Інтерактивні технології на уроках англійської мови

              1.3.Роль інтерактивних технологій у розвитку

                     пізнавальних інтересів учнів.

     Сучасна освіта  – це освіта для людини. Її  стрижнем є розвиваюча, культуротворча, домінанта, виховання здатності  до самоосівти і саморозвитку  особистості, яка вміє використовувати  набуті знання і вміння для  творчого розв’язання проблем,  критично мислити, опрацьовувати  різноманітну інформацію, прагне  змінити своє життя.

     Роль учителя  є вирішальною у процесах формування  мислення, гартування характеру  й виховання моральних якостей  учня. Він генератор і джерело  ідей, якими керується другий  суб’єкт педагогічного процесу – учень. Від педагогічної майстерності вчителя залежить націлювання учнів на належний навчальний лад. Щоб керувати процесом формування і розвитку здібностей учнів, треба знати актуальні і потенціальні їх рівні. Водночас виникає проблема: якими повинні бути умови середовища, щоб кожен школяр міг розвинути свої творчі нахили й перетворити їх у творчі досягнення. Високий рівень успішності не завжди поєднюється з високим рівнем творчої обдарованості. У зв’язку з цим потрібно намагатися створити сприятливі умови для самовираження кожної дитини в різних видах діяльності.

Працюючи в школі та спостерігаючи за школярами, можна  дійти висновку, що є учні, які  на уроці перестають слухати або, навпаки, тільки роблять вигляд, що слухають, але не чують, якщо новий  матеріал їх не зацікавив з самого початку. Запобігаючи байдужості на уроці, появу нового матеріалу потрібно підпорядковувати природній допитливості школяра: новий факт не виникає з  “нічого”; разом з дітьми з’ясувати  можливості і його застосування, а  форму організації навчання обирати  оптимальною. Отже, завдання, яке постало  перед учителем, – збудити здібності  своїх учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожне завдання, – без особистого захоплення справою, без наявності педагогічного такту і таланту, без умілого вибору форм навчання, методів, прийомів та засобів втілити в життя неможливо.

     Творчо працюючи, вчитель завжди прагне:

• Пропонувати посильний рівень вимог відповідно до рівня навченості та научуваності;
• Вчити учнів концентруватися та максимально викладатися в обмежений час;
• Дати можливість навіть слабкому учневі отримати високу оцінку;
• Створювати умови для свідомого і самостійного вибору учнями рівня засоєння навчального матеріалу;
• Дати можливість сильним учням проявити своє творчі здібності.

          Адже інтерес до діяльності  має спеціальну здатність підвищувати       працездатність включаючи увагу.  Підтримання бажання вчитися  вимагає зміни способів і форм  сприйняття нового, створення різних  ситуацій для застосування вивченого.  Виховання ж інтересу передбачає  реалізацію багатьох методичних  прийомів, пошук і застосування  різних технологій навчання, а  головне невтомну вчительську  працю, самовдосконалення і самоосвіту.

     Нині важливу  роль у розвитку пізнавальних  інтересів учнів  відіграють  інтерактивні технології навчання  та інтерактивний урок. Інтерактивне  навчання – це певний різновид  активного навчання, це спеціальна  форма організації пізнавальної  діяльності, мета якої – створити  комфортні умови навчання, за  яких кожен учень відчув би  свою інтелектуальну спроможність  пізнавати нове. Досягти цього  можна за умови постійної активної  взаємодії вчителя та учнів,  що дає змогу педагогу стати  справжнім лідером дитячого колективу.  Інтерактивність навчання передбачає  активізацію навчальних можливостей  учня під час навчання замість  переказування готової інформації. Уроки, на яких використовуються інтерактивні технології, дають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а ще навички і зразки поведінки. Вони захоплюють учнів, пробуджують учнівський інтерес, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість вихованців значною мірою залежить від умінь і стилю роботи вчителя.

     Застосування  інтерактивних технологій висуває  певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів:

     1. Мотивація.

     2. Оголошення, представлення теми та очікуваних  навчальних результатів.

     3. Надання необхідної  інформації.

     4. Інтерактивна  вправа – центральна частина  заняття.

     5. Підбиття  підсумків, оцінювання результатів  уроку.

     Під час  проведення уроків застосовують  парну і групову роботу (в малих  та великих групах). Це спонукає  учнів висловлювати свої думки,  формує вміння переконувати, вести  дискусію. З метою підвищення  ефективності уроку як основної  форми навчання проводять уроки-лекції, уроки-семінари, комбіновані уроки,  уроки-заліки, уроки-консультації, використовуючи  різні сучасні технології: “акваріум”, “мозковий штурм”, “коло ідей”,  “метод прес”, “навчаючи, вчуся”, “мікрофон” тощо.

     Робота в  малих групах дає змогу набути  навичок спілкування та співпраці. Інтерактивна взаємодія не заперечує домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Інтерактивне навчання дає змогу різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не kbit на свыдомысть учня, а й на його почуття, волю.   

 

 Розділ ІІ. Організація інтерактивного навчання на уроках англійської мови.

 2.1. Методичні принципи навчання

Ефективність навчання іноземної мови в значний мірі залежить від чіткої та гнучкої організації навчального процесу на уроці, від вміння вчителя враховувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем та їх індивідуальні особливості. 

Методика сучасного уроку  іноземної мови тісно пов’язана  з інтерактивними навчальними технологіями: розробленням проектів, парною та груповою роботою, вирішенням проблемних питань та ситуацій, прес-конференціями та ін. Це – робочі зошити, аудіо - та відео  матеріали, книжки для домашнього читання, тестові завдання й багато іншого.

Основною метою навчання іноземної мови є  формування в учнів комунікативної компетенції. Формування комунікативної компетенції означає оволодіння мовою як засобом між культурного спілкування, розвиток умінь використовувати мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу.     

Комунікативна компетенція  складається з кількох видів:

• мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні;
• мовленнєвої компетенції, яка пов’язана з формуванням в учнів умінь та навичок спілкуватися в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіювання, говорінні (монолог, діалог), читанні, письмі;
• соціокультурної компетенції, яка передбачає засвоєння учнями знань соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається, культурних цінностей та морально-етичних  норм свого та іншого народів, а також формування умінь її використовувати у практичній діяльності;
• соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається;
• загально навчальних компетенцій, що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої діяльності, спрямованої на розв’язання  навчальних завдань і життєвих проблем.

Отже, комунікативна компетенція  формується на основі взаємопов’язаного  мовленнєвого, соціокультурного і мовного  розвитку учнів відповідно до їхніх  вікових особливостей та інтересів  на кожному етапі оволодіння іноземною  мовою.

В умовах комунікативно орієнтованого  викладання змінилися  форми та методи організації сучасного уроку. Тому коротко зупинюсь на структурі сучасного комунікативно орієнтованого уроку.

 Перш за все слід  відмітити, що такий урок має  бути інтерактивним. Спеціалісти,  як правило, пропонують наступну  структуру: 

      1. Мотивація      

 Мета цього етапу – зосередити увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до теми обговорення на уроці. Прийомами навчання можуть бути запитання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т.д. Так, наприклад, на цьому етапі можуть бути використані такі інтерактивні технології як „Мозковий штурм” або „Мікрофон”. На цей етап уроку відводиться не більше 5% часу заняття.     

2. Оголошення, представлення теми  та очікуваних навчальних результатів.       

 Мета -  забезпечити розуміння учнями змісту їх діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку (або позаурочного заходу) і що від них очікує вчитель.      

 Формулювання очікуваних  результатів уроку – це принциповий  момент інтерактивного навчання, бо, не усвідомивши цього, учні  можуть сприйняти навчальний  процес як ігрову форму діяльності, не пов’язану з навчальним  предметом. Правильно сформульовані,  а потім досягнуті результати – це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг на даному уроці, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя.      

 Часом буває доцільно  залучити всіх учнів до визначення  очікуваних результатів уроку  або заходу.

В цій частині інтерактивного уроку я:

- називаю тему уроку,  або прошу когось з учнів  назвати її;

- звертаю увагу учнів,  якщо назва теми містить нові  слова або проблемні запитання;

- прошу когось із учнів  оголосити очікуванні результати;

- нагадую, що в кінці  уроку учні перевірятимуть, чи  досягли вони цих результатів.      

 Ця діяльність повинна  зайняти приблизно 5% часу уроку.  

      3. Надання необхідної інформації      

 Мета – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути читання або аудіювання мовного матеріалу, міні-лекція або бесіда, виконання домашнього завдання. Для економії часу на уроці і для максимального ефекту від уроку можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. Наприклад, деякі уроки побудовані таким чином, що в підручнику для учнів є достатньо інформації для виконання завдань, і яка читається ще до уроку. Під час уроку вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно – прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.       

 Для забезпечення швидкого  та ефективного залучення учнів  до інтерактивної діяльності  пропоную їм пам’ятки, які містять  опис алгоритму діяльності (послідовний  перелік дій, які вони мають  реалізувати у певній навчальній  ситуації). 

      Основні правила поведінки учнів на уроці:

• відповідати швидко, чітко;
• не перебивати товарішив;
• поважати один одного;
• не засмічувати мову словами-паразитами;
• використовувати термінологію англійської мови.

 

      Ця частина уроку займає  приблизно 10-15% часу. 

      4. Інтерактивна вправа – центральна частина уроку (заходу)      

 Мета – практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених завдань уроку. Послідовність проведення цього елемента наступна:     

-    Інструктування – вчитель розповідає учням про цілі вправи, про правила, про послідовність дій і кількість часу на виконання завдання; запитує, чи все учням зрозуміло (2-3 хв.).

• Поділ на групи і/або розподіл ролей (1-2 хв.)
• Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, як помічник, як ведучий  дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці (5-15 хв.).
• Презентація результатів виконання вправи

 

 На цьому етапі інтерактивного уроку доцільно застосувати такі інтерактивні вправи як: „Ажурна пилка”, „Займи позицію”, „Два-чотири-всі  разом”.

Інтерактивна частина  уроку займає, як правило, близько 50-60% його часу.

5. Підведення підсумків, оцінювання  результатів уроку       

 Мета  - рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи  досягнуто поставленої мети, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запитань: що нового дізналися, яким навикам навчилися, як це може бути використано в житті. Крім того, можна задати питання і щодо проведення самого уроку: що було найбільш вдалим і сподобалося, що слід змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі ці запитання. Для оцінювання результатів бажано лишати до 20% часу уроку.             

(За матеріалами Літньої  школи з громадянської освіти-2005)