Відродження української літератури 20-х років ХХ ст

 

— «Ворог»...

 

«Так ось він, «ворог»!..»

 

У цьому страхітливому  пеклі закохані Петро й Ата  опинилися по різних боках воєнної  межі, котра ніколи їх уже не поєднає, хіба що смерть. Це незмірно дорога ціна — антигуманна й абсурдна. Митець цією символічною сценою засуджує війну  як найбільше зло, примушуючи задуматись, в які вогняні кола війна втягує людство, знищуючи красу й гармонію в світі. Назва твору символічна: в огненне коло потрапили не тільки українські юнаки, які боролися під різними прапорами, бездумно й безжалісно знищуючи один одного, а й увесь бездержавний український народ, усе людство, природа, земля-мати. Невже зло перемагає добро? У цьому гуманістичному пафосі повість Багряного співзвучна романам «На західному фронті без перемін» (1929) Е.-М.Ремарка, «По кому подзвін» (1940) Е.Хемінгуея.

 

Улюблений герой Багряного  — його молодий співвітчизник, який у гострих ідейних колізіях мужніє й загартовується. Це активна, інтелектуально багата людина, розкрита в суспільних і особистих зв’язках. Вона протистоїть  розсуспільненому й егоїстично-хворобливому героєві, який культивувався багатьма тодішніми митцями, розчарованими у суспільному прогресі. Повість Багряного відтворює сильні характери й почуття героїв, борців за волю народу. Її сюжет розгортається органічно, адекватно розвиткові подій. У ній художня виразність поєднується із зображальністю, умовність — із «справжністю». Голос автора і голос Петра стають цементуючим началом, зумовлюють художню структуру твору. Саме через психологічне сприйняття Петра, активного учасника подій, змальовується війна. Світ його переживань, уявлень, тривог стає предметом дослідження письменника. Кут зору Петра на війну, його діалоги й монологи, невласне пряме мовлення наповнюють повість особливим емоційним напруженням. Таку ж функцію виконують образи-лейтмотиви пісні, сонця, коней, Божої Матері з дитям. Все це й принесло заслужену славу цьому творові.

 

Отже, І.Багряному належить визначне місце в українській  літературі ХХ ст., котру збагатив новою  проблематикою, системою образів та ідей, новими жанровими формами. Дослідники діаспори так визначили основну мету його творчості — «змалювання найкращих якостей української людини». Справді, з великою силою письменник поетизував світле начало в людині, її розум, зичливість, доброту й людяність. Адже завданням мистецтва митець вважав глибоко пізнавати й прекрасно втілювати дійсність, змальовувати людські прагнення до добра, правди й гармонії. Мислив Багряний етичними категоріями, тому в його творах переважає сильне емоційне напруження. Водночас автор не забуває соціального начала, висвітлюючи його, застосовує публіцистичну оголеність думки, чітко висловлює свою безкомпромісну позицію. Філософські проблеми екзистенціалізму, які знайшли відбиття в його прозі, зумовлюють її гуманістичний пафос, а потреба в героїчному й героїчних характерах стають домінуючими у його художніх шуканнях. Внаслідок такого сплаву постав неповторний художній світ його творів, які викликають неослаблений інтерес у читачів і дотепер.

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

 

Розкрийте багатогранність  діяльності І.Багряного. Чому його називають «людиною-легендою»? Висвітліть значення памфлету «Чому я не хочу вернутись до СРСР?» у суспільно-політичній атмосфері післявоєнної Європи.

 

У чому виявилась злободенність  проблематики роману «Тигролови»? Як ви розумієте його назву?

 

З’ясуйте жанрово-композиційні особливості роману. Зіставте образи Многогрішного й Медвина. Доведіть, що образ Григорія Многогрішного  втілює національний характер українця.

 

Яка роль родини Сірків у  розгортанні ідейного змісту твору? В чому своєрідність стилю роману «Тигролови»?

 

У чому новизна проблематики роману «Сад Гетсиманський»? Розшифруйте  символічний підтекст твору. Висвітліть роль біблійних образів у розгортанні  ідейного пафосу твору.

 

Поясніть, чому роман  «Сад Гетсиманський» є відцентровим, але панорамним.

 

Що зумовило моральну перемогу Андрія Чумака над антигуманною системою?

 

Які питання порушує  Багряний у повісті «Огненне коло»? Охарактеризуйте її сюжетно-композиційну своєрідність. Як змальовано війну  у повісті? В чому полягає гуманістичний пафос твору?

 

Напишіть твір на одну із тем: «Велич характеру українця в  романі «Тигролови» І.Багряного», «Які морально-духовні цінності утверджує  роман «Тигролови» І.Багряного»?, «Чим мене приваблює Андрій Чумак  у романі «Сад Гетсиманський» І.Багряного»? «Антивоєнний пафос повісті «Огненне коло» І.Багряного», «Які почуття викликає повість «Огненне коло» І.Багряного»?

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Багряна Г. «І довго ти будеш плакати за мною...» // Дніпро. — 1992. — № 10 — 12.

 

Дзюба І. Громадська снага і політична прозірливість. Про публіцистику Івана Багряного // Багряний І. Публіцистика. — К.,1996.

 

Клочек Г. Романи Івана  Багряного «Тигролови» і «Сад Гетсиманський». — Кіровоград, 1998.

 

Ковальчук О. Новітній українець  у саду страждань. Образ головного героя роману І.Багряного «Сад Гетсиманський» // Дивослово. — 1997. — № 7.

 

Мовчан Р. Українська проза ХХ століття в іменах. —  К., 1997.

 

Моренець Н. Слідчі справи Івана Багряного // Розбудова держави. — 1995. — № 1 — 2.

 

Череватенко Л.«Я повернуся до своєї Вітчизни» // Багряний І. Сад Гетсиманський. — К., 1991.

 

Шерех Ю. Пороги і запоріжжя // Шерех Ю. Третя сторожа. — К., 1993.

 

Шугай О. Іван Багряний, або  Через терни Гетсиманського саду. — К., 1996.

 

 

АНДРІЙ МАЛИШКО 

 

(1912 — 1970)

 

Україно моя, мені в світі нічого

 

не треба,

 

<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-size: 14pt; text