Кібертероризм як нова форма тероризму

В якості рекомендацій, спрямованих на протидію небезпечним тенденціям і підвищення ефективності боротьби з кібертероризмом, пропонується наступне:

- Організація ефективної співпраці з іноземними державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а також міжнародними організаціями, у завдання яких входить боротьба з кібертероризмом і транснаціональною комп'ютерною злочинністю.                                                                                                  - Створення національного підрозділу по боротьбі з кіберзлочинністю і міжнародного контактного пункту з надання допомоги при реагуванні на транснаціональні комп'ютерні інциденти.

- Розширення транскордонного співробітництва (в першу чергу з Росією) у сфері правової допомоги у справі боротьби з комп'ютерною злочинністю і кібертероризмом.

- Прийняття всеосяжних законів про електронну безпеку відповідно до діючих міжнародних стандартів та Конвенції Ради Європи про боротьбу з кіберзлочинністю [17].

На початку квітня 2010 року президент Росії озвучив п'ять напрямків, за якими в країні і на Північному Кавказі зокрема буде вестися боротьба з тероризмом. У першу чергу, мова йде про зміцнення правоохоронних органів, МВС, ФСБ і судів. Друге - нанесення "гострих кинджальних ударів по терористам" та їх знищення. Третій напрям передбачає допомогу тим, хто вирішив припинити терористичну діяльність[50].                                                                                                                                                                                       У Пакистані введена смертна кара за кібертероризм. Новий пакистанський закон «Про запобігання електронних злочинів» застосовують до будь-кого, хто зробить за допомогою обчислювальної техніки злочин, що має негативні наслідки для національної безпеки. Якщо ж акт комп'ютерного тероризму спричинить за собою смерть людини, особи, які вчинили його, будуть засуджені до смерті або довічного позбавлення волі. Відповідальність поширюється як на громадян Пакистану, так і на іноземців. Новий закон також передбачає відповідальність за інші комп'ютерні злочини: кібершахрайство, незаконний доступ до обчислювальної системи, її пошкодження і т. д. За ці протизаконні дії передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до десяти років [51].                                                         Спецслужби західних країн оцінюють реальну загрозу кібертероризму і розробляють превентивні заходи. Опрацьовуються кілька можливих сценаріїв розвитку подій, зокрема, можливої атаки на комп'ютерні системи фондових бірж.               У 2009 році влада Сінгапуру створила спеціальне агентство Singapore Infocomm Technology Security Authority (SITSA) для захисту держави від кібератак. Дана організація займеться комп'ютерними нападами, які несуть загрозу національній безпеці, такі як кібертероризм та кібершпіонаж, повідомив міністр юстиції К. Шаньмугам. SITSA буде працювати під патронажем відділу внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ Сінгапуру, що відповідає за безпеку урядових ІТ-систем. Міністр Шаньмугам заявив, що Сінгапур, будучи одним з найбагатших міст Азії з розвиненою мережевою екосистемою, є одним з перших кандидатів для нападу організованої кіберзлочинності.                                                                                                                               В Україні з метою забезпечення захисту національних інтересів від загроз в інформаційній сфері на державному рівні формується і реалізується єдина політика; встановлюється баланс між потребою у вільному обміні інформацією і припустимими обмеженнями її розповсюдження; вдосконалюється законодавство України в галузі забезпечення інформаційної безпеки; координується діяльність органів державної влади щодо забезпечення безпеки в інформаційному середовищі; захищаються державні інформаційні ресурси на оборонних підприємствах; розвиваються вітчизняні телекомунікаційні й інформаційні засоби; вдосконалюється інформаційна структура розвитку інформаційних технологій; уніфікуються засоби пошуку, збирання, зберігання, обробки і аналізу інформації для входження в глобальну інформаційну інфраструктуру.                                                                                                  Однак не секрет, що зараз багато країн працюють над створенням кіберзброї: вірусів, шкідливих кодів, логічних і поштових бомб. Їх можна закласти у комп'ютерне обладнання та програми, а в разі необхідності привести в дію через Інтернет. Створюється так званий «мережевий спецназ», «мережеве ополчення». Звичайно, їх дії не призведуть до роззброєння противника та захоплення його території, але зуміють зашкодити у критичні моменти комп'ютери противника, проникнути в локальні мережі його відомств, паралізувати військові комунікації і підготувати грунт для вторгнення реальних бойових частин. Вражаюча дія «кіберзброї» у міру розвитку технологій буде тільки зростати [49].                                          Тому все більше країн схиляються на користь того, щоб кіберпростір охопили міжнародні домовленості. Адже, схожі угоди з хімічної зброї, у свій час переконали багато країн не накопичувати таку зброю і знищити його запаси.                                           Таким чином, проблему боротьби з кібертероризмом сьогодні вже треба ставити на один рівень з тероризмом та організованою злочинністю. При цьому необхідно здійснювати комплексний підхід до вирішення цієї проблеми на міжнародному рівні. З вищесказаного можна зробити висновок, що боротьба з кібертероризмом ведеться на основі міжнародно-правової бази, для цього сформульовані чіткі методи боротьби з електронним тероризмом. Протидія цій новій та небезпечній формі тероризму не може бути результативною, без серйозної реформи правоохоронних органів і спеціальних служб.

Висновки

Ми живемо в епоху інформаційного суспільства, коли комп'ютери і телекомунікаційні системи використовуються у всіх сферах життєдіяльності людини і держави - від рішення проблем національної безпеки, охорони здоров'я та управління транспортом до торгівлі, фінансів, і навіть просто спілкування. Людина завжди був уразливою, але нещодавно ми дізналися, що беззахисні подвійно - не тільки в реальному житті, але й у світі, про який три десятки років тому не знали нічого - віртуальному світі, кіберпросторі, в світі, який модельований за допомогою комп'ютерів.                                                                                                                                                                         Людина поставила собі на службу телекомунікації та глобальні комп'ютерні мережі, не передбачивши, які можливості для зловживання створюють ці технології. Сьогодні жертвами злочинців, що орудують у віртуальному просторі, можуть стати не тільки окремі люди, а й цілі держави.                                                                                                                Отже, кібертероризм - один з видів тероризму, це умисна атака на комп'ютери, комп'ютерні програми, комп'ютерні мережі, що створює небезпеку загибелі людей, заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших суспільно небезпечних наслідків. Це діяння повинно бути скоєно з метою порушення громадської безпеки, залякування населення або здійснення впливу на прийняття рішень органами влади.               Впровадження сучасних інформаційних технологій, призвело, до появи нових видів злочинів, таких як комп'ютерна злочинність та комп'ютерний тероризм - незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж, викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації.                                                                                                                                                                                       Таким чином, кібертероризм є однією із загроз міжнародній безпеці. Адже кібертероризм - це умисна атака на комп'ютери, комп'ютерні програми, комп'ютерні мережі, що створює небезпеку загибелі людей, заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших суспільно небезпечних наслідків. Його джерелами є Інтернет і технічний прогрес, який розвивається настільки стрімко, що деякі його наслідки усвідомлюються суспільством занадто пізно, коли для виправлення ситуації потрібні вже значні зусилля. Для досягнення своїх цілей кібертерористи використовують сучасні інформаційні технології, комп'ютерні системи та мережі, спеціальне програмне забезпечення, призначене для несанкціонованого проникнення в комп'ютерні системи та організації віддаленої атаки на інформаційні ресурси жертви. Тому існують певні методи боротьби з даною загрозою.                                           Злочини у сфері інформаційних технологій дуже часто є міжнародними, тобто злочинці діють в одній державі, а їхні жертви знаходяться в іншій державі. Тому для боротьби з такими злочинами особливе значення має міжнародне співробітництво.              Боротьба з кібертероризмом здійснюється на основі міжнародно-правової бази. Її основними складовими є документи, закони, конвенції багатьох країн, які поступово об'єднуються для боротьби з кібетеррорізмом.                                                                                    На основі всіх цих документів були сформульовані певні напрямки боротьби з кібертероризмом. Спецслужби різних країн - вистежують терористичні мережі в Інтернеті, аналізують проблеми тероризму і відпрацьовують методики контр терористичної діяльності.                                                                                                                                             Таким чином, проблему боротьби з кібертероризмом сьогодні вже треба ставити на один рівень з тероризмом та організованою злочинністю. При цьому необхідно здійснювати комплексний підхід до вирішення цієї проблеми на міжнародному рівні. З вищесказаного можна зробити висновок, що боротьба з кібертероризмом ведеться на основі міжнародно-правової бази, для цього були сформульовані чіткі методи боротьби з електронним тероризмом. Протидія цієї нової та небезпечної форми тероризму не може бути результативним без серйозної реформи правоохоронних органів і спеціальних служб.                                                                       Резюмуючи викладене необхідно підкреслити, що проблема відсутності єдиного підходу, без використання подвійних стандартів, при організації протидії міжнародному злочину, яким є кібертероризм, залишається відкритою, а це не дозволяє в повній мірі організувати надійний заслін цій загрозі. Відповідно, рішення проблеми боротьби з кібертероризмом на сьогоднішній день це завдання, яке вимагає об'єднання зусиль не тільки держав Співдружності Незалежних Держав, а й інтелектуального потенціалу та доброї політичної волі всього світового співтовариства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Анищук Н. Россию захлестнула волна киберпреступности / Н. Анищук. Россию захлестнула волна киберпреступности. – М.: Финансы, 2011. - № 4. - С.47-49.

2.      Антонян Ю.М. Терроризм / Ю.М. Антонян. Терроризм.-  М.: Щит, 1998. - 306с.

3.      Артамонов И.И. Терроризм / И.И. Артамонов. Терроризм. - М.: Наука, 2002. - 307с.

4.      Бангкокская декларация "Взаимодействие и ответные меры: стратегические союзы в области предупреждения преступности и уголовного правосудия" [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.un.org/russian/events/11thcongress/bangkok. - Название с экрана.

5.      Бачило И. Л. Информационное право / И.Л. Бачило. Информационное право.- М.: Наука,  2001. - 789с.

6.      Безруков Н.Н. Компьютерные вирусы / Н. Н. Безруков. Компьютерные вирусы. – М.: Наука, 1991. – 159 с.

7.      Бояр - Созонович Т.С. Международный терроризм /Т.С. Бояр - Созонович. Международный терроризм. – К.,1991. - 245с.

8.      Васильев В. Л. Психология терроризма [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://psyfactor.org/lib/terror16.htm. - Название с экрана.

9.      Вехов В.Б. Киберпреступность: проблемы квалификации преступных деяний / В.Б. Вехов // Российский экономический  журнал. - 2011. - № 2. - С.14-15.

10. Гаврилов В. Реальная война в виртуальном мире/ В. Гаврилов. Реальная война в виртуальном мире. – К.: Труд, 2005. – 243с.

11. Гаврилов Ю.В. Современный терроризм / Ю.В. Гаврилов. Современный терроризм.– М.: ЮИ МВД РФ, 2003. – 66 с.

12. Голубев В.А. Кибертерроризм - угроза национальной безопасности [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.crime-research.ru/articles/Golubev_Cyber_Terrorism. - Название с экрана.

13. Голубев В.А, Сайтарлы Т.А. Проблемы борьбы с кибертерроризмом в современных условиях[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.crime-research.ru/library/e-terrorism.htm. - Название с экрана.

14. Голубев В.А. Организационно-правовые аспекты противодействия компьютерному терроризму/ В. А. Голубев. Хозяйство и право. – М.: Научно – практический хозяйственно - правовой журнал, 2004. - № 7. - С.121-124.

15. Гриняев С. Н. Информационный терроризм: предпосылки и возможные последствия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rusus.ru/print.php?id=66. – Название с экрана.

16. Договор о сотрудничестве государств-участников Содружества Независимых Государств в борьбе с терроризмом от 4 июня 1999 г. // Сборник нормативных актов, регулирующих взаимодействие государств-участников Содружества Независимых Государств в борьбе с преступностью. - Минск, 2001. - С.98.

17. «Европейская конвенция о борьбе с терроризмом» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU77024.html. - Название с экрана.

18. Единство в борьбе с терроризмом: рекомендации по глобальной контртеррористической стратегии [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.un.org/russian/unitingagainstterrorism/. – Название с экрана.

19. Еляков А. Компьютерный терроризм / А. Еляков // Мировая экономика и международные отношения. – М.,2008. - № 10. - С.102-105.

20. Замковой В. И. Терроризм - глобальная проблема современности / В. И. Замковой. Терроризм - глобальная проблема современности. - М.: Наука, 1996. - 195с.

21. Ибрагимов В. Р. Кибертерроризм в Интернете до и после 11 сентября 2001года: угрозы и нейтрализация [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.crime-research.org/news/2000/09/. – Название с экрана.

22. Исмаилов Б. И. Меры Российской Федерации по борьбе против преступлений, связанных с использованием компьютеров [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://www.portalus.ru/modules/politics/rus_readme.php?subaction=showfull&id=1166817622&archive=&start_from=&ucat=11&. – Название с экрана.

23. Кибертерроризм: Дипломатический словарь / [ред. – упоряд. Громыко А. А.]. – М.: Наука, 1986. – 503с.

24. Кожурко Е. П. Современный терроризм / Е. П. Кожурко. Современный терроризм. - Минск, 2002. – 247с.

25. Компьютерная преступность – угроза национальной безопасности [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.crime-research.ru/library/interv2.html. - Название с экрана.

26. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14. – Назва з екрану.

27. Крылова Ю.В. Компьютерная преступность: вызов обществу / Ю. В. Крылова. Компьютерная преступность.  – М.:ЭКО,  2006. – 179с.

28. Курушин В. Д. Компьютерные преступления и информационная безопасность / В. Д. Курушин. Компьютерные преступления и информационная безопасность. - М., 1998. - 264с.

29. Лунеев В. В. Преступность XX века / В. В. Лунеев. Преступность ХХ века.-  М.: Наука, 1997. - 525с.

30. Малыхина Т. А. Мошенничество в Интернете / Т. А. Малыхина. Мошенничество в Интернете. – М.,2011. - № 5. - С.71-79.

31. Международная безопасность: Дипломатический словарь / [ред. – упоряд. Громыко А. А.]. – М.: Наука, 1986. – 503с.

32. Международный терроризм: Дипломатический словарь / [ред. – упоряд. Громыко А. А.]. – М.: Наука, 1986. – 503с.

33. Могулл Р. Кибертерроризм - теория, а не практика [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://stra.teg.ru/lenta/security/4661. - Название с экрана.

34. Морозов И.Л. Политический экстремизм и Интернет [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.politnauka.org/library/uchebnik/morozov.php. - Название с экрана.

35. Окинавская Хартия глобального информационного общества [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.mcrt.ru/index.php?nodeid=1218. – Название с экрана.

36. Осипенко А.Л. Особенности расследования сетевых компьютерных преступлений / А. Л. Осипенко. расследования сетевых компьютерных преступлений . – М.: Российский юридический  журнал, 2010. - № 2. - С.125.

37. "Патриотический акт США" [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://fenomenalnyjistochnik.tk/patrioticheskij-akt-ssha/usa-patriot-act-razdel-viii. - Название с экрана.

38. Распоряжение Правительства Российской Федерации № 1701-р от 22.10.99. "Об усилении борьбы с преступлениями в сфере высоких технологий и реализации международных договоренностей и обязательств Российской Федерации". - Сборник Законов РФ, 1999. - № 44, ст. 5335.

39. Селимов К. Н. Современные проблемы терроризма / К. Н. Селимов. Современные проблемы терроризма.  - М., 2000. - 180с.

40. Семенов И. А. Кибертерроризм как перспектива / И. А. Семенов. Кибертерроризм как перспектива. -   М., 2001. - 230с.

41. Терроризм: Дипломатический словарь / [ред. – упоряд. Громыко А. А.]. – М.: Наука, 1986. – 503с.

42. Тунисская программа для информационного общества [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/bc05d4cd760. - Название с экрана.

43. Тропина Т. Киберпреступность и кибертерроризм [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.crime-research.ru/library/Tropina.html. - Название с экрана.

44. Уголовный кодекс Российской Федерации [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ukrf.narod.ru/. – Название с экрана.

45. Федоров А. В. Супертерроризм: новый вызов нового века / А. В. Федоров. Супертерроризм: новый вызов нового века.- М., 2002. - 120с.

46. Чаликова В. Терроризм / В.Чаликова. Терроризм. -  М.: Наука,1997. - 309с.

47. Collin B. The Future of Cyberterrorism [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.crime-research.org/library/Cyber-terrorism.htm. - Название с экрана.

48. Denning D. E. " Activism, Hacktivism, and Cyberterrorism: The Internet as a Tool for Influencing Foreign Policy" [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.nautilus.org/info-policy/workshop/papers/denning.html. - Название с экрана.

49. General Assembly Resolution [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.un.org/Depts/los/general_assembly/general_assembly_resolutions.htm. - Название с экрана.

50. Lenta.ru: В России: Президент предложил ужесточить наказание за терроризм и кибертерроризм [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://lenta.ru/news/2010/07/17/more/. – Название с экрана.

51. Security Lab: В Пакистане введена смертная казнь за кибертерроризм [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.securitylab.ru/news/362634.php. - Название с экрана.