Уголовный процес

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2014 в 19:02, курс лекций

Краткое описание

1. Поняття, види заходів забезпечення кримінального прова¬дження (кримінально-процесуального примусу).
2. Заходи забезпечення кримінального провадження, які не від¬носяться до запобіжних заходів (виклик слідчим, прокурором,
судовий виклик; привід; накладення грошового стягнення; тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; відсторонення від посади; тимчасовий доступ до речей і до¬кументів; тимчасове вилучення майна; арешт майна).
3. Поняття, система та види запобіжних заходів.
4. Підстави застосування запобіжних заходів і обставини, що враховуються при обранні запобіжних заходів.
5. Порядок обрання запобіжних заходів. Зміна запобіжного заходу.
6. Неізоляційні запобіжні заходи (особисте зобов'язання, особис¬та порука, застава).
7. Ізоляційні запобіжні заходи (домашній арешт, тримання під вартою, затримання особи). Застосування електронних засо¬бів контролю.

Прикрепленные файлы: 1 файл

методичка ворд.docx

— 205.45 Кб (Скачать документ)

Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється у наступних випадках:

1) у  разі затримання особи на місці  вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

Це положення КПК означає що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

а) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

б) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

      1. у разі обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів.

Запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

      1. у разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене Кримінальним кодексом України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.

При цьому повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Письмове повідомлення особи про підозру особи складає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості:

        1. прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
        2. анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
        3. найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
        4. зміст підозри;
        5. правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
        6. стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
        7. права підозрюваного;
        8. підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення прокурором або слідчим, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, тобто шляхом виклику або приводу. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше 24 годин з моменту її затримання.

У випадку, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після спливу 24 годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Особливий порядок письмового повідомлення про підозру здійснюється:

          1. адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень;
          2. народному депутату України, кандидату у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Рахункової палати, його першому заступнику, заступнику, головному контролеру, секретарю Рахункової палати, заступникам Генерального прокурора України - Генеральним прокурором України;
          3. судді Конституційного Суду України, професійному судді, присяжному та засідателю на час здійснення ними правосуддя - Генеральним прокурором України або його заступником;
          4. Генеральному прокурору України - заступником Генерального прокурора України.

Зупинення досудового розслідування - це тимчасова вимушена перерва слідчим у провадженні досудового розслідування, викликана наявністю обставин, які не перешкоджають подальшому провадженню і закінченню досудового розслідування.

Досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у випадку, якщо (ст. 280 КПК України):

            1. підозрюваний захворів на важку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
            2. підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;
            3. наявна необхідність виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва.

Перелік названих підстав є вичерпним. Будь-які інші обставини, які також перешкоджають продовженню досудового розслідування (наприклад, тривале проведення експертизи, від'їзд підозрюваного у відрядження або за кордон, хвороба потерпілого, свідка) не є підставами для зупинення досудового розслідування. У цих випадках, якщо строк досудового розслідування закінчується, порушується клопотання про його продовження у встановленому законом порядку.

Досудове розслідування зупиняється мотивованою постановою прокурора або слідчого за узгодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається потерпілому, стороні захисту, які мають право її оскаржити слідчому судді.

Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, коли підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому.

Зупинене досудове розслідування також відновлюється у випадку скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 

Форми закінчення досудового розслідування. Закінчити досудове розслідування можливо лише тоді, коли його завдання виконані. Для цього слідчий повинен всебічно, повно і неупереджено у встановлено законом порядку дослідити всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, (ст. 91 КПК)

Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Прокурор зобов'язаний у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру (ст. 283 ч.2 КПК):

              1. закрити кримінальне провадження;
              2. звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
              3. звернутися до суду з обвинувальним актом;
              4. клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру;
              5. клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тема 6. Судове провадження у суді першої інстанції

Заняття 1

                1. Поняття і види підсудності кримінальних справ судам першої інстанції.
                2. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання.
                3. Питання, які вирішуються у підготовчому судовому засіданні. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
                4. Поняття, завдання стадії судового розгляду. Зміст і значення загальних положень судового розгляду.
                5. Учасники судового провадження. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.

6. Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення в суді. Висунення додаткового обвинувачення. Відмова від підтримання державного обвинувачення.

Підсудність - це сукупність встановлених законом ознак кримінального провадження, яка визначає конкретний судовий орган, що здійснюватиме судове провадження.

Розрізняють чотири види підсудності: територіальну (ч. 1 ст. 32 КПК України), персональну (ч. 2 ст. 32 КПК України), інстанційну (ст. 33 КПК України) та за зв'язком проваджень (ст. 217, 334 КПК України).

Територіальна підсудність визначається місцем вчинення кримінального правопорушення. Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі коли було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє у часі кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, то кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Персональна (спеціальна) підсудність визначається суб'єктом кримінального правопорушення, а саме вчинення кримінального правопорушення суддею. Кримінальне провадження по обвинуваченню судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. У випадку, якщо відповідно до територіальної підсудності кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, що найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).

Інстанційна підсудність визначається стадією судового провадження. Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, районні у містах, міські, міськрайонні) суди. Кримінальне провадження у апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя. Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з питань неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.

Підсудність за зв'язком проваджень (зазв'язком справ) визначається необхідністю об'єднання декількох проваджень. Відповідно до ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть бути об'єднані в одне провадження або виділені в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають. У разі, якщо на розгляд місцевого суду надійшло кримінальне провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про об'єднання судових проваджень.

Спори про підсудність між судами не допускаються (ч. 5 ст. 34 КПК України).

Підготовче провадження - друга стадія кримінального провадження та перша стадія судового провадження. Значення стадії підготовчого провадження полягає у здійсненні судового контролю за додержанням законодавства в попередній стадії досудового розслідування, досудових стадіях, а, по-друге, підготовка справи до судового розгляду. Порядок проведення підготовчого провадження регламентований главою 27 КПК України.

Информация о работе Уголовный процес