Переклад англіцизмів як складової частини сучасної молодіжної мови Китаю

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1.СЛЕНГ ЯК ВАРІАНТ ДІАЛЕКТУ СУБЕТНОСУ

1.1. Етимологія слова „сленг”……………………………………………...…………8

1.2. Сленг як явище молодіжної субкультури ……………………………………..11

ВИСНОВОК ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ...…………………………………..…………16

РОЗДІЛ 2.АНГЛІЦИЗМИ ТА ПРИЧИНИ ЇХ ВИНКНЕННЯ В КИТАЙСЬКІЙ МОВІ

2.1.Вплив іншомовних слів на мову молоді...…………..........................……….17

2.2.Адаптація англіцизмів до особливостей китайської мови …………………21

ВИСНОВОК ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ…….……………………………………. …...24

РОЗДІЛ 3.  КЛАСИФІКАЦІЯ АНГЛІЦИЗМІВ

3.1. Різні способи запозичення  англіцизмів…………………………………….…26

3.2.  Способи та цілі створення англіцизмів………………………………………32

ВИСНОВОК ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ………………………………………………34

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………….35

论文摘要…………………………………………………………………………………36

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………….38

 

 

 

ВСТУП

 

 

Глобалізація стала об’єктивною  реальністю нашого часу. Її можна охарактеризувати як процес розширення, поглиблення  та прискорення світового співробітництва, що охоплює всі аспекти людського  життя від економіки до мистецтва, от розповсюдження китайської кухні  до американізації мов. В основі глобалізації лежить, перш за все,англо-американська модель суспільства, його економіки, політики, культури. Така модель суспільства  і культури тісно пов’язана із англійською мовою, яка претендує  на роль першої в історії людства  всесвітньої мови.

Сьогодні ми часто можемо спостерігати таку ситуацію, коли сучасні  інформаційні технології повністю базуються  на матеріалі англійської мови, на міжнародних наукових конференціях доповіді читаються та публікуються в основному англійською, а міжнародні переговори часто ведуться не через  перекладача, а на англійській мові з обох сторін.

Останнім часом зросла зацікавленість до лінгвістичного аспекту  глобалізації. Введено термін «лінгвістична  глобалізація», яка включає в  себе активні процеси взаємопроникнення  мов в період глобалізації із збільшенням  кількості англіцизмів у мовах  світу.

Донедавна кількість загальновживаних запозичень в китайській мові була незначною, оскільки це історично пов’язано  з ізольованістю китайської культури. Однак, протягом декількох останніх років відбулися значні зміни  у всіх сферах життя китайського  суспільства. Ці зміни торкнулися і  китайської мови як соціального явища, що чутливо реагує на всі перетворення в суспільстві. Найбільш суттєвим проявом  таких лінгвістичних змін є запозичена лексика.

Особливий інтерес серед  таких змін представляє поява  особливого пласта молодіжної лексики, а саме англіцизмів, пов'язаного  з пожвавленим культурним обміном  між країнами, розширенням мережі Інтернет, появою програм для спілкування  в мережі, новітньої молодіжної літератури, кінематографу тощо. Це лексика молоді  або молодіжний сленг. На даному етапі розвитку мови сленг є однією з найцікавіших мовних систем сучасної лінгвістики. Адже сленг— «це живий мовний нерв, який є навдивовижу геніальним індикатором людського буття, настільки тонко і точно розкриває найдрібніші нюанси нашого переживання світу, його сприйняття і передачі. Мова матеріалізує глибинні структури нашого мислення, тому кожне нервове запалення в мовному тілі, як і в людському організмі, свідчить про внутрішні негаразди, посилає сигнал про активну внутрішню протидію або попереджає про небезпеку» [8, 5]. Адже суспільство в динаміці внутрішніх процесів визначає образ мови на певному хронологічному зрізі, воно передує мові. І хоча сленг презентує мову не з кращого боку, усе ж це жива мовна стихія. Активізація зниженої мови є показником важливих зовнішніх, соціокультурних трансформацій та відповідних їм внутрішньолінгвістичних змін.

Саме тому знання сленгу китайської мови—необхідний елемент  лінгвокраїнознавчих  надбань синолога, він є складовою частиною розмовної  мови, відображає менталітет китайської нації. Якщо знання одного з діалектів, окрім літературної мови, є бажаним, але не обов'язковим, то володіння  сленгом відображає рівень підготовки китаєзнавця і його цінність як фахівця.

Дане дослідження присвячене вивченню англіцизмів сучасної китайської мови, а також їх перекладу. Джерельною базою послужила лексика китайських чатів, пісень, серіалів, молодіжних журналів, а також вирази, отримані завдяки  самоспостереженню та опитуванню молоді.

Підвищений інтерес до проблеми вивчення англіцизмів зумовлений їх важливою роллю як дзеркала мовного  розвитку, яке відображає пристосування  мови до умов її функціонування, що змінюються під впливом зовнішніх факторів. Висхідним пунктом процесу лексичної  інновації є практика, оскільки на лексико-номінативну діяльність впливають  культурно-історичні та соціально-політичні  умови життя і діяльності мовного  співтовариства. Враховуючи той факт, що більшість номінативних стимулів поставляють соціальна, політична, науково-технічна, культурна сфери  діяльності людини, на сучасному етапі  розвитку науки про мову очевидною стає необхідність комплексного вивчення мовних і соціокультурних процесів в їх функціональній взаємодії. Доцільність подібного підходу стає ще більш очевидною у зв'язку з глобалізацією культури, яка розуміється як прискорення інтеграції націй в світову систему, що супроводжується глобальною інформатизацією світової спільноти.

Наукова новизна полягає у комплексному підході до дослідження лексико-семантичних особливостей сучасної  мови молоді Китаю, пошуку  та опрацюванні не лише лінгвістичних, а й культурологічних факторів, які обумовлюють наявність англіцизмів в китайській мові, визначення специфіки їх використання та проблематики перекладу даних лексичних одиниць.

Дослідження даної магістерської  роботи зумовили вибір таких загальнонаукових методів та прийомів, як: прийом відбору запозичених лексичних одиниць зі словників, друкованих видань, електронних ресурсів; описовий метод, що базується на таких прийомах, як спостереження, співставлення, класифікація та узагальнення; метод системно-структурного аналізу, за допомогою якого встановлюються характер та механізми адаптації іншомовної лексики; використання методу психолінгвістичного експерименту з метою визначення ступеня засвоєння іншомовних запозичень носіями мови-реципієнту.

Актуальність дослідження проблем запозичення іншомовної лексики (англіцизмів), її подальшої адаптації обумовлена ​​низкою власне мовних і лінгвістичних причин. Внутрішньомовні причини пов'язані з масовим характером використання іншомовних новацій і їх активною участю в багатьох мовних процесах,  які притаманні китайській мові на сучасному етапі.

Зацікавленість мовознавців  у дослідженні даної області  базується на недостатньому вивченні деяких аспектів мовного феномена «запозичення»  і супутніх йому процесів адаптації  іншомовних слів. Рухливість і динамічність запозиченої лексики надає особливу значущість питанням еволюції, оскільки їх рішення має велике значення як для вивчення мови в цілому, так  і для розуміння окремих мовних процесів. При дослідженні неологізмів  іншомовного походження цінність представляє та частина запозиченого матеріалу, яка перейшла в узус, тобто адекватно сприймається і активно вживається мовним колективом. Таким чином, виникає необхідність у комплексному вивченні процесу освоєння іншомовних новацій: у системі мови, з одного боку, та носіями мови—з іншого.У зв'язку з вищесказаним у світі зростає роль перекладацької діяльності. Значна кількість помилок, що допускаються перекладачами при передачі запозиченої лексики, свідчить про те, що проблема є досить гострою. Тому перекладу запозиченої лексики приділяється чимало уваги в лінгвістичних дослідженнях.

Об’єктом вивчення даної роботи є жива розмовна мова молоді Китаю.

Предметом є механізми засвоєння англіцизмів як одного з елементів сучасної китайської мови та їх адекватний переклад.

Мета курсової роботи передбачає дослідження лексико-семантичних особливостей англіцизмів на основі молодіжного сленгу. Мета визначила наступні задачі дослідження:

1. дати визначення поняття «сленг», з’ясувати шляхи ти способи його походження, причини вживання в мові сучасної молоді;
2. розглянути англіцизми як частину сленгу сучасної китайської мови;
3. випрацювати класифікацію англіцизмів та їх розподіл на групи;
4. описати шляхи проникнення англіцизмів у різні сфери мови;
5. створити словник(довідник) найбільш вживаних англіцизмів завдяки самоспостереженню, опитуванню, аналізу ЗМІ, друкованих видань та ресурсів Інтернет.

         Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні та описанні способів ідентифікації значення англіцизмів носіями мови-реципієнта, визначенні особливостей та механізмів фонетико-графічного, лексико-семантичного засвоєння іншомовної лексики, встановленні тематичної направленості запозиченої лексики на сучасному етапі розвитку китайської мови.

Практичне значення роботи визначається тим, що висновки, отримані  в результаті досліджень, а також ілюстративних матеріал можуть знайти своє застосування у  формуванні лінгвокультурної компетенції тих верств населення, що вивчають китайську мову, оскільки вивчення мови окремо від соціокультурного оточення може призвести до виникнення чималих складнощів в оволодінні новою лексикою. Матеріали даної роботи можуть знайти своє застосування у практиці складання довідників англіцизмів нової сучасної китайської мови, на лекційних курсах із загального мовознавства, лексикології сучасної китайської мови, в різноманітних освітніх структурах (у ВНЗ, центрах з вивчення іноземних мов, на курсах тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

 

СЛЕНГ ЯК ВАРІАНТ  ДІАЛЕКТУ СУБЕТНОСУ

 

1.1. Етимологія слова „сленг”

Етимологія терміну сленг  – один з самих суперечливих і  заплутаних питань в лексикографії. Важкість розкриття походження терміну  поглиблюється його багатозначністю  та різноманітною трактовкою сленга авторами словників та спеціальних досліджень.

Перш всього про дату появи  терміну в літературі. Вперше термін сленг зі значенням language of a low or vulgar type засвітчений в 1756 році; з 1802 року під цей термін підводять The cant or jargon of a certain class or period, а з 1818 року під  сленгом почали розуміти Language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sens [1, 29].

Е. Партридж вказує, що приблизно з  половини минулого століття термін сленг  став загальноприйнятим значенням  для “illegitimate” colloquial speech, тоді як до 1850 року цим терміном називали всі  різновиди vulgar language except cant. Слід зазначити, що з терміном сленг нетермінологічно вживати такі синоніми сленга як argot, jargon, flash, gibberish, cant. Спочатку сленг вживався як синонім до терміну кент, пізніше – до терміну арго [9]. Як лінгвістичний термін, сленг відсутній в словнику С. Джонсона, який був опублікований в 1755 році; в першому стандартному словнику Н. Уебстер, виданому в Америці в 1828 році, термін сленг приведений з поясненням low, vulgar, unmeaning language. Показовим є те, що термін з`явився вперше в спеціальному словнику, а вже потім став використовуватись у тлумачних словниках загального типу [34, 29].

Саме Гроуз в 1785 році ввів термін сленг як синонім для кент у  свій знаменитий словник «низької»  мови: slang – cant language. Пояснивши сленг  через кент, Гроуз розділяє «низьку» мову на дві частини, називаючи першу  частину кентом або сленгом. Словник  Гроуза був дуже видатним та вважався еталоном, і, мабуть, тому інші всі автори словників «низької» мови стали  пов`язувати сленг з кентом, як слова з одного ж і того джерела  – таємної мови мандрівних бідняків – циган, тим паче, що в циганському lingo було слово slang. Гроуз не знайшов  родового терміну для другої частини  «низької» мови [34, 30].

Циганська етимологія терміну сленг  протрималась майже до кінця 19 сторіччя, вона дається і у відомому словнику Хоттена, де приводяться такі синоніми сленгу як gibberish – циганський жаргон, flash language – низька вульгарна мова. Він же вказує: slang – the language spoken by Gipseys – low, vulgar, unauthorized language. В кінці 19 сторіччя, коли зросла цікавість, сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. 20-го сторіччя питання про етимологію цього терміну викликає більшу цікавість  вчених. Виникають нові гіпотези, більш  чи менш науково обгрунтовані, але  так і не отримавші загального визнання. Наприклад, в німецькій  англістиці О. Ріттер, а також Хорн та Ленерт вважають, що слово slang – результат  аглютинацій абревіатури lang з посессивним  суфіксом в висловлюваннях таких  як beggar’s lang (uage)®beggar slang (uage), в подальшому з втратою – uage.

Вітчизняний дослідник І. В. Арнольд  вказує, що сленг – включає лиш  розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням (неприйнятим) в літературній мові.

І. Р. Гальпєрін пропонує розуміти під сленгом – той шар лексики  та фразеології, який проявляється у  сфері живої розмовної мови в  якості розмовних неологізмів, які  легко переходять у шар загальноприйнятої  розмовної літературної лексики [29, 21].

Заслуговує уваги думка М. М. Маковського про діалектне зародження терміну сленг, але автор цієї гіпотези доказово її не підтвердив. Те, що дане слово є в північних діалектах Англії, ще не говорить про діалектне родство: воно засвітчено і в циганському грабіжницькому арго.

В кінці 19 століття сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. Починаючи з етимологічного словника Скіта, така інтерпретація походження терміну потратила в деякі  авторитетні словники англійської  мови. Скандинавське походження терміну  приймали такі дослідники як Бредні, Уіклі та Уайльд.

В двадцятому столітті питання походження терміну сленг продовжує цікавити дослідників. Виникають нові гіпотези. Наприклад, у німецькій англістиці О. Ріттер, а також Хорн та Ленерт вважають, що слово slang – результат  аглютинацій абревіатури lang з посессивним  суфіксом в висловлюваннях таких  як beggar’s lang (uage)®beggar slang (uage), в подальшому з втратою – uage.