Роль архівів і музеїв в інформаційній інфраструктурі України

Теоретичні питання класифікації архівних ресурсів та веб-сайтів розглянуто у працях Г. Боряка, Ф. Валаччі, С. Фліза, однак переважна більшість фахівців концентрує увагу на окремих аспектах питання створення сайтів архівної інформації. Досвід практичної роботи архівів із створення та супроводу сайтів розкрито у статтях архівістів Н. Метальникової, Н. Платонової, Г. Волосюка, Т. Захарченко, Р. Пирога, В. Резникової, Ю. Дудки, Н. Войцехівської, Л. Джурджи, С. Лозової, Г. Духновської, Ю. Кучерявого, Я. Лозниці, О. Качковського та ін. Питання побудови бібліотечних сайтів та онлайнових ресурсів біб-ліотек висвітлено в деяких статтях дослідників, пов’язаних із створенням веб-сайту НБУВ та його ресурсів, зокрема – у роботах М. Сороки, О. Жабіна, Л. Костенка, І. Ляшенко, В. Пономаренко, О. Баркової, І. Павлуші та ін. Формування веб-ресурсів документної інформації органів влади розглянуто в статтях Я. Чепуренко та М. Ожевана.

Проблеми інтеграції ресурсів бібліотек, архівів, музеїв досліджено у статтях О. Онищенка, А. Бернанда та ін. Проаналізовано також праці зарубіжних архівістів, зокрема таких, як Д. Наленч, О. Мацек та М. Ванер, В. Проданович, А. Бернат, І. Кисельов, Е. Єгорова, Г. Медведєва, Л. Корменди, В. Жумер, С. Іовович, І. Ляльков, Н. Омельчук, В. Носевич, Р. Беррі та ін. У публікаціях зазначених авторів описано й узагальнено досвід побудови інформаційних ресурсів, технології їх створення, пошуку та захисту інформації тощо.

Розглянуто ключові факти з історії впровадження інформаційних технологій в архівній та музейній справі в Україні: початок розроблення та реалізації державних програм; науковий доробок та особистий внесок фахівців галузі в цю справу; формування перших БД архівістами, що сприяло підвищенню рівня подання колосальної за обсягом науково-довідкової інформації Національного архівного фонду (далі – НАФ); участь у міжнародних проектах; розробку єдиних науково-методичних засад архівно-археографічного представлення інформації в мережі Інтернет тощо. Аналіз опублікованих праць свідчить, що сайти архівних служб та веб-портал “Архіви України” не стали об’єктом спеціального розгляду вітчизняними архівознавцями та документознавцями. Разом з тим, накопичений практичний досвід створення архівного порталу в Україні потребує наукового узагальнення з урахуванням позитивних надбань міжнародної архівної спільноти та спеціальних інституцій у цьому напрямі. Отже, можна зробити висновок, що, незважаючи на певну кількість праць, присвячених різноплановим аспектам інформатизації архівних установ України, дана тема вимагає більш поглибленого вивчення[6, с.65].

Джерельна база дослідження складається з комплексу різноманітних за походженням, характером, формою та змістом джерел. Ці матеріали можна поділити на такі групи: нормативно-законодавча база (закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти, насамперед, організаційно-розпорядчі документи ДАСУ, міжнародні, державні, міждержавні та галузеві стандарти); неопубліковані документи, у тому числі – документи поточного архіву ДАСУ (рішення колегії, звіти, плани, результати анкетного опитування працівників тощо); нормативні документи з архівної справи, діловодства та інформатики; словники, в яких розкривається терміносистема процесів інформатизації архівної галузі; документи міжнародних установ гуманітарного спрямування – ЮНЕСКО (зокрема, Records and Archives Management Programme), Міжнародної ради архівів (МРА); веб-сайти: ДАСУ, НБУВ, Інституту археології НАН України, державних архівів Донецької, Одеської та Чернігівської областей, Державного архіву м. Севастополя тощо; електронні документи, пов’язані з питаннями інформатизації галузі, представлені на сайтах ДАСУ, НБУВ; архівні БД.

РОЗДІЛ II. РОЛЬ АРХІВІВ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ УКРАЇНИ

2.1 Основні українські архівні веб-ресурси в Інтернеті

На сайті Державного архіву м. Севастополя у грудні 2001 р. опубліковано електронну версію путівника  по архіву.

Готуються до публікації на сайті у вигляді баз даних перші путівники нової серії «Архівні зібрання України» (ЦДАГО України; ЦДІАК України, м. Львів; державних архівів Чернігівської і Сумської областей; путівник по кінодокументах ЦДКФФА України). Незабаром цей перелік поповнять путівники Державного архіву Міністерства внутрішніх справ України, ЦДАМЛМ України, Державного архіву Тернопільської області.

Показово, що в усьому світі кількість електронних  довідників, що друкуються в Інтернеті, стрімко зростає. Останнім часом  це явище набирає справді «повального» характеру. Для прикладу: Гуверівський інститут революції, війни та миру нещодавно проголосив про готовність опублікувати на своєму сайті 700 описів колекцій. На сьогодні величезний довідковий масив - описи 850 колекцій Інституту - вже удоступнений у режимі on-line.

У цьому контексті, на наш погляд, цікавим проектом могла  б стати публікація на компакт-дисках корпусу архівних довідників, з метою  актуалізації значного пошукового потенціалу десятків опублікованих у 1960-1980-х  рр. путівників і кількох сотень машинописних довідників, підготовлених за останні 40-50 років державними архівами України, загальним обсягом орієнтовно в 20 тис. сторінок. Перші стали бібліографічними раритетами, а останні взагалі недоступні за межами конкретного архіву. На перший погляд, ідея корпусної публікації радянських заідеологізованих, термінологічно й змістово застарілих путівників виглядає дещо несподіваною. З іншої - ці пам'ятки історичної думки й архівної науки другої половини ХХ ст. з фактографічної точки зору більш-менш адекватно представляють на по фондовому рівні, принаймні, частину НАФ, а тому заслуговують на републікацію. В інтегрованому вигляді, цей корпус довідників може стати потужним багаторівневим пошуковим інструментом по архівних зібраннях України.

Безумовній публікації в електронному вигляді й інтеграції в загальноукраїнську інформаційну систему підлягає також ряд галузевих довідників зведеного типу, які готуються: «Національний реєстр втрачених і переміщених архівних фондів», проект «Еліта України XVIII-XX ст.: Національний реєстр особових архівних фондів», «Празькі архіви: Зведений каталог архівів української еміграції у міжвоєнний період»; «Каталог розсекречених архівних фондів України. 1990-2001»; «Зарубіжна Україніка: Каталог колекцій мікрофільмів у державних архівах Україн».

Від 2000 р. в онлайновому  режимі на сайті друкуються електронні версії журналу «Архіви України» та «Вісника Державного комітету архівів України». Принагідно відзначимо, що «Архіви України» є єдиним професійним часописом історичного профілю в Україні, повнотекстова версія якого удоступнена через Інтернет.

Коротко про деякі  технологічні аспекти побудови і  супроводу офіційного веб-сайту  Держкомархіву. Спочатку сайт розроблявся  із застосуванням украй обмеженого набору технологій (HTML2.0 при повній відмові від застосування будь-яких засобів, котрі могли б виявитися несумісними з якимось із браузерів старих версій, що застосовуються на різних платформах (наприклад, Internet Explorer 2.0, Opera 4 на платформі Windows, старі версії браузерів на платформі Macintosh, Netscape Navigator під UNIX і т. п.). У результаті такого підходу нас могли читати всі, хоча при цьому страждали і дизайн і, можливо, зручність навігації. При незначних розмірах сайту ми вважали це цілком виправданим, і отримані за час його існування відгуки користувачів підтвердили правильність такого підходу.

Зараз сайт перевищив 30 мегабайт, керування його змістом стає досить трудомісткою процедурою. Підключення  до сайту численних баз даних  робить практично унеможлює користування його ресурсами без спеціальних інструментів пошуку і фільтрації, не кажучи вже про невиправдане перевантаження каналів передавання інформації. Тому було прийнято рішення про кардинальну реконструкцію сайту з метою надання йому інтерактивності, більшої зручності навігації для відвідувачів із збереженням доступу для широкої гами браузерів на різних платформах.

Реконструкція вже почалася. Звісно одночасно оновлюється і  дизайн сайту. Короткий перелік технологій, що застосовуються: РНР як інструмент динамічної генерації сторінок по запиту та інтерфейс до баз даних, CSS (Cascade Style Sheets - каскадні таблиці стилів) для оптимізації редагування і стандартизації оформлення сторінок, JavaScript (за необхідності) для надання сторінкам більшої інтерактивності й автоматизації деяких процедур.

При обранні технологій вирішення тієї чи іншої проблеми ми надаємо перевагу технологіям, які  дозволяють мінімально завантажувати  завданнями комп'ютер відвідувача сайту, максимально використовуючи серверні ресурси, обов'язково зберігаючи доступність для всіх браузерів і економлячи кожен байт, який посилається через Мережу.

Розробка вже почалася, і це можна побачити по зміненому  вигляду частини сторінок сайту. З'явилася й поступово розширюється англійська версія сайту. На жаль, пере опрацювати весь сайт і опублікувати його повністю у новому вигляді не дозволяє обмеженість у коштах і ресурсах, тому якийсь час паралельно існуватимуть два дизайни.

Такою нам у цілому уявляється та частина архівного  сегменту Інтернету, яка безпосередньо  представляє інформаційні ресурси архівної галузі, причому переважно у вигляді баз даних. Ознайомлення з концептуальними методологічними рішеннями і конкретним досвідом застосування сучасних програмно-технологічних засобів архівними службами, національними архівами, професійними асоціаціями й дослідницькими центрами в різних країнах світу є надзвичайно корисним для вироблення єдиної стратегії і створення національних програм, які передбачали б розширення доступу до архівних ресурсів.

2.2 Інтернет-ресурси порталу «Архіви України»

Офіційний веб-сайт ДАСУ створено 24 грудня 2000 р. відповідно до Указу Президента України від 31 липня 2000 р. № 928/2000 «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні», а також Розпорядження Президента України від 2 вересня 2000 р. № 273/2000-рп «Про невідкладні заходи щодо розвитку архівної справи» як основний державний інформаційний ресурс глобальної комп’ютерної мережі Інтернет в архівній галузі та архівній інформатизації.

Уся інформація порталу подається користувачам безоплатно. Інформацію, представлену на архівному порталі, зосереджено в 20 розділах, навігація між якими можлива з будь-якої веб-сторінки порталу. Основою архівного порталу є запропонований користувачам рубрикатор, де можна ознайомитися не лише з інформацією адміністративно-управлінського характеру, а й з нормативною базою, галузевими програмами, відомостями про міжнародні контакти, доступ до документів та НДА, запити громадян, БД, зарубіжну україніку, архівну освіту в Україні, діяльність Спілки архівістів України тощо. Інформація в рубриці «Архіви в світі. Корисні посилання» є структурованою[15, с.81].

На головній сторінці архівного порталу розміщено актуальну інформацію, а саме: щоденні новини та анонси, статистичні дані, посилання на архівний портал ЮНЕСКО, Інтернет-архів WaybackMachine; спільні міжнародні проекти; web-бібліографію України, окремі едиційні проекти (зокрема «Літопис УПА» в мережі Інтернет; «Смолоскип»: Музей-архів самвидаву; Архіви КДБ в Інтернеті; Українська еліта: реконструкція фамільних архівів тощо); генеалогічні ресурси; методичні документи (наприклад, Схема класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України, проект Закону України «Про діловодство» (варіант 12-й); розділ щодо загроз і ризиків інформаційній безпеці України (Катастрофа 10 квітня 2003 р.: Кам’янець-Подільський), інформаційні ресурси з актуальної проблематики, зокрема про голодомори 1921–1923, 1932–1933 рр., «Влада очима історії» тощо.

Ядром порталу є розділ «Архіви України». Вхідна сторінка містить перелік архівів та архівних установ, а саме: ДАСУ, УНДІАСД, 8 центральних державних, 28 місцевих, 8 галузевих державних архівних установ, відомчих архівних установ (Національної академії наук України, Міністерства культури і туризму України та Міністерства освіти і науки України). Надається можливість переходу без посередньо до сторінок кожної установи, де подано відомості про історію архіву, його фонди, НДА, між фондові та фондові покажчики, перелік оглядів, інформацію щодо науково-довідкової бібліотеки та бібліографію.

Важливою є рубрика «Нормативна база», яка містить понад 560 повнотекстових нормативно-правових документів, у тому числі укази, розпорядження та доручення Президента України; закони України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; постанови Верховної Ради України, 225 наказів ДАСУ, 85 положень зі сфери архівної справи та діловодства, 19 стандартів і рекомендацій у сфері архівної справи, 15 регіональних програм розвитку архівної справи, 9 переліків документів, 8 методичних рекомендацій, по чотири нормативних документи – інструкції, правила роботи та «Правила видання документів і пам'яток (1990–2000)», по одному – «Примірні норми часу (виробітку) на основні види робіт в архівних підрозділах органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій» та «Угода між ДАСУ та ЦК профспілки працівників державних установ України»[12, с.49].

Рубрика «Публікації на сайті» репрезентує своїм користувачам відомчі періодичні видання («Архіви України», «Вісник Державного комітету архівів України», «Бюлетень Галузевої служби науково-технічної інформації»), усі путівники та інші довідники, що побачили світ у серії «Архівні зібрання України» (понад 10 тис. екранних сторінок в онлайновому режимі), покажчики, словники та підручники, а також статті фахівців та науковців. Підрубрика «Бібліографія: довідники, огляди фондів, колекцій, зібрань» включає понад 2,3 тис. бібліографічних позицій, у тому числі 119 повнотекстових публікацій.

На початок 2009 р. в рубриці «Документальні виставки on-line» представлено інформацію про 14 документальних виставок, на яких експонуються загалом понад 2,3 тис. документів з вітчизняних та іноземних архівів[18, с. 66–69].

Рубрика «Галузеві програми» надає користувачам інформацію щодо регіональних програм розвитку архівної справи (повні тексти програм у форматі RTF); загалом в цій рубриці представлено 15 регіонів України.

Щомісячно на сервері архівного порталу реєструється 5–6 тис. користувачів (що, без сумніву, підтверджує затребуваність архівного порталу) з більш ніж 50 країн світу: Україна – 28%, мережа – 25%, невідомі – 17%, комерційні – 16%, Польща – 4%, Російська Федерація – 3%, Білорусія – 1%, Канада – 1%, Данія – 1%, інші – 1%. Портал має англомовну частину: новини та анонси архівної галузі, контактна інформація, архівне законодавство, перелік архівів та архівних установ, зарубіжна архівна україніка, архівні путівники, інформація щодо генеалогічних розшуків, он-лайн ресурси, корисні посилання тощо.