Використання ігрових форм як засіб підвищення інтересу до вивчення світової літератури в основній школі

Характерними ознаками розгортання  гри є швидка зміна ситуацій, в  яких опиняється об'єкт після дій  з ним, і таке ж швидке пристосування  дій до нової ситуації. Важливого  значення надавали грі видатні педагоги К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, вбачаючи у грі розвиток особистості.

Отже, гра, її організація – ключ в руках дорослих, потужний засіб  в організації навчання і виховання  дитини. У методичній науці бачимо велике зацікавлення до використання ігор у процесі навчання. Вони підвищують рейтинг шкільного предмету і навчання в цілому. Саме тому на уроці завжди має бути присутній елемент гри.

1.3. Ігрові форми на уроках світової літератури

Богосвятська А.І. зазначає: «Урок – це таїнство: на ньому відбувається зустріч світу автора, світу його твору зі світом учня і вчителя» [3, с.37]. Стандартна класно-урочна форма навчання є лише базою для творчого уроку. Саме тому задля урізноманітнення, оригінальності, виключності, неповторності вчителі звертаються до найнесподіваніших форм, методів, прийомів на уроках. Деколи вчитель використовує нестандартні форми уроків, які мають свою оригінальну структуру. Це відбувається тоді, коли «вчитель формулює незвичайні, але необхідні для навчального процесу завдання уроку, дбає про ефективність їх втілення» [13, с.151]. «Свого найвищого та найповнішого виявлення нестандартний урок набуває в різноманітних інтерактивних та/або ігрових формах» [22, с.185].

Важливою ознакою сучасного  уроку літератури є врахування особистісних інтересів, досвіду, побажань, думок, переконань, внутрішнього стану учнів. Зважаючи на це, типи уроків постійно доповнюються та оновлюються. Зокрема, І.А. Хроменко виділяє вісім ознак сучасного уроку світової літератури, одна з яких – ігрові технології. «Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання вчителем ігрових моделей навчання на нетрадиційних уроках» [20, с.8]. Дуже часто ігрові форми мають відношення до певного етапу вивчення твору. Так, ознайомити дітей з життєвим та творчим шляхом письменника допомагають такі нетрадиційні уроки: урок-портрет, урок – літературна вітальня, урок – мистецький салон, урок-екскурсія, урок-виставка та інші. В основі цих уроків – рольова гра. Учні виконують ролі «біографів», «літературознавців», «експертів», «дослідників», «художників», «генераторів ідей», «декламаторів», «читців», «бібліотекарів», «екскурсоводів» тощо. На етапі роботи з текстом твору вчитель може запросити учнів на нетрадиційний урок з ігровим моделюванням твору, що вивчається. Навіть звичайне складання поезій напам'ять можна перетворити на «театр поезії». Такого роду «незабутня, надзвичайна атмосфера, запам’ятовується надовго і додатково стимулює учнів до зацікавленого ставлення як до поетичного слова, так і до літератури взагалі» [22, с.53].

Узагальнюючи знання учнів  з теми, можна запропонувати пограти у командні та індивідуальні ігри-змагання за зразком відомих телевізійних ігор: «Що? Де? Коли?», «Розумники і розумниці», «Перший мільйон», «Літературний дев'ятий вал», «О, щасливчик!», «Літературний брейн-ринг», «Щасливий випадок» тощо.

Дидактична гра має  істотну ознаку – чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні  результати. Ігрова форма занять створюється  на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб  спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

Приймаючи до уваги специфіку  навчального предмету, виокремлюють окремий тип гри – літературна. Це «художня творчість, гра мистецькими засобами за законами мистецтва, рівнозначна будь-якій соціальній грі (політичній, виховній, спортивній), однак відмінна за змістом – тут панують естетичні критерії» [10, с.36]. На уроці літературна гра покликана задля розваг з використанням літератури, що спрямовані на розвиток пам'яті, уяви, фантазії, винахідливості учасників. Розмаїття літературних ігор величезне, звернімо увагу на деякі:

• Буриме (за поданими римами школярі складають поетичну строфу).
• Бюро літературних знахідок (учні встановлюють кому належать речі: письменнику, літературному героєві).
• Впізнай книгу (школярі намагаються розпізнати книгу за мінімальною кількістю другорядних героїв).
• Знайди відмінності (учні порівнюють літературний твір із його теле-, кіно-, анімаційною версіями, знаходять спільні та відмінні риси, встановлюють рівень адекватності версії творчому задуму письменника).
• Конкурс пантомім (учні, послуговуючись мистецтвом жестів та міміки, створюють «живі» ілюстрації до творів, зображують літературних героїв).
• Криптограми на літературному матеріалі (школярі розгадують криптограми, запропоновані вчителем, або складають їх самостійно).
• Літературні асоціації (учні відгадують, із текстами яких творів асоціюються вказані вчителем предмети, явища).
• Літературна естафета (учень відповідає на поставлене питання, після чого передає право відповіді сусіду).
• Літературне лото (кожен з учасників отримує дві групи карток: одна – з певними літературними фактами, цитатами художніх текстів, іменами персонажів тощо; на інших картках – їх відповідники: назви творів, прізвища їх авторів, події з життя митців).

Оглянувши далеко не весь список літературних ігор, бачимо, що уроки  світової літератури є сприятливим  ґрунтом для розвитку ігрових  форм навчання. Але не варто перенасичувати уроки іграми. Вони мають сприяти навчанню, а не відволікати від нього.

Отже, використання ігрових  форм – важливий аспект сучасного уроку літератури, оскільки гра – надзвичайно ефективний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

 

РОЗДІЛ 2

ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ФОРМ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2.1. Навчально-методичний комплекс  вчителя світової літератури

«Освітня галузь «мови  і літератури» має виняткове  значення, оскільки саме через неї  формуються світоглядні й ціннісні орієнтації особистості, її загальна культура, вміння спілкуватись державною, рідною та іноземними мовами, творче мислення, а також моральна і громадянська позиція, відчуття патріотизму і  національної ідентичності» [15, с.11].

Світова література є складовою  змісту літературного компоненту освіти. «Загальна освітня мета галузі – виховання творчої особистості, формування її загальної культури (передовсім читацької і мовленнєвої), естетичних смаків, національної свідомості, гуманістичного світогляду, моралі, активної громадянської позиції, ціннісних орієнтацій у світі» [15, с.14].

У Державному стандарті базової  і повної загальної середньої  освіти закладено основні напрями  та положення викладання, але, він  має недоліки, один з яких – «недостатнє  відображення у змісті освіти його виховного потенціалу, націленості  на розвиток творчих здібностей особистості, формування прийомів і стратегій  творчої діяльності» [15, с.11]. Він спрямовує вчителя використовувати нестандартний підхід до уроків, вимагає творчості. Натомість у програмі можемо бачити лише жорсткі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Нормативні документи  – це не єдині джерела, на які  має спиратись вчитель. Підручник  – єднальна ланка між державними вимогами, вчителем та учнем. Саме тому він має бути змістовним, зручним, зрозумілим та цікавим.

Що ми бачимо у підручнику з світової літератури для 8 класу? Матеріал подано зрозуміло, зберігаючи принцип доступності, у чіткій послідовності згідно з принципом наступності. У підручнику наявні постійні рубрики: «Пригадайте», «Працюйте творчо», «Ключ від скарбниці всесвітньої літератури», «Інтернет-навігатор», «Літературне відлуння». На початку кожного розділу окреслено вимоги до знань з теми. Зважаючи на вищезазначену характеристику, ми не можемо визнати цей підручник цікавим. Не забуваймо, що восьмикласники – діти, які прагнуть не лише до знань. У підручнику відсутні будь-які ігрові форми, що можна розцінювати як недолік. За допомогою ігор учні мають змогу не лише відпочити, а й почерпнути знання у цікавій формі.

Вивчивши навчально-методичний комплекс, якими має керуватись вчитель  світової літератури, ми дійшли висновку, що він спрямований на розвиток учня як особистості, читача, але потребує удосконалення.

2.2. Застосування ігрових форм на уроках світової літератури

Для практичного  опрацювання ігрових форм на уроках світової літератури було обрано перший урок з вивчення трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет», на яку розраховано згідно з програмою 3 години.

Клас 8

Трагедія В.Шекспіра «Гамлет», її філософсько-моральні проблеми

Загальноосвітня мета: повторити біографію В. Шекспіра, повторити поняття «драма», визначити характерні риси трагедії, допомогти осмислити зміст поняття «філософська трагедія», визначити філософсько-моральні проблеми твору, особливості історичної основи, ідейно-художнього змісту твору.

Розвивальна мета: розвивати усне зв'язне мовлення, логічне мислення, навички виразного читання та аналізу драматичних творів.

Виховна мета: виховувати любов до театру, інтерес до творчості В. Шекспіра, морально-етичні якості.

Тип уроку: вивчення драматичного твору.

Обладнання  і ТЗН: підручник, дидактичні матеріали, наочність.

Ланцюжок  навчальних ситуацій

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Оголошення теми та мети уроку.

4. Підготовка до сприймання.

5. Літературне доміно.

6. Читання І дії за ролями.

7. Бесіда за текстом.

8. Теорія літератури.

9. Оголошення домашнього завдання  та інструктаж про його виконання.

10. Підсумки уроку.

Хід уроку

1. Перевірка домашнього завдання 

(у формі літературної  естафети)

Слово вчителя

Минулого уроку ми з  вами познайомились з Вільямом Шекспіром. Сьогодні ми продовжимо вивчати цього  письменника. Та перш ніж ми розпочнемо роботу над новою темою, спочатку перевіримо як добре ви знаєте В. Шекспіра.

Діти, зараз ми з вами братимемо  участь у літературній естафеті. Я  ставитиму питання вам по черзі. Право відповіді можна передати лише у разі правильної відповіді. Намагайтесь  відповідати чітко і швидко.

1. Хто такий Вільям Шекспір?

(англійський  драматург, поет, театральний діяч)

2. Де він народився?

(у Стретфорд-на-Ейвоні)

3. З чого почалось театральне життя В. Шекспіра?

(з гастролей  у складі мандрівних акторів) 

4. Ким був Вільям Шекспір у театральній трупі?

(актором, автором  п’єс)

5. У якому місті Шекспір став відомим?

(Лондон)

6. Що таке «Глобус»?

(театр, пайовиком якого був  Вільям Шекспір)

7. Яким є девіз «Глобусу»?

(«Увесь світ  лицедіє»)

8. Скільки періодів виділяють у творчості Шекспіра?

(3)

9. Яким є перший період?

(оптимістичний)

10. Чим зумовлена така назва?

(у цей період  були написані комедії «Приборкання  норовливої», «Сон літньої ночі»  і т.д.)

11. Яку назву отримав другий період?

(трагічний)

12. Чому другий період названий трагічним?

(створено такі  твори у жанрі трагедії як: «Гамлет», «Король Лір», «Макбет»)

13. Яким є останній період творчості В. Шекспіра?

(романтичний)

14. Які твори належать цьому періоду?

(«Зимова казка», «Буря»)

15. До яких жарів звертався Шекспір?

(трагедія, комедія,  трагікомедія, поема, сонет)

16. Чому виникло «шекспірівське питання»?

(через суперечливість  відомостей щодо життя та творчості  В. Шекспіра).

2. Мотивація навчальної діяльності

Вільям Шекспір належить до загадкових історичних постатей, особистості  яких овіяно туманом історії. Незважаючи на це, ми вважаємо його надзвичайним драматургом, рівних якому немає. Шекспір зумів досягти великих висот у різних галузях, а найбільше – драматургії, адже його твори були, є і завжди будуть актуальними.

3. Оголошення теми та мети уроку

Слово вчителя

Щойно ми з вами говорили про те, що один з періодів творчості  Шекспіра має назву трагічний.

Який найвідоміший твір належить до цього періоду? («Гамлет»)

Що зумовило написання  цього твору? Чому цей твір трагедія? Які проблеми підіймає автор у творі? Чому твір, який написано декілька століть тому, досі привертає увагу? (питання записано на дошці)

Сьогодні ми звернемо нашу увагу на ці питання і намагатимемось дати на них відповіді.

Отож, тема нашого уроку – «Трагедія «Гамлет», її філософсько-моральні проблеми». Запишіть її у зошити.

4. Підготовка до сприймання

4.1. Доповіді учнів (випереджувальне завдання)