Уголовный процес

Строки та порядок апеляційного оскарження регламентовано ст. 395 КПК. Апеляційна скарга подається: на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення; на ухвали слідчого судді - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

За загальним правилом, апеляційна скарга подається: на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення; на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення; 3) на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення. Особливе правило передбачено для особи, яка перебуває під вартою: для неї строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Також, якщо ухвалу суду або слідчого судці було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Приводом до початку апеляційного провадження є апеляційна скарга, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ст. 396 КПК.

Суд першої інстанції через 3 дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судці-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, судця-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 КПК і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження; крім того, перевіривши скаргу, суддя-доповідач може також прийняти ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху (у випадках, передбачених ч. 1 ст. 399 КПК), повернення скарги (у випадках, передбачених ч. З ст. 399 КПК), відмову у відкритті провадження (у випадках, передбачених ч. 4 ст. 399).

Суддя-доповідач протягом 10 днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції здійснює підготовку до апеляційного розгляду, а саме: надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу; пропонує учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу; вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу; вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного розгляду викладаються у формі ухвали. Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду.

Порядок апеляційного розгляду регламентовано ст. 405 КПК: за загальним правилом, він здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 КПК. Ці особливості полягають у наступному: після виконання дій, передбачених ст. 342-345 КПК, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з'ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали. Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження. При цьому слід врахувати, що, у відповідності до ч. З ст. 404 КПК, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Окремі правила передбачені щодо учасників апеляційної перевірки. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами КПК або рішенням суду апеляційної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається. При вивченні цього питання слід детально дослідити питання про суб'єктів, участь яких у цій стадії є обов'язковою.

Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.

Також у цій стадії може бути здійснено письмове провадження. Суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності. Якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку, що необхідно провести апеляційний розгляд, він призначає такий розгляд. Якщо проводилося письмове апеляційне провадження, копія судового рішення апеляційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з дня його підписання.

Підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є:

1. неповнота судового розгляду (ст. 410);
2. невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411);
3. істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412);
4. неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413).

Крім того, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого (ст. 414).

При вивченні цього питання слід детально розкрити зміст та значення кожної із підстав для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, у відповідності до ст. 407 КПК, можна поділити на 3 групи:

1. повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду першої інстанції: має право залишити вирок або ухвалу без змін; змінити вирок або ухвалу; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції;
2. повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на вирок суду на підставі угоди: має право залишити вирок або без змін; змінити вирок; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати вирок і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок і направити кримінальне провадження до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження; скасувати вирок і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування;

повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвали слідчого судді: має право залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу. Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі: 1) пом'якшенняпризначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; 2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення; 3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення; 4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого. Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у разі: 1) зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння; 2) пом'якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру.

Судовими рішеннями суду апеляційної інстанції є ухвала та вирок. Вирок суду апеляційної інстанції (він може бути лише обвинувальним) виноситься у разі:

1. необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
2. необхідності застосування більш суворого покарання;
3. скасування необгрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4. неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків (ст. 371, 374). Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.

У інших випадках суд апеляційної інстанції виносить ухвалу. Зміст та структуру ухвали суду апеляційної інстанції детально регламентовано ст. 419 КПК.

Тема 8. Виконання судових рішень у кримінальних справах. Перегляд судових рішень в касаційному порядку

1. Поняття, значення стадії виконання судових рішень у кримінальних справах.
2. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
3. Питання, які вирішуються судом у стадії виконання судових рішень у кримінальних справах. Порядок вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку.

118

4. Поняття, значення та загальні положення касаційного провадження.
5. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Суб'єкти права на подання касаційних скарг. Строки касаційного оскарження.
6. Відкриття касаційного провадження. Підготовка касаційного розгляду. Порядок касаційного розгляду.
7. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції.
8. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Ухвала суду касаційної інстанції, її зміст.

Виконання судових рішень - завершальна стадія кримінального провадження, в якій вирок суду, що набрав законної сили, звертається до виконання та безпосередньо реалізується рішення суду (про покарання, про відшкодування шкоди, про виправдання та звільнення з-під варти тощо) й вирішуються питання, що виникають у зв'язку зі зверненням вироку до виконання та його виконанням.

Одним з принципів кримінального процесу є обов'язковість вироку, ухвали суду, згідно з яким вирок, ухвала суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Обов'язковість рішень суду є конституційним принципом правосуддя, що набув закріплення в п. 9 ст. 129 Конституції України. Будь- які рішення суду можуть бути звернені до виконання в примусовому порядку. У передбачених законом випадках, окрім примусового виконання рішення суду, особи, що ухиляються від виконання вироку чи протидіють виконанню судового рішення, можуть бути притягнені до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Основний зміст стадії виконання вироку визначають питання, пов'язані із процесуальною діяльністю суду, що звертає вирок до виконання; безпосередньо виконує деякі свої рішення, зокрема виправдувальний вирок; вирішує процесуальні питання, пов'язані з виконанням вироку (умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, звільнення від покарання через хворобу й ін.); здійснює контроль за зверненням вироку до виконання.

Значення стадії виконання судових рішень:

1. процесуальна діяльність у цій стадії створює необхідні передумов для безпосередньої реалізації прийнятих у вироку рішень;
2. сприяє формуванню у громадян переконання в неминучості покарані за вчинення злочинного діяння;
3. забезпечує охорону прав і законних інтересів потерпілого, засудженого інших учасників процесу;
4. своєчасне й точне виконання вироку сприяє виконанню завдань кримінального провадження, зміцненню законності та правопорядку. Набрання вироком законної сили є обов'язковою умовою його

виконання, тому що тільки вирок, який набрав законної сили, є підставою для відбування кримінального покарання і виконання всіх інших рішень суду, сформульованих у вироку.