводів та наявних розподільних пристроїв. Теплову мережу будують, як правило, за кільцьовою схемі. Труби системи прокладають у спеціальних каналах, запірні та регулюючі пристосування розміщують в оглядових колодязях і по можливості на території, яка не буде завалена у випадку руйнування. Заходи no підвищенню стійкості системи каналізації розробляють окремо для зливових, промислових і господарських (фекальних) зливів. На об'єкті обладнують не менше двох виводів з підключенням до міських каналізаційних колекторів і додатково обладнують виводи для аварійних скидань неочищених вод у прилеглі до об’єкта яри та інші природні заглиблення.

Якщо на об’єкті є  мережі і споруди для подачі стиснутого повітря, кисню, аміаку, хлору та інших рідких і газоподібних реактивів, інженерно-технічні заходи для цих систем розробляються в основному з метою запобігання вторинних факторів ураження.

Для забезпечення надійного  управління діяльністю об’єкта у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу в одному із сховищ обладнується пункт управління. Диспетчерські пункти і радіовузли розміщують по можливості у найміцніших спорудах і підвальних приміщеннях. Повітряні лінії зв'язку до найважливіших виробничих ділянок переводять на підземно-кабельні. Стійкість засобів зв'язку можна підвищити прокладанням енергопостачальних фідерів на автоматичну телефонну станцію (АТС) та радіовузол об'єкта, підготовкою пересувних електростанцій для заряджання акумуляторів ATM і для живлення радіовузла при відключенні основних джерел електропостачання. При розширенні мережі підземних кабельних ліній необхідно прокладати дводротові, захищені екранами від впливу ЕМІ. Для більшої надійності повинні бути передбачені дублюючі засоби зв'язку.

У районі розосередження робітників і службовців також обладнують пункт управління. Між міським  і заміським пунктами управління проводять зв'язок, як правило, телефонний, передбачаючи його дублювання за допомогою  радіо- та пересувних засобів, також вживають заходів по забезпеченню зв'язку із змінними підприємствами по кооперації.

Особливе значення має  сталість виробничих та господарських  зв'язків з постачання об’єкта  всіма видами енергії, водою, парою, газом; з транспортних послуг; з поставок сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та ін. Шдвищення сталості матеріально-технічного постачання забезпечується створенням запасів сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, палива. Розміри незменшуваних запасів визначають для кожного об'єкта залежно від можливості їх накопичення, важливості продукції, яка випускається, визначених термінів переходу на виробництво продукції в умовах надзвичайних ситуацій. Стабільно працююче підприємство повинно бути здатним безперебійно випускати продукцію за рахунок наявних запасів до відновлення зв'язків з поставок або до одержання необхідного від нових постачальників.

Дуже велике значення має своєчасне відправлення готової  продукції споживачам. На деяких об’єктах (нафтопереробних, хімічних та ін.) накопичення готової продукції може перетвори-тися у вкрай небезпечне джерело вторинних факторів ураження і створити загрозу як самому об'єкту, так і сусіднім підприємствам та житловому сектору. Якщо неможливо відправити готову продукцію споживачам, її слід вивезти за межі зони можливих руйнувань (наприклад, на базу зберігання у заміській зоні).