Відповідальності у працівників ДСНС України на різних етапах професіоналізації

Структура та чисельність служби з охорони праці та безпеки дорожнього руху підрозділів МНС України визначається відповідними відомчими нормативно-правовими актами.

1.2.5. Питання охорони праці  повинні бути відображені у  функціональних обов`язках працівників.

1.2.6. Керівники підрозділів  зобов'язані створити на робочому  місці в кожному підрозділі  МНС України умови праці відповідно  до нормативно-правових актів, а  також забезпечити додержання  вимог законодавства щодо прав  працівників у галузі охорони  праці.

З цією метою керівники забезпечують функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створюють відповідні  служби і призначають посадових  осіб, які забезпечують вирішення  конкретних питань охорони праці, затверджують інструкції про  їх обов'язки, права та відповідальність  за виконання покладених на  них функцій, а також контролюють  їх додержання;

- розробляють за участю  сторін колективного договору  і реалізують комплексні заходи  для досягнення встановлених  нормативів та підвищення існуючого  рівня охорони праці;

- забезпечують виконання  необхідних профілактичних заходів  відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджують прогресивні  технології, досягнення науки і  техніки, засоби механізації та  автоматизації виробництва, вимоги  ергономіки, позитивний досвід з  охорони праці тощо;

- забезпечують належне  утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним  станом;

- забезпечують усунення  причин, що призводять до нещасних  випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних  заходів, визначених комісіями за  підсумками розслідування цих  причин;

- організовують аудит  охорони праці, лабораторних досліджень  умов праці, оцінку технічного  стану виробничого обладнання  та устаткування, атестацій робочих  місць на відповідність нормативно-правовим  актам з охорони праці в  порядку і строки, визначені законодавством, та за їх підсумками вживають  заходів до усунення небезпечних  і шкідливих для здоров'я виробничих  факторів;

- розробляють і затверджують  положення, інструкції, інші акти  з охорони праці, що діють у  межах підрозділу, встановлюють  правила виконання робіт і  поведінки працівників на території  підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, на  робочих місцях відповідно до  нормативно-правових актів з охорони  праці, забезпечують безоплатно  працівників нормативно-правовими  актами та актами підприємства  з охорони праці;

- здійснюють контроль  за додержанням працівником технологічних  процесів, правил поводження з  машинами, механізмами, устаткуванням  та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного  та індивідуального захисту, виконанням  робіт відповідно до вимог  з охорони праці;

- організовують заходи  з пропаганди безпечних методів  праці та співробітництво з  працівниками у галузі охорони  праці;

- вживають термінових  заходів для допомоги потерпілим.

Керівники підрозділів несуть безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

1.2.7. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників проводяться у порядку, встановленому в підрозділах МНС України, який відповідає вимогам Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/1051 (НПАОП 0.00-4.12-05).

1.2.8. Працівники пожежних  підрозділів, які охороняють об`єкти, зобов`язані пройти повторний  інструктаж з охорони праці  в обсязі, який передбачено для  робітників та службовців цих  об`єктів. У подальшому 1 раз на 3 місяці  необхідно проходити повторний  інструктаж.

      1.2.9. У підрозділах МНС України з кількістю працюючих 50 і більше осіб керівник підрозділу своїм наказом створює службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України    1 грудня 2004 р. за N 1526/10125.

У підрозділах з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підрозділу.

1.2.10. До роботи з перерізання  електропроводів, на електрообладнанні (верстат Пелеха, електровулканізатор, електротельфер, електрозварювальне  обладнання, генератори живлення  струму тощо), електроріжучому інструменті  та іншому спеціалізованому обладнанні, що знаходиться у бойовому  розрахунку, допускаються за наказом  керівника підрозділу працівники, які пройшли навчання та перевірку  знань з електробезпеки в закладах, які мають державну ліцензію  на право навчання електробезпеці.

        Періодична  перевірка співробітників на  знання правил з електробезпеки  повинна проводитися в наступні  терміни:

1 раз на рік – для  електротехнічного персоналу, який  безпосередньо обслуговує діючі  електроустановки чи проводить  у них налагоджувальні, електромонтажні, ремонтні роботи чи профілактичні  випробування;

1 раз на 3 роки – для  ІТР, які не відносяться до  попередньої групи, а також інженерів  з охорони праці, які допущені  до інспектування електрообладнання.

1.2.11. Перевірку знань правил  з електробезпеки працівників  підрозділів МНС України повинна  проводити кваліфікаційна комісія  в складі не менш 3-х осіб.

          У складі комісії повинні бути  особи, які мають групу з електробезпеки  не нижче V (чи ІV для електроустановок  напругою до 1000 В).

1.2.12. Перевірка працівників  на знання правил з електробезпеки  повинна проводитися комісією  того підрозділу МНС України, у якому вони працюють.

1.2.13. Працівники підрозділів, які не мають персоналу для  складу комісії, повинні направляться  для перевірки знань у комісії, які створені в підрозділах  МНС України, яким вони підпорядковуються, за участю особи, відповідальної  за електрогосподарство підрозділу  МНС України.

1.2.14. Працівники та посадові особи, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від            15 лютого 2005 р. за N 232/10512 (НПАОП 0.00-2.24-2005), а також Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.1994 N 263/121, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 р. за N 18/554, проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці.

1.2.15. Працівники та посадові  особи при призначенні на посади,  пов`язані з виконанням робіт  з підвищеною небезпекою один  раз на три роки, а також  і періодично, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Забороняється прийом на посади, пов`язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, осіб, які не пройшли відповідного навчання і не мають посвідчень на право виконання таких робіт.

1.2.16. Про кожний нещасний випадок  свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен  терміново повідомити безпосередньо  керівника підрозділу і вжити  заходів щодо надання необхідної  допомоги.

1.2.17. Свідок або працівник повинні  зберегти до прибуття комісії  з розслідування обстановку на  робочому місці та устаткування  у такому  стані, в якому вони  були на момент події (якщо  це не загрожує життю та  здоров’ю інших працівників і  не призведе до більш тяжких  наслідків), а також вжити заходів  до недопущення подібних випадків.

1.2.18. Розслідування, ведення обліку нещасних випадків, які сталися в підрозділах МНС України, проводяться відповідно до Інструкції про порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків в органах і підрозділах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженої наказом МНС України від 18.06.2006 № 540, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2006 р. за N 1106/12980.

1.2.19. Медичні огляди працівників проводяться в установлені терміни відповідно до Положення  про  медичний  огляд  працівників певних категорій, затвердженого  наказом  Міністерства  охорони  здоров'я України від 31.03.1994 № 45, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України            21 червня 1994 р. за  № 136/345.

1.2.20. Працівники певних категорій забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до норм та у порядку згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (НПАОП 0.00-4.26-96), затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.1996         № 170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 1996 р. за №667/1692, та з наказом МНС України від 12.09.2005 №207 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. № 795 “Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом».

1.2.21. Особи, винні у порушенні вимог цих Правил, несуть  відповідальність згідно з чинним законодавством. [43]

Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні зростанню ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення та покращення умов праці, підвищення його безпеки, зниження виробничого травматизму та захворюваності. У зв'язку з цим соціальне значення охорони праці проявляється, перш за все, у впливі на зміну наступних трьох основних показників, характеризують рівень розвитку суспільного виробництва.

1) Зростання продуктивності  праці в результаті збільшення  фонду робочого часу за рахунок:

• скорочення внутрізмінних простоїв шляхом попередження передчасного стомлення, а також зниження числа або ліквідації мікротравм, обумовлених несприятливими умовами праці. Попередження передчасного стомлення за допомогою раціоналізації умов праці, введення оптимальних режимів праці і відпочинку та інших заходів на харчових підприємствах сприяє збільшення ефективного використання робочого часу. Цей же результат дає ліквідація мікротравм, оскільки кожна з них супроводжується втратою до 2 -х годин робочого часу;

• скорочення цілоденних втрат робочого часу в результаті зниження рівня або ліквідації тимчасової непрацездатності через виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності. Цей показник має важливе значення для харчових виробництв, на яких кожна травма в нині супроводжується втратою працездатності в середньому більш ніж на 26 днів.

2 ) Збереження трудових  ресурсів і підвищення професійної  активності працюючих за рахунок:

• поліпшення стану здоров'я працюючих і збільшення середньої тривалості їх життя шляхом поліпшення умов праці, що також супроводжується збільшенням виробничого стажу працюють при їх високої трудової активності;

• підвищення професійного рівня внаслідок зростання кваліфікації і майстерності у зв'язку із збільшенням виробничого стажу;

• можливості використання залишкової трудової активності, великого практичного досвіду і професійних знань пенсіонерів по старості та інвалідів на доступних для них роботах і забезпеченні відповідних їх фізичним можливостям умов праці.

3) Збільшення сукупного  національного продукту за рахунок  поліпшення зазначених вище показників і складових їх компонентів

Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці і є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. У зв'язку з цим економічне значення охорони праці оцінюється результатами, одержуваними при зміні соціальних показників за рахунок впровадження заходів з поліпшення умов праці. Результати зміни соціальних показників наступні:

1. Підвищення продуктивності  праці. Воно досягнуто в результаті:

• збільшення працездатності за рахунок поліпшення умов праці. На харчових підприємствах одним з основних шкідливих виробничих факторів є надлишки теплоти. Цей фактор, що визначає мікрокліматичні умови праці в робочій зоні, істотно впливає на працездатність і продуктивність праці. При температурі повітря на робочих місцях 26 - 30° С працездатність людини складає всього 20 - 50 % її рівня при температурі 18 ° С. Для цих підприємств також характерні низькі рівні освітленості на робочих місцях через одностороннього бічного природного освітлення, захаращеності цехів великогабаритним обладнанням та недостатнім доглядом за освітлювальними пристроями (періодичне очищення світлових прорізів, світильників , заміна перегорілих ламп). При незадовільному освітленні ( в 2 - 4 рази нижче норми ) продуктивність праці знижується на 4 - 8 %;

• попередження стомлення за рахунок поліпшення умов праці. Усяке відхилення умов праці на робочих місцях від санітарно – гігієнічних нормативів змушує організм людини додатково витрачати енергію для надання протидії несприятливому впливу шкідливих виробничих факторів. Так, наприклад, при інтенсивності шуму на робочому місці 90 дБА робітник у середньому витрачає на 20 % більше фізичних зусиль і нервово- психологічних навантажень для того, щоб зберегти вироблення, яку він забезпечує при інтенсивності шуму 70дБА;