Експериментальна перевірка ефективності методики навчання англомовної лексичної компетенції учнів початкової школи з використанням вір

    3. Чи допомагають  вам вірші у навчанні?

    4. Чи потрібно  виконувати вправи після вивчення  вірша?

    Зразок анкети  знаходиться у Додатку 1.

     Із двадцяти  восьми учнів, які брали участь  в анкетуванні, усі діти на  запитання „ Чи розглядали ви вірші на уроках рідної мови?” відповіли, що вони мають такий досвід.

     На друге  запитання „ Чи подобається  вам розповідати вірші на уроках  англійської мови? ”20 дітей відповіли, що їм це подобається; а решта учнів не завжди виявляють бажання брати участь у такій діяльності.

     На запитання  „ Чи допомагають вам вірші у навчанні? ” 25 учнів написали, що вірші допомагають у вивченні англійської мови, а для трьох учнів вірші не відіграють ніякої ролі.

     На останнє  запитання „Чи потрібно виконувати вправи після вивчення вірша?” 20 учнів відповіли, що потрібно, тому що вправи допомагають краще засвоїти  навчальний  матеріал, а 8  учнів  вважають, що  достатньо  вивчення

вірша напам’ять.

     Отже, як  ми можемо побачити з анкетування,  що діти мають досвід у роботі з віршами і для більшості учнів така форма роботи є цікавою, а значить і ефективною.

 

 

3.2. Проведення  та інтерпретація результатів  експерименту

     Основний етап присвячений експериментальному навчанню. В ході його реалізації проводяться зрізи – організаційно-методичні заходи перевірки рівня навченості на різних етапах експериментального навчання. Зіставлення результатів зрізів дає змогу реально оцінити ступінь ефективності досліджуваної методики. Тому вирішального значення набувають передекспериментальний та післяекспериментальний  зрізи.

     Отже, після  заповнення анкети був проведений  передекспериментальний зріз знань  на визначення рівня сформованості  навички вживати ЛО у побудові  власних висловлювань в певній  ситуації спілкування англійської мови. Обом групам було запропоноване наступне завдання: скласти невеличку усну розповідь про їхню сім’ю, вживаючи раніше вивчену лексику з теми „My family”. Необхідно зазначити, що виконання цього завдання викликало певні труднощі в учнів другого класу, хоча перед цим був поданий зразок. Діти виконували його пасивно і майже з відсутністю інтересу, незважаючи на те, що лексика з даної теми  була їм знайома. Для його виконання учням пропонувалися певні вирази, якими вони могли користуватись при розповіді. Представимо їх нижче:

     I have got a ...

     Her/his name is …

     I love …(my family) very much.

     Таким чином, учні мали виконати це завдання з метою перевірки сформованості лексичної навички  за  критеріями  правильності  і  доречності вживання  ЛО у мовленні. Для об’єктивності оцінювання рівня сформованості навички вживання ЛО за раніше визначеними критеріями, результати передекспериментального зрізу були виражені через коефіцієнт навченості, який визначається за формулою В.П. Безпалька: К=Q/N, де  Q – загальна кількість балів, отримана за виконання завдання;  N – максимально можлива кількість балів за виконане завдання. Зазначимо, що максимально кожен учень може отримати 12 балів за виконане завдання. Максимально можливий коефіцієнт успішності складає 1 [6].

     Відповідно до отриманих учнями балів, у таблиці 3.1. представимо результати передекспериментального зрізу.

Середні показники коефіцієнта  навченості учнів за результатами передекспериментального  зрізу

Таблиця 3.1.

Група	Отримані бали за окремими критеріями			Середній           бал			Середній коефіцієнт навченості
	Правильність вживання ЛО при виконанні вправ		Доречність вживання ЛО при виконанні  вправ
КГ	3,64		3,79	7,4		0,62
ЕГ	3,36		3,71	7,1		0,60
Максимальна кількість  балів
	6	6		12	1

 

     Отже, аналіз результатів передекспериментального зрізу дозволяє зробити висновок, що рівень розвитку вмінь учнів другого класу щодо вживання ЛО в межах певної теми в усному висловлюванні:

     а) є майже  однаковим;

     б) вимагає  від вчителя подальшої роботи.

     Таким чином,  ми встановили, що початковий  рівень володіння даними ЛО 

не   є   достатнім, що, в свою   чергу, зумовлює необхідність   застосовувати

розроблену методику формування англомовної лексичної компетенції учнів другого класу з використанням віршованого матеріалу.

     Виходячи  з результатів, отриманих після  попереднього зрізу, ми приступили  до перевірки висунутої нами  на початку дослідження гіпотези  про те, що використання віршів  у формуванні англомовної лексичної компетенції учнів другого класу буде ефективно впливати на якість та результативність навчання. Таким чином, на даному етапі ми проводимо експериментальне навчання в ЕГ і КГ з використанням різних способів формування  англомовної лексичної компетенції учнів другого класу. Щоб зробити експериментальне навчання об’єктивнішим, ми використали спосіб „підсилення протилежної сторони”, який полягав у тому, що у групі, яка мала нижчі показники – ЕГ, формування  англомовної лексичної компетенції відбувалося за нашою методикою, тобто на основі віршів. А у КГ – за традиційною методикою. Метою проведення експерименту на даному етапі було навчити учнів англійської лексики з використанням віршованого матеріалу.

     В КГ  ми використовували звичайні вправи для формування англомовної лексичної компетенції. В ЕГ ми запропонували учням вправи на основі віршів для формування англомовної лексичної компетенції. Навчання в цій групі проводилося протягом 5 уроків. На кожному уроці виділявся час в 15хв, під час якого діти виконували запропоновані завдання на основі віршів. Виконання вправ з новими ЛО займало в КГ більше часу, ніж в ЕГ.

     Ефективність  використання віршів формування  англомовної лексичної компетенції  перевірялося наявністю помилок,  зроблених учнями під час виконання вправ.

     Після завершення  експериментального навчання учням  було запропоновано виконати  наступне завдання: скласти невеличку  усну розповідь на тему „My toys”, використовуючи подані опори:

     I have .………………………..

     I like to play with……………..

     My favourite toy is……………

    Відповідно до отриманих учнями балів, у таблиці 3.2. представимо результати післяекспериментального зрізу.

Середні показники коефіцієнта  навченості учнів за результатами післяекспериментального  зрізу

Таблиця 3.2.

Група	Отримані  бали за окремими критеріями			Середній           бал			Середній коефіцієнт навченості
	Правильність вживання ЛО при виконанні вправ		Доречність вживання ЛО при виконанні  вправ
КГ	3,93		4,36	8,29		0,67
ЕГ	4,64		4,42	9,06		0,75
Максимальна кількість  балів
	6	6		12	1

 

     Далі вважаємо  за потрібне порівняти результати  передекспериментального  та  післяекспериментального, представивши  їх у таблиці 3.3.

Середній показник експериментальних  зрізів рівня сформованості англомовної лексичної компетенції

Таблиця 3.3.

Група	Коефіцієнт навченості
	Передекспериментальний  зріз	Післяекспериментальний зріз	Приріст
КГ	0,62	0,67	0,05
ЕГ	0,60	0,75	0,15

 

     Отже, в  результаті експерименту ми дійшли таких висновків:

     1. Розроблена  нами методика формування англомовної  лексичної компетенції учнів  другого класу з використанням  віршованого матеріалу є ефективною, адже середній показник коефіцієнту  рівня сформованості англомовної  лексичної компетенції під час передекспериментального зрізу в КГ і ЕГ майже не відрізнявся (КГ – 0,62 ; ЕГ – 0,60;), проте вже післяекспери-

ментальний зріз показує  суттєву різницю ( КГ – 0,67; ЕГ  – 0,75; ).

     2. Порівняння  середніх показників передекспериментального  та після- експериментального зрізів, а також приросту свідчить про те, що використання віршованого матеріалу для формування англомовної лексичної компетенції учнів другого класу виявилося ефективним у порівнянні з традиційними підходами у навчанні англомовної лексики молодших школярів.

     Таким чином,  результати, отримані в ході експерименту, дозволили зробити висновок про  ефективність використання віршованого матеріалу у процесі навчання лексики англійської мови. Крім того, під час виконання запропонованих вчителем вправ в учнів поступово виникало все менше труднощів, темп роботи збільшувався, зростав інтерес до вивчення англійської мови.

 

 

3.3. Методичні  рекомендації щодо формування  англомовної лексичної компетенції  молодших школярів на основі віршів

     Результати дослідження проблеми формування англомовної лексичної компетенції учнів другого класу з використанням віршованого матеріалу дозволили сформулювати такі методичні рекомендації:

     1. Відбір  віршів   повинен  відповідати   принципам   відбору   римованого матеріалу, а саме: принципу автентичності, принципу впливу на емоційну та мотиваційну сферу особистості з урахуванням вікових особливостей та інтересів учнів, принципу методичної цінності для формування та удосконалення базових мовленнєвих навичок та вмінь дітей, принципу чіткої диференціації з рідною культурою учнів.

     2. Вчитель  англійської мови має підбирати   римований матеріал та вправи  до нього згідно рівня підготовленості  дітей, їх мовних та мовленнєвих  можливостей, а також, кількість  для вивчення нових ЛО за урок не повинна перевищувати десяти слів.

     3. Лексичні  вправи на основі віршів спрямовуються  на формування рецептивних та  репродуктивних навичок. Для забезпечення  успішності процесу навчання  лексики англійської мови рекомендуємо  використовувати такі вправи відповідно до етапів формування англомовної лексичної компетенції: на етапах  ознайомлення з новими ЛО у контексті віршів, автоматизації дій учнів з новими ЛО на рівні фрази та на рівні понадфразової єдності з використанням віршованого матеріалу.

    4. Лексичні  вправи з використанням віршованого  матеріалу класифікуються за  критерієм об’єкту навчання і  відповідно відносяться до двох  груп: І група – вправи для  формування репродуктивних лексичних  навичок на основі віршів; ІІ  група – вправи для формування  рецептивних лексичних навичок на основі віршів. І група поділяється на шість підгруп (вправи на імітацію ЛО; вправи на підстановку ЛО; вправи „відповіді на запитання”; вправи на завершення зразка мовлення; на об’єднання зразків мовлення у мікромонолозі та мікродіалозі; вправи на самостійне вживання ЛО у реченнях). ІІ група включає сприймання, впізнавання та семантизацію ЛО у процесі аудіювання або читання.

     5. Інструкції  до виконання вправ на основі  віршів мають бути представлені  англійською мовою, але при необхідності вчитель може перекладати завдання для учнів, щоб вони зрозуміли. Потрібно переконатися, що всі знають алгоритм виконання вправи.

     6. Виконання  кожного завдання після опрацювання  чи вивчення вірша має бути  орієнтоване на те, щоб залишити у дітей почуття завершеності етапу і відчуття маленького прогресу в оволодінні англійською мовою під час роботи з новою лексикою.

     7. Варто  пам’ятати, що велику роль  в оволодінні учнями навчальним  матеріалом відіграють різноманітні  опори: візуальні, графічні та аудитивні.

     8. З метою  підтримки інтересу дітей до  роботи з римованим матеріалом  на уроках англійської мови  в початкових класах слід варіювати  види роботи з ними, кожного  разу пропонуючи дітям нову  цікаву вправу для індивідуального чи колективного виконання.

     9. Раніше  вивчені чи відомі вірші на  уроках англійської мови можуть  використовуватись не лише з  метою формування лексичних навичок,  але й для: