Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Сентября 2012 в 22:51, курсовая работа
Міжнародний тероризм це один з головних викликів сучасності, він представляє пряму загрозу не тільки світовій спільноті, але й кожній країні окремо. Світ після терористичних атак на США, антитерористичної операції в Афганістані змінився до невпізнання. Але здається, правильніше буде констатувати зміну не всього світу, а якісну зміну у суспільній свідомості з цього приводу.
3
ВСТУП
Міжнародний тероризм це один з головних викликів сучасності, він представляє пряму загрозу не тільки світовій спільноті, але й кожній країні окремо. Світ після терористичних атак на США, антитерористичної операції в Афганістані змінився до невпізнання. Але здається, правильніше буде констатувати зміну не всього світу, а якісну зміну у суспільній свідомості з цього приводу. Необхідно змінювати підходи до боротьби з тероризмом. Зараз вона покладена, в основному, на спецслужби, які одночасно ведуть розвідувальну та контр розвідувальну діяльність. Боротьба з тероризмом, включаючи і його нові форми - кібертероризм, повинна стати пріоритетною функцією всіх правоохоронних органів і силових відомств. Актуальність роботи. Кібертероризм, а також його наслідки є однією з основних і найбільш небезпечних проблем, з якими стикається сучасний світ. Реалією сучасності є той факт, що кібертероризм все більше загрожує безпеці більшості країн, тягне за собою величезні політичні, економічні та моральні збитки. Актуальність дослідження даного питання обумовлена і проблемою підвищення ефективності боротьби з електронним тероризмом з боку правоохоронних органів, де першорядне значення має створення відповідної правової бази. Об'єктом дослідження є тероризм як сучасна загроза міжнародній безпеці. Предметом вивчення є кібертероризм як одна з загрози міжнародній безпеці. Історіографію даної проблеми можна розділити на роботи зарубіжних та російських авторів. Праці російських дослідників спрямовані, головним чином, на розробку заходів щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за скоєння комп'ютерних злочинів, а також розкривають кримінологічну характеристику комп'ютерної злочинності.
Серед російських та українських досліджень цікавими є роботи Є.П. Кожушко «Сучасний тероризм: Аналіз основних напрямків»[24]. Автор намагається проаналізувати феномен тероризму, його сучасні форми. В роботі зібрані матеріали з багатьох терористичних організацій, описані акти терору здійснені ними в хронологічному порядку. І. Л. Морозов у праці «Політичний екстремізм та Інтернет» [33] вважає, що державні спецслужби та відомства цілеспрямовано нагнітають страхи навколо потенційної загрози комп'ютерного тероризму з метою збільшення фінансування своєї діяльності. Експерти наводять цифру щорічних витрат США на забезпечення інформаційної безпеки - 50 млрд. доларів. Дуже корисним є збірник статей за редакцією Голубєва В.А. «Комп’ютерна злочинність та кібертероризм». З вищезазначеного збірника слід виділити статті таких авторів: «Електронний тероризм – нове обличчя тероризму», В. Голубєв зазначає, що перехід на методи електронного керування технологічними процесами послужив підставою для появи нового виду тероризму - кібертероризму, який проявляється у втручанні в роботу компонентів телекомунікаційних мереж, що функціонують у середовищі комп'ютерних програм, несанкціонованої модифікації комп'ютерних даних, що викликає дезорганізацію роботи критично важливих елементів інфраструктури держави та створює небезпеку загибелі людей, значної майнової шкоди чи інших суспільно небезпечних наслідків. У статті «Кібертероризм в Інтернеті до і після 11 вересня 2001 р.: оцінка загроз та пропозиції щодо їх нейтралізації» [21] – В.Ібрагімов, підкреслюючи зростаючу загрозу кібертероризму, зазначив, що зловмисників можуть зацікавити атомні реактори, великі сховища стратегічних видів сировини, системи водопостачання та розподілу електроенергії, а також супутники. Таким чином, несподіваний кіберудар по інфраструктурі країни може завдати, не виходячи з дому, будь-який грамотний терорист, що сидить за підключеним до Інтернету комп'ютером.
Т. Тропіна у статті «Кіберзлочинність і кібертероризм»[43], зазначає, що жертвами злочинців, що орудують у віртуальному просторі, можуть стати не тільки окремі люди, а й цілі держави. При цьому безпека тисяч користувачів може опинитися в залежності від кількох злочинців. Кількість злочинів, скоєних у кіберпросторі, зростає пропорційно числу користувачів комп'ютерних мереж, і, за оцінками Інтерполу, темпи зростання злочинності в глобальній мережі Інтернет, є найшвидшими. З основних досліджень іноземних авторів варто виділити працю Дороті Деннінг «Активність, хактівізм і кібертероризм: Інтернет як засіб впливу на зовнішню політику» говорить про кібертероризм, як про «протиправну атаку або загрозу атаки на комп'ютери, мережі або інформацію, що знаходиться в них, укладеної з метою примусити органи влади до сприяння в досягненні політичних або соціальних цілей»[48]. Вона вважає, що для міжнародних терористів інформаційні засоби нападу в порівнянні з «фізичними » надають деяку перевагу. З їх допомогою можна діяти віддалено і анонімно, вони дешеві, не вимагають небезпечних у транспортуванні вибухових речовин. Такі теракти з високою ймовірністю набирають широкого розголосу в ЗМІ. Б. Колін у праці «Огляд ризику кібертероризму, кібервійн та інших кіберзагроз»[47], називає кілька можливих сценаріїв комп'ютерного тероризму. В одному з них кібертерористи отримують доступ до систем управління виробництвом хліба, змінює рівень вмісту заліза, що викликає хвороби і смерть дітей. В іншому - кібертерористи атакують систему управління польотами, в результаті чого стикаються два великі цивільні літаки. У третьому - кібертерористи, зупиняючи роботу банків, фондових бірж, паралізують економічну систему страни. Ряд дослідників вважає загрозу комп'ютерного тероризму перебільшеною. Такої точки зору дотримується Р. Могулл у праці «Кібертероризм – теорія, а не практика»[33], який очолює в аналітичній компанії "Гартнер" дослідження в галузі інформаційної безпеки та ризиків. Він розглядає кібертероризм як явище, з яким поки що не доводилося стикатися на практиці. Однак, незважаючи на кількість досліджень в цій сфері, тема кібертероризму залишається недостатньо вивченою. Мета роботи полягає у вивченні кібертероризму як проблеми загрози міжнародній безпеці. Для досягнення поставленої мети, необхідно вирішити ряд наукових задач:
- розглянути сутність кібертероризму як нової форми тероризму;
- дослідити історію розвитку кібертероризму;
- розглянути прояви комп’ютерного тероризму;
- охарактеризувати принципи реалізації кібертероризму;
- дати аналіз методам боротьби з кібертероризмом;
- дати оцінку міжнародно – правовій базі по боротьбі з кібертероризмом. Джерельна база дослідження, необхідна для вирішення поставлених у роботі завдань, представлена опублікованими документами політичного, статистичного і фактологічного характеру. Дані джерела можна розділити на такі групи: міжнародно – правові, російські та українські. До міжнародно – правових джерел належать законодавчі та нормативні акти щодо боротьби з кібертероризмом, це резолюції Ради Безпеки ООН і ряду конференцій, присвячених проблемі кібертероризму, «Бангкокська декларація про боротьбу з кіберзлочинністю»[4], «Акт 2001 року про об'єднання і зміцнення Америки та проведення в життя заходів, необхідних для відвернення загрози тероризму»[37], «Європейська конвенція про боротьбу з кібертероризмом»[17], «Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства»[35], доповідь Генерального секретаря ООН К.Аннана «Єдність у боротьбі з тероризмом»[18]. До нормативно – правової бази з проблем кібертероризму Російської Федерації та України, належать деякі аспекти правових врегулювань проблеми боротьби з кібертероризмом, які прописані у «Кримінальному кодексі Росії»[44] та «Кримінальному кодексі України»[26], також це розпорядження уряду Російської Федерації «Про посилення боротьби зі злочинами у сфері високих технологій та реалізації міжнародних домовленостей та зобов’язань Російської Федерації»[38], «Методи боротьби Російської Федерації зі злочинами, які пов’язані з використанням комп’ютерів»[22]. В дослідженні використанні статистичний, діалектичний, історичний, системний методи наукового пізнання та метод аналіза. Соціально - філософський аналіз кібертероризму як суспільно небезпечного явища передбачає використання такого методу, який міг би розкрити його з усіх сторін, у всіх зв'язках його прояви, тобто системно, комплексно, універсально. Зрозуміло, подібне завдання може вирішити філософський, діалектичний метод. Саме цей метод і покладено в основу дослідження, а такі діалектичні принципи, як принцип системності та принцип єдності історичного і логічного з'явилися, по суті, ключовими в курсовій роботі. Історичний та логічний методи використано переважно при порівняльному аналізі причин і проявів кібертероризму як у минулому, так і теперішньому часі, а також для дослідження якісних і кількісних характеристик даного феномену в умовах глобалізації. Системний підхід став основним при розробці визначення кібертероризму, його класифікації та вироблення рекомендацій щодо його запобігання. Структура курсової роботи. Курсова робота складається з двох розділів: У першому розділі «Кібертероризм як нова форма тероризму», ми розглянули сутність кібертероризму, дослідили історію його розвитку, розглянули прояви комп’ютерного тероризму, охарактеризували принципи реалізації кібертероризму та його наслідки для суспільства. У другому розділі «Міжнародна співпраця у боротьбі з кібертероризмом», ми дали оцінку міжнародно – правовій базі по боротьбі з кібертероризмом та дали характеристику методам боротьби з ним, визначили країни які більш за все страждають від кібератак. Список використаних джерел налічує 51 найменування.
Розділ І. Кібертероризм як нова форма тероризму
Міжнародна безпека - система міжнародних відносин, заснована на дотриманні усіма державами загальновизнаних принципів та норм міжнародного права, що виключає вирішення спірних питань і розбіжностей між ними за допомогою сили або загрози. Принципи міжнародної безпеки передбачають затвердження мирного співіснування в якості універсального принципу міждержавних відносин, забезпечення рівно безпеки для всіх держав[31]. Включає в себе наступні загрози: економічні, екологічні, ядерні, політичні, тероризм та інші. Тероризм - один з видів загрози міжнародній безпеці, вчинення вибуху, підпалу або інших дій, що створюють загрозу загибелі людей, заподіяння значного майнового збитку або настання інших суспільно небезпечних наслідків, якщо ці дії вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення або надання впливу на прийняття рішень органами влади, а також загроза вчинення зазначених дій у тих же цілях [41]. Міжнародний тероризм - специфічна форма тероризму, яка зародилася в кінці 1960-х років і отримала розвиток до кінця XX - початку XXI столітть. Основними цілями міжнародного тероризму є дезорганізація державного управління, нанесення економічного і політичного збитку, дестабілізація, які повинні спонукати уряд до зміни політики [32]. Міжнародний тероризм за своїм змістом і основними формами прояву становить настільки ж складне соціально-політичне явище, як і тероризм в цілому. Міжнародний тероризм має такі види: ядерний, хімічний, екологічний, біологічний, кібертероризм. Кібертероризм - один з видів тероризму, це навмисна атака на комп'ютери, комп'ютерні програми, комп'ютерні мережі, що створює небезпеку загибелі людей, заподіяння значного майнового збитку або настання інших суспільно небезпечних наслідків. Це діяння повинне бути зроблене в цілях порушення громадської безпеки, залякування населення або надання впливу на прийняття рішень органами влади [23]. Сам термін «кібертероризм» з'явився в лексиконі імовірно в 1997 р. Саме тоді спеціальний агент ФБР М. Поллітт визначив цей вид тероризму як «навмисні політично мотивовані атаки на інформаційні комп'ютерні системи, комп'ютерні програми і дані, виражені в застосуванні насильства по відношенню до цивільних цілей з боку субнаціональних груп або таємних агентів»[21]. Відомий експерт Д. Деннінг говорить про кібертероризмі як про «протиправну атаку або загрозу атаки на комп'ютери, мережі або інформацію, що міститься в них, здійснену з метою примусити органи влади до сприяння в досягненні політичних або соціальних цілей»[48]. Як специфічне явище суспільно політичного життя тероризм має свою довгу історію, без знання якої важко зрозуміти витоки, практику тероризму та його сучасні форми. «Тероризм є постійним супутником людства. Ще в I столітті нашої ери в Іудеї діяла секта сикаріїв, яка знищувала представників єврейської знаті, які співпрацювали з римлянами. Ще Фома Аквінський та батьки християнської церкви допускали ідею вбивства правителя, ворожого, на їх думку, народу»[46,с.45]. Тероризм стає постійним чинником суспільного життя з другої половини XIX століття. Його представники - росіяни народники, радикальні націоналісти в Ірландії, Македонії, Сербії, анархісти у Франції, а також аналогічні рухи в Італії, Іспанії, США. Тероризм у будь-яких формах свого прояву перетворився на одну з найнебезпечніших за своїми масштабами, непередбачуваності і наслідків суспільно-політичних і моральних проблем, з якими людство входить в XXI сторіччя. Як кримінально-правовий феномен, тероризм має міжнародний характер і відповідно з рядом міжнародних документів відноситься до числа міжнародних злочинів. Певною мірою це поширюється і на нові форми його прояву - кібертероризм або, як його часто ще називають, електронний терроризм [2,с.123-124].
Технічний прогрес, розвивається настільки стрімко, що деякі його наслідки усвідомлюються суспільством занадто пізно, коли для виправлення ситуації потрібні вже значні зусилля. Існує навіть думка, що при переході певної критичної точки прогрес починає працювати вже на знищення людства. Така ситуація склалася, наприклад, з екологією та, на жаль, складається і в області інформаційних технологій. Постійно зростає кількість користувачів мережі Інтернет. У США їх вже 158 мільйонів, в Європі - дев'яносто п'ять, в Азії - 90, в Латинській Америці - чотирнадцять, а в Африці - три. У Росії, за різними оцінками, кількість користувачів Інтернет становить від10 до 18 мільйонів людей [48]. Сьогодні можна говорити, що Інтернет охоплює всі країни світу, так як з застосуванням нових технологій (використання мобільних супутникових пристроїв зв'язку) можливе підключення до мережі Інтернет з будь-якої точки земної кулі. Якщо ж говорити про розгорнуту інфраструктуру, то в такому контексті Інтернет охоплює сьогодні понад 150 країн світу. Впровадження сучасних інформаційних технологій, призвело, на жаль, до появи нових видів злочинів, таких як комп'ютерна злочинність і комп'ютерний тероризм - незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж, викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації. Перші приклади «комп'ютерного тероризму» з'явилися в кінці 1990-х рр., що пов'язано як з розвитком мереж, так і з ростом ролі комп'ютерів у всіх сферах життя. Зворотна сторона цього явища - залежність нормальної життєдіяльності суспільства від збереження комп'ютерів, і як наслідок - збільшилася увага до них різних «кіберпартизан" і "кіберхуліганів» [12,с.33-34]. Аналіз світових тенденцій розвитку електронного тероризму з великою часткою ймовірності дозволяє прогнозувати, що його загроза з кожним роком буде зростати.