Інтерактивні технології на уроках англійської мови

 

Вступ

Сучасний етап міжнародних  зв’язків України, вихід її у європейський та світовий простори, нові політичні, соціально-економічні та культурні  реалії вимагають радикальних змін у галузі навчання іноземних мов, статус яких у нашій країні постійно зростає.

Іноземна мова є важливим засобом міжкультурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню  громадян різних країн, забезпечує такий  рівень їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватись  і комфортно почуватись у країні, мова якої вивчається. У зв’язку  з цим стає актуальною позиція, за якої здатність зрозуміти представника іншої культури залежить не тільки від правильного використання мовних одиниць, але й від особливих  умінь розуміти норми його культури, у тому числі мовленнєвої поведінки  у різноманітних ситуаціях спілкування. Це зобов’язує розглядати іноземну мову не лише як засіб міжкультурного спілкування, але і як своєрідний інструмент пізнання іншої культури та пропаганди власної, що сприяє духовному взаємозбагаченню, підвищує роль гуманітарної освіти.

Концепція навчання англійської  мови передбачає опору на фундаментальність  сучасних дидактичної, психологічної  та методичної наук, враховує те, що різні  точки зору функціонують на основі взаємодоповнюваності та набувають  максимальної ефективності за певних умов організації навчального процесу. Важливим успіхом вивчення англійської  мови є розуміння того, що мова найкраще засвоюється тоді, коли учням пропонується індивідуальна методична увага  й участь, які ґрунтуються на аналізі  особистісних навчальних потреб і відповідальності, забезпечення навчального процесу  видами та типами діяльності, що сприяють використанню мови. Основною метою  навчання англійської мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом  міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур  і цивілізацій сучасного світу, а також використання інтерактивних технологій, як приклад сучасного методу навчання.

Інтерактивність [від латинської inter - між, і actio – дія] - це одна з характеристик  діалогових форм процесу пізнання. В наш час інтерактивність  набуває все більш вагомого значення. Інтерактивне навчання змінює звичні форми навчання діалогу. Використання прийомів інтерактивного навчання в  практиці та досвіді роботи з різними  по рівню розвитку учнями переконують  в тому, що ці форми при їх систематичному застосуванні дійсно дозволяють кожному  учню відчувати себе в "контексті" спільної роботи, формують комунікативну  готовність до спілкування в малій  групі на уроках з англійської  мови (на всіх предметах гуманітарного  циклу), сприяють розвитку особистісної рефлексії, діють на становлення  активної позиції у навчальній діяльності. Проблеми та навчальні задачі в інтерактивних  формах роботи найчастіше учні вирішують  не самостійно, а в процесі спільного  обговорення в малих групах. Тому можна сказати не тільки про індивідуальний вплив інтерактивних форм навчання на учня, але й про їх вплив  на всю групу. Таким чином у  групі учнів виникає розвиток навичок спілкування та взаємодії, формування цілісно-орієнтовної єдності, гнучкої системи соціальних ролей  в залежності від ситуації, прийняття  норм та правил суспільної діяльності.

Таким чином нові технології навчання, що з’явилися як соціально-зумовлений наслідок науково-технічного вибуху, не могли не увібрати і не відобразити в собі сучасного рівня знань.

Актуальність даного дослідження може бути аргументована важливістю використання інтерактивних технологій навчання на уроках англійської мови та визначає поступову зміну традиційних методів навчання на інтерактивні.

Предметом дослідження є використання інтерактивних технологій на уроках з англійської мови.

Об’єктом дослідження є процес навчання іноземної мови на середньому ступені навчання та інтерактивні технології навчання на сучасному етапі вивчення англійської мови.

Мета роботи полягає в дослідженні сучасних технологій викладання англійської мови на середньому ступені навчання.

Згідно з метою поставлені такі завдання:

1. визначити та описати інтерактивні технології навчання;
2. охарактеризувати психологічні особливості учнів та обґрунтувати необхідність їх врахування при вивченні англійської мови;
3. розробити та запропонувати комплекс вправ для засвоєння англійської мови;
4. експериментально перевірити ефективність використання комплексу вправ для роботи з використанням інтерактивних технологій на уроках з англійської мови на середньому етапі загальноосвітньої школи.

Практична цінність дослідження полягає в подальшому застосуванні інтерактивних технологій навчання на уроках англійської мови. Практична цінність включає в себе можливість використання інтерактивних технологій на цих уроках.

Наукова новизна дослідження полягає в розробці спеціальних інтерактивних вправ з використанням мультимедійних технології та комп’ютерних програм для навчання англійської мови на середньому етапі загальноосвітньої школи.

Робота складається зі вступу, розділів 1 та 2, висновків, списку використаних джерел та додатків, де вказані різноманітні вправи з використанням інтерактивних технологій. У розділі 1 розповідається про інтерактивні методи навчання, види інтерактивних ігор, технології, основані на спілкуванні, тобто інтерактивні, також інтерактивні методи навчання читання і письма. У розділі 2 йдеться про різноманітні інтерактивні інноваційні технології, які застосовуються на сучасному рівні розвитку загальної середньої освіти на основному етапі навчання англійської мови. Висновки підсумовують хід роботи, а список використаних джерел містить перелік використаної літератури. В додатках вказані можливі вправи з використанням інтерактивних методів та технологій.

Методи дослідження  включають 1) вивчення і критичний аналіз вітчизняної та зарубіжної методичної, психологічної, педагогічної, соціологічної, літературознавчої, психолінгвістичної та країнознавчої літератури з проблеми дослідження; 2) вивчення та узагальнення досвіду навчання видів інтерактивних технологій; 3) наукове спостереження за перебігом процесу навчання англійської мови з метою визначення рівня розвитку та сформованості навичок і вмінь у школярів середніх класів загальноосвітньої школи; 4) узагальнення власного досвіду роботи в школі зазначеного типу; 5) експеримент.

Гіпотеза: на уроках з англійської мови можливо формувати високий рівень знань в учнів, їх самореалізації та вдосконалювати інтелектуальні здібності при умові:

• творчого реалізування педагогічних здібностей вчителя та створюючи ним інтерактивне середовище на уроках;
• активного застосування інтерактивних методів навчання на різних етапах уроку, які сприяють досягненню якісно нового рівня у вивченні іноземних мов.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Інтерактивні технології та їх сутність

1.1. Поняття "інтерактивна  методика" та "інтерактивна технологія"

Об'єктивне прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові  економічні, екологічні, демографічні, політичні та інші явища, що виникли  у сучасному світі, неминуче позначаються на системі освіти, загострюють протиріччя і труднощі формування молодого покоління. Традиційні педагогічні засоби виховання, змісту й організації навчально-виховного  процесу все частіше не спрацьовують. Через невідповідність темпів і  характеру соціальних та педагогічних процесів виникають кризові явища  в педагогіці.

Найважливіші з них  виявляються у нездатності освітньо-виховних закладів, по-перше, впливати на дитину для формування цілісної, а не "часткової" особистості, по-друге, у невмінні враховувати  індивідуальні, вікові та соціо-біопсихологічні  особливості вихованця, неповторність  особистості кожного. Тому у сучасному  вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти, її вплив  на особистісній розвиток дитини, значною  мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах  та психолого-педагогічних теоріях, які  розвивають діяльнісний підхід до навчання.

Перш ніж розглянути сутнісні ознаки інноваційних педагогічних технологій, уточнимо ключові поняття «інновація»  та «педагогічна технологія».

Слово інновація має латинське  походження і в перекладі означає  оновлення, зміну, введення нового. У  педагогічній інтерпретації інновація  означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного  процесу. Інновацію можна розглядати як процес (масштабну або часткову зміну системи і відповідну діяльність) і продукт (результат) цієї діяльності. Таким чином, інноваційні педагогічні технології як процес – це «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів» (І. Дичківська). У значенні продукту діяльності визначимо інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій і засоби.

Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) намагаються  співвіднести поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове. Зокрема, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці - це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у  таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й  той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які  несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв'язувати  завдання виховання та освіти [6, с. 23].

Цілий ряд авторів, зокрема  й В. Кукушкіна, вважають, що будь-яка  педагогічна технологія повинна  відповідати деяким основним методологічним вимогам (критеріям технологічності) [3, с. 31]:

- Концептуальність. Кожній  педагогічній технології повинна  бути притаманна опора на певну  наукову концепцію, що містить  філософське, психологічне, дидактичне  та соціально-педагогічне обґрунтування  досягнення освітньої мети.

- Системність. Педагогічній  технології мають бути притаманні  всі ознаки системи: логіка  процесу, взаємозв'язок всіх його  частин, цілісність.

- Можливість управління. Передбачає можливість діагностичного  цілепокладання, планування, проектування  процесу навчання, поетапну діагностику,  варіювання засобами та методами  з метою корекції результатів.

 

- Ефективність. Сучасні педагогічні  технології існують в конкурентних  умовах і повинні бути ефективними  за результатами й оптимальними  за витратами, гарантувати досягнення  певного стандарту освіти.

- Відтворюваність. Можливість  використання (повторення, відтворення)  педагогічної технології в інших  ідентичних освітніх закладах, іншими  суб'єктами.

- Візуалізація (характерна  для окремих технологій). Передбачає  використання аудіовізуальної та  електронно-обчислювавальної техніки,  а також конструювання та застосування  різноманітних дидактичних матеріалів  і оригінальних наочних посібників.

Якщо звертатися до джерел поняття "технологія", то ми повинні  зафіксувати, що воно походить із двох грецьких слів - мистецтво, майстерність і слово, навчання. Таким чином, технологію можна визначити як усвідомлене  практичне мистецтво, усвідомлена  майстерність.

Порівнюючи традиційну та інноваційну освіту, які сьогодні паралельно існують в Україні, І. Зязюн зробив висновки, традиційна система навчання є безособистісною, "бездітною... без людською". У  ній "людина... постає... об'єктом, яким можна керувати за допомогою зовнішніх  впливів, загальних стандартів і  нормативів"[2].

Не всі згідні з цією оцінкою. Але всі серед головних недоліків традиційної системи  навчання називають: авторитарний стиль  керівництва; домінування пояснювально-ілюстративного типу навчання і репродуктивної діяльності учнів; перевагу фронтальної роботи, обмеженість діалогічного спілкування; породжені цими факторами невміння і небажання дітей учитися; відсутність  у них поцінування освіти, самоосвіти (саморозвитку).

Найщиріші прагнення щось змінити розбиваються об сутність системи: в її основі психологічні процеси, які  покликані формувати людину із заданими властивостями. Чого очікує учень від  школи? Задоволення пізнавальних інтересів, можливості самоствердження, самореалізації. Принаймні до того часу, як дитина пішла  до школи, вона була суб'єктом власної діяльності: сама обирала гру, учасників, місце, час тощо. Але в школі... На що зорієнтований учитель? На обов'язкове виконання програми. Яка визначає не тільки однаковий зміст, обсяг, а й навіть темп засвоєння інформації та способи її обробки. Таким чином, маємо невідповідність психологічних установок, які неминуче породжують конфлікт. Він існував завжди. Але в останні десятиліття набув ознак системності.

Крім того, ще всередині  минулого століття на Заході забили тривогу: учень не готовий до життя в  новому суспільстві. Він, винесли присуд менеджери великих компаній, не здатний  сам учитися, не вміє працювати з  інформацією (шукати її, обробляти, переводити з однієї знакової системи в іншу). "Технології завтрашнього дня, - пише О. Тоффлер, - потребують не мільйонів... людей, готових працювати в унісон на безконечно монотонних роботах, не людей, котрі виконують накази, не зморгнувши оком... а людей, котрі  можуть приймати критичні рішення, котрі  можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, котрі достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється. Світ заговорив  про компетентності як спроможність особистості застосовувати засвоєні знання й набуті уміння у нестандартних  ситуаціях, "готовність і уміння діяти", здатність до саморозвитку" [9, с. 6].