Перетин концептів "вода" та "інформація" у фразеологічних одиницях

Узагальнюючи все вищезазначене, ми можемо зробити висновки, що при  лексичному перекладі ФО треба завжди прагнути наблизитися до фразеологічного, передати його окремі елементи й сторони.

Англійський фразеологізм Great ship asks (requires) deep waters відповідає українському фразеологізму «Великому кораблеві (возові) велика й дорога». Даний фразеологічний вираз є прикладом фразеологічного аналога.

Розглянемо ще декілька подібних прикладів:

be riding on the crest of a wave – бути «на коні»;

bring one into troubled waters – поставити в ніякове становище;

deep six – кінці у воду;

diamond of the first water – щирісінький діамант (брильянт); діамант (брильянт) найвищої (найліпшої, найкращої) чистоти;

ein stilles Wasser – тишко, тихоня;

flow of soul – інтелектуальна бесіда;

have water on the brain – бути несповна розуму;

der Strom der Zeit – плин часу;

leaky vessel – базіка, балакун;

still waters have deep bottoms – тиха вода греблі рве; тиха вода часом великі греблі рве; тиха вода береги лупає, а бистра йде та й перейде;

out of one’s depth – не по зубах.

Дослівний переклад, калькування фразеологічних одиниць, може бути застосований лише в тому випадку, якщо в результаті калькування виходить вираз, образність якого легко сприймається читачем і не створює враження неприродності і невластивими загальноприйнятим нормам мови перекладу. Відповідності-кальки мають певні переваги та досить широко використовуються в перекладацькій практиці. По-перше, вони дозволяють зберегти образну будову оригіналу, що особливо важливо в художньому перекладі. По-друге, вони дають можливість подолати труднощі, які виникають, коли в оригіналі образ обігрується для створення розгорнутої метафори. Ми спостерігаємо калькування при перекладі нестійких порівнянь, гри слів та деяких прислів’їв, особливо тих, що не мають підтексту. Наприклад:

data leak – витік інформації;

drop of wisdom – капля мудрості;

dry facts – голі факти;

holy water – свята вода;

mainstream – основний напрямок;

pass the Rubicon – перейти Рубікон.

Серед досліджуваних  ФО зустрічаються й так звані  комунікативні ФО, паремії (прислів’я, приказки), які, хоча й не мають відповідної  еквівалентності слів та відтворюються у мові в готовому вигляді, відзначаються образністю та частковим або повним переосмисленням значення структурних компонентів. У деяких випадках паремії можуть бути подібними за лексичним складом, комунікативним значенням, стилістичним забарвленням та все ж мають свої особливості, тому можна говорити про різний ступінь відповідності між перекладуваною паремією та її відповідником мовою перекладу:

A clean hand wants no washing – Чесній людині виправдовуватися зайве;

A small leak will sink a great ship – Маленька теча великий корабель на дно пустить;

An empty vessel gives a greater sound than a full barrel – Порожня бочка дужче гримить;

Better a drop of wisdom than an ocean of gold – Краще крапля мудрості, ніж океан золота;

Cast no drift into the well – Не кидай бруд у колодязь, який дав тобі воду;

Every miller draws water to his own mill – Кожний на своє колесо воду навертає (кожен відстоює свої інтереси);

It is good fishing in troubled waters – Легко ловити рибку в каламутній воді, у каламутній воді рибка ловиться;

Much water runs by the mill that the miller knows not of – Ми не знаємо більшої частини того, що відбувається поряд із нами;

Salt water and absence wash away love – Очі не бачать – серце не болить;

The mill cannot grind with the water that is past – Що було, те загуло;

Truth lies at the bottom of a well – Шукай правди на дні морському;

You cannot wash charcoal white – Горбатого могила виправить.

Wider den Strom ist schwer zu schwimmen – Проти течії важко плисти.

І, нарешті, до другої групи  відповідностей належать безеквівалентні  ФО, при перекладі яких використовується пояснювальний або описовий переклад. Одиниці фразеологізмів зводяться до перекладу не самої ФО, а лише її тлумачення [54, с. 134]. При адекватному перекладі подібні фрази потрібно пояснювати за допомогою вільного сполучення слів. Наприклад:

back water – взяти свої слова назад, не дотримати слова;

be all wet – заплутатись у власних міркуваннях;

before the flood – дуже давно;

carry water on both shoulders – лицемірити, дворушничати;

das geht ihn einen feuchten Staub an – це його зовсім не обходить;

dem Wasser seinen Lauf lassen – залишити все як є;

er will das Meer austrinken – він хоче неможливого;

in watertight compartments – зовсім ізольовано, без інформації ззовні;

milk and water – слабка людина, яка не має власної думки;

open the floodgates – заговорити, дати волю словам.

man adrift – морально неврівноважена людина;

Wasser auf beiden Schultern tragen – лицемірити, дворушничати;

water over the dam – давно минулі та забуті події;

written in water – минущий.

Отже, що стосується найбільш адекватних способів перекладу фразеологізмів з англійської та німецької мов на українську, то вони підлягають загальним правилам перекладу ФО. Оптимальним варіантом є переклад фразеологізму повним еквівалентом, оскільки досліджувані фразеологізми англійської, німецької та української мов збігаються часто лексично і структурно. Зважаючи на певні національно-етнічні відмінності та відмінності в функціях членів речення в аналізованих мовах, досить часто спостерігається використання часткових відповідностей та фразеологічних аналогів. Часто перекладачі вдаються до перифрази за браком повних або часткових еквівалентів, які б передавали образність та стилістичну направленість вихідної англійської чи німецької ФО. У зв’язку з цим виникає необхідність у глибшому дослідженні ФО в англійській, німецькій та українській мовах, ширшому їх зіставленні, що дозволить наблизитись до ідеального перекладу, а крім того, розкриє сутність деяких українських запозичень чи кальок з англійської та німецької мов.

Тож, аналіз англо- та німецько-українського перекладу ФО дає змогу констатувати, що найбільш частотним способом передачі ФО є переклад за допомогою часткових еквівалентів, а також описовий переклад та підбір аналогів.

 

 

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ  ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

 

У дипломному проекті  розглядається перетин концептів «вода» та «інформація» в англійських та німецьких фразеологічних одиницях та специфіка їх відтворення українською мовою.

 

 

4.1 Аналіз потенційних  небезпек

 

Для запобігання нещасних випадків на виробництві було проаналізовано наступні надзвичайні ситуації:

– ураження електричним струмом унаслідок несправності електорообладнання, невиконання правил техніки безпеки при користуванні електричним обладнанням, що може призвести до електротравм або летального наслідку;

– механічне травмування внаслідок нераціонального розташування робочих місць;

– нервово-психічні навантаження внаслідок специфіки виконуваних робіт, що призводить до захворювань загального характеру;

– негативні відносини у колективі внаслідок постійних емоційних зривів, які призводять до підвищенних емоційних навантажень;

– кістково-м'язові порушення у зв'язку із тривалим статичним напруженням м'язів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до ушкодження опорно-рухового апарату;

– негативний вплив електромагнітних, в тому числі і рентгенівських випромінювань, при використанні моніторів ПК з електронно-променевою трубкою, що призводить до погіршень зору, зниження імунітету;

– недостатнє освітлення виробничих приміщень і робочих місць у зв'язку з несправністю або хибним вибором освітлювальних приладів, що призводить до погіршення зору;

– підвищений рівень шуму, який створюється  перетворювачем напруги ЕОМ, її технічною  периферією, а також людьми, що працюють у приміщенні, і який призводить до погіршення слуху;

– підвищений рівень вібрації, який виробляться персональним комп’ютером, що може призвести до загальних захворювань;

– незадовільні параметри мікроклімату робочого місця, у зв'язку із відсутністю приладів, що забезпечують необхідний повітрообмін  та  опалювальної  системи,  які  можуть викликати загальні захворювання;

– вірогідність загоряння у зв'язку  із   несправністю   електричного обладнання, недотримання або порушення правил протипожежної безпеки обслуговуючим персоналом, що призводить до пожежі;

– неправильні дії персоналу в умовах надзвичайних ситуацій, які призводять до паніки та загибелі людей;

– неергономічна організація робочого місця, впливає на статуру, положення окового яблука, внаслідок неправильного положення тіла працівника, що призводить до погіршення належного функціонування внутрішніх органів та тяжких захворювань;

– проведення чергових та позачергових (за необхідністю) медичних оглядів для забезпечення комфортних умов серед офісних працівників.

 

 

4.2 Заходи по  забезпеченню безпеки

 

Для запобігання ураження електричним струмом встановлено електроустаткування, яке відповідає вимогам: «Правил устрою електроустановок» (далі «ПУЕ») і ГОСТ 12.1.030-81 (2001) «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление», величина опору захисного заземлення електрообладнання приміщення – 4 Ом; НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила устройства электроустановок. Электрооборудование специальных установок», приміщення, в якому розташовуються ЕОМ, різноманітне устаткування, відноситься до класу пожеженебезпечної зони П-ІІа, тому передбачений мінімальний ступінь захисту ізоляції обладнання ІР44; ГОСТ 12.1.009-76 (1999) «ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения»  обладнання офісу має подвійну ізоляцію, яка складається з робочої та додаткової ізоляції; ГОСТ 12.2.007.0-75* (2001) «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ по способу захисту людини від ураження електричним струмом, належать до І класу, оскільки мають подвійну ізоляцію, елемент для заземлення та провід для приєднання до джерела живлення, що має заземлюючу жилу і вилку з заземлюючим контактом. Експлуатація електроустановок і електроустаткування проводиться відповідно до НПАОП 40.1-1.01-97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок» та НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

Для виключення можливості випадкового дотику до дротів, що перебувають  під напругою, встановлено надійне  їх огородження. Персонал повинен дотримуватись правил безпеки при користуванні електричним обладнанням.

Ймовірність механічного  травмування може виникнути внаслідок  не раціонального розташування робочих  місць, або у зв’язку з недбалістю та неуважністю обслуговуючого персоналу. Для виключення травматизму зроблено більш зручне та раціональне розташування робочих місць, таким чином збільшена відстань між ними.

У зв’язку із стресовими ситуаціями та нервово-емоційними навантаженнями у працівників може виникнути  ймовірність захворювань загально-невротичного характеру.

З метою зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання  несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми, передбачені  перерви у роботі – 15 хвилин кожні  дві години, а також спеціально обладнане приміщення – кімната відпочинку.

Для оптимізації відносин у колективі проводяться тренінги з залучанням психологів на теми: «Адаптація у новому колективі», «Поведінка в суспільстві».

Для запобігання кістково-м’язових порушень у зв’язку з тривалим статичним напруженням м'язів спини, шиї, рук і ніг необхідно виконувати фізичні вправи 2-3 рази протягом робочого часу.

 

 

4.3 Заходи по  забезпеченню виробничої санітарії  та гігієни праці

 

Внаслідок роботи за ПК, на фізіологію людини негативно впливають електромагнітні випромінювання. Щоб зменшити наслідки впливу на людину та знизити негативні показники у робочій зоні до допустимих значень, згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75 «Изделия электротехнические. Общие требования безопасности», вироби, які створюють електромагнітні поля, повинні мати захисні елементи (екрани, поглиначі і т.д.). Вимоги до захисних елементів повинні бути вказані в стандартах та технічних умовах на конкретні види виробів. Згідно з НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» та ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин», на робочих місцях обладнаних ПК встановлені рідкокристалічні монітори, які не є джерелами рентгенівського та електромагнітного випромінювань.

В офісному приміщенні, згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення» передбачене природне та штучне освітлення. Природне освітлення здійснено через світлові прорізи, які забезпечують коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні екранів і клавіатури, передбачено сонцезахисні пристрої, на вікнах встановлені жалюзі або штори. Штучне освітлення в приміщенні, здійснено системою загального рівномірного освітлення. Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів становить 300-500 лк. Як джерела штучного освітлення в приміщенні застосовані люмінесцентні лампи типу ЛБ. При застосуванні яких дитримались наступних умов:

– температура навколишнього повітря не повинна бути нижче, ніж 5°С;

– напруга на освітлювальних приладах повинна бути не менше, ніж 90% номінальної.

Рівні звукового тиску  в октавних смугах частот, рівні  звуку та еквівалентні рівні звуку  на робочих місцях приміщення відповідають вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» та ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку». Зниження рівня шуму в приміщенні здійснено за допомогою: