Дослідження економічної безпеки і конкурентоспроможності країн

Таблиця 2.9

Динаміка  зміни обсягу зовнішньоторговельного обороту України

за 2007-2011 рр.

Складено за матеріалами: [42, с.86], [59, с.113]

Протягом 2007-2008 років зовнішньоторговельний  оборот України зростав – відповідно на 31,8 % та 38,7 % у порівнянні з попереднім роком. У 2009 році відбулось зниження даного показника на 44,2 % у порівнянні з 2008 роком. У 2010-2011 роках зовнішньоторговельний оборот України збільшився відповідно на 31,8 % та     34,6 % у порівнянні з попереднім роком. Загалом, обсяг даного показника у 2011 році порівняно з 2007 роком збільшився на 67614554,6 тис. дол., або на 81,1 %.

Основні чинники, що зумовили таке динамічне  входження світової кризи в українську економіку, перебувають у площині  шокового порушення зовнішньої рівноваги  національної економіки. Йдеться про  критичність тієї товарної структури  українського експорту, яка сформувалася в Україні за останні десятиліття. Дійсно, у момент кризи 2008-2009 років 60 % українського експорту припадало на продукцію металургійної промисловості, хімічної промисловості та мінеральної сировини. Водночас світові ціни на продукцію металургійної промисловості різко впали – на 40-70 %, залежно від виду продукції, ціни продукції хімічної промисловості, мінеральна сировина також впали на 50-80 % [2, с. 47].

У цих  умовах падіння місячних обсягів  українського експорту досягло 60%, що й  створило проблеми в реальному, фінансовому та бюджетному секторах національної економіки. Саме структура українського експорту з такою високою часткою товарів з низьким рівнем доданої вартості, подібної до якої не знайшлося серед 232 країн, зумовила сприйнятливість української економіки до світової фінансової кризи [18, с.36].

Збільшення  імпорту сільськогосподарської  продукції заслуговує більш детального розгляду. Одним з основних факторів ризику від вступу країни до СОТ  були побоювання масованого ввезення продовольчих товарів через зниження митних ставок. Такі прогнози не підтвердились. По-перше, збільшення імпорту товарів продовольчого характеру носило помірний характер - 11% (за червень-грудень 2011 порівняно з аналогічним періодом 2010 року), при цьому зовнішньоторговельне сальдо залишилось не тільки позитивним, але й збільшилось у 2,7 рази. По-друге, значне збільшення імпорту спостерігалось тільки по деяких групах товарів та мотивувалось скоріше причинами внутрішнього характеру та незадоволенням споживчих потреб населення у таких товарах.

Основним  чинником збільшення продовольчого  імпорту у червні-грудні 2011 року було ввезення м'ясної продукції - 43% у структурі загального приросту За червень-грудень 2011 року проти такого ж періоду 2010 року вартість імпортові м'ясної сировини збільшилась у 6,5 разів.

Зниження  імпортних тарифів, яке відбулось  після вступу країни до СОТ, також  відіграло свою роль у збільшенні обсягів. Особливо це стосується свинини, на яку імпортні тарифи у середньому зменшились у 4 рази, та м'яса птиці, де зменшення становило від 2 до 6 разів в залежності від виду продукції. На 91 відсоток ці дві групи і сформували загальний імпорт м'ясопродуктів в Україну: свинина - 49%, а м'ясо птиці - 42%.

Значні  обсяги імпорту м'яса та м'ясопродуктів загострили проблему конкурентоспроможності української продукції, особливо за ціновим фактором. В більшості випадків м'ясна сировина ввозилась для перероблення на м'ясопереробних підприємствах, які мали певні складнощі із завантаженням існуючих виробничих потужностей через брак недорогої та якісної м'ясної сировини. Тобто лібералізація митного режиму сприяла вдосконаленню конкурентного середовища на внутрішньому ринку, що в результаті надало можливість споживачу вибирати найкращу пропозицію за асортиментом, якістю та ціною. З іншого боку, збільшення імпорту м'ясної сировини загострило конкуренцію на внутрішньому ринку та в більшій мірі мало негативні наслідки для українських підприємств з високими виробничими витратами та низькою продуктивністю.

Але разом  з відкриттям внутрішнього ринку для імпортної продукції Угодами СОТ передбачено розгалужений механізм захисту внутрішнього ринку. Так, з 17 березня 2009 року Україна порушила антидемпінгове розслідування імпорту половинок та четвертинок курей свійських, ніжок та їх частин зі США та Бразилії. Загалом, після вступу до СОТ, Україна для захисту національного виробника порушила вже шість антидемпінгових та спеціальних розслідувань.

Одним з очікуваних наслідків приєднання України до СОТ була надія на збільшення іноземних інвестицій в Україну. Цьому сприяла позитивна динаміка попередніх років: У 2008 році чистий приріст склав 7,8 млрд. дол. США, у 2009 році - 4,7 млрд. дол. США, у 2010 році - 7,9 млрд. дол. США. Іноземні інвестиції здійснювали партнери з 36 країни світу. Основними країнами-інвесторами є Кіпр, Швеція та Польща, на які припадає 76 % загального обсягу (рис. 2.4) [38, с.45].

Рис. 2.4. Частка країн-інвесторів у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій у 2010 р. в українську економіку, %

За 2010 рік в Україну було залучено іноземних інвестицій на суму 6,2 млрд. дол. США. Зазначимо, що такий приріст був сформований за перше півріччя 2008 року, а свого максимуму досяг у другому кварталі, тобто коли Україна офіційно стала членом Світової організації торгівлі. У другому півріччі 2008 року негативні процеси, що відбувались у світовій економіці, почали відчуватись в Україні, де вони набули стрімкого та жорсткого характеру. Так, уповільнилось зростання валового внутрішнього продукту — з 6,1% (до відповідного періоду минулого року) за першу половину 2008 року до 2,1% в цілому за рік. Індекс промислової продукції впав з 7,7% за січень-червень до -3,1% за рік. З червня по грудень 2008 року гривня відносно долара США девальвувалась майже на 60%.

Сподіваємося, що це тимчасові труднощі і питання збільшення іноземних інвестицій в економіку України є справою найближчого часу, коли економічна ситуація набуде стабільного характеру. Поки орієнтиром може слугувати історичний досвід країн-сусідів України, що вступили до Організації раніше. Наприклад, у країнах Східної Європи відбулося зростання іноземних інвестицій після вступу до СОТ. Так, за даними ЮНКТАД, у Болгарії в наступний після вступу до СОТ рік іноземні інвестиції зросли у 4,6 рази, а у Словенії через рік після вступу вони зросли в 2,2 рази. В Естонії після вступу до СОТ прямі іноземні інвестиції збільшились з 305 млн. дол. США у 1999 році до 542 млн. дол. США у 2001 році.

Важливим  стимулятором до залучення іноземного капіталу в Україну повинні стати  зобов'язання України щодо дотримання прав інвесторів та захисту інтелектуальної власності, які є одними із складових частин договірно-правової системи СОТ.

Сам факт приєднання України до СОТ не є гарантом автоматичного  притоку капіталу до країни. Він  означає, що країна приймає систему зобов'язань та правил СОТ, які мають стати складовою частиною у формуванні державної політики, що, безумовно, поліпшує привабливість та прозорість українського ринку. Але на інвестиційний клімат впливають також інші важливі фактори: макроекономічна ситуація, політична стабільність та інше.

В даному сенсі, важливими є зусилля Уряду  для загального покращання інвестиційного клімату в Україні. Так, для поліпшення ситуації та забезпечення проведення державної політики у сфері сприяння іноземному інвестуванню національної економіки у січні 2009 року було утворено Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку. Ведеться активний пошук іноземних партнерів для модернізації промислових секторів економіки та інфраструктури. Прикладом тому є поглиблення українсько-японського співробітництва, особливо в сфері модернізації та введення ефективних енергоощадних технологій на підприємствах гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості. Важливість даних галузей для формування експортного потенціалу країни важко переоцінити. Але на даний момент зношеність основних фондів та використання застарілих технологій у виробничих процесах на більшості підприємств формують велику енергозатратність виробництва.

На  сьогодні досить гострою в Україні є проблема безробіття. На рис.2.5 подано динаміку коефіцієнтів зайнятості та безробіття в Україні за 2000-2011 роки [11, с.49].

Рис. 2.5. Динаміка коефіцієнтів зайнятості та безробіття в Україні за 2000-2011 роки

За  даними рис. 2.5 кількість економічно активного населення в середньому за 2011 рік дорівнювала 64,3 % загальної кількості населення віком 15-70 років. Із зазначеної категорії населення 91,7 % становили особи, зайняті економічною діяльністю, решта були безробітними (8,3 %). Економічну діяльність прводили 59,0 % всього обстеженого населення у віці 15-70 років Рівень безробіття населення за методологією МОП в середньому за рік становив 8,3 %, а рівень безробіття населення працездатного віку – 9,1 %.

Зважаючи  на значну залежність України від  зовнішніх джерел енергоносіїв, насамперед природного газу, даний факт обмежує не тільки економічний розвиток даних галузей, але й загрожує національній безпеці держави. Стан основних показників економічної безпеки по відношенню до порогових значень подано у табл.2.10.

Таблиця 2.10

Стан  основних показників економічної безпеки України в 2010 р.