Експериментальна перевірка ефективності методики навчання англомовної лексичної компетенції учнів початкової школи з використанням вір

У навчанні англійської мови учнів молодшого шкільного віку необхідно враховувати їх психофізіологічні, індивідуально-психологічні та вікові особливості. Саме тому наступний параграф присвячений психологічним передумовам навчання молодших школярів лексики англійської мови з використанням віршованого матеріалу.

1.2.  Психологічні передумови  навчання молодших школярів лексичного  матеріалу англійською мовою на основі віршів

     Молодший шкільний  вік – це період активного  розвитку мовлення дитини, завдяки  чому розвиваються процеси аналізу  та синтезу, відбуваються зміни  в процесі пізнання, а також  і в мисленні дітей. Оволодіваючи  словом, дитина набуває все нових  засобів  відображення дійсності й тим самим піднімається на вищий рівень [25, с.35].

     Беручи до уваги ці особливості, варто визначити психологічні передумови формування англомовної лексичної компетенції учнів другого класу загальноосвітнього навчального закладу з використанням віршованого матеріалу.

     У цьому віці у дітей краще розвинена пам’ять, особливо слухова короткочасна, увага, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні процеси, рефлексія, творча уява. В учнів другого класу сформувалися навички свідомого оперування рідною мовою, загальнонавчальні вміння, вони володіють ширшим колом понять, якими оперують на уроках. Як зазначає відомий методист Г.О. Китайгородська, у дітей молодшого шкільного віку   також спостерігається наявність резервних можливостей особистості й колективу, що, в свою чергу, допомагає учителю створити емоційно-доброзичливу атмосферу занять і суттєво підвищує діяльність навчального процесу. Йдеться, перш за все, про особистісну зорієнтованість завдань, використання елементів змагань, гри, прихованих форм контролю, а також віршованого  матеріалу, який сприяє кращому засвоєнню англомовної лексики.

       В наші часи сучасна психологія зупиняється на думці, що в дітей молодшого шкільного віку має бути обов’язково присутня позитивна навчальна мотивація, як одна з найважливіших складових реалізації  індивідуалізації та диференціації процесу навчання у початковій школі. Для визначення мотивів і структури мотивації учнів молодшого шкільного віку у методичній літературі розглядають мотиваційну сферу учня.

     Мотиваційну сферу  учня становлять потреби, мотиви  та інтереси. Мотив – це вихідний  компонент  діяльності, який  спонукає  і  спрямовує її  на  основі

потреб. Мотивація – це система  мотивів, що утворюються на основі виділення провідного, більш розвиненого мотиву. Проявом мотивації діяльності є інтереси. З боку суб’єкта діяльності, учня, мотивація – це стан, а з боку вчителя, який керує діяльністю і мотивацією, – це комплекс заходів, що організовують і спрямовують діяльність [41, с.135].

     У структурі мотивації розрізняють зовнішні і внутрішні мотиви. Відповідно виділяють два основних види мотивації: зовнішню та внутрішню.

     Зовнішні мотиви знаходяться  за межами навчального процесу.  Вони живляться доброзичливим ставленням до дитини, формуванням в учнів широких соціальних та вузькоособистісних мотивів, що надають сенс їх навчальній діяльності. Вузькоособистісні мотиви пов’язані із здійсненням діяльності заради оцінки, похвали, винагороди, заради того, щоб уникнути неприємностей в разі нехтування учнівськими обов’язками.

     Внутрішні мотиви, на  відміну від зовнішніх, породжуються  безпосередньо навчальною діяльністю. Вони пов’язані з оволодінням англійської мови як інструментом пізнання і спілкування. Їх стимулюють: позитивні почуття, які учень отримує у процесі навчальної діяльності при задоволенні пізнавальних і комунікативних потреб, а також прогрес у мовленнєвих уміннях. Внаслідок цього внутрішні мотиви визначаються найбільшою спонукальною і конструктивною силою. А найбільш цікавим для учнів вважають той навчальний предмет, що спонукається внутрішніми мотивами. Виходячи з того, що навчальна діяльність молодшого школяра керована мотивацією, варто проаналізувати його комунікативну, соціокультурну, пізнавальну мотивацію та мотивацію,  породжувану   відчуттям   прогресу   в   оволодінні   англійською мовою через процес  навчання  лексики англійської мови  з   використанням віршованого матеріалу.

     Під комунікативною мотивацією розуміють систему спонукальних причин, які стимулюють і формують потреби учнів у вирішенні комунікативних  завдань різного рівня складності, націлених на  реалізацію

певних соціально значущих функцій  спілкування: пізнавальної, регулятивної та етикетної. Віршований матеріал на уроках англійської мови створює можливість багаторазового повторення ЛО в умовах, максимально наближених до реального спілкування, що позитивно впливає на формування

комунікативної мотивації молодших школярів.

     Сутність пізнавальної  мотивації полягає в стимулюванні  пізнавальних потреб, які знаходяться у площині вікових та особистісних інтересів учнів. Застосування віршованого матеріалу у вивченні англійської лексики стимулює пізнавальну мотивацію учіння, активізуючи  розумові здібності учнів, зокрема операції аналізу, синтезу, уявного планування.

     В методиці наявність  внутрішніх мотивів вивчення  англійської мови пов’язують  зі створенням в учнів відчуття  досягнутих успіхів. Дитині цікаво  вчитися, коли вона відчуває  рух уперед і усвідомлює певний  успіх у навчальній діяльності. Зважаючи на це, внутрішні мотиви називають мотивами успіху і відокремлюють мотивацію, породжувану відчуттям прогресу в оволодінні англійською мовою. Використання віршованого матеріалу при вивченні лексики англійської мови учнями молодшого шкільного віку дозволяє відчути школярам свої досягнення, а іноді й недоліки в оволодінні англомовним спілкуванням [13, с.149].

     У процесі розвитку  учнів як суб’єктів організованої навчальної діяльності, невід’ємною частиною якої є вірші, враховуючи вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, формується вміння планувати, організовувати та регулювати свою діяльність, керувати своїми діями.

     Спеціальні навчальні  вміння з виконання вправ на  основі віршованого матеріалу  передбачають усвідомлення та опанування учнями певних дій для використання відповідного  лексичного матеріалу. Наявність навчальних умінь з виконання вправ на основі віршів при вивченні лексики англійської мови забезпечується попереднім досвідом їх виконання.

     Відповідно до проведеного нами анкетування серед учнів другого класу загальноосвітнього   навчального   закладу № 2   з поглибленим    вивченням

іноземних мов міста Чернігова  ми можемо стверджувати, що в дітей  цього віку наявний досвід вивчення рідної мови з використанням віршованого матеріалу. Аналіз   результатів   анкетування   показав,  що   всі   учні   мають

100-відсотковий досвід вивчення  рідної мови на основі віршів.

     Таким чином, вищесказане  дає змогу стверджувати, що в  дітей молодшого шкільного віку присутні мотиви до вивчення англійської лексики з використанням віршованого матеріалу, а також наявний попередній досвід у навчанні на основі віршів у рідній мові.

     У дітей молодшого  шкільного віку відбуваються  значні зміни і в процесах  пам’яті. Прийшовши до школи, вони вже вміють запам’ятовувати довільно, проте це вміння ще недосконале. Відчуття роблять дуже великий вплив на міцність і швидкість запам’ятовування, тому діти легко вчать пісні, вірші, казки, які викликають яскраві образи і сильні переживання.

     Пам’ять 7-8-річної дитини має великі можливості: легко і міцно запам’ятовує як окремі іноземні слова, так і словосполучення, фрази, вірші. У дітей цього віку високі імітаційні здібності, вони із задоволенням беруть участь в цікавих іграх, розуміють вірші, римівки. Отже, такі види роботи на уроках англійської мови мають велике значення. Грамотно підібраний матеріал ефективно впливає на мозок і відчуття дітей, викликає інтерес до предмету, робить їх мову емоційною. Інтерес стимулює пам’ять, яка забезпечує накопичення великої кількості мовного матеріалу.

     Щодо розвитку мислення  учнів цієї вікової групи, то  слід зазначити, що воно носить  наочно-дійовий характер. Подаючи  на заняттях певний матеріал, бажано кожне нове слово пов’язувати з конкретним образом. Такий підхід зумовлений  особливістю мислення молодших школярів.

     З розвитком мислення  як психічного процесу пов’язаний також і розвиток уяви. Характерною особливістю уяви молодшого школяра, на думку психологів, є наочність та конкретність образів, які створюються. Дитина уявляє те, що вона бачила на картинці або в житті [7, с.14].

     Із психології відомо  також, що одним із факторів  успішного оволодіння іноземною  мовою є увага учнів. У дітей  молодшого шкільного віку мимовільна  увага переважає над довільною. Тому перед учнями необхідно ставити завдання, які є для них зрозумілими та посильними, а також такі, що сприяють розвитку довільної уваги. Увага учнів багато в чому залежить і від доступності учбового  матеріалу та  пов’язана з емоціями та переживаннями дітей. Все те, що викликає у них сильні переживання, приковує їх увагу. Особливо уважними учні бувають в процесі творчої діяльності, оскільки тут воєдино зливаються мислення, відчуття і воля. Учні молодших класів, часто забуваючи про все, натхненно пишуть твори-мініатюри, складають розповіді за малюнками, читають вірші і співають пісеньки.

     Формування уваги  в процесі учбової діяльності  включає уміння вчителя правильно  організувати навчальну діяльність  учнів і призводить до розвитку  уважності як риси особистості. Концентрація уваги молодшого школяра може бути інтенсивною, особливо під час виконання цікавих завдань. Але стійкість уваги в нього ще недостатньо розвинена, тому для її підтримки на уроці необхідно використовувати наочність. Вона ефективно впливає на мозок та почуття дітей, викликає інтерес до предмета, робить мову виразною та емоційною.

     Таким чином,  завершуючи аналіз наукової літератури, варто ще раз звернути увагу  на психологічні особливості  учнів початкової школи, які можуть впливати на формування англомовної лексичної компетенції. Такими особливостями є:

  •    наявність  мотивів до засвоєння лексики  у віршах;

  •  достатній  рівень психічного розвитку учнів   для вивчення лексичного матеріалу   англійською мовою на основі  віршів [17, с.183].

     Беручи до уваги  всі перелічені вище психологічні  особливості дітей цього віку, слід наголосити, що вони створюють  сприятливі психологічні передумови  для формування англомовної лексичної  компетенції на основі віршів. Відповідно, наступний параграф  і  буде   присвячений  ролі   віршованого матеріалу у навчанні лексики англійської мови.

1.3.  Роль віршованого  матеріалу у навчанні лексики  англійської мови учнів 2-го  класу початкової школи

     З реформуванням системи освіти відбулися суттєві зміни в навчанні іноземних мов. На перший план висувається комунікативно орієнтоване навчання, мета якого полягає в тому, щоб зацікавити учнів у вивченні іноземної мови через накопичення та розширення їх знань та досвіду. Учні загальноосвітніх шкіл повинні продемонструвати вміння ефективно використовувати іноземну мову як під час спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і з метою одержання та вдосконалення знань. Безумовно, таке навчання вимагає від учителя іноземної мови творчого підходу, пошуку найефективніших форм і методів навчання. Одним із таких прийомів організації результативного навчання англійської мови в початковій школі, зокрема лексики, як одного із засобів розкриття резервних можливостей особистості учня, є використання віршованого матеріалу.

     Відомий  німецький педагог Рудольф Штайнер  вважав, що в перші три роки  навчання дітей у початковій  школі треба рішуче віддавати  перевагу поетичному перед прозаїчним. Ян Амос Коменський стверджував,  що той, хто не знає віршів  та пісень, уподібнюється до незнаючого грамоти

     За даними  провідних методистів, у початковій  школі ритм і рима використовуються  насамперед як психологічні опори  для засвоєння іншомовного навчального  матеріалу. Звуковий склад слів  та їх ритмічна структура приваблюють дітей молодшого шкільного віку. Римування, заучування віршів викликає інтерес у дітей та приносить їм велике задоволення [43, с.203].

     Ще з дитинства учні з легкістю вчать вірші та римівки, при цьому суттєве значення, судячи  з   експериментів Р.І. Жуковської,  мають їх   звучність та

 ритмічність, суміжні  рими. С.Л. Рубінштейн вважав, що  вірші запам’ятовуються легше, ніж невіршований матеріал, завдяки римі та ритму, які надають їм структурного оформлення. Крім того, краще запам’ятовуються вірші, у яких діти можуть поставити себе на місце дійової особи, образи яких їм особистісно близькі.

     Одним із важливих аспектів опанування іноземної мови є ознайомлення зі звичаями, традиціями і культурою народу, мова якого вивчається. Найкращим способом передачі інформації про культуру, історію, літературу є вивчення творчості видатних людей, письменників, поетів, опрацювання на уроках англійської мови різноманітних віршів та римівок. Через поезію можна передати почуття, своє ставлення до чогось чи до когось. З допомогою віршованого матеріалу діти вивчають, вчаться бачити і любити природу, відчувати [43, с.202].

     На думку Л.С. Рєзника, римований матеріал займає важливе місце в структурі іноземної мова. Методист звертає особливу увагу на прислів’я та приказки, які стисло, образно та емоційно виражають думку, можуть виступати гарним мовним матеріалом при вивченні граматики, лексики та відпрацюванні вимови певних звуків та інтонаційних моделей, вони „освіжають” розмовну тему.

     О.В. Кудравець  пропонує на уроках іноземної мови використовувати римовані тексти, по можливості на всіх етапах навчального процесу:

  –   для фонетичної  зарядки на початковому етапі  уроку;

• для введення та закріплення нового лексичного матеріалу;
• як стимул розвитку мовленнєвих навичок та вмінь;
• для релаксації в середині чи в кінці уроку, коли діти стомились і їм потрібна розрядка, щоб зняти напругу і відновити працездатність.