Роль посередників на страховому ринку України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Львівський інститут економіки  і туризму

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

на тему:

«Роль посередників на страховому ринку України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Ст.гр.БОФ/09

Мачишин Зоряна

Львів 2013

Зміст

Вступ

1. Страховий ринок та його структура.
2. Роль посередників на страховому ринку України.

Висновок

Список використаної  літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

На сьогодні можна з  упевненістю зазначити, що з кожним роком зростає довіра населення  до страхування як інституту реального  захисту майнових та соціальних інтересів  громадян. Свідченням цього є постійне збільшення активів страхових компаній, кількість страхових відшкодувань та підписаних угод. Проте потенціальні можливості вітчизняного страхування  значно більші і вимагають свого  розвитку. Цьому могла б сприяти  масова пропаганда можливостей галузі, консалтингу послуг тощо. Але засобами рекламних акцій це питання не вирішити. Назріла необхідність створення  посередницького ринку між страховиками і потенційними клієнтами.

         Страховий посередник діє на страховому ринку поряд зі страхувальником і страховиком. Страхова індустрія використовує різні типи посередників та їхні комбінації. Посередницькі функції можуть виконувати: персонал страхових компаній, агенти, брокери, банки, туристичні агентства, відділення зв'язку, агентства нерухомості, автосалони тощо.

Закон України «Про страхування» від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР надає таке визначення посередників: «Страховики  можуть здійснювати страхову діяльність через страхових посередників (страхових  агентів і страхових брокерів). При цьому зазначає, що:

          Страхові агенти - це громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика, виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору зі страховиком.

Страхові брокери - це громадяни  або юридичні особи, які зареєстровані  у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

 

1. Страховий ринок та його структура.

Існування повноцінного ринку  страхування є важливою умовою для  підвищення добробуту населення  та сталого економічного зростання. В Україні цей сектор знаходиться  на ранній стадії свого розвитку і  має деякі проблеми. Тому подальший  його розвиток має набути пріоритетного  значення в економічній та соціальній аспектах політики держави.

Проведення економічної  реформи і структурної перебудови економіки обумовлює необхідність подальшого розвитку національного  страхового ринку як складової частини  фінансового ринку України, що сприяє створенню підґрунтя для стійкого економічного зростання і забезпечує відшкодування збитків у разі стихійного лиха, аварій, катастроф  та інших непередбачених подій, що негативно  впливають на добробут населення, діяльність суб'єктів господарювання і держави.

Розвиток страхового ринку  і використання його в інтересах  сталого розвитку національної економіки  в умовах її інтеграції у світове  економічне співтовариство та посилення  процесів глобалізації є важливим компонентом  національної безпеки.

Сучасний страховий ринок  формується в умовах поступового  підвищення базових макроекономічних показників, зокрема зростання валового внутрішнього продукту, низькі темпи  інфляції, стабільність національної валюти, що дає змогу забезпечити  динамічний його розвиток.

Передумови розвитку національного страхового ринку:

·           поступове зростання доходів населення з тенденцією до подолання низького рівня платоспроможності;

·           підвищення заінтересованості юридичних та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів;

·           збільшення кількості прибуткових підприємств;

·           законодавче запровадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

·           розвиток ринків фінансових послуг (у тому числі фондового ринку) та формування національної системи іпотечного кредитування;

·           запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення.

Однак існують також негативні  чинники, які стримують розвиток ринку страхових послуг:

·           недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг;

·           низький рівень співвідношення страхових платежів з відрахуванням платежів, переданих на перестрахування українським страховикам;

·           нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та відсутність правового регулювання діяльності страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування;

·           недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування;

·           велика кількість страхових компаній з низьким рівнем капіталізації, а також слабкий розвиток національного перестрахового ринку;

·           використання страхового ринку суб'єктами господарювання для оптимізації оподаткування та витоку коштів за кордон.

Для визначення економічного змісту поняття "страховий ринок" доцільно використовувати системний підхід. Будь-який ринок – це система, що складається зі взаємопов'язаних елементів, відносин, організованих для до-сягнення певної мети. Ця система володіє притаманними їй властивостями та кількісними характеристиками, і головне завдання системного підходу при визначенні поняття "страховий ринок" полягає у розгляді всіх складових рин-ку, орієнтації на аналізі взаємозв'язку елементів. У спеціалізованій літературі зі страхування пропонується значна кількість визначень "страховий ринок" (Таблиця.1). Оскільки страхування це відносини, пов'язані з формуванням і вико-ристанням цільових фондів грошових коштів, часто зміст страхового ринку ототожнюється з дослідженням тільки економічної основи страхування.

 

 

 

Таблиця 1

Підходи до тлумачення поняття "страховий ринок"

Автори	Визначення страхового ринку	Коментар
І. Краснова В.В. Шахов В.Б. Гомелля	Певний економічний простір, де формуються попит на специфічну послугу, народжується пропозиція цієї послуги та створюються умови для реалізації послуги	Зроблено акцент на визначенні страхування як частини економічних відносин.Підкреслено,що визначальним чинником існування страхового ринку є наявність страхової послуги.
В.В. Шахов, Б.Ю. Сербінов- ский, Т.А. Ротова, Л.С. Руденко	Форма організації грошових відносин з формування та розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства, а також сукупність страхових організацій, які беруть участь в наданні відповідних послуг.	Страховий ринок, перш за все, визначається сукупністю страхових організацій, які беруть участь у розподілі  страхових фондів і формують грошові відносини у цій галузі. Не порушено питання про існування потреби у страховій послузі та її специфіку.
А.В. Криворуч-ко	Сфера фінансово-економічних відносин між страховиками і страхувальниками з надання страхових послуг і захисту майнових інтересів юридичних осіб і громадян, а також зі здійснення відповідної фінансової діяльності у межах чинного законодавства з боку комерційних страхових компаній і фірм.	Акцентується на фінансовій діяльності в межах страхового ринку.

 

Інакше кажучи, в широкому розумінні страховий ринок є  сукупністю економічних відносин з  приводу купівлі-продажу страхових  послуг, тобто ринок забезпечує органічний зв'язок між страховиками та страхувальниками і тут здійснюється обов'язкове визнання страхової послуги.

     Об'єктивною основою страхового ринку є виникнення в процесі відтворення необхідності надання грошової допомоги потерпілим у випадку настання непередбачених подій. Поряд з цим, страховий ринок є складовою фінансового ринку, що представляє особливе соціально-економічне середовище, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист, формується попит і пропозиція на нього, а сукупність всіх його суб'єктів функціонує в системі економічних, фінансових, договірних, інформаційно-консультаційних та інших відносин, що обумовлені необхідністю страхової послуги і виникають між ними на всіх етапах її надання.

    Проте розглянуті вище визначення не повною мірою відбивають справжню сутність страхового ринку.

    На мою думку, страховий ринок – це система стійких економічних відносин між покупцями, посередниками і продавцями, а також страховиками і регуляторними органами, пов'язаних із формуванням попиту, пропозиції та ціни на прямий страховий захист і перестрахування, які матеріалізуються у страхових, перестрахувальних і супутніх послугах у певній країні, групі країн чи міжнародному масштабі, що піддається регулюванню.

Існують значні переваги функціонування страхового сектора, які стосуються всіх верств населення та секторів економіки. Але потрібно також пам’ятати  про витрати, пов’язані зі страхуванням.

     Механізм страхування - це визначальний метод, який дозволяє управляти та керувати ризиком в раціональний та вичерпний спосіб.

     Страхування дозволяє людям обирати, які ризики є прийнятними для них, а від яких вони б хотіли себе захистити. Ефективний сектор страхування надає значні вигоди домогосподарствам, підприємствам, комерційним діячам, державі та фінансовому сектору.

Страховий ринок відіграє значну роль для розвитку та ефективного функціонування фінансового сектора. Страхові компанії є фінансовими посередниками. Вони зменшують трансакційні витрати, пов’язані з рухом коштів від тих, хто заощаджує, до позичальників, шляхом накопичення значних коштів тисячі платників страхових премій. Страхування життя допомагає мобілізувати та спрямувати суми заощаджень на інвестиції в корпоративні та державні облігації, іпотеку та акції. В усьому світі страхування життя стало головним джерелом довготермінового фінансування, яке є особливо важливим для економік, фінансові ринки яких перебувають на стадії розвитку і які потребують інвестицій в проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури.

Відповідно очікується, що ефективний страховий ринок:

- значно зменшить рівень  ризику та втрат і збільшить  обізнаність людей про ризик;

- покращить якість життя,  забезпечить соціальний захист  та допоможе державному сектору;

- сприятиме комерційній  діяльності та підприємництву, стабілізуватиме  економіку;

- прискорить мобілізацію  капіталу та його ефективне  інвестування через фінансові  ринки.

2.Роль посередників на страховому ринку України.

На страховому ринку України  посередники існують з кінця 80-х  років, тобто з моменту його виникнення. Посередники - це страхові агенти - фізичні  особи, які працювали на умовах трудової угоди чи контракту, а також юридичні особи, для яких страхове посередництво  не було виключним видом діяльності (залізничні каси, туристичні фірми, Ощадбанк тощо). Функції страхових посередників виконували і продовжують виконувати страхові компанії, що продають страхові продукти іноземних страховиків.

Професійні страхові посередники  почали з'являтися на страховому ринку  в середині 90-х рр. в особі страхових  брокерів, що працювали в інтересах  страховиків, забезпечуючи їм перестрахування, як на українському, так і на зарубіжних перестрахувальних ринках. Основу фахівців страхових брокерських фірм склали колишні працівники страхових компаній середньої і вищої ланки.

У другій половині 90-х рр. з'являються професійні страхові посередники, які підґрунтям своєї діяльності роблять захист інтересів страхувальників  на страховому ринку.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про страхування", страхова діяльність в Україні може проводитись  за участю страхових посередників. їх діяльність регламентується також  відповідним положенням.

Страхові посередники  допомагають страхувальникам перекласти витрати у зв'язку з різноманітними ризиками на професіоналів -- страховиків. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахувальні брокери  та страхові агенти. Діяльність страхових  агентів і страхових брокерів дуже схожа між собою, але їхній  юридичний статус чітко розрізняється.

Страховими брокерами  можуть бути юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому  порядку як суб'єкти підприємницької  діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні  від свого імені на підставі брокерської  угоди з особою, яка має потребу  у страхуванні як страхувальник.

Посередницька діяльність страхових  та перестрахувальних брокерів здійснюється як виключний вид діяльності та може включати: