Експериментальна перевірка ефективності методики навчання англомовної лексичної компетенції учнів початкової школи з використанням вір

     Відомий  методист   О.А. Паршикова вважає, що вірші та римівки потрібно  активно використовувати у практиці навчання іноземних мов. Це обумовлюється тим, що римовані тексти:

    1) створюють  атмосферу позитивних емоцій  на уроці завдяки фізіологічному  та естетичному задоволенню учнів  від звучання віршів, римівок;

    2) забезпечують  легке та ефективне запам’ятовування іншомовної лексики завдяки його ритмічній структурі;

    3) виступають  найкращим матеріалом для формування  стійких слухо-вимовних та ритміко-інтонаційних  навичок;

    4) розвивають  почуття ритму та фонематичний  слух;

    5) сприяють  психічному розвитку дитини, особливо розвитку пам’яті;

    6) розвивають  творчі здібності учнів;

   7) ознайомлюють  з культурою народу, мова якої  вивчається [22, с.3].

     З огляду  на вищесказане можна визначити  наступні переваги застосування  віршованого матеріалу при вивченні лексичного матеріалу в початковій школі:

  –  здатність забезпечувати легке та ефективне запам’ятовування англомовної лексики і, відповідно, можливість збільшувати кількість слів та покращувати результативність їх засвоєння на уроці;

  – здатність включати дитину у полівмотивовану діяльність: під час сприймання віршів та виконання вправ на основі римованого матеріалу у дитини відбувається стимулювання таких видів внутрішньої мотивації, як ігрова, комунікативна, соціокультурна, пізнавальна та естетична;

  – безпосередній  вплив на емоційну сферу дитини  завдяки таким властивостям римованих  текстів, як ритмічна організованість  та висока емоціональна насиченість  та виразність;

  – здатність забезпечувати  інтегрованість процесу навчання, декламуючи вірші на уроках англійської мови, учень має змогу не лише засвоїти певний іншомовний лексичний матеріал, але й ознайомитись із фольклором та культурною спадщиною країни, мова якої вивчається;

 –  здатність  об’єднувати школярів, позитивний  вплив процесу комунікації: колективне декламування віршів вимагає від учнів єдності, а спілкування під час роботи з віршованим матеріалом викликає у дітей позитивні почуття, що, в свою чергу, сприяє вирішенню виховних завдань [49, с.10].  

     Отже, вірші  та  римівки є невід’ємним компонентом уроку іноземної мови                 

в початковій школі. Але  також варто пам’ятати, що кожен  вчитель, виконуючи роль представника і посередника між культурами рідної країни і країни, мова якої вивчається, повинен підійти дуже ретельно до відбору віршованого матеріалу країнознавчого та соціокультурного характеру для використання на уроці англійської мови в початковій школі.

     Методист  Г.С. Синькевич виокремлює такі  принципи відбору віршованого  матеріалу для вивчення лексики  молодших школярів:

  1) принцип автентичності,  який забезпечує розширення лінгвокраїнознавчого  кругозору учнів; згідно з цим  принципом, вихідним пунктом відбору  віршованого матеріалу є короткі  римівки;

  2) принцип впливу  на емоційну та мотиваційну  сферу особистості з урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей; саме він дозволяє відібрати із великої кількості автентичного віршованого матеріалу той, який викликає особливий інтерес;

  3) принцип методичної  цінності для формування та  удосконалення базових мовленнєвих навичок та вмінь дітей, який забезпечується відповідністю віршованого матеріалу тематиці усного мовлення на конкретному етапі навчання з урахуванням чинних навчальних програм, а також методичних умов уроку;

  4) принцип урахування  вікових та індивідуальних особливостей дітей: лексичний матеріал повинен співвідноситися з віковими особливостями та інтересами дітей молодшого шкільного віку;

  5) принцип чіткої  диференціації з рідною культурою  учнів, згідно з яким для  віршів відбираються ті ЛО, які  відбивають повну або часткову неадекватність країнознавчих фонів [32, с.45].

     Таким чином,  сформульовані принципи відбору  віршованих текстів дозволяють  вчителю підібрати такий матеріал, який забезпечить оволодіння  учнями лексичними навичками,  який буде особливо цікавим та сприятиме розширенню лінгвокраїнознавчого кругозору учнів.

Висновки до розділу І

     Підбиваючи підсумки  викладеного  у  розділі І, необхідно  сформулювати

положення, що визначають теоретичні передумови формування англомовної  лексичної компетенції у молодших школярів з використанням віршованого матеріалу:

      1. Мета   навчання  англомовної  лексики   молодших  школярів  початкової

школи полягає у формуванні елементарного рівня англомовної  лексичної компетенції, тобто передбачає набуття учнями лексичних знань та оволодіння рецептивними та репродуктивними лексичними навичками, які є найважливішим і невід’ємним компонентом змісту навчання іноземної мови. А це, в свою чергу, викликає необхідність врахування  принципів відбору лексичного мінімуму, які, в свою чергу, включають основні (сполучуваність, семантична цінність, стилістична необмеженість) та  додаткові ( частотність, багатозначність, словотворча та описова здатність), що має відповідати цілям і змісту навчання іноземних  мов у певному типі навчального закладу. Зміст навчання лексики англійської мови представлений навичками та вміннями, які складають психологічний та методологічний компонент. В свою чергу,  лінгвістичний компонент змісту навчання лексики здійснюється на основі спеціального відібраного лексичного мінімуму.

     2. Психологічними основами  навчання лексичного матеріалу  англійською мовою учнів початкових  класів визначено наявність мотивів  до засвоєння лексики з використанням  віршованого матеріалу, а також  наявний попередній досвід у навчанні на основі віршів у рідній мові, про що свідчать результати проведеного анкетування. У дітей молодшого шкільного віку формується вміння планувати, організовувати та регулювати свою діяльність, керувати своїми діями, вже краще розвинена пам’ять, увага, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні процеси, рефлексія, творча уява, що сприяє ефективному вивченню ЛО з використанням віршованого матеріалу.

   3. Використання віршованого матеріалу під час навчання англійської лексики сприяє формуванню і вдосконаленню мовних та мовленнєвих навичок та вмінь учнів, а також підвищенню інтересу до вивчення англійської мови. Римований матеріал  можна використовувати на всіх етапах навчального процесу, адже він забезпечує:

  – здатність забезпечувати легке та ефективне запам’ятовування англомовної лексики і, відповідно, можливість збільшувати кількість слів та покращувати результативність їх засвоєння на уроці;

  –    здатність включати учнів у полівмотивовану діяльність;

• безпосередній вплив на емоційну сферу дитини;
• здатність забезпечувати інтегрованість процесу навчання;
• здатність об’єднувати школярів, позитивний вплив процесу комунікації.

     Викладені теоретичні  положення будуть покладені в  основу методики формування англомовної  лексичної компетенції з використанням віршованого матеріалу. Розробці такої методики присвячено другий розділ дипломної роботи.    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ  УЧНІВ 2-ГО КЛАСУ З ВИКОРИСТАННЯМ  ВІРШОВАНОГО МАТЕРІАЛУ

2.1. Організація  процесу навчання лексики в  початковій школі

     Протягом всього шкільного курсу вчитель іноземної мови спрямовує роботу учнів над новим лексичним матеріалом.

     В основі опрацювання  лексики англійської мови на  основі віршів лежать певні закономірності, принципи, дотримання яких є необхідною умовою ефективності процесу навчання.

     Принципи – це  основні положення, в яких відбиваються  і узагальнюються найістотніші  сторони пізнавальної і практичної  діяльності. Вони визначають цілі, зміст і методи організації навчання і виявляються у взаємозв’язку і взаємообумовленості. Принципи визначають стратегію і тактику навчання англійської мови.

     Отже, виділяють такі  принципи навчання англійської  мови з використанням віршованого  матеріалу:

 –  дидактичні: наочності, активності, свідомості, систематичності, науковості, доступності і посильності, міцності та дієвості результатів навчання, а також принцип врахування вікових особливостей навчання дитини;

  – власне методичні: комунікативної направленості навчання, ситуативності, колективної взаємодії, життєвої орієнтації навчання, відповідності завдань мовномисленнєвій діяльності, філологізації навчання;

  –  частково методичні: поетапності формування навички, адекватності вправ формуючим діям, взаємодія вправ з формування лексичної, граматичної і фонетичної сторін мови та всіх видів мовленнєвої діяльності.

     Принципи навчання  реалізуються в методичних прийомах, система яких визначає технологію  навчання лексичної сторони мови [33, c.341].

    Взагалі, процес оволодіння словом включає в себе ознайомлення з функцією слова, його значенням, формальними ознаками, тренування під час засвоєння слів і застосування нових ЛО в усному та писемному мовленні. Кожен із цих процесів засвоєння слова співпадає з етапами формування лексичної навички (табл. 1).

                                                                                                                   Таблиця 1.

                           Процес формування лексичної  навички  

Етапи формування лексичної навички                      ↓	Етапи роботи над лексикою                 ↓	Діяльність вчителя  щодо організації навчання лексичної  сторони мови	Діяльність учнів під  час засвоєння нової лексики
Сприйняття, осмислення	Ознайомлення (орієнтовно-  підготовчий  етап)	– спонукання     до      пізнавальної  діяль- ності; – презентація  нової  лексики в контексті; – розкриття  значен- ня слова; – контроль розумін- ня слів;	– сприйняття; – осмислення значення ЛО, її формальних ознак;
Імітація Підстановка Трансформація            →	Тренування  (ситуативний етап)	– організація тренувань  щодо фор- мування  і  вдоскона- лення лексичної навички;	– оволодіння значенням  та назвою слова через викона- ння вправ;
Відтворення на рецептивному і продуктивному  рівні	Застосування (варіативно-ситуативний  етап)	– створення умов для спілкування в усній чи письмовій формі з використанням нової лексики	–використання нової  лексики в  мовленні  у відповідності  з поставленою ситуацією

       

         У процесі реалізації цих етапів  поступово удосконалюються дії  учнів з ЛО і в результаті – забезпечується ситуативне вживання засвоєних ЛО з віршованого матеріалу при висловлюванні своїх думок в усній формі (говоріння) та письмовій формі (письмо), а також контекстне розуміння ЛО при читанні та аудіюванні. Тут ми маємо справу з мовленнєвими вміннями, які грунтуються на навичках, у тому числі й на лексичних, іншими словами , лексичні навички функціонують у мовленнєвих уміннях [39, c.92].                     

     Далі ми  опишемо більш детально кожен  етап формування репродуктивних лексичних навичок з використанням віршованого матеріалу.

     І. Етап ознайомлення учнів з новими ЛО у контексті віршів.

     Цілі цього  етапу: ознайомити учнів з новими  ЛО у контексті вірша, семантизувати  нові ЛО, продемонструвати звукову,  графічну і граматичну форми нових ЛО.

     На етапі  ознайомлення учнів з новими  ЛО передбачаються заходи для  зняття і подолання труднощів  засвоєння різних ЛО. З цією  метою ЛО можуть групуватися  за ступенем і характером труднощів,  що дозволяє підходити до їх  засвоєння диференційовано, на основі їх методичної типології.

     Сумарна  трудність ЛО об’єднує різні  труднощі:

     1) форми  слова – звукової, графічної,  структурної наприклад, труднощі  виникають при засвоєнні омофонів, у тому числі й граматичних,  омографів – 

у випадку значних графемно-фонемних розбіжностей, багатоскладових і  похідних слів;

     2) значення ЛО (наприклад,  виникають труднощі при неспівпаданні  обсягів значень слів в іноземній  і рідній мовах, при засвоєнні  багатозначних слів, фразеологічних  сполучень, у випадку так званої ″фальшивої″ синонімії і т.п.);

    3)   вживання – сполучуваності  слова з іншими словами, особливостей  його функціонування в мовленні (наприклад, великі труднощі виникають  при засвоєнні словосполучень, які  не мають точної структурно-семантичної відповідності еквівалентам у рідній мові).

     Практична мета навчання  іноземної мови – спілкування  в усній і письмовій формах, з одного боку, та важливість  цілеспрямованого подолання лексичних  труднощів, з іншого, викликають  необхідність поєднання роботи над засвоєнням слів у зразках мовлення у відповідності до ситуації спілкування з роботою над ізольованими словами [44, c.4].

     Перед тим,  як пред’явити новий вірш, вчитель  може записати його назву або  ключові слова на дошці та  дати учням завдання здогадатись,  про що цей вірш.