Шпаргалка по "Международному праву"

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зед суб’єктом зед України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зед.

194. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року (загальна характеристика)

Основним нормативним актом, що регулює зовнішню економічну діяльність, як уже зазначалося, є Закон України  “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

юридичні особи, котрі зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України утому числі юридичні особи, майно та (або! капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які  мають постійне місцезнаходження на території України;

спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, котрі зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;інші суб ‘єкти господарської діяльності, передбачені законами України.Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління

До видів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюють в Україні суб’єкти цієї діяльності, належать: 1)експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили,2)надання суб’єктами овнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності,3)наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів ; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами , 4)кредитні та розрахункові операції ,створення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України та на території України. 5)спільна підприємницька діяльність  6)підприємницька діяльність на території України, пов’язана з наданням ліцензій, патентів, “ноу-хау”, торговельних  7)товарообмінні (бартерні) операції ,орендні, в тому числі лізингові, 8)інші види зовнішньоекономічної діяль ності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право  здійснювати будь-яхі її види, прямо  не заборонені законами України, незалежно  від форм власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати  зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України.

Втручання державних органів у  зовнішньоекономічну діяльність її суб’єктів у випадках, не передбачених Законом, , є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і  як таке забороняється.

Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право  відкривати свої представництва на території  інших держав згідно із законами цих  держав. Іноземні суб’єкти , мають право  на відкриття своїх представництв  на території України. Реєстрацію зазначених представництв здійснює Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків України  протягом 60 робочих днів з дня  подання іноземним суб’єктом  господарської діяльності документів на реєстрацію.

Суб’єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного  договору (контракту), як зазначено  у ст. 6 Закону, мають бути здатними до укладання договору (контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій формі, якщо інше не встановлено законом  або міжнародним договором України.

Для підписання зовнішньоекономічного  договору (контракту) суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого  органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

195.Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи – громадяни  України, громадяни республік  Союзу РСР, іноземні громадяни  та особи без громадянства, які  мають цивільну правоздатність  і дієздатність згідно з законами  України і постійно проживають  на території України;

- юридичні особи, зареєстровані  як такі в Україні і які  мають постійне місцезнаходження  на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх  видів, включаючи акціонерні та  інші види господарських товариств,  асоціації, спілки, концерни, консорціуми,  торговельні доми, посередницькі  та консультаційні фірми, кооперативи,  кредитно-фінансові установи, міжнародні  об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи,  майно та/або капітал яких є  повністю у власності іноземних  суб’єктів господарської діяльності;

- об’єднання фізичних, юридичних,  фізичних і юридичних осіб, які  не є юридичними особами згідно  з законами України, але які  мають постійне місцезнаходження  на території України і яким  цивільно-правовими законами України  не заборонено здійснювати господарську  діяльність;

- структурні одиниці суб’єктів  господарської діяльності республік  Союзу РСР, іноземних суб’єктів  господарської діяльності, які не  є юридичними особами згідно  з законами України (філії,  відділення, тощо), але мають постійне  місцезнаходження на території  України;

- спільні підприємства за участю  суб’єктів господарської діяльності  України та іноземних суб’єктів  господарської діяльності, зареєстровані  як такі в Україні і які  мають постійне місцезнаходження  на території України;

- інші суб’єкти господарської  діяльності, передбачені законами  України.

Україна в особі її органів, місцеві  органи влади і управління в особі  створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у  зовнішньоекономічній діяльності, а  також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території  України, діють як юридичні особи  згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону і законами України.

196. Принципи зовнішньоекономічної діяльності

Суб’єкти господарської діяльності України та іноземні суб’єкти господарської  діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

Принципом суверенітету народу України  у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:

- виключному праві народу України  самостійно та незалежно здійснювати  зовнішньоекономічну діяльність  на території України, керуючись  законами, що діють на території  України;

- обов’язку України неухильно  виконувати всі договори і  зобов’язання України в галузі  міжнародних економічних відносин;

Принципом свободи зовнішньоекономічного  підприємництва, що полягає у:

- праві суб’єктів зовнішньоекономічної  діяльності добровільно вступати  у зовнішньоекономічні зв’язки;

- праві суб’єктів зовнішньоекономічної  діяльності здійснювати її в  будь-яких формах, які прямо не  заборонені чинними законами  України;

- обов’язку додержувати при  здійсненні зовнішньоекономічної  діяльності порядку, встановленого  законами України;

- виключному праві власності  суб’єктів зовнішньоекономічної  діяльності на всі одержані  ними результати зовнішньоекономічної  діяльності;

Принципом юридичної рівності і  недискримінації, що полягає у:

- рівності перед законом всіх  суб’єктів зовнішньоекономічної  діяльності, незалежно від форм  власності, в тому числі держави,  при здійсненні зовнішньоекономічної  діяльності;

- забороні будь-яких, крім передбачених  цим Законом, дій держави, результатом  яких є обмеження прав і  дискримінація суб’єктів зовнішньоекономічної  діяльності, а також іноземних  суб’єктів господарської діяльності  за формами власності, місцем  розташування та іншими ознаками;

- неприпустимості обмежувальної  діяльності з боку будь-яких  її суб’єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;

Принципом верховенства закону, що полягає  у:

- регулюванні зовнішньоекономічної  діяльності тільки законами України;

- забороні застосування підзаконних  актів та актів управління  місцевих органів, що у будь-який  спосіб створюють для суб’єктів  зовнішньоекономічної діяльності  умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

Принципом захисту інтересів суб’єктів  зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів  всіх суб’єктів зовнішньоекономічної  діяльності та іноземних суб’єктів  господарської діяльності на  її території згідно з законами  України;

- здійснює рівний захист всіх  суб’єктів зовнішньоекономічної  діяльності України за межами  України згідно з нормами міжнародного  права;

- здійснює захист державних  інтересів України як на її  території, так і за її межами  лише відповідно до законів  України, умов підписаних нею  міжнародних договорів та норм  міжнародного права;

Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

197. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Україна самостійно формує систему  та структуру державного регулювання  зовнішньоекономічної діяльності на її території.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати:

- захист економічних інтересів  України та законних інтересів  суб’єктів зовнішньоекономічної  діяльності;

- створення рівних можливостей  для суб’єктів зовнішньоекономічної  діяльності розвивати всі види  підприємницької діяльності незалежно  від форм власності та всі  напрями використання доходів  і здійснення інвестицій;

- заохочення конкуренції та  ліквідацію монополізму в сфері  зовнішньоекономічної діяльності.

Держава та її органи не мають права  безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну  діяльність суб’єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання  здійснюється згідно з цим та іншими законами України.

198. Органи держрегулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. До її компетенції належать: прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності; затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України; розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання ЗЕД; укладання міжнародних договорів України;  встановлення спеціальних режимів ЗЕД на території України Кабінет Міністрів України має такі повноваження у ЗЕД: розробляє заходи, спрямовані на здійснення зовнішньоекономічної політики України; здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України щодо регулювання ЗЕД; координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах; приймає нормативні акти; проводить переговори і укладає міжурядові договори України з питань ЗЕД; забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України; НБУ у ЗЕД виконує такі функції: здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України ;представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав; здійснює облік і розрахунки за наданими і одержаними державними кредитами і позиками, проводить операції з центральними валютними ресурсами. Міністерство зовнішньоекономічних відносин України: забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної  політики при здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, втому числі відповідно до міжнародних договорів України; виконує інші функції відповідно до законів України. Державний Митний комітет України здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України.Звичайно, окремими повноваженнями у сфері зовнішньоекономічної діяльності наділені і деякі інші центральні державні органи. До органів місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю належать: місцеві Ради народних депутатів України та їхні виконавчі і розпорядчі органи; територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України. Компетенція місцевих Рад народних депутатів України та їх виконавчих і розпорядчих органів визначається законами України ” Про ЗЕД” та “Про місцеві Ради народних депутатів України та місцеве і регіональне самоврядування”. Органи державного регулювання ЗЕД України можуть створювати свої територіальні підрозділи (відділення), якщо це випливає з їхньої компетенції, яка визначається законами України та положеннями про ці органи.