Відповідальності у працівників ДСНС України на різних етапах професіоналізації

Примітка: ДЕ – динамічна ергічність, ДАЕ – динамічна аергічність, МС – мотивація соціоцентрична, МЕ – мотивація егоцентрична, КО – когнітивна осмисленість, КОБ – когнітивна обізнаність, РП – результативність предметна, РС – результативність суб’єктна, ЄС – емоційність стенічна, ЄА – емоційність астенічна, РІ  - регуляторна інтернальність, РЕ – регуляторна інтернальність.

Розглянемо детальніше отримані дані за першою групою: Середні значення за шкалою динамічна ергічність (26,88) значно більші ніж за шкалою динамічна аергічність (19,44), отже характеристики за цією шкалою домінують серед наших досліджуваних. А саме, високий життєвий тонус, активність під час виконання відповідальних справ, високий рівень працездатності та жага до діяльності.  Шкала динамічна аергічність, навпаки  характеризує осіб  пасивних,с з низьким рівнем працездатності,життєвого тонусу, нерішучих осіб.

Середні значення за шкалою мотивація егоцентрична – 25,96 більші ніж за шкалою мотивація соціоцентрична – 21,56. Ця мотивація пов’язана з задоволенням власних потреб(матеріальних, потреби в безпеці,самовираженні), що свідчить про підвищене бажання звернути на себе увагу в процесі реалізації відповідальних справ, отримання заохочення та нагороди, уникнути особистих ускладнень або можливого покарання. А от шкала мотивація соціоцентрична спрямована на задоволення значущих інтересів та досягнення соціально значущих цілей. Особи з домінуючою соціоцентричною мотивацією охоче вступають в контакти з іншими, беруть участь у діяльності різних організацій, при здійсненні влади можуть виражати сумніви щодо власних прийнятих рішень.

Середні значення за шкалою когнітивна осмисленість – 27,32 більше ніж за шкалою когнітивна обізнаність – 23,12. Домінуючою є шкала когнітивної осмисленості. Тобто інформацію, яку сприймають респонденти, вони осмислюють на основі власного досвіду, всі відповідальні вчинки вони виконують саме спираючись на осмислення ситуації, а не на банальне ознайомлення з необхідними до виконання  завданнями. Шкала когнітивна обізнаність, навпаки, характеризує наявність інформації про виконання  відповідальних вчинків, або бездумне виконання наказу.

Шкала результативність предметна домінує у першій групі. Середні значення за цією шкалою – 28,56, а за шкалою результативність суб’єктна – 27,24. Вона характеризує прагнення завершення справ, які не пов’язані  з особистим благополуччям а з виконанням поставленого завдання як об’єкта діяльності. Шкала результативність суб’єктна  характеризує прагнення завершення відповідальних справ, пов'язаних з особистісним благополуччям, самореалізацією, з розвитком різних сторін і якостей особистості.

Середні значення за шкалою емоційність стенічна 28,2 більші аніж за шкалою емоційність астенічна – 26,44. Це означає , що емоційність стенічна є домінуючою для досліджуваних першої групи. Це означає, що при виконанні справ, пов’язаних з високою відповідальність респонденти проявляють позитивні емоції,отримують задоволення від процесу. Шкала емоційно астенічна є протилежною шкалі емоційно стенічній. Показує рівень проявів негативних емоцій  під час виконання відповідальної роботи.

Середні значення за шкалою регуляторна інтернальність – 28,28 переважають над регуляторною екстернальністю -  22,88, а значить, що для першої групи домінуючою є саме регуляторна інтернальність. Ця шкала характеризує самостійность осіб , їх самокритичність та незалежність при виконанні відповідальних справ. А от шкала регуляторна екстернальність навпаки, показує несамостійність та відсутність самокритичності, залежність осіб при виконанні справ,що потребують відповідальності від особи.

У досліджуваних першої групи не виникло складнощів під час проходження методики, як показує шкала складнощі. Шкала відвертість показує на скільки були правдиві відповіді  досліджуваних. відповідали на запитання чесно, не скриваючи інформації про себе, уникали явища соціальної бажаності.

Для другої групи ми отримали такі дані: Середні значення за шкалою динамічна ергічність (26,81) значно більші ніж за шкалою динамічна аергічність (19,19), отже характеристики за цією шкалою домінують серед наших досліджуваних. А саме, високий життєвий тонус, активність під час виконання відповідальних справ, високий рівень працездатності та жага до діяльності.  Шкала динамічна аергічність, навпаки  характеризує осіб  пасивних,с з низьким рівнем працездатності,життєвого тонусу, нерішучих осіб.

Середні значення за шкалою мотивація егоцентрична –20,93 більші ніж за шкалою мотивація соціоцентрична –19,41. Ця мотивація пов’язана з задоволенням власних потреб(матеріальних, потреби в безпеці,самовираженні), що свідчить про підвищене бажання звернути на себе увагу в процесі реалізації відповідальних справ, отримання заохочення та нагороди, уникнути особистих ускладнень або можливого покарання. А от шкала мотивація соціоцентрична спрямована на задоволення значущих інтересів та досягнення соціально значущих цілей. Особи з домінуючою соціоцентричною мотивацією охоче вступають в контакти з іншими, беруть участь у діяльності різних організацій, при здійсненні влади можуть виражати сумніви щодо власних прийнятих рішень.

Середні значення за шкалою когнітивна осмисленість – 25,19 більше ніж за шкалою когнітивна обізнаність –20,81. Домінуючою є шкала когнітивної осмисленості. Тобто інформацію, яку сприймають респонденти, вони осмислюють на основі власного досвіду, всі відповідальні вчинки вони виконують саме спираючись на осмислення ситуації, а не на банальне ознайомлення з необхідними до виконання  завданнями. Шкала когнітивна обізнаність, навпаки, характеризує наявність інформації про виконання  відповідальних вчинків, або бездумне виконання наказу.

Шкала результативність предметна домінує у першій групі. Середні значення за цією шкалою –22,67, а за шкалою результативність суб’єктна –21,56. Вона характеризує прагнення завершення справ, які не пов’язані  з особистим благополуччям а з виконанням поставленого завдання як об’єкта діяльності. Шкала результативність суб’єктна  характеризує прагнення завершення відповідальних справ, пов'язаних з особистісним благополуччям, самореалізацією, з розвитком різних сторін і якостей особистості.

Середні значення за шкалою емоційність стенічна 24,26 більші аніж за шкалою емоційність астенічна –23,89. Це означає , що емоційність стенічна є домінуючою для досліджуваних першої групи. Це означає, що при виконанні справ, пов’язаних з високою відповідальність респонденти проявляють позитивні емоції,отримують задоволення від процесу. Шкала емоційно астенічна є протилежною шкалі емоційно стенічній. Показує рівень проявів негативних емоцій  під час виконання відповідальної роботи.

Середні значення за шкалою регуляторна інтернальність –25,78 переважають над регуляторною екстернальністю -  18,22, а значить, що для першої групи домінуючою є саме регуляторна інтернальність. Ця шкала характеризує самостійность осіб , їх самокритичність та незалежність при виконанні відповідальних справ. А от шкала регуляторна екстернальність навпаки, показує несамостійність та відсутність самокритичності, залежність осіб при виконанні справ,що потребують відповідальності від особи.

У досліджуваних першої групи не виникло складнощів під час проходження методики, як показує шкала складнощі. Шкала відвертість показує на скільки були правдиві відповіді  досліджуваних. відповідали на запитання чесно, не скриваючи інформації про себе, уникали явища соціальної бажаності.

Отримані дані свідчать про те, що за шкалою динамічна ергічність розбіжності в наших досліджуваних незначні.(26,88 та 26,81). Так само й за шкалою динамічна аергічність розбіжності між показниками в наших досліджуваних незначні.

За шкалою мотивація соціоцентрична розбіжності між показниками респондентів незначні. А от за шкалою мотивація егоцентрична просліджуються деякі розбіжності (≤ 0,01).

За шкалою когнітивна осмисленість значущої розбіжності між показниками у наших респондентів немає . Так само як і за шкалою когнітивної обізнаності – значних розбіжностей серед показників когнітивної обізнаності немає.

Для першої та другої групи за середніми показниками шкали результативність (продуктивність) предметна між даними першої та другої групи просліджуються незначні розбіжності (≤0,01). За шкалою результативність(продуктивність) суб’єктна так само просліджуються розбіжності в даних респондентів (≤ 0,01)

За шкалою емоційно стенічною між даними першій та другій групі просліджуються незначні розбіжності на рівні статистичної значимості  ≤ 0,01. За шкалою емоційно астенічною розбіжностей між даними не спостерігається.

За шкалою регуляторна інтернальність між даними першої та другої групи розбіжностей не виявлено. А от за шкалою регуляторна єкстернальність існують розбіжності серед показників першої та другої групи на рівні статистичної значимості ≤ 0,01

Шкала труднощі показує чи виникли складнощі у респондентів при проходженні опитувальника. За цією шкалою розбіжностей між даними обох грум респондентів не спостерігається. Досліджувані добре впорались із завданнями, питань при проходженні методик не виникало.

Шкала відвертість показує на скільки відвертими були відповіді досліджуваних. За цією шкалою  розбіжностей між даними досліджуваних немає. Респонденти відповідали на запитання чесно, не скриваючи інформації про себе, уникали явища соціальної бажаності.

Загальний показник відповідальності показує загальний рівень вираженості характеристики відповідальність особистості. За цим показником спостерігаються значні розбіжності серед даних  отриманих при проведенні методики для першої групи 25,36 та для другої -  21,56. Отримані дані свідчать про те, що загальний рівень риси відповідальність у рятівників гірничорятувального центру вище, ніж у курсантів 2 та 3 курсу факультету пожежної безпеки. Такі результати можуть бути обумовлені тим, що курсанти  ще не перейняли потрібні якості та риси для рятувальника, вони ще не стикались з виїздами на місця пожеж або надзвичайних ситуацій та мають розпливчасте уявлення про складності  та труднощі майбутньої професії.

2.5. Охорона праці в органах і підрозділах ДСНС України.

 Професійне здоров’я  потрібно розглядати як основну  безпечності трудового процесу, що становить базовий чинник  для ефективного розвитку будь-якого  суспільства і, до того ж, безпосередньо  впливає на виробничий процес, якість продукту та безпеку  в цілому не тільки для робітників, але й для навколишнього середовища. Праця рятувальника є складною і небезпечною. Вона пов'язана з різними видами проведення аварійно-рятувальних робіт, із застосуванням різних технічних засобів, спеціальної техніки, що сприяє не тільки розвитку втоми, негативних функціональних станів, але і може бути причиною захворювань або травматизму. Тож, питання охорони праці є дуже актуальними в наш час. Для покращення здоров’я трудового населення органів та підрозділів ДСНСУ в професійній діяльності, потрібно проводити інструктаж працівникам про правила безпеки праці, котрі зазначені в наказі МНС від 07.05.07 № 312. Основні витяги загальних вимог з охорони праці з наказу зазначені нижче.    

1.2.1. Організація роботи щодо забезпечення безпеки праці в підрозділах МНС України здійснюється згідно із Законами України «Про охорону праці» та «Про пожежну безпеку», відповідними нормативно-правовими актами України, нормативними документами МНС України, а також цими Правилами в обсязі та порядку, передбаченими для відповідних професій.

1.2.2. Керівники підрозділів МНС України, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МНС України (далі – підприємств МНС України), безпосередні керівники робіт та інші посадові особи (далі – керівники підрозділів), повинні забезпечувати виконання вимог цих Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов’язків відповідно до законодавства щодо забезпечення охорони праці.

1.2.3. Головним органом у системі МНС України, що забезпечує своєчасне здійснення заходів щодо організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці працівників є  Відділ охорони праці та безпеки життєдіяльності МНС України (далі – Відділ).

У межах своїх повноважень Відділ самостійно і через підпорядковані служби з охорони праці підрозділів МНС України проводить роботу щодо виконання вимог законодавства України та інших нормативно-правових актів з безпеки праці, контролює їх виконання. Здійснює у межах визначених повноважень організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції.

1.2.4. Служби з охорони праці та безпеки дорожнього руху підрозділів МНС України здійснюють організацію та проведення роботи щодо забезпечення безпеки праці у структурних підрозділах МНС України (головних управліннях (управліннях) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, науково-дослідних установах, навчальних закладах системи МНС України, аварійно-рятувальних підрозділах, підприємствах тощо) та керуються у своїй роботі Типовим положенням про службу охорони праці (далі - Типовим положенням),  затвердженим  наказом  Державного  комітету України  з  нагляду  за  охороною  праці  від  15.11.2004  № 255, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04), Положенням про комісію з безпеки дорожнього руху підприємств, установ та організацій України, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 23.02.1994 № 80, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.03.1994 за № 50/259, та Тимчасовим положенням про службу безпеки дорожнього руху МНС України, затвердженим наказом МНС України від 22.05.2006 №322.