Аналіз діяльності підприємства та оцінка ефективності

 Чистий приріст  іноземного капіталу за І півріччя 2011 р. склав 2452,4 млн. дол. США., що у 4,9 рази більше, порівняно  з відповідним періодом 2010 р.

 Загальний обсяг  прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну на 1 липня 2011 року склав 47205,7 млн. дол. США і зріс до початку 2011 року на 5,5%, та в розрахунку на одну особу становив 1033,2 дол. США.

 За І півріччя 2011 р. інвестиції надійшли зі 127 країн  світу. До десятки основних країн-інвесторів, які формують майже 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять Кіпр (24,6% від загального обсягу інвестування), Німеччина (15,6%), Нідерланди (10,1%), Російська Федерація (7,2%), Австрія (6,0%), Франція (5,1%), Велика Британія (5,0%), Швеція (3,7%), Віргінські Британські острови (3,2%), США (2,3%).

 Значний інтерес  інвесторів викликають підприємства, що здійснюють фінансову діяльність, в них акумульовано 32,5% від загального  обсягу інвестиції. Інвестиційно  привабливими залишаються організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям (10,9% загального обсягу інвестування), підприємства торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (10,5%); будівництва (6,3%), транспорту та зв’язку (3,8%).

 На підприємствах  промисловості зосереджено 31,4% загального  обсягу інвестицій (у т. ч. на  підприємствах переробної промисловості  – 27,6%, добувної – 2,7%). Серед  галузей переробної промисловості  найбільші обсяги інвестицій зосереджені на підприємствах металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (12,8% від загального обсягу інвестицій), з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (4,3%), хімічної та нафтохімічної промисловості (3,1%), машинобудування (2,6%), з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (1,9%). [4]. Дана тенденція є позитивною, оскільки збільшується можливість створення нових підприємств, введення нових технологій.

 Зарубіжний досвід  показує, що в сучасних умовах розширення експорту товарів і послуг та зміцнення позицій національних виробників на зовнішніх ринках надто складно забезпечити без фінансової та іншої підтримки держави, навіть якщо пропоновані товари і послуги цілком конкурентноспроможні. Тому, формуючи бюджет, слід передбачити бюджетні асигнування сприяння експорту , еквівалентні не менше ніж 0,3 % ВВП. Держава зобов’язана активно підтримувати розвиток експортного потенціалу. Не менш важлива пайова участь держави у реалізації перспективних інвестиційних, орієнтованих на експорт проектів. Цей показник має становити не менше 40% фінансування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до розділу.

 

Одже, вимірювання еффективності  виробництва передбачає встановлення критерію економічної ефективності, який повинен бути єдиним для усех ланок економіки - від підприємства до народного господарства в цілому. Таким чином загальним критерієм економічної ефективності виробництва є ріст продуктивності суспільної праці.В наш час економічна ефективність виробництва оцінюється на основі данного критерию, що виражається в максимізації роста національного доходу (чистой продукції) на одиницю праці. На рівні підприємства формою єдиного критерія ефективності його діяльності може слугувати максимізація прибутку. Ефективність виробництва находить конкретний кількісний вираз в взаємопов’язаній системі показників, характеризуючих ефективність використання основних елементів виробничого процесу. Система показників економічної ефективності виробництва повина відповідати наступним принципам:

- забезпечувати взаємозв’язок  критерія і системи конкретних  показників ефективності виробництва; 

- визначати рівень  ефективності використання всіх  видів, застосовуваних в виробництві  ресурсів;

- забезпечувати вимірювання  ефективності виробництва на різних рівнях управління;

- стимулювати мобілізацію  внутрішньовиробничих резервів  підвищення ефективности виробництва. 

Слід зазначити, що рівень економічної ефективності в промисловості  залежить від багатьох взаємопов’язаних факторів. Для кожної галузі промисловості в наслідок її техніко-економічних особливостей характерні специфічні фактори ефективності.

На закінчення варто  зазначити, що обов’язковість у використанні (урахуванні) зовнішних чинників не є такою жорсткою, як по відношенню до внутрішних чинників ефективності виробництва. Певне ігнорування підприємствами цієї вимоги може лише загальмувати темпи зростання ефективності.

Розділ 2. Аналіз діяльності підприємства та оцінка ефективності.

2.1.Організаційно-правова  характеритстика підприємства, як субєкта господарювання.

 

Обєктом дослідження є дочірнє підприємство ПАТ «Київхліб» Булочно-кондитерському комбінаті в місті Києві, на вул. Чорновола, 41, який здійснює свою економічну діяльність в галузі виробництва хліба та хлібобулочних виробів.

Відповідно до Статуту основними видами діяльності є : виробництво та реалізація хлібобулочних та кондитерських виробів.

Комбінат виробляє широкий  асортимент хлібобулочних, здобних, кондитерських  та дієтичних виробів – всього 300 найменувань. Це близько 200 найменувань хліба, булочних, здобних, листових виробів, сухарів, а також більше 100 найменувань кондитерських виробів – різноманітних тістечок, тортів, кексів та інших солодощів. Серед великої різноманітності асортиментних позицій БКК можна виділити такі основні:

1. Хлібобулочні вироби, що включають:
1. Хліб різноманітних видів, а саме: батон «Нива», дорожні батони, Паляниця столична, Хліб "Святошинський", Хліб бородянський, Хліб володимирський, Хліб гірчичний, , Хліб Ризький, Хліб родинний, Хліб Козацький заварний, Хліб Павлівський, Хліб орловський фірмовий, Хліб По-французькі, Хліб Петрівський, Хліб печерський, Хліб Сіверський, Хліб „Ніжний ” для тостів, Хліб «Гроно», Хліб «Цілюще зерно.
2. Булочні вироби другого та вищого ґатунків.
2. Здобні вироби (здобні вироби,витушки, булки, рогалики, рулети, калачі, плетінки, плюшки, короваї, калачі та ін..)
3. Кондитерські вироби (торти, тістечка, кекси, печиво, пироги). рис.2.3

Щодоби підприємство виробляє до 100 різновидів хлібобулочної (загалом 30 т) і майже 150 одиниць борошняної та кондитерської (всього 7 т продукції).

 «Соціальні»  види хлібобулочної продукції,  що реалізуються за регульованими  цінами, що для підприємства є  нерентабельними, призначені для  масового споживання всіма прошарками  населення, продукція ж Європейської  та хліб Київської марок призначення  для так званого преміум-сегменту споживачів з вищим рівнем доходів, які можуть собі дозволити споживати більш дорогу продукцію [44].

 

Схематичне зображення організаційної структури управління булочно-кондитерським комбінатом подано на рис. 2.

Організаційна структура управління комбінатом належить до лінійно-функціонального типу, який передбачає прийняття рішень, розподіл відповідальності та повноважень по вертикалі. Управління організоване за лінійною схемою, а функціональні підрозділи апарату управління (бухгалтерія, відділ економіки та виробництва, юридичний відділ і ін.) допомагають директору та лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання [8].

 

 

Рисунок 2.

Структура управління булочно-кондитерським  комбінатом

 

 

 

2.2. Діагностика фінансово-економічної діяльності підприємства

2.2.1. Аналіз основних засобів виробництва.

Функціонування будь-якого  підприємства потребує інвестування значної  частки капіталу в довгострокові  матеріальні активи, які фізично  існують, виконують роль засобів праці, становлять основу виробничої потужності підприємства і називаються основними засобами.

Основні засоби – вартісна форма існування засобів праці, які тривалий час, не змінюючи при  цьому своєї натуральної форми, багаторазово беруть участь у процесі виробництва, поступово спрацьовуються і частинами переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції.

З табл. 2.1 видно, у складі основних засобів на рахунку комбінату  немає земельних ділянок (тому відсутні й витрати на їх поліпшення), робочої і продуктивної худоби, а також багаторічних насаджень.

На рис. 2.1. зображена  структура основних засобів комбінату  за останні 5 років у відносному співвідношенні.

Рисунок. 2.1.

 Структура основних  засобів комбінату за 2007-2011 рр.,%

 

 

 

 

Таблиця 2.1

Динаміка структури  основних засобів на ДП ПАТ «Київхліб» БКК

 за 2007-2011 рр.

Групи основних засобів	2007рік		2008рік		2009рік		2010рік		2011рік		Абсолютне відхилення %		Відносне відхилення %
											2011 до 2010	2011 до 2010	2011 до 2010	2011 до 2007
	тис. грн	Пит. вага %	тис. грн	Пит. вага %	тис. грн	Пит. вага %	тис. грн	Пит. вага %	тис. грн	Пит. вага%
Земельні ділянки	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0	0,00	0	0	0	0,00	0,00
Капіт-ні витрати на поліпшення земель	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0	0,00	0	0	0	0,00	0,00
Будинки, споруди та передав-ні пристрої	7604,6	64,95	7586,9	62,5	6435,9	58,7	11329	52,3	11168	51,5	-161	3563,4	-1,42	46,86
Машини та облад-ня	3523,3	30,09	3764,5	31,1	3663,1	33,4	8263	38,1	8440	38,9	177	4916,7	2,14	139,6
Трансп-ні засоби	178,30	1,52	316,90	2,61	362,20	3,4	621	2,86	594	2,74	-27	415,7	-4,35	233,2
Інструменти, прилади, інвентар	245,60	2,10	296,90	2,45	322,80	2,9	703	3,24	729	3,36	26	483,4	3,70	196,8
Робоча і продуктивна  худоба	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0	0	0,00	0,00
Багаторічні насадження	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0	0	0,00	0,00
Інші основні засоби	156,00	1,33	159,80	1,32	178,50	1,6	768	3,5	762	3,5	-6	606	-0,78	388,46
РАЗОМ	11708	100	12125	100	10963	100	21684	100	21693	100

 

Аналізуючи склад основних засобів важливо дослідити їхній  стан, моральний та фізичний знос (табл. 2.2)

 

Таблиця 2.2

Показники руху та технічного стану основних засобів ДП ПАТ  «Київхліб» «Булочно-кондитерський  комбінат»

Показник	Нормативне значення	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення абсолютне
							2011 до 2007	2011 до 2010
1.Коефіцієнт зносу  ОЗ	<0,5	0,43	0,38	0,39	0,53	0,58	0,15	0,05
2.Коефіцієнт придатності	>0,5	0,57	0,62	0,61	0,47	0,42	-0,15	-0,05
3.Коефіцієнт оновлення	>0,1	0,05	0,17	0,07	0,04	0,01	-0,04	-0,03
4.Коефіцієнт вибуття	>0,1	0,09	0,01	0,03	0,01	0,01	-0,08	0

 

З табл.2.2. видно, що з 2010 року коефіцієнт зносу став перевішувати нормативне значення, у 2011 році цей  показник збільшився ще на 0,05% і складав 0,58%. Тобто, у 2011 році основні засоби на комбінаті були придатними до функціонування лише на 42%.

На рис. 2.2. можна прослідкувати  співвідношення коефіцієнтів придатності  та зносу за останні п’ять років. Червоним кольором позначено частка зношених основних засобів, зеленим – придатних. При чому у 2011 році спостерігається найкритичніша ситуація, адже, ОЗ зношені на 58%. А найкраща – у 2009 році, тоді коефіцієнт зносу складав 39%. Такий показник був за рахунок оновлення застарілого обладнання новим наприкінці 2008 року.

Рисунок 2.2.