Переклад англіцизмів як складової частини сучасної молодіжної мови Китаю

Походження деяких слів молодіжного  сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів  пояснення таких слів як зубр (людина, яка присвячує забагато часу навчанню), це слово, вочевидь, пішло від дієслова зубрити (вчити напам’ять); подібна  ситуація в словах парохід (той, хто  відвідує пари) та парогуль (той, хто  пропускає заняття) що складаються  з двох основ пара та ходити (в  першому випадку ) і гуляти (в другому); гуртак (гуртожиток) та інші. Цікавим  є походження слова кентавр –  підлабузник. Подібні слова є  досить поширеними і завойовують  позиції, через те, що мають яскраво  виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим почуттям гумору – це "модно", "класно" і "хіпово". Власне, почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити  свою особистість.

Англійська мова все більше й  більше входить у наше життя і  просто не може оминути таке явище, як молодіжний сленг, впливаючи на формування нових лексем. Проте, слід зазначити, що вплив англійської на молодіжну субмову є закономірним явищем. Як зазначає Д.С. Ліхачов у своїй праці "Арготичні слова професійного мовлення", аналогічно у колишніх німецьких, англійських, російських жаргонах домінантний вплив мали циганська мова та ідиш. Тому не дивно, що російський та український сучасний сленг певною мірою англізований.

Лексеми, що утворились від англійських  слів, є результатом їх невдалої інтерпретації. Наприклад, згадуване  гирла (дівчина), що пішло від перекрученого  англійського girl (дівчина, дівчинка); у  стосунку до слова хаза (у значенні дім, будинок) можна розглянути два  варіянти виникнення, а саме: англомовне походження – з’явилось на основі англійського house (будинок), де буква [u] випала, а літера [а] утворилась на місці [о] для більшої схожости з українським "хата", інший варіянт – український, який полягає у трактуванні походження цього слова у результаті заміни [т] на [з], що надає слову іронічного забарвлення. Слово крейзі (божевільний), яке досить часто трапляється  у мовленні сучасної молоді, є прямим запозиченням із англійської crazy зі збереженням  значення. Подібно утворились слова: спікати (англ. speak) – говорити, беґ (англ. bag) – сумка, паті (раrty) – вечірка, фазер (father) – батько, мазер (mother) –  мати, мані (money) – гроші, піпли (people) – люди, месаг (messаge) – повідомлення та ин.

Можна виявити не лише англійські запозичення, але і німецькі: авсвайс  – посвідчення, ахтунґ – увага, варум  – чому, вассер – вода; арабізми: кайф – задоволення, кайфувати –  насолоджуватись.Але все ж у  молодіжній субмові є чимала кількість  власне українських сленгізмів: дискогопалка – дискотека, лягти в краватку – покінчити життя самогубством, скинься в тюбик – там вогко  і прохолодно – поводься тихіше, дріт – телефон, "мавпа", "жаба", "кракозябра" – комп’ютерний значок @, гальмо – людина, яка повільно реагує на все (поряд з цим словом вживається і суто російське "тормоз" з тим самим значенням), тусівка  – компанія (аналогічно до російськомовного "тусовка"); останні два слова, як бачимо, є перекладом сленгових  номінацій з російської на українську мову зі збереженням змісту.

Чільне місце в молодіжному  мовленні посідають метафоричні  номінації, що виявляють образні  можливості внутрішньої форми вихідного  уявлення: кайф (задоволення) – кайфовий, кайфоломщик, кайфолом; башлі (гроші) –  башляти (платити), башльовий (платний), небашльовий (недорогий) тощо.

Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення лексем літературної мови, що додає  мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному  мовленні це слово має зовсім інше значення, а саме – мовлення; дієслова: запльовуватись, грузити, кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти, солянка  мають цілком розбіжне значення у  літературній та сленговій мовах.

Проте одиниці молодіжного сленгу теж змінюють свою семантику в  сленгові окремих груп.

Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні – це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто  такими, що мають не зовсім доречний смисловий відтінок. Наприклад, замість  словосполучення: "іди сюди" вживається: "мандруй сюди", "мігруй сюди", "крокуй сюди" тощо.

Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що передають емоції розповідача бляха-муха, блін, йо-ма-йо. Семантика цих слів зрозуміла лише при усному мовленні і виражається тільки за допомогою інтонації. Активно використовуються суфікси заниженої емоційної маркованости, такі як: -ха – депресуха, класуха, -юк – сидюк, -ло – файло, хавало, хлебало. Трапляються і здрібніло-пестливі суфікси: телик – телевізор, велик – велосипед, хом’ячок – комп’ютерна мишка, тазик – комп’ютер.Як уже говорилося, характерним для сленгу (зокрема, комп’ютерного) є закон економії мови у гіпертрофованому вигляді: маг – магнітофон, магазин; комп – комп’ютер; дезе – домашнє завдання; фно – фортепіано; фізра – фізкультура (останні є наслідком прямого читання скорочень: д/з, ф-но, фіз-ра).

 

 

 

2.2. Адаптація англіцизмів  до особливостей китайської мови

Англійська мова стала  справді світовою мовою. Нею володіє  близько півтора мільярда осіб. Вісімдесят відсотків наукових досліджень у  світі вперше публікується англійською.  Нею друкується близько п'ятдесяти відсотків з 10 000 щоденних газет. Англійська мова є рідною для 12 націй,  які  налічують 350 мільйонів осіб  (Велика Британія,  СІЛА,  Канада,  Австралія,  Гренада,  Барбадос,  Гвіана,  Ямайка,  Багами, Трінідад та інші),  її словниковий  запас налічує півмільйона слів.  Нині американець чи англієць, подорожуючи світом,  може розмовляти лише англійською,  розшукати екземпляр "Times",  придбати звичний для нього "Big Mac". Англійська мова має міцні зв'язки з іншими мовами індоєвропейської сім'ї, якими розмовляє третина людства.

Наприкінці XX -  на початку XXI  ст.  активізувалися також українсько-англійські мовні контакти, результатом яких стала значна кількість запозичень у різних сферах діяльності.Це зумовлено  розмаїттям позамовних чинників,  об'єктивних і суб'єктивних:  розвитком економічнихзв'язків, впливом стилю американського життя, модою на іноземні слова, досягненнями англомовних країн

в окремих сферах діяльності,  пожвавленням культурних зв'язків,  двомовністю,  умовами функціонуванняукраїнської  мови,  зрушеннями комунікативно-прагматичного  характеру,  престижем англійської  мови, стереотипи сприйняття США та Великої Британії пересічним громадянином,  вживанням англіцизмів для

демонстрації освіченості  або неординарності та внутрішньомовними  потребами  (необхідністю назв длянових предметів,  процесів,  понять  (пейджер,  хакер,  пейнтбол,  модем),  прагненням мовної економії(копірайт - авторське право, лейбл - товарна  етикетка з фірмовим знаком, дартс - метання дротиків, чил-аут-  місце  для відпочинку у танцювальних закладах),  потребою поповнити експресивні  засоби  (бакси,  упс, о'кей),  уточнити,  деталізувати поняття  (хайтек-компанія,  медіа-ринок,  веб-дизайнер),  поділ  сферисемантичного впливу  (бейдж -  посвідчення особи на конференціях,  форумах,  з'їздах,  рейтинг - короткотермінова оренда машин,  постер -  плакат у  періодичному виданні,  рієлтер -  агент,  торговийпосередник з продажу  нерухомого майна).

Лексичний склад мови постійно оновлюється—тдля позначення нових  явищ та понять; у зв’язку з розвитком  науки, техніки, культури та інших сторін соціального життя суспільства  у мові зявляються нові запозичені слова—англіцизми (英语外来词).

Англіцизмами називаються нові слова та вирази, що зявилися в мові для позначення нових предметів чи для вираження нових понять в результаті запозичень з англійської мови.

Китайське суспільство на сучасному етапі виступає активним учасником світових економічних, політичних та культурних процесів. Поява за останні 20 років нових слів, виразів, значень  пов’язана з активними змінами  в китайському суспільстві, з  високим рівнем відкритості країни у відносинах із зовнішнім світом, входженням до процесу глобалізації, а також з розвитком науки та техніки. Тісний взаємозв’язок з міжнародними організаціями, іноземними компаніями, науково-технічний, культурний обмін з зарубіжними країнами породжують в Китаї необхідність говорити на іноземних мовах, приймати міжнародні взаємодії для мови, стандарти комунікації та термінологію. У зв’язку з цим, в китайські мові зявилося багато іншомовних запозичень, в основному з англійської мови. За останні рои виникли нові слова для позначення таких явищ та предметів, яких раніше не було у щоденному вжитку,наприклад: 迪斯科 «диско».

Разом з тим процес словотворення  неможна представляти спрощено тільки як процес зазначення виникаючих суспільних явищ, пов'язаний також з розширенням  уявлень про оточуючий світ. Спочатку виникає якесь явище, тільки потім  воно отримує номінацію, наприклад: 黑客- хакер. Реалія зявилася в Китаї і тільки потім отримала свою назву. Таким чином, процес номінації—поступовий процес.

Окрім оновлення об’єктивної  реальності та розширення пізнавальних можливостей, ще одним фактором, що зумовлює появу нових слів, є сам  процес зміни та розвитку мови. Для  позначення одного і того ж явища  можуть бути використані різні мовні  засоби. Наприклад, для слова «щасливий» існує два слова--幸福і 好皮. У другому випадку ми бачимо англіцизм, що виник в мові відносно нещодавно, що активно використовується в китайський чатах.

Таким чином, можна виділити дві основні причини появи  нової лексики мові. Перша—необхідність вираження нових значень, зумовлена  розвитком суспільства та людського  пізнання. Друга—зумовлена розвитком  самої мови та потреби в оновленні лексичної системи, заміни старих лексичних одиниць, що втратили свою виразність, на нові, більш виразні. В другому випадку може мати місце поява взаємодоповнення, коли англіцизми співіснують зі старими назвами, диференціюючись по стилям та комунікативним ситуаціям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК ДО ДРУГОГО  РОЗДІЛУ

 

 

Отже, англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської  мови або перекладені з неї  чи утворені за її зразком.[16] Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями  як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) – англійське “skeletioninthecupboard”; англійське “Tobeornottobe” – українське “Бути чи не бути”.

Виникнення жаргону з  використанням англомовних запозичень є результатом не стільки експансії  самої англійської мови (покращення і збільшення вивчення іноземної  мови в школі, поширення літератури англійською мовою, інтенсифікація міжнародних зв’язків), скільки  популяризацію західного способу  життя, бажання молодих людей  бути схожими на героїв популярних кінофільмів, телепередач, а звідси – часто спостерігається механічне  перенесення англійських лексем на український грунт[18].

Запозичення з англійської  мови в молодіжний жаргон вже має  свою «історію», вони відзначені «хвилеподібністю»: 60-ті роки, хвиля 70-80-х, кінець 90-х років. Якщо на ранньому етапі цього процесу можна було говорити про англомовні елементи в жаргоні певної групи молоді (яка безпосередньо контактувала з іноземцями, частіше мешканці великих міст), то сьогодні ареал поширення таких лексем значно збільшився.

Процес запозичення англіцизму в жаргон має дещо специфічний  характер, на відміну від запозичень до літературної мови, де причиною запозичення  є відсутність лексеми на позначення тієї чи іншої реалії, жаргон запозичує  лексичні елементи для номінації  таких понять, які вже мають  словесне оформлення в літературній мові. Це свідчить про вторинний характер молодіжного жаргону, його субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови.[9]

Потрапляючи в іншу мову, запозиченя проходять процес фонетичної, граматичної, морфологічної адаптації  до системи мови-рецепієнта. У системі  жаргону такий процес відбувається з орієнтацією на усну, звукову  форму слова, а не на його графічне оформлення. Так, лише невелика кількість  жаргонізмів відображає фонетичну  систему відповідних англійських  лексем: крейзи “ненормальний” ненормальний - crazy [kreizi], паті “вечірка” –party [pa:ti] і т.д., більшість же відображає швидше звукову форму англізицмів: мен “чоловік” – man [maen],супер “відмінний” – super [sju:pa] та інші. За значенням усі жаргонізми можна поділити на кілька тематичних груп:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

 

 

КЛАСИФІКАЦІЯ  АНГЛІЦИЗМІВ

 

 

3.1. Різні способи  запозичення англіцизмів

Китайське суспільство на сучасному етапі виступає активним учасником світових економічних, політичних та культурних процесів. Тісна взаємодія  з міжнародними організаціями т  аіноземними компаніями породжують в Китаї необхідність говорити англійською  мовою, сприймати іншомовні стандарти  комунікації та термінологію. Беручи за основу способи запозичення, можна  виділити наступні види:

1) фонетичні запозичення

З початком ХІХст. В китайській мові зявилася велика кількість англіцизмів. Спочатку слова-запозичення зявлялися  шляхом транслітерації, наприклад:

哀的美敦āidìměidún ультиматум (ultimatum);

巴力门bālìmén парламент (parliament);

伯理玺天德bàlǐxǐtiāndé президент (president);

德谟克拉西démókèlāxī демократия (democracy);

梵婀玲fànēlíng скрипка (violin);

开麦拉kāimàilā камера (camera);