Відповідальності у працівників ДСНС України на різних етапах професіоналізації

 

 

Національний університет цивільного захисту України

Соціально-психологічний факультет

 

Кафедра загальної психології

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до випускної роботи

бакалавра

 

 

на тему

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ПРОФЕСІЙНо ВАЖЛИВА ЯКІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ДСНС УКРАЇНІ

 

 

Виконала: студентка 4 курсу,      групи  пкс 10-341

за напрямом 6.030102 "Психологія"

Марющенко  А.О

 

Керівник: К. психол. н., доцент Ушакова І.М

 

Рецензент______________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

Харків – 2014

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП.................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ПРАЦІВНИКІВ ДСНС УКРАЇНИ…………..……………………………………………………………..….5

1.1 Проблема вивчення відповідальності в психології.……………………...5

1.2 Загальна характеристика  відповідальності……......................................10

1.3 Відповідальність як одна з професійно важливих рис рятувальника ДСНС України …………………………………………………………………..…..16

ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 1……………………………………………..22

РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження феномену відповідальність у рятУВАЛЬНИКІВ гірничо-рятувального центру та курсантів ДСНС України………………………………..23

2.1. Структура і методи  дослідження............................................................23

2.2. Особливості рівня суб’єктивного контролю рятувальників та курсантів………………………………………………………………………….….28

2.3. Вивчення особливостей відповідальності  у курсантів та рятувальників………………………………………………………………………..33

2.4. Аналіз різних компонентів відповідальності у досліджуваних…….35

2.5. Охорона праці в органах і підрозділах ДСНС України....................39

ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 2.....................................................................46

ВИСНОВКИ ………........................................................................................49

Список використаних джерел.....................................................52

 

 

 

ВСТУП

Актуальність. Робота рятувальника – це постійні екстремальні умови перебуваючи в яких рятувальник ДСНС України несе відповідальність не тільки за свої дії, а й за людей, які опинилися в небезпеці.

Проблема феномену відповідальність досліджувалась багатьма зарубіжними та вітчизняними психологами, такими як: К.А. Абульханова - Славська, М.М. Бахтін, А.В. Брушлінскій, К. Муздибаев Б.Ф. Ломов, Дж.Ст.Мілль, А.Бейн та ін.

Відповідальність - це покладений на кого-небудь або взяте ким-небудь зобов'язання звітувати в яких-небудь своїх діях і прийняти на себе провину за можливі їх наслідки». Відповідальність має безпосереднє відношення до виконання зобов'язань, під якими розуміють  обіцянку або договір, що вимагають від прийняв їх безумовного виконання. Проте, існує декілька визначень відповідальності у різних дослідників. Так, вітчизняний дослідник проблеми психології відповідальності К.Муздибаєв зазначає, що етимологічно слово відповідальність походить від дієслова «відати» і відноситься до старослов'янського поняттю віче, означало рада, домовленість, згоду.

   Проблема вивчення феномену відповідальність сьогодні є актуальною і викликає зацікавлення з боку науковців. Але достатнього розкриття вона не отримала, в тому числі, стосовно діяльності фахівців ДСНС України. Це спонукало нас до вибору теми роботи «Відповідальність як професійно важлива якість працівників ДСНС України»

Об’єктом бакалаврської роботи є феномен відповідальності особистості

Предметом – відповідальність як професійно важлива риса працівників ДСНС України.

Метою бакалаврської роботи є дослідження феномену відповідальності у працівників ДСНС України на різних етапах професіоналізації.

Завдання бакалаврської роботи полягають в наступному:

1. Теоретично обґрунтувати питання феномену відповідальність у працівників ДСНС України.
2. Діагностувати рівень суб’єктивного контролю у курсантів НУЦЗУ та працівників ДСНС України.
3. Визначити особливості загального рівня відповідальності   у працівників ДСНСУ та курсантів НУЦЗУ.
4. Дослідити показники рівня відповідальності у різних сферах життєдіяльності у досліджуваних.

Методи:

1. Теоретичний аналіз першоджерел з теми дослідження.
2. Емпіричні методи дослідження: методика «Чи відповідальна ви людина» (В.А.Розанова), методика «УСК»(рівень суб’єктивного контролю)( Дж. Роттера.) та опитувальник «Відповідальність» (Прядеін В.П.)
3. Методи математичної обробки даних: критерій φ (кутове перетворення Фішера) і t-критерій Стьюдента.

База дослідження: у дослідженні приймали участь курсанти другого та  третього курсів факультету пожежної безпеки НУЦЗУ в кількості 30 осіб та працівники гірничо-рятувального центру ДСНСУ у кількості 25 осіб, стаж роботи яких в ДСНСУ складає 3-4 роки.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел (з 45 першоджерел). Робота містить 3 таблиці, 2 рисунка і викладена на 63 сторінках друкованого тексту.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ  У ПРАЦІВНИКІВ ДСНС УКРАЇНИ

 

1. Проблема вивчення відповідальності в психології

 

Положення про незадовільний стан проблеми відповідальності в сучасній психології відзначають багато дослідників. Труднощі посилюються тим, що поняття відповідальності у філософії, психології, педагогіці збігаються лише частково, створюючи грунт для наукових суперечок.

На даний момент у вітчизняній та зарубіжній психології намітилося два основні підходи в дослідженні відповідальності:

1. Дослідження окремих аспектів відповідальності;

2. Системне дослідження відповідальності.

У дослідженні окремих сторін відповідальності виділяються наступні напрямки:

1 ) співвідношення свободи  і відповідальності;

2 ) соціальна та особиста  відповідальність;

3) відповідальність як  моральна категорія;

4) співвідношення внутрішнього і зовнішнього в відповідальності особистості;

5) відповідальність як  дія;

6 ) відповідальність з  позиції каузальної атрибуції;

7 ) виховання відповідальності [37]

З позиції системного підходу відповідальність досліджується зі наступних сторін:

1 ) аналіз взаємодії функціональних  блоків;

2 ) системний аналіз якості  відповідальності.

Далі зупинимося на розгляді окремих сторін і аспектів відповідальності особистості.

Проблемою співвідношення свободи і відповідальності займалися наступні дослідники : К.А. Абульханова - Славська, М.М. Бахтін, А.В. Брушлінскій,

Р. Косолапов, С.Ф. Одуєв, Е.І. Рудковський, В.В. Ільїн, А.Г. Спіркін,

М.Ф. Цвєтаєва, К.Р.Роджерста ін. [1,2,23,42 ]

На думку більшості авторів досліджуваної проблеми встановлено:

1 ) особистість може бути  відповідальна в тій мірі, в  якій вона вільна у своїх діях, а справді вільна вона лише в реалізації свого власного задуму і несе відповідальність лише за те, що знаходиться в межах її прямого або непрямого впливу;

2) в умовах зумовленого розвитку соціальної ситуації, як і при непередбачуваності ситуації в умовах хаосу, соціальна ситуація позбавлена ​​свободи раціонального вибору, всередині неї немає місця відповідальності, а значить, і моральному дії і в першу чергу це стосується тих осіб, які беруть чужий сценарій як безумовне керівництво до дії;

Одне із кардинальних питань психології відповідальності - це питання про співвідношення особистої та соціальної відповідальності :

У філософській, психологічній і педагогічній літературі часто відбувається ототожнення понять, " відносинах відповідальної залежності " і " відповідальності", що не представляється правомірним, бо відповідальне ставлення ситуативно, а відповідальність - стійке якість особистості. Необхідно розрізняти відповідальність як морально - етична якість особистості та соціальну відповідальність як професійна якість. [42]

Слід мати на увазі, що й у відносинах відповідальної залежності якість відповідальності може бути не реалізована: З почуттям відповідальності відбувається не будь-який вчинок людини, а лише соціально значущий [ 43]

Спіркін вважае, що об'єктивною основою відповідальності людини перед суспільством і самим собою є реальний зв'язок суспільства і особистості, яка завжди носить суперечливий характер. Існують соціальні норми, але існує і свобода вибору, в тому числі і можливість їх порушення. Де немає вибору, там немає і відповідальності [42].

Соціальні умови багато в чому позначаються на прояві відповідальності суб'єкта : Як форма прояву взаємодії особистості і суспільства відповідальність носить і особистий, і суспільний характер; існує не тільки відповідальність особистості перед суспільством, а й суспільства перед особистістю  [28].

В особистісному плані відповідальність являє собою суттєве соціальне, моральне та психологічне якість людини, що виступає у вигляді найважливішої риси характеру [29].

Багатьма дослідниками відповідальність розглядалася з позиції моралі: В.В.Знаків, X. Хекхаузен, К. Хелкама та ін, моральності: М.М. Бахтін, А.С. Капто, Е.М. Пеньков, та етики : В. Малахов, Г.Л. Тульчинський, В.А. Енгельгардт. Відповідальність як морально- етичну категорію розглядав І.С. Мар'єнко, а як морально - етичну категорію - В.С. Кузнєцова і В.С. Морозова. При цьому провідним моральним якістю відповідальність стає тільки тоді, вважає В.Ф. Сафін, " коли вона не може бути змінена суб'єктом за його безпідставного бажанням. " [41].

Складний характер відповідальності визнається більшістю дослідників цієї риси. І в цьому плані відповідальність індивіда більш повно характеризується з боку його ментальності. На рівні ментальності перетинаються " природна і культурна, раціональне й емоційне, свідоме і несвідоме, індивідуальне і суспільне" [14].

Під ментальністю відповідальності дослідники розуміють не тільки сукупність готовності, установок і схильність індивіда діяти певним чином, але і безпосередню реалізацію задуманого, поведінку суб'єкта в ситуації відповідальної діяльності. Іншими словами, вони розглядають відповідальність виходячи " з єдності свідомості і життєдіяльності " [17].

Один з основних напрямків у дослідженні відповідальності, розпочатий

Ф. Хайдером і продовжене в багатьох дослідженнях вітчизняних ( В.С. Агеєв, Г.М. Андрєєва, К. Муздибаев, В.П. Трусов тощо) і зарубіжних психологів пов'язано з питаннями, що стосуються розгляду каузальної атрибуції. [31]

При визначенні відповідальності, каузальність аналізувалася за трьома показниками:

1 ) близькість до об'єкта;

2 ) можливість передбачення  результату;

3 ) навмисність ( інтенціональність ) вчинених дій. [31]

Однією з найбільш розроблюваних проблем відповідальності є проблема виховання відповідальності. Слід зазначити, що у вітчизняній психології до цих пір залишається невирішеним питання про сензитивні періоди виховання відповідальності та віці, в якому вона з'являється. За даними авторів він коливається від 5 - 6 років ( З.Н. Борисова, В.С. Мухіна ), до студентського віку ( К.А. Абульханова -Славська ) [3].

На думку більшості авторів, виховати відповідальність, - значить, навчити суб'єкта усвідомлювати співвідношення прав і обов'язків, "свободи і несвободи одночасно " ( В.В. Ільїн, А.Є. Разумов ) [ 3].

Узагальнюючи вищесказане, можна відзначити багатогранність і багатоаспектність в напрямках дослідження відповідальності : від питань виховання та розгляду поведінки в окремих життєвих ситуаціях до спроб її пояснення за допомогою розкриття окремих сторін.

Л.А. Косолапова, К. Муздибаев, В.Ф. Сафін та ін дослідники називають відповідальність інтегральною, системною рисою, яка може бути вивчене тільки шляхом наукового аналізу тих систем, яким належить людина і закономірностям яких підпорядковується його поведінка ( і його життя в цілому) [23,31,41].

Виходячи з принципів системного підходу, розроблених Б.Ф. Ломовим, до розгляду відповідальності дослідники підходили з різних сторін:

1 ) як до якісної одиниці, що має свої складові і способи їх організації;

2 ) з точки зору її  біофізичного забезпечення та  зв'язку з проявами властивостей  нервової системи;

3 ) розкриття індивідуальних  особливостей прояву відповідальності  в життєдіяльності різних груп випробовуваних;