Злочини у сфері господарської діяльності

Об'єктивну сторону злочину становить сукупність трьох ознак: 1)діяння - ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч. 1 ст. 212),   ; великих (ч. 2 ст. 212) або особливо великих (ч. 3 ст. 212) розмірах; 3) причиновий зв'язок між діянням і наслідками.

Діяння у даному разі - це дія (активна поведінка) чи бездіяльність (пасивна поведінка), спрямована на повне або часткове ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), які повинні сплачуватись підприємствами, установами, організаціями, приватними підприємцями та іншими платниками.

До поширених способів вчинення аналізованого злочину належать: неподання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), приховування та занижения об'єкта оподаткування. Приховування об'єкта оподаткування характеризуемся там, що прибуток або інший об'єкт оподаткування у платника податків і зборів фактично існує, проте він не згадується у документах, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків (обов'язкових платежів), які подаються до податкових чи інших контролюючих органів, а тому ніякі податки на такі об'єкти не нараховуються і не сплачуються.

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів (обов'язкових пяатежів), які в тисячу і більше разів перевищують встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212). При цьому фінансові санкції (пеня, штраф), які застосовуються відповідно до вимог по-даткового законодавства, не враховуються;

Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) визнається вчиненим у значному, великому або особливо великому розмірі як тоді, коли сума несплаченого платежу перевищує зазначені у законі розміри з одного його виду, так і у тому разі, коли ця сума є результатом несплати обов'язкових шіатежів різ-них видів. У тому разі, коли встановлено ознаки одиничного злочину - продовжуваного ухилення від сплати податків (тотожні дії, єдиний злочинний намір), кількісні параметри злочинної поведінки, здійснюваної в різні проміжки часу, повинні підсумовуватися.

Злочин, передбачений ст. 212, визнається закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із законом), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір (обов'язковий платіж), що вважається узгодженим і підлягає сплаті. Якщо закон пов'язує строк сплати з виконанням певної дії, то злочин вважається закінченим з моменту фактичного ухилення від сплати.

Суб'єктом злочину можуть бути: 1) службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які відповідно до чинного законодавства і локальних документів уповноважені забезпечити внесення податків, зборів (обов'язкових платежів), підписувати і подавати до контролюючих органів документи податкової звітності, розпоряджатись банківським рахунком і підписувати розрахункові документи (керівники підприємств, установ та організацій, головні бухгалтери, їх заступники або інші працівники бухгалтерій, які виконують функції головного бухгалтера); 2) особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; 3) будь-які інші особи, зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини. Мотив на кваліфікацію за ст. 212 не впливає.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч, 2 ст. 212) є вчинення його за попередньою змовою групою осіб або фактичне ненадходження коштів у великих розмірах. Під великим розміром коштів треба розуміти суму податків, зборів (обов'язкових платежів), яка в три тисячі і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212).

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 212) є вчинення його особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, тобто на суму, яка у п'ять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212 КК).

У ч. 4 ст. 212 втілено ідею кримінально-правового компромісу у сфері оподаткування. Ця норма підлягає застосуванню судом у тому разі, коли: 1) особа щодо якої вирішується питання про звільнення її від кримінальної відповідальності, вчинила ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вперше; 2) вчинене нею діяння охоплюється ч. 1 або ч. 2 ст. 212; 3) має місце позитивна пост кримінальна поведінка особи, яка полягає в тому, що винний до притягнення його до кримінальної відповідальності (до винесення слідчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого і пред’явлення цій особі обвинувачення) сплачує належні суми податків і зборів, а також пеню й фінансові санкції. Для застосування ч. 4 ст. 212 не вимагається, щоб особа, яка вчинила ухилення від оподаткування, сприяла розкриттю і розслідуванню злочину, а також щиросердно покаялась у вчиненому.(13)

Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 212-1). Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок сплати страхових внесків, що забезпечує формування коштів Пенсійного фонду України (ПФ) як одного із суб'єктів солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Предмет злочину - кошти, які підлягають сплаті як страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

Об'єктивна і суб’єктивна сторони, суб'єкт, кваліфіковані види розглядуваного злочину, спеціальний вид звільнення відкримінальної відповідальності (ч.4 ст. 212-1), аналогічні об'єктивній і суб’єктивній сторонам, суб'єкту, кваліфікованим видам ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) і спеціальному виду звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченому ч.4 ст. 212 КК України.

Способом ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування може бути приховування або заниження суми заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески.

До інших способів вчинення злочину є підстави віднести, зокрема, порушення порядку нарахування та обчислення страхових внесків, ухилення від реєстрації платника страхових внесків у територіальних органах. Не подання звітності щодо страхових внесків, подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.(14)

Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216). Основним безпосереднім об'єктом злочину є фінансова система держави в частин! встановленого законодавством порядку сплати акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби та надходжень від реалізації контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм і баз даних, а також авторське та суміжні права. Додатковимиоб’єктами виступають права і законні інтереси споживачів, встановлений порядок здійснення господарської діяльності, пов'язаної з розповсюдженням примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм,  комп’ютерних програм, баз даних.

Предметом злочину є; 1) марки акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби; 2) контрольні марки для маркування комп'ютерних програм, баз даних; 3) голографічні захисні смуги.

Марка акцизного збору - це спеціальний знак, наявність якого на предметах засвідчує сплату акцизного збору і підтверджує легальність ввезення і реалізації в Україні відповідних виробів

Голографічний захисний елемент - це голографічний елемент, призначений для маркування носіїв інформації, документа і товарів з метою підтвердження їх авторства тощо, виконаний з використанням технологій, що унеможливлюють його несанкціоноване відтворення.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні однієї з таких дій: 1) незаконне виготовлення марок акцизного збору, контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів, фонограм, комп'ютерних програм, баз даних або голографічних захисних елементів; 2) їх підроблення; 3) використання незаконно виготовлених, незаконно одержаних або підроблених марок акцизного збору; 4) збут незаконно виготовлених, незаконно одержаних або підроблених марок акцизного збору, контрольних марок чи голографічних захисних елементів. Злочин взнається закінченим з моменту вчинення будь-якої із перелічених дій.

Підроблення означає як повне виготовлення фальшивих марок акцизного збору, контрольних марок або захисних голографічних елементів будь-яким способом (друкарський, ксерокопіювання, малювання, фотографування, тиснення, наклеювання, комп'ютерна графіка тощо), так і часткове підроблення, тобто внесення у справжні марки чи елементи неправдивих відомостей (наприклад, зміна їх реквізитів).

Використання незаконно виготовлених або одержаних, а також підроблених марок означає маркування такими марками алкогольних напоїв та тютюнових виробів або примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. Використання голографічних захисних елементів означає нанесення їх на документи і товари, захист яких запроваджується.

Незаконне одержання марок акцизного збору і контрольних марок, подальший збут і використання яких тягне кримінальну відповідальність за ст. 216, означає отримання їх з порушенням встановленого законодавством порядку. Марки можуть бути незаконно отримані в результаті подання особою сфальсифікованих документів (наприклад, документи містять неправдиві відомості про те, що контрольні марки нібито призначені для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, насправді суб'єкт планує їх продати виробникам контрафактної продукції).;

Суб'єктом злочину у формі незаконного виготовлення марок акцизного збору, контрольних марок і голографічних захисних елементів є працівники спеціалізованих підприємств, які здійснюють їх виготовлення. Суб'єкт злочину є загальним.

Дії тих працівників податкових органів, які подали сфальсифіковані заявки на виготовлення марок акцизного збору, а також дії інших осіб, які подали заявки на виготовлення марок всупереч встановленому законодавством порядку, повинні розцінюватись як співучасть у вчиненні злочину, передбаченого ст. 216, і кваліфікуватися з посиланням на відповідну частину ст. 27, а за наявності до цього підстав - і за ст. 366 як службове підроблення. Такою ж повинна бути кримінально-правова оцінка аналогічних дій працівників Державного департаменту інтелектуальної власності.

Із суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Мотиви можуть бути різними.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 216 КК) є вчинення його повторно і за попередньою змовою групою осіб.(16)

3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів (статті 203¹, 205, 206, 209, 213, 229, 231 і 232 КК).

Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва (ст. 203¹ КК). Злочин, передбачений ст. 203¹КК слід розглядати як спеціальний вид зайняття забороненими видами господарської діяльності.Основним безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини у сфері господарської діяльності, зумовлені виробництвом, експортом чи імпортом, зазначених у диспозиції кримінально-правової норми предметів. В якості додаткового безпосереднього об’єкта можуть виступати власність, авторське право і суміжні права, а додаткового факультативного – суспільні відносини сфери оподаткування Суспільна небезпека злочину полягає в порушенні встановленого законом порядку виробництва, експорту та імпорту певної продукції, завданні матеріальної шкоди несплатою податкових внесків, порушенні авторських та суміжних прав. 

Предмет є обов’язковою ознакою цього складу злочину. У диспозиції норми предмет визначено як: а) диски для лазерних систем зчитування; б) матриці; в) обладнання для їх виробництва; г) сировина для їх виробництва. При цьому вартість цих предметів має утворюватизначний розмір, тобто у двадцять і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян.  

Диск для лазерних систем зчитування – це оптичний диск із записом або з можливістю запису на ньому аудіо або цифрової інформації будь-якого змісту для лазерних систем зчитування, яка є об’єктом авторських та суміжних прав.

Лазерною системою зчитування є система, яка дає змогу відтворити інформацію, записану на оптичних носіях за допомогою лазерних технологій. 

Матриця – це матеріальний носій у виді штампа або іншого аналогічного чи еквівалентного пристрою, який містить інформацію у цифровій формі і використовується для безпосереднього перенесення цієї інформації на диск для лазерних систем зчитування під час його виробництва. 

Обладнання для виробництва дисків для лазерних систем зчитування – це обладнання, пристрої та засоби, за допомогою яких виготовляються оптичні диски для лазерних систем зчитування. Це можуть бути агрегати, преса, штампи, прес-форми та інше обладнання. Особливістю технологічного процесу виробництва дисків для лазерних систем зчитування є те, що саме виготовлення дисків та нанесення на них аудіо та цифрової інформації не може поєднуватися, спочатку відбувається процес виготовлення дисків, а після цього за допомогою спеціальної записуючої апаратури на них наноситься інформація. Для запису інформації може бути використаний навіть звичайний персональний комп’ютер. Тому при вирішенні питання щодо визнання записуючої апаратури предметом цього злочину слід встановити, що зазначені у диспозиції кримінально-правової норми дії вчинюються саме з метою її використання для порушення законодавства, що регулює обіг дисків для лазерних систем зчитування. (Закон “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування” від 17 січня 2002 р.). 

Сировиною для виробництва дисків для лазерних систем зчитування є оптичний полікарбонат, який водночас є товаром подвійного використання і підлягає державному експортному контролю. Тому при порушенні порядку передач при експорті оптичного полікарбонату вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 203¹ та 333 КК. 

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні дій, що порушують законодавство, яким регулюється виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, а також експорті, імпорті обладнання чи сировини для їх виробництва. Злочин вважається закінченимпісля вчинення будь-якої з зазначених дій або їх поєднання за умови, що вартість дисків для лазерних систем зчитування, обладнання та сировини для їх виробництва утворює значний або великий розмір.