Дослідження економічної безпеки і конкурентоспроможності країн

Принципово  відмінний підхід демонструється при  складанні індексу Інституту  розвитку менеджменту у м. Лозанна, він спирається переважно на статистичні  показники, крім того кількість оцінюваних показників в три рази перевищує ГІК.

Якщо  провести розрахунок деяких показників економічної безпеки за показниками  запропонованими Г. Пастернак-Таранушенко  ми отримаємо наступні результати.

Коефіцієнт  соціальної забезпеченості. Використовуючи дані Державного комітету статистики визначаємо, що найменшим доходом на душу населення серед всіх регіонів України характеризується Чернівецька  і Закарпатська області, де Дmin в 2006 р. склав –1725, 4 грн.(Чернівецька обл.), в 2007 р. –2028,6 грн.(Чернівецька обл.), 2008 р. –2289,0 грн.(Чернівецька обл.), 2009 р. –3424,2 грн.(Чернівецька обл.), 2010 р. –4821,2 (Закарпатська обл.), 2011 р. –5991,5 грн. (Закарпатська обл.). Ціна мінімальних потреб людини в Україні (прожитковий мінімум) для 2000-2001 рр. складав –270,1 грн./міс. (3241,2 грн./р.), для 2002-2003 рр. –342 грн./міс. (4104 грн./р.), для 2004 р. –362,23 грн./міс. (4346,76 грн./р.), для 2005 р. – 423 грн./міс. (5076 грн./р.), для 2006 р. – 472 грн./міс.(5664 грн./р.) [21, с.167]

Розрахуємо коефіцієнт забезпечення потреб держави власними ресурсами для енергетичних ресурсів. Для аналізу візьмемо наступні види енергоресурсів: нафта, газ і газоконденсат, вугілля. Достовірні дані по рівню мінімальних потреб України в даних видах енергоресурсів(Пмат. _min), а також зведення по максимально можливому рівню їх використання (Mmax) наведені в табл.2.5.

 

Таблиця 2.5

Сумарні мінімальні потреби України в  енергоресурсах і сумарне максимально  можливе забезпечення України  енергоресурсами у 2010 р.

	Одиниці вимірювання	Пмат. min (2010 р.)	Умовне паливо, млн. т.у.п.	Mmax (2010 р.)	Умовне паливо, млн.т.у.п.
Газ+ газоконденсат	Млрд. м3	73,4	85,144	17,8	20,648
Нафта	Млн. т.	9,4	13,63	3,69	5,35
Вугілля	Млн. т.	85,8	6,435	79,2	5,94
Всього	Млн. т. у.т.		105,209		31,938

 Розраховано  на основі даних Державної геологічної служби [42, с.87]

 

Розрахунки  при перекладі в умовне паливо виконані відповідно до пояснень до порядку  складання звітів по формах статистичних спостережень 11-МТП і 12-ЕЗ, згідно яким всі види паливно-енергетичних ресурсів перераховують в умовне паливо по їх фактичних теплотворних еквівалентах. Розрахунок проводиться як співвідношення найнижчої теплоти згорання робочого стану палива до теплоти згорання 1 кг умовного палива, яка дорівнює 7000 ккал/кг.  Згідно цьому складені перекладні коефіцієнти:

1 млн.  м3 газу = 1,16 тис. т. у.п.

1 тис.  т. вугілля = 0,75 тис. т. у.п.

1 тис.  нафтопродуктів = 1.45 тис. т. у.п.

1 тис.  м3 дрів = 0,34 тис. т. у.п.

Таким чином, коефіцієнт забезпечення потреб держави власними енергоресурсами складає:

К_вл.заб. = 105,209/31,938 = 3,29

Для порівняння, розрахуємо подібні коефіцієнти  для США і Росії. Зведення для  розрахунку коефіцієнтів приведені  в табл.2.6.

 

 

Таблиця 2.6

Сумарні мінімальні потреби Росії і США  в енергоресурсах і сумарне максимально можливе забезпечення Росії І США  енергоресурсами ( 2010 р.).

	Одиниці вимірювання	Пмат. min (2010 р.)	Умовне паливо, млн. т.у.п.	Mmax (2010 р.)	Умовне паливо, млн. т.у.п.
США
Газ+ газоконденсат	Млрд. м3	620	719,2	561,5	651,34
Нафта	Млн. т.	882,85	1280,13	356	516,2
Вугілля	Млн. т.	829	621,75	899	674,25
Всього  по США	Млн. т. у.п.		2621,08		1841,79
Росія
Газ+ газоконденсат	Млрд. м3	380	440,8	592	686,72
Нафта	Млн. т.	176	255,2	326	472,7
Вугілля	Млн. т.	162	121,5	172	129
Всього  по Росії	Млн. т. у.п.		817,5		1288,42

* Розраховано  на основі даних Державної  геологічної служби [42, с.87]

 

Коефіцієнти забезпеченості для США і Росії  складають:

К_вл.заб (США) =2621,08/1841,79 = 1,42

К_вл.заб (Росія) = 817,5/1288,42 = 0,63

Таким чином, коефіцієнт забезпеченості власними енергоресурсами є досить недостовірним, оскільки Україна власними енергоресурсами, що добуваються, не покриває потреби своєї економіки.

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Аналіз конкурентних переваг  України в умовах глобалізації

 

Визначним етапом у процесі посилення конкурентних переваг України є її вступ до Світової організації торгівлі (СОТ). Вступ України до СОТ надав додаткові можливості українським експортерам для захисту від провадження необґрунтованих антидемпінгових та спеціальних захисних розслідувань, від яких потерпають українська металургійна та хімічна галузі. Станом на вересень 2007 року проти товарів походження з України було запроваджено 37 обмежувальних заходів (антидемпінгові та спеціальні), а на кінець лютого 2009 року діяло вже 32 заходи. Відмітимо, що це зменшення, безумовно, є прогресом у напрямку захисту від дискримінаційних дій країн-імпортерів, беручи до уваги тривалий та складний характер процедур по перегляду умов або скасуванню таких заходів, а також ту обставину, що в умовах фінансової кризи можна очікувати ще більшого посилення обмежувальних заходів проти української продукції. У табл.2.7 подані макроекономічні показники України у 2004-2008рр.

Таблиця 2.7

Макроекономічні показники України у 2004-2008 рр

	2004	2005	2006	2007	2008
ВВП, млн. грн.	345113	441452	544153	712945	949864
ЗТО, млн. дол. США	69029,4	79434,4	94631,5	123933,6	170877,9
Інвестиції, млн. грн.	9047,0	16890,0	21607,3	29542,7	35723,4
Державне  споживання, млн. грн.	60610	80528	100350	131938	145008
Приріст населення, тис. осіб	-341,6	-351,3	-283,5	-273,4	-229
Індекс  інфляції, %	112,3%	110,3%	111,6%	116,6%	122,3%

 

За  перші сім місяців після вступу України до СОТ експортерам вдалось  збільшити постачання на зовнішні ринки  на 36% порівняно з аналогічним періодом 2007 року, а саме: продукція металургії — на 29%, сільського господарства — на 98%, хімічної промисловості — на 15%, машин та обладнання — на 19% та транспортних засобів — на 21%. Тут слід сказати, що збільшення вартості експортних постачань на зовнішні ринки спостерігалося лише в перші п'ять місяців після приєднання до Організації, але вже у листопаді експорт товарів з України зменшився на 38% у порівнянні з жовтнем 2008 року. Таке різке скорочення вартості експорту пов'язано, в першу чергу, з падінням попиту та погіршенням цінової кон'юнктури на традиційну українську продукцію: металургійну, хімічну та сільськогосподарську (рис.2.3) [42, с.88].

 

Рис. 2.3. Динаміка експорту продукції головних експортних галузей

у 2008 р.

 

У період між травнем, коли Україна вступила у СОТ, та жовтнем 2008 року, коли криза, власне, досягла України, зовнішня торгівля активно розвивалася. Прямий вплив на зростання українського експорту до інших країн мали заходи, пов'язані із членством у СОТ: зниження імпортних тарифів на українські товари; відміна кількісних обмежень ЄС на імпорт з України металургійної продукції; зняття українських обмежень експорту зернових, насіння соняшнику та соняшникової олії. Кількість антидемпінгових розслідувань проти України також зменшилась. У той же час лібералізація тарифів на імпорт сприяла зростанню обсягів імпорту до України.

Приєднання  України до Організації, попри все, позитивно вплинуло на динаміку експортних постачань. Якщо порівняти обсяги експорту товарів з України за червень-жовтень 2008 року, тобто за період коли Україна вже стала членом СОТ, але при цьому наслідки фінансової кризи ще не набули масштабного характеру, з січнем-травнем 2008 року (аналогічним за тривалістю попереднім періодом), то констатуємо, що збільшення вартості експорту товарів склало 38%.

Друга половина 2008 року була дуже складною для  світової економіки. Світова фінансова  криза торкнулась майже всіх країн  та охопила майже всі галузі економічної  діяльності. Так, за даними СОТ, відбулось  різке скорочення обсягів світової торгівлі у другому півріччі 2008 року. В результаті зростання торговельного обороту за 2008 року склало лише 2%, тоді як у 2007 році він був 6%. За прогнозами СОТ, обсяг світової торгівлі у 2009 рік скоротиться на 9%, що буде найбільшим спадом даного показника з часів Другої Світової війни.

Така  ситуація знайшла своє відображення і в Україні: з одного боку —  зниження попиту, несприятлива цінова кон'юнктура на традиційні експортні  товари України (метали, хімічна та сільськогосподарська продукція), а з іншого — девальвація гривні, падіння купівельної спроможності населення, як наслідок - зниження попиту на імпортну продукцію призвели до суттєвого зменшення зовнішньоторговельного обороту, особливо це стосується 4 кварталу 2008 року, коли падіння становило 33% порівняно з попереднім кварталом, тоді як загалом у світі аналогічний показник становив 20%.

Наприклад, підприємства хімічної промисловості, зокрема з випуску азотних  добрив, які є найбільшими експортерами в галузі, відмічають в основному позитивний вплив членства України в СОТ. А саме, відміну антидемпінгових заходів щодо імпорту карбаміду українського походження в країни ЄС, що дало змогу постачати цей продукт на ринок ЄС.

Також до головних факторів, що позитивно  вплинули на динаміку експорту відноситься відміна кількісних обмежень на імпорт української продукції до країн-членів СОТ. Особливо це стосується припинення квотування експорту металопродукції з України на ринок ЄС.

Український експорт формують товари переважно  з низьким ступенем перероблення, перш за все, продукція чорної металургії та хімічної промисловості, сільськогосподарські товари. Дані категорії товарів є чутливими до зовнішніх факторів та є нестабільними за ціновим складником, що несе загрози економіці країни та робить її більш вразливою.

Спробуємо за допомогою ряду показників оцінити  ступінь концентрації експорту до та після приєднання України до СОТ. З цією метою використаємо два  індекси: Індекс Гіршмана, значення якого  лежать у проміжку від 0 до 1, при цьому  більші значення відповідають вищій концентрації та більшій залежності експорту від світової кон'юнктури; інший показник — частка у загальному обсязі експорту з України десяти найбільших товарних груп (за чотирьохзначними кодами УКТЗЕД). Більші значення цього показника відповідають меншій диверсифікації експортних потоків. Розраховані індекси наведені у табл.2.8.

Таблиця 2.8

Індекси концентрації експорту українських товарів за період 2009-2011 рр.

	2009	2010	2011	Абсолютне відхилення		Відносне  відхилення, %
				2009/2010	2010/2011	2009/2010	2010/2011
Індекс  Гіршмана	0,168	0,162	0,181	-0,006	0,019	-3,571428571	11,72839506
Частка  перших десяти позицій у загальному експорті, %	42	40	40	-2	0	-4,761904762	0

Як  бачимо, значення індексів збігаються, підвищення концентрації експорту співпадає з періодом після вступу до СОТ, хоча до цього спостерігалась незначна тенденція до диверсифікації експорту. Це можна пояснити тим, що лібералізація торгівлі (усунення торговельних бар'єрів та обмежень) у короткостроковій перспективі сприяє торгівлі товарами, які є традиційними для країни та у виробництві яких країна має відносну перевагу. Для України такими товарами є металургійна, хімічна продукція та сільськогосподарські товари. Але у середньо- та довгостроковій перспективах збільшення концентрації експорту за рахунок неглибокого перероблення може негативно впливати на розвиток економіки України в цілому.

Експорт товарів до України за останні  п'ять років зростав значними темпами. Зростання доходів населення, збільшення іноземних інвестицій, модернізація виробництв у різних галузях, які потребували переустаткування, збільшення вартості енергоресурсів - все це стимулювало збільшення обсягів імпорту.

Економіка України має низький ступінь  диверсифікованості, тобто, вона не може обходитися без імпорту, що заміняє  дефіцит внутрішнього виробництва  для споживання та економічного розвитку. У передкризові роки він становив половину усього споживання у країні. Необхідний імпорт, у свою чергу, забезпечується валютними надходженнями від експорту та чистими іноземними фінансовими притоками, з яких експорт товарів та послуг є визначальним і найбільшим [49, с.6].

Розглянемо  зміну обсягу експорту та імпорту  в Україні за 2007-2011 рр., що подано у табл. 2.9.