Використання ігрових форм як засіб підвищення інтересу до вивчення світової літератури в основній школі

Слово вчителя

Дуже часто літературний твір має свою власну історію створення. Чим вона є багатшою, тим більше уваги привертає на себе твір. Трагедія «Гамлет» не є виключенням. Саме тому ваш однокласник вирішив висвітлити це питання.

Повідомлення учня 1

Історія написання трагедії «Гамлет» (Додаток 1)

У часи Шекспіра п’єси часто створювали на основі вже існуючих. Не була винятком і трагедія «Гамлет». Сюжет її досить давнього походження.

За основу взято скандинавську сагу про датського принца Амлета, який жив у VIII столітті. Легенда про нього була уперше записана датським літописцем Саксоном Граматиком наприкінці XII століття.

П’єса на цей сюжет була складена одним із сучасників Шекспіра у 1589 році. Ім’я автора невідоме, але припускають, що це був Томас Кід (1558–1594 рр.). В. Шекспір переробив цю п’єсу (1600–1601). Його трагедія мала успіх, і один із сучасників висловився так: «Це прекрасно, як «Гамлет»!»

Необхідно зауважити, що для сучасників Шекспіра ця трагедія була насамперед драмою кровавої помсти, історією про  те, як Датський принц помстився  за вбивство свого батька Клавдіо. Для них це була повість

Бесчеловечных и кровавых дел,

Случайных кар, негаданных убийств,

Смертей, в нужде подстроенных лукавством,

И, наконец, коварных козней, павших

На головы зачинщиков.

Наприкінці XVIII ст. німецький письменник Й.В. Ґете побачив у Гамлеті не мстителя, а мислителя, людину доби Відродження (Енциклопедія літературних героїв. Електронний ресурс: http://personaz.org.ua/archives/2125).

Слово вчителя

Але не забуваймо, що «Гамлет» – це не лише літературний твір, а  перш за все трагедія – твір, який призначений для сцени. Саме там він живе повноцінним життям вже близько чотирьохсот років. Ось чому ми зараз прослухаємо доповідь, яка стосуватиметься сценічної історії твору.

Повідомлення учня 2

Сценічна історія трагедії (Додаток 2)

Сценічна історія «Гамлета» нескінченна й невичерпна, він і справді давав можливість максимально повно виразити століття, дозволяв представити людини і як «вроду вселеної, вінець усього живучого», і як «щільний згусток м’яса». Дозволяв виразити велич людського духу і його розпад.

Першим прославленим виконавцем ролі Гамлета в англійському театрі після Бербеджа був Т. Беттертон (1661). Видатними подіями в театрі Англії XVIII століття було виконання ролі Гамлета Д. Гарриком (1743) і Дж.Ф.Кемблом (1783); в XIX – Е. Кіном (1814) і Г. Ірвінгом (1864 – Манчестерський театр; десятьма роками пізніше – театр «Ліцеум», у власній постановці, у ролі Офелииї – Е. Террі). Серед англійських акторів, що зіграли Гамлета в XX столітті,- Дж. Гілгуд (1930), Л. Олів’є (1937, пост. Т. Гатри), П. Скофілд (1948; 1955 – знаменита постановка Пітера Брука), Д. Уорнера (1965; пост. Пітера Холу), А. Бейтс (1970). Практично кожен англійський актор «проходить» у своїй творчій біографії «через Гамлета»; інша справа, що не всякий досягає в цій ролі великих здійснень. В XX столітті – столітті театру режисерського – «Гамлет», залишаючись способом виразити світовідчування окремої людини, знайшов грандіозні можливості по втіленню миру «у його хвилини фатальні».

За межами Англії сценічна історія «Гамлета» також нескінченно багата й різноманітна. Знаменитими виконавцями цієї ролі у Франції були Ф.Ж. Тальма (1803), Ж. Муне-Сюлли (1880-і рр.). В 1899 р. у ролі Гамлета виступила Сара Бернар, в 1946 р. Гамлета у власній постановці зіграв Ж.Л. Барро. В Італії роль Гамлета грали видатні трагіки XIX століття Т. Сальвіні, Е. Россі, в XX – В. Гассман.

Грандіозна й сценічна історія «російського Гамлета». В 1810 році, в «переробці», що належала С.П. Висковатову, виступив А.С. Яковлєв (роль Офелії виконувала О.С. Семенова). Значним явищем стало «суперництво» двох Гамлетів (обоє – 1837 рік): П.С. Мочалова (Малий театр у Москві) і В.А. Каратігіна (Олександрійський театр у Петербурзі). Саме на прикладі виконання ролі Гамлета виявилися два різних світовідчування: романтичне й класицистичне. Цьому «двобою» присвячена знаменита стаття В.Г. Бєлінського ««Гамлет», драма Шекспіра. Мочалов у ролі Гамлета», у якій «шалений Віссаріон», зрозуміло, відстоював пріоритет виконання «шаленого» Мочалова. Примітним став спектакль Московського Художнього театру (1911), поставлений Е.Г. Крегом, – перший досвід спільної роботи російських акторів й англійського режисера, при цьому акторів і режисера діаметрально протилежних театральних пристрастей і напрямків. Роль Гамлета зіграв В.І. Качалов.

Більшість Гамлетів другої половини нашого сторіччя були спільним витвором актора й режисера: Ю.П. Любімова й В.С. Висоцького (1971), Г.М. Козинцева й І.М. Смоктуновського (відомий фільм, що вийшов в 1964 році), А.А. Тарковского й А.А. Солоніцина (1977) (Енциклопедія літературних героїв. Електронний ресурс: http://personaz.org.ua/archives/2125).

4.2. Слово вчителя

Ми вислухали багато цікавого. Чи виникли у вас питання до наших «дослідників»?

Щойно ми дізнались відомості  про історію твору, сценічних  постановок від наших «науковців». А для того, аби скласти власне враження про твір звернімося безпосередньо  до твору.

5. Літературне доміно

Слово вчителя

Однією з особливостей драматичного твору є те, що він  будується завдяки діям, монологам, діалогам. Саме тому, перш за все, ви маєте легко орієнтуватись у дійових особах твору. Як добре ви це здійснюєте ми дізнаємось завдяки літературному доміно. (Додаток 3)

6. Читання І дії за ролями

Тепер, коли ми вільно орієнтуємось у дійових особах п'єси, пропоную втілити їх у життя і прочитати уривок твору за ролями (підручник С. 331 – 336).

7. Бесіда

Які враження у вас від прочитаного епізоду?

Назвіть головного героя  твору.

(Гамлет, принц Датський)

Яким ми бачимо його на початку  твору?

(Він засмучений смертю батька  та намагається вивести на  чисту воду вбивцю)

Чому було вбито батька Гамлета?

(заради престолу)

Що можна сказати про Клавдія?

(Він вчинив жорстоко та підло  відносно рідного брата заради  влади)

Яким ми бачимо королівське  оточення?

(Воно неоднозначне. Одні підтримують  нового короля, інші залишились  вірними старому)

Яким почуває себе Гамлет? На що це його наштовхує?

(Гамлет почуває себе самотнім, про це можуть свідчити його  роздуми у формі монологів)

Підсумуймо. Які проблеми підіймає автор?

(батьків і дітей, влади, суперництва, відданості, честі, буття)

Чи можемо перелічені нами проблеми назвати вічними? Чому?

(Так. Протягом багатьох століть мислителі їх підіймали неодноразово)

8. Теорія літератури

Бесіда

Сьогодні ми з вами звернулись до драматичного роду літератури. Пригадаймо, що називається драмою?

(Драма (грец. drama – дія) – один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення)

Але драма – це лише рід. До якого жанру ми відносимо твір «Гамлет»? Що таке «трагедія»?

(Трагедія (грец. tragoedia, буквально: козлина пісня) – драматичний твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої творчі потенції, з об'єктивною неможливістю їх реалізації.)

Чи помітили ви, що у творі дуже часто зустрічаються роздуми, зокрема про життя, стосунки і т.п.?

(Так, Гамлет нерідко замислюється на різні теми, та найвідомішою дилемою «бути чи не бути»)

Чи завжди питання, що підіймаються у творі мають відповіді? До чого спрямовують нас роздуми головного героя?

(Навпаки, зважаючи на відсутність відповіді автор надає можливість відповісти на багато питань власне глядачеві)

Чи можемо ми сказати, що Гамлет є носієм філософських думок, ідей? Чому?

Це дає нам підстави називати трагедію «Гамлет» філософською.

9. Оголошення домашнього завдання та інструктаж до його виконання

Слово вчителя

Ми з вами згадали поняття  «драма», «трагедія», а також дізнались  про «філософську трагедію» їм притаманні певні риси. Вам необхідно їх визначити  на прикладі твору Вільяма Шекспіра «Гамлет» і виписати приклади. Для цього вам варто прочитати трагедію до кінця.

Для охочих є творче домашнє  завдання. Протягом століть Гамлета  неодноразово зображали як на сцені, так і на полотні. Ваше завдання представити  героя таким, яким його бачите саме ви.

10. Підсумки уроку

У нас на дошці записані питання, на яких ми мали зосередити нашу увагу. Чи відповіли ми на них? Чи залишилось щось незрозумілим?

 

ВИСНОВКИ

Наша робота присвячена ігровим формам на уроках світової літератури. Під час роботи над обраною темою ми вкотре переконались, що гра – невід'ємна ланка гарного навчання. Цікава гра не лише підвищує розумову активність дитини, а й змінює ставлення до навчального предмету взагалі.

Перш ніж перейти до практичної частини, ми детально ознайомились з особливостями підліткового віку, загально дидактичними та літературними іграми.

Особливістю нашої роботи є те, що ми досліджували використання ігрових форм на уроках в основній школі, що дещо ускладнило нам роботу. Незважаючи на свій ще юний вік, вони часто відмовляються від ігор, хоча грають зрештою охоче. Така поведінка пояснюється віковими особливостями учнів.

Ми помітили, що завдяки ігровій діяльності в учнів виробляються звички зосереджуватися, думати самостійно, розвиваються увага, потяг до знань. Навіть найпасивніші включаються у гру з великим бажанням, докладаючи зусиль, щоб не підвести товаришів по грі.

На початку роботи нами було поставлено ряд завдань, які було виконано. Перш за все нами було визначено основні психолого-педагогічні особливості учнів основної школи. Після цього ми з’ясували особливості класифікацій та методики використання гри.

Опрацьований нами теоретичний матеріал було застосовано під час моделювання уроку світової літератури у 8 класі, для якого було обрано декілька ненав’язливих ігрових форм. Завдяки такій формі роботи було помічено не лише підвищення інтересу до уроку серед учнів, а й до предмету загалом.

Отже, використання ігрових форм на уроках світової літератури в основній школі відіграє вагому роль у формуванні підвищеного інтересу учнів до навчальних предметів і світової літератури зокрема.

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Автор п’єси В. Шекспір

Й.В. Гете

 

Додаток 2

Томас Беттертон

Едмунд Кін

Джон Гілгуд

Сара Бернар

Ф.Ж. Тальма

Т. Сальвіні

 

Додаток 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет воспитания. Избранные психологические труды: В 2-х т. / Борис Герасимович Ананьев. – М.: Педагогика, 1980. – Т 1. – 340 с.
2. Богосвятська А.І. Імідж сучасного уроку літератури / А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – №1. – С. 16 – 21.
3. Богосвятська А.І. Сучасні типи уроків світової літератури: пошук, натхнення, фантазія / А.І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. – 2011. – №10. – С. 37 – 41.
4. Бусел С.В. Глосарій «Методична скарбничка» / С.В. Бусел // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – №3. – С. 26 – 29.
5. Видра О. Г. Вікова та педагогічна психологія. Навч. посіб/ О.Г. Видра. - К.: Центр учбової літератури, 2011. – 112 с.
6. Вікова психологія / Під ред. Г.С. Костюка. – К.: Радянська школа, 1976. – 272с.
7. Возрастная и педагогическая психология/ Под ред. А.В. Петровського. – М.: Просвещение, 1979. – 288с.
8. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Возрастная и педагогическая психология./ М.В. Гамезо, Е.А. Петрова, Л.М. Орлова – М.: Педагогическое общество России, 2004. – 512с.
9. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач Н.П. Наволокова. – Х.: Основа, 2009. – 176.
10. Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя / Олена Олександрівна Ісаєва. – К.: Ленвіт, 2000. – 184с.
11. Каніболоцька О.А. Використання літературної гри в процесі вивчення світової літератури / О.А. Каніболоцька // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – №3. – С. 36 – 38.
12. Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. Зарубіжна література: Підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Юрій Іванович Ковбасенко, Людмила Василівна Ковбасенко. – К.: Грамота, 2008. – 384с.
13. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій). 2-ге вид.: Навч. посіб./ В.П. Кутішенко – К.: Центр учбової літератури, 2010. - 128с.
14. Мірошніченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник / Леся Федорівна Мірошніченко. – К.: Вища школа, 2007. – 415с.
15. Немов Р.С. Психология: Учеб. пособие./ Р.С. Немов – М.: Просвещение, 1990. – 301с.
16. Ніколенко О. Стратегічні напрями нових стандартів з літератури / Ольга Ніколенко // Всесвітня література. – 2011. – № 7-8. – С. 13 – 16.
17. Павелків Р.В. Загальна психологія. Підручник./ Р.В. Павелків — К: Кондор, 2009. — 576с.
18. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / Євгеній Андрійович Пасічник. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.
19. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Зарубіжна література 5-12 класи / Д.С. Наливайко, Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, Г.В. Бітківська. – К.: Перун, 2005. – 160с.
20. Сергєєнкова О.П., Столярчук О.А., Коханова О.П., Пасєка О.В. Вікова психологія. Навч. посіб. / О.П. Сергєєнкова, О.А. Столярчук, О.П. Коханова, О.В. Пасєка. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 376 с.
21. Хроменко І.А. Вісім ознак сучасного уроку світової літератури / Ірина Анатоліївна Хроменко // Зарубіжна література в школах України. – №5. – 2011. – С. 7 – 9.
22. Шашина В.П. Методика игрового общения [Учебное пособие] / В.П. Шашина. – М.: Феникс, 2005. – 288с.
23. Штейнбук Ф.М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі: Навчальний посібник / Фелікс Маратович Штейнбук. – К.: Кондор, 2006. – 316с.
24. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах. Навчальний посібник / Петро Михайлович Щербань. – К.: Вища шк., 2004. – 207 с.