Уголовный процес

Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника.

шШШШШШШШШШШШШШ^Ш^ШШШШШ^Ш^Ш^Л

Після виконання вимог щодо підготовки до судового засідання, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду (ст. 314 КПК України).

Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення (ст. 316 КПК України).

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав (п. 4-8 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України); 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст. 314 КПК України).

Якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття інших рішень, окрім призначення судового розгляду, суд проводить підготовку до судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим (ст. 315 КПК України).

Судовий розгляд є центральною стадією кримінального провадження. Саме у цій стадії вирішується по суті обвинувачення. Основним завданням стадії судового розгляду є вирішення питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого (підсудного) і його покарання у випадку встановлення вини у вчиненні кримінального правопорушення. Судом також може бути звільнено особу від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Якщо в справі було заявлено цивільний позов, суд розглядає та вирішує його.

Судовий розгляд повинен бути проведений в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків визначені у ч. З ст. 28 КПК України.

Судовий розгляд завершується прийняттям одного з наступних рішень: вирок, рішення про закриття кримінального провадження, рішення про застосування або незастосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Учасники судового провадження. КПК України встановлює перелік суб'єктів кримінального провадження, яких віднесено до учасників судового провадження. Ними є сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК України, здійснюється судове провадження.

Судовий розгляд може здійснюватися в режимі дистанційного судового провадження. Дистанційне судове провадження означає проведення судового засідання у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду. Дистанційне судове провадження здійснюється у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ст. 336 КПК України).

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов'язаний вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити ці ж дії. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов'язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, дії по врученню пам'ятки про її процесуальні права, перевірці її документів, що посвідчують особу, та перебуванню поряд з нею до закінчення судового засідання, здійснюються службовою особою такої установи.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відео- конференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису. Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати.

Межі судового розгляду. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення.

Таке визначення меж судового розгляду означає, що суд не має права провести розгляд щодо інших осіб, про причетність яких до кримінального правопорушення можуть повідомити учасники судового провадження.

Таким чином, межі судового розгляду кримінального провадження визначаються обвинувальним актом, новим обвинувальним актом, складеним внаслідок зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення.

Отже, КПК України визначає межі судового розгляду тільки у провадженнях, які надійшли до суду з обвинувальним актом. Натомість, не визначено межі судового розгляду у провадженнях про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Під час судового розгляду можуть бути встановлені обставини, які свідчать про необхідність зміни обвинувачення. Зміну обвинувачення під час судового розгляду передбачено законом (ст. 338 КПК України). Зміна обвинувачення в судовому розгляді може мати місце як в сторону пом'якшення, так і обтяження.

З метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після погодження відповідного рішення з керівником органу прокуратури (прокурором вищого рівня) складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Новий обвинувальний акт має відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.

Під час судового розгляду може бути встановлено, що обвинувачений вчинив ще й інше кримінальне правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв'язане з первісним та їх окремий розгляд неможливий. В такому випадку прокурор після виконання про погодження відповідного рішення з керівником органу прокуратури (прокурором вищого рівня) має право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням.

У разі задоволення такого клопотання прокурора, суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення та виконання прокурором необхідних вимог (повідомлення особи про підозру, відкриття матеріалів, складання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування та надання їх копій), але не більше ніж на чотирнадцять днів. Строк відкладення судового розгляду може бути продовжений судом за клопотанням сторони захисту у випадку, якщо обсяг або складність нового обвинувачення вимагають більше часу для підготовки до захисту.

Після закінчення встановленого судом строку, судове провадження повинно бути розпочате з підготовчого судового засідання. Нове дослідження доказів, які вже були досліджені судом до висунення додаткового обвинувачення, здійснюється тільки у разі визнання судом такої необхідності.

Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після погодження відповідного рішення з керівником органу прокуратури (прокурором вищого рівня) повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Постанова про відмову від підтримання державного обвинувачення повинна відповідати вимогам, передбаченим ст. 110 КПК України. Копія постанови надається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам.

У разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз'яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді. Якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головуючий надає йому час, необхідний для підготовки до судового розгляду. Потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення в суді, користується всіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду. У такому випадку кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення. Повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому КПК України порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.

Заняття 2

1. Процедура судового розгляду. Елементи судового розгляду: підготовча частина, судове слідство, судові дебати, останнє слово обвинуваченого, ухвалення та проголошення судового рішення.
2. Підготовча частина судового засідання. Питання, що вирішуються в підготовчій частині судового засідання.
3. Поняття, значення судового слідства (з'ясування обставин та перевірки їх доказами). Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження.
4. Порядок проведення судово-слідчих дій із дослідження доказів.
5. Ухвалення та проголошення судового рішення. Види судових рішень. Поняття, значення, види вироків суду. Зміст вироку суду.
6. Провадження в суді присяжних як особливий порядок провадження в суді першої інстанції.