Коротка характеристика екскурсії „По древній столиці Київської Русі”

Ефективним є коментуючий прийом, коли показ фотографій здійснюється перед розповіддю. Остання є лише поясненням тому, що бачать екскурсанти.

Третій прийом – прийом контрасту, коли фотографії демонструються для того, щоб показати екскурсантам, як змінилося місце (вулиця, будівля), яке вони оглядають. При цьому фотографія чи малюнок контрастують з об’єктом. Прийом побудовано на порівнянні з інформацією, яка наводиться.

Після завершення комплектування “портфеля екскурсовода”, його “експонати” заносять до технологічної карти екскурсії (вказуючи номери).

Робота по створенню нової екскурсії вважається завершеною, якщо підготовлені всі необхідні документи. Документація з екскурсійних тем, окрім індивідуальних текстів, повинна зберігатися в методичному кабінеті.

Процес створення нової екскурсії також включає підготовку калькуляції витрат і розрахунок ціни на екскурсійну послугу, затвердження екскурсії у встановленому порядку, рекламу екскурсійного маршруту.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:

Екскурсія - цілеспрямований наочний процес пізнання навколишнього світу, процес, який будується на заздалегідь підібраних об’єктах у природних умовах або тих, які знаходяться в цехах промислових підприємств, приміщеннях лабораторій, науково-дослідних інститутів, залах музеїв, виставок-майстерень архітекторів, живописців, скульпторів, графіків тощо. Показ об’єктів проходить під керівництвом кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода. Процес сприйняття підпорядкований завданню висвітлення певної теми. Екскурсовод передає аудиторії науково обґрунтоване власне бачення об’єкту, оцінку визначного місця, поняття, історичної події, пов’язаної з зазначеним об’єктом.

Функції екскурсії слід розглядати як її основні властивості, а саме: інформативну, наукову, просвітницьку, виховну, гуманістичну та культурологічну.

Кожна екскурсія в залежності від теми містить у собі певну наукову інформацію. Основні вимоги до змісту екскурсії – достовірність (вірогідність) та повнота наукової  інформації, викладення її відповідно до сучасних наукових досліджень і сприяння розповсюдженню об’єктивних наукових знань.

Класифікація екскурсій – це розподіл екскурсій на групи та види, виділення в кожній з них основних рис, які визначають характер її проведення.

Подальший розвиток екскурсійної справи та туризму в цілому призвело до значних змін і в класифікації екскурсій. Зникли багатоденні екскурсії. Заходи такого типу сформували самостійну форму – подорожі: за місцевими маршрутами вихідного дня, багатоденні транспортні подорожі, туристичні походи.

Розвиток та збагачення змісту екскурсійної методики визначили неможливим поділ екскурсій на аналітичні та синтетичні. Аналіз і синтез при показі об’єктів використовується у кожній екскурсії. Більш складним став поділ екскурсій за складом учасників.

Підготовчий етап екскурсії на історичну тематику починається з визначенням теми, мети та завдання екскурсії. Вірно сформульована мета має виключно важливе значення. Їй підпорядковується все, що буде показано та про що йтиме розповідь у ході екскурсії.

Метою екскурсії на історичну тематику може бути виховання громадянської свідомості, сприяння формуванню національної ідеї, ідеї державності України, відповідальності за історичний спадок, моральне, естетичне виховання тощо.

Для визначення теми та мети екскурсії вирішальне значення мають екскурсійні об’єкти.

Об’єктами екскурсії, як правило, бувають  пам’ятки історії та культури, експозиції музеїв та виставок, пам’ятки природи, інженерні споруди, місця, пов’язані з перебуванням відомих людей тощо.

Слід прагнути до широкого та багатопланового показу об’єктів і уникати включення в екскурсію схожих об’єктів, які не несуть суттєвої нової інформації по темі.

Після визначення екскурсійних об’єктів слід їх ретельно вивчити.

Під час огляду пам’ятки в натурі слід звернути увагу на її розташування в навколишньому ландшафті чи забудові, встановити, чи збереглося історичне середовище, яке оточувало пам’ятку в період її спорудження, була вона перебудована чи реставрована, чи змінилося її функціональне призначення. Слід знати матеріал, з якого споруджено будівлю чи пам’ятник, обставини його будівництва, прізвище архітектора чи скульптора, задум створення, пов’язані з ним історичні події тощо.

Якщо йдеться про історичну споруду, екскурсоводу слід точно встановити, що, коли і як відбулося у різних її частинах, бо  йому це може знадобитися під час ведення екскурсії для мовного відтворення історичних подій, використанні прийому локалізації.

Проведення екскурсій на історичну тематику вимагає корективів текстів їхнього проведення (як контрольного, так і індивідуального), методичної розробки, інших матеріалів. А нові теми - це і є важливий напрямок екскурсійної діяльності, її закономірність.

В основі проведення екскурсії на історичну тематику лежить принцип: від показу до розповіді. Наявність показу, його роль є основою екскурсії.

Паралельно з вивченням об’єкту можна створювати додаткову технологічну документацію – картки (паспорти) екскурсійного об’єкту, куди занести дані про нього. Чим докладніше картка буде заповнена, тим легше буде з нею працювати при упорядкуванні тексту екскурсії, визначенні її маршруту.

Технологічна карта включає характеристики окремих етапів екскурсії у просторі та часі (тривалість, протяжність, місцезнаходження зупинок, місць огляду тощо), основні творчі завдання екскурсовода на кожному етапі”.

Мета екскурсії „По древній столиці Київської Русі” - відчути атмосферу стародавнього Києва, заглибитись у часи Кия, Володимира і Ярослава, доторкнутись до найдавніших споруд стольного граду, сягнути самих витоків міста – все це можливе у рамках пішохідної екскурсії.

Тривалість пішохідної екскурсії: 2 години.

Протягом екскурсії по стародавньому Києву екскурсанти побачать: Михайлівський Золотоверхий собор – Андріївська церква – Андріївський узвіз – Старокиївська гора – Софійський собор (відвідання можливе за бажанням туристів за додаткову плату з гідом музею) – Золоті ворота.

Одним з останніх етапів технологічного процесу підготовки екскурсії є комплектування “портфеля екскурсовода”. “Портфель екскурсовода” – комплект інформаційних матеріалів (фотографій, копій документів, географічних карт, схем, репродукцій з картин тощо), які використовуються екскурсоводом у ході екскурсії”.

В даній екскурсії слід використовувати різні прийоми показу наочних посібників “портфеля”. Найбільше розповсюджений ілюстративний прийом. Наприклад, розповідь екскурсовода про Михайлівський Золотоверхий собор супроводжується показом фотографій, які ілюструють і роблять більш наочним та зрозумілим те, про що йдеться.

Процес створення нової екскурсії також включає підготовку калькуляції витрат і розрахунок ціни на екскурсійну послугу, затвердження екскурсії у встановленому порядку, рекламу екскурсійного маршруту.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Міждержавний стандарт ДЕСТ 28681.1-95. “Туристично-екскурсійне обслуговування. Туристичні послуги. Загальні вимоги”,  - К.: Держстандарт України, 1996. – С. 7.
2. Александров Ю. Н.  Актуальные проблемы развития экскурсионной методики // Актуальные проблемы экскурсионного дела: Материалы научной конференции. - Сухуми: ЦНИЛТЭ, 2001. – С. 21-23.
3. Александров Ю. Н. Экскурсионная работа и краеведение // Вопросы экскурсионной работы музеев / Под ред. Н. С. Зузыкиной. – М.: НИИ музееведения, 1965. – 303 с.
4. Анциферов Н. П. О методах и типах историко-культурных экскурсий. – Петроград: Культурно-просветительское кооперативное товарищество «Начатки знаний», 2006.
5. Анциферов Н. П. Теория и практика экскурсий по обществоведению. – Л.: Время, 2005. – 213 с.
6. Бабарицька В., Малиновська О. Менеджмент туризму: Туроперейтинг. – К.: Альтернатива, 2004. – 288 с.
7. Бархаш Л. Л. Виды и формы туристских путешествий и экскурсий. – М.: Тип. МАИ, 2008. – 87 с.
8. Бельдиев П. М. Из опыта проведения комплексных экскурсий // Вопросы экскурсионной работы: Сборник статей. – М., 2006.
9. Большая Советская энциклопедия. – М.: ОМЗ, 1933. – Т. 63. – С. 316.
10. Вопросы экскурсионной работы / Составители Н. Н. Злацен и др. – М.: НИИ культуры, 2007. – 238 с.
11. Герд В. А. Экскурсионное дело: Сборник статей по методике экскурсий. – М.-Л, 2011.
12. Гранат. Толковый энциклопедический словарь. – М., 1895. – Т. 8. – С. 52, 53.
13. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. – М., 2001. – Т. 4. – С. 663.
14. Дунаева Т. Литературные экскурсии по городу: Из опыта экскурсионной работы в Одессе // Экскурсии. Организация и методика проведения:  Сб. статей. – М.: Профиздат, 2002. – 119 с.
15. Дьякова Р. А., Емельянов Б. В., Пасечный П. С. Основы экскурсоведения. – М.: Просвещение, 2009. – 256 с.
16. Екскурсійна діяльність в питаннях і відповідях // Новости турбизнеса. – 2006. – №14 (64). – С.10-11.
17. Емельянов Б. В. Методика подготовки и проведения экскурсий. – М.: ЦРИБ "Турист", 2003.
18. Емельянов Б. В. Профессиональное мастерство экскурсовода. – М.: ЦРИБ Турист, 2006. – 87 с.
19. Емельянов Б. В. Экскурсоведение. – Ч. 1. – М.: Рекламно-информационное бюро «Турист», 2008. – 224 с.
20. Емельянов Б.В. Экскурсоведение. – 5-е изд. – М.: Советский спорт, 2004. – 216 с.
21. Зорин И., Квартальнов В. Толковый словарь туристских терминов. – М.-Афины, 2005. – 407 с.
22. Зорин И.В. Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 368 с.
23. Илюхин М. М. Особенности и средства показа в экскурсии. – М.: ЦРИБ "Турист", 2006. – 29 с.
24. Каролоп О.О. Організація екскурсійної діяльності. – К.: Вид. центр КНЕУ, 2002. – 45 с.
25. Клігман В. С. Організація екскурсійної роботи в місті. – Харків: Радянська школа, 2011. – 48 с.
26. Малый энциклопедический словарь. – Вып. IV. – Изд. ІІ. – Т. ІІ. – СПб.: Изд-во Брокгауз-Эфрон, 2004. – С. 2126.
27. Настольный словарь для справок по всем отраслям знания: В 3 т. / Под руковод. В. Р. Зотова и Ф. Толля / Изд-во Ф. Толля. – СПб.: Типография В. Безобразова и комп, 2003. – Т. ІІІ. – С. 1076.
28. Науменко Г. Ф. Методика организации непрерывного обучения экскурсоводов. – М.: ЦРИБ “Турист”, 2001. – 60 с.
29. Райков Б. Е. Методика и техника экскурсий. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.-Л.: Госиздат, 2006. – 116 с.
30. Райков Б. Е. Школьные экскурсии, их значение и организация. – СПб, 2004.
31. Родин Л. Ф., Соколовский Ю. Е. Экскурсионная работа по истории: Пособие для учителей. – Изд. 2-е. – М.: Просвещение, 1974. – 128 с.
32. Русова С. Ф. Методика початкової географії. – К.: Українська школа, 2001.
33. Русова С. Ф. Школьные экскурсии и их значение // Світло. - 2009. - кн. 8. – квітень.
34. Савчук В. О. Туристсько-екскурсійна робота в контексті розвитку краєзнавства у 20-х – першій пол. 30-х рр. ХХ ст. // Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип. І.  – Ч. ІІ. – К.: КМ-Трейдінг, 2003. – 360 с.
35. Сенин В. С. Введение в туризм. – М.: НПП МС Лаборатория, 2006. – 104 с.
36. Сичинава В. А. Экскурсионная работа. – М.: Просвещение, 2004. – 96 с.
37. Тутковский П. А. О школьных экскурсиях // Киевское слово. – 1893. - № 1989 (29 июля).
38. Українська радянська енциклопедія: У 2  т. - К.: УРЕ, 2001. - Т. 11, кн. І. – С. 240.
39. Федорченко В. М. Екскурсія – невід’ємний складник туризму // Краєзнавство, географія, туризм - 2000. - № 46 (195).
40. Федорченко В.К., Костюкова О.М., Дьорова Т.А., Олексійко М.М. Історія екскурсійної діяльності в Україні. – К.: Кондор, 2004. – 166 с.

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Класифікація екскурсій

 

 

 

Додаток Б

Класифікація екскурсій за метою, завданням та формою проведення

 

Мета		Завдання	Форма проведення
1		2	3
Відпочинок		Пізнання оточуючого світу і відтворення сил, проводиться в лісі, парку, по морю, річці тощо	прогулянка
Навчальна		1) засвоєння знань з навчального предмету (історії, географії, ботаніки, зоології тощо);	урок поза класним приміщенням
		2) навчання і підвищення кваліфікації  екскурсійних кадрів	для спеціальної аудиторії
Пробна		1) завершальний етап колективної  або індивідуальної роботи по  підготовці та проведенню екскурсій; 2) перевірка знань у студентів  або працюючих екскурсоводів  при підготовці ними нової  екскурсійної теми	для спеціальної аудиторії     __”__
Показова (форма навчальної)		Показ зразка того чи іншого методичного прийому на конкретному об’єкті, розкриття визначеної підтеми тощо	для спеціальної аудиторії
Наукова		Вияв та поширення наукових поглядів, ідей, теорій серед фахівців відповідної галузі	дослідження
Загально-освітня		Розширення загального культурного світогляду, знань з різних галузей	оглядова багатопланова екскурсія, шляхова екскурсійна інформація                   у транспортній подорожі
Культурно-просвітницька		Підвищення рівня знань з історії, архітектури, літератури, мистецтва тощо	тематична екскурсія
Анімаційна (культурно-розважальна)	Проведення дозвілля з ігровими елементами, видовищні та розважальні заходи, використання живих експонатів під час екскурсії		масовка, концерт, пригода, детектив (приклади: “”Утьосов в Одесі”, “Кримінальна Одеса”)
Рекламна	Поширення знань щодо екскурсійних можливостей турфірми		демонстрація