Переклад англіцизмів як складової частини сучасної молодіжної мови Китаю

Найбільш вірогідною є гіпотеза Партріджа, який вважає, що слово slang співвідноситься з дієсловом tosling – toutter, що засвідчує існування такого словосполучення як slingwords ще за часів Чосера, а також пізніх сленгових сполучень з тим же дієсловом: slinglanguage – totalk; slingthelanguage – toswearfluently, tospeakaforeignlanguage; slingthebat – tospeakthevernacular; slingayarn – torelateastory, totellalie; sling (aperson) slang – toabuse, scoldviolently; в останньому виразі slang – impertinence, abuse (значення, засвідчене з 1825 року) [24, 31].

Сам термін сленг в перекладі з англійської мови означає:

1. мова соціально чи професійно  відособленої групи в протилежність  літературній мові;

2. варіант розмовної мови (в тому  числі експресивно забарвлені  елементи мови), що не співпадають  з нормою літературної мови.

Сленг складається зі слів та фразеологізмів (сталих зворотів), які виникли та спочатку вживалися лише в окремих  соціальних групах, він відображав життєву орієнтацію цих груп. Ставши загальновживаними, такі слова в цілому зберігають емоційно-оцінковий характер.Деякі дослідники вважають, що термін сленг застосовується у двох значеннях: або як синонім жаргону, або як сукупність жаргонних слів, жаргонних значень загальновідомих слів, жаргонних словосполучень, що належать за походженням до різних жаргонів, та стали якщо не загальновживаними, то зрозумілими для достатньо широкого кола носіїв даної мови.Сленгізми загального сленгу та «низькі» коллоквіалізми (два лексичних пласти з розмитими межами між ними) разом утворюють фрагмент загальнонаціональної лексики, який дослідники називають експресивним просторіччям. Цей фрагмент відноситься до стилістично знижених утворень в літературній мові. Він є функціонально-стилістичною категорією та визначається певною сукупністю стилістичних засобів розмовного варіанту літературної мови, займає проміжне положення між лексикою літературного стандарту та нелітературними формами мови.

Слід зазначити, що лексичні засоби етико-стилістичної зниженості зазвичай мають оцінково-зневажливе вживання та загальну негативну експресію, однак  якісно відмінну від непристойної: слова не сприймаються як вульгарні, а придають мові колорит фамільярності, хоча існують випадки, коли багато залежить від сфери вживання конкретного  слова, що ускладнене соціальними значеннями, емоційним та стилістичним забарвленням, контекстом.

Нестандартні елементи літературної мови мають певний комунікативний статус та мовну цінність перш за все як загальноприйняті експресивні засоби стилістично зниженої мови що відображають в деякій мірі функціонально-стилістичне  варіювання словникового складу національної мови. Дана варіативність відрізняється  від варіативності арготизмів та жаргонізмів, оскільки основними ознаками експресивної лексики виступають загальновживаність та етико-стилістична зниженість, що має за мету створення певного стилістичного ефекту.

 

1.2. Сленг як явище молодіжної субкультури 

Лексика будь-якої мови містить в  собі не просто множинність слів, а  ситему взаємопов’язаних та взаємообумовлених  одиниць одного рівня. Жодне слово у мові не існує окремо, ізольовано від загальної системи. Слова об’єднуються у різні групи на основі тих чи інших ознак. Виділяються,наприклад, певні тематичні класи, куди входять слова, що називають конкретні побутові предмети, і слова, яким відповідають абстрактні поняття.

Лексикологія встановлює найрізноманітніші  відносини всередині лексичних  груп, що складають номінативну систему  мови. В лексичній системі мови виділяють групи слів, що мають  загальне значення; що схожі за своїми стилістичними властивостями; що мають  спільний тип словоутворення; що належать до активного чи пасивного запасу лексики.

Окрему групу слів становить  сленг, що є «особливою мовою», здатною  передавати думки ширше, глибше, лаконічніше, емоційніше.

Слег ( від англ. slang; s(sub) – префікс, що вказує на вторинність , не першочерговість; lang(language)—мова. Спочатку сленгом називали лише іншомовні реалії , але надалі сфера використання значно поширилася. В процесі вивчення живої розмовної мови стало зрозумілим, що поняття «жаргон» і «арго» історично вказують на обмеженість кола носіїв, а також на вузьке семантичне поле лексичних одиниць. В той самий час очевидною стала відмінне від норми мовне середовище усного спілкуваня, що об’єднує велику кількість людей. Саме це поняття і отримало назву сленг.

Сленг характеризується деякою соціальною обмеженістю, але не груповою, а інтегрованою: він ен має чіткої соціально-професійної  орієнтації, його можуть використовувати  представники різного соціального  статусу, різних професій. Тому можна  відмітити таку характерну рису сленгу, як загальновідомість та широке використання (наприклад: слова «тусовка», «бакси», «гнати».

Іншою особливістю сленгу є його вторинне утворення у порівнянні з жаргоном, оскільки він бере свій матеріал із соціально-групових та соціально-професійних  жаргонів. Окрім жаргонізмів, сленг  включає в себе просторіччя, вульгаризми. Однак при таких запозичення  відбувається метафоричне переосмислення та розширення значення запозиченої  одиниці. Сленговим словам властива підвищена експресія, мовна гра, модна неологія.

Більша частина сленгу представлена різними скороченнями та похідними  від них,а також англійськими запозиченнями чи фонетичними асоціаціями. Характерною особливістю, що відрізняє молодіжний сленг від інших видів сленгу, є те, що він знаходиться в процесі постійних змін та оновлень. Це , в свою чергу, пояснюється зміною поколінь.

Молодіжний сленг—це лексика на фонетичній та граматичній основі загальнонародної мови, відрізняється розмовною, а  інколи і грубо-фамільярним забарвленням.

Сленг охоплює майже всі сфери  життя, описує практично всі ситуації, оскільки сленгове слово народжується як результат емоційного відношення того, хто говорить, до предмету розмови. Сленг—це постійне творіння слів, в основі якого лежить принцип мовної гри. Нерідко комічний, ігровий кфект є головним в сленговому тексті. Молодій людині важливо не тільки «що сказати», але і «як сказати», щоб бути цікавим співрозмовником. Сленг охоплює такі сфери як «людина», «одяг», зовнішність», «відпочинок».

Про природу молодіжного жаргону  існують різні точки зору. Деякі  лінгвісти особливим словником певної соціальної групи. В такій трактовці жаргон—це сукупність слів, що розширюють мовний репертуар групи носіїв тієї чи іншої мови, структурних аспектів якого жаргон не торкається, реалізуючись лише на лексичному рівні для опису певної ситуації.

Інші дослідники бачать в жаргоні  доволі складну підсистему мови, яка  виділяється вибірковими семантичними полями, пониженим стилем та обмеженістю  сфери носіїв. Опираючись на мовну систему в цілому, жаргон є частиною цієї системи—системи, що живе та розвивається по законам, загальним для всієї системи. Разом з тим жаргону властиві певні особливості, які і дозволяють виокремити його в окрему підсистему. Вчені визначають,що: «Молодіжний жаргон—це особлива підмова у складі загальнонаціональної мови, що використовується людьми у віці від 14 до 25 років у вільній розмові з однолітками. Молодіжний жаргон характеризується як особливим набором лексичних одиниць, так і специфікою їх значення. Носії—це соціально-демографічна група у складі народу, яку обєднуєть, перш за все, вік [9,c.24-33].

Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять новоутворення (неологізми), які формуються і змінюються разом зі змінами  в суспільстві. На думку дослідниці Л. Ставицької, “сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між  інтержаргоном та мовною практикою  народу, розмовно-побутовою мовою  широких верств населення, яка послуговувалась  і завжди послуговуватиметься здатністю  української мови до продукування стилістично  знижених, іронічних, гротескних лексичних  засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються  адекватними жаргонним і сленговим  номінаціям” [1, 189].  Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших чинників, серед яких насамперед виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, інтерпретація молоддю деяких термінів, зокрема медичних. Англійська мова дедалі більше входить у наше життя і не може обминути молодіжний сленг, впливаючи на формування нових лексем. Проте слід зазначити, що вплив англійської на молодіжну субмову є закономірним явищем.

Однією з цікавих  особливостей молодіжного сленгу є  зміна значення лексем літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення, а саме:  мовлення; дієслова запльовуватись, грузити, кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти, солянкамають цілком розбіжне значення у літературній та сленговій мовах. Проте одиниці молодіжного сленгу теж змінюють свою семантику в сленгові окремих груп. 

Молодіжний сленг  як вияв молодіжної субкультури є  результатом мовотворчості підлітків, запозичення з інших сленгів (зі збереженням і втратою значень), який використовує прийом надання словам літературної мови нових значень. Лексеми формуються під впливом найрізноманітніших чинників, серед яких – одиниці інтержаргону, кримінального арго, англійська мова (переважно комп`ютерний сленг).

Таким чином, молодіжний сленг—це живий  організм, що знаходиться в процесі  постійної зміни та оновлення. Він  постійно запозичує слова із жаргонів та інших мовних підсистем, а також  сам є гарантом слів простого, розмовного вжитку—така доля очікує популярний сленгізм, який через багаторазове повторення втрачає свою експресивну  забарвленість. Рухомість сленгу унеможливлює його чітку фіксацію на папері, а також підрахунок кількісного складу. Можливо лише прослідкувати деякі загальні особливості, властиві молодіжному сленгу, закони його розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК ДО ПЕРШОГО  РОЗДІЛУ

 

 

Сленг - це не шкідливе утворення  мови, яке вульгаризує усну мову, а органічна та в деякій мірі необхідна частина цієї системи. Сленг розвивається, змінюється дуже швидко, він може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Сленг - дуже живе та динамічне утворення. Його використовують у різних сферах суспільного життя. Тому ми вважаємо, що дослідження етимології терміну "сленг" та розгляд сучасних підходів до його бачення є актуальним на даному етапі. Власне розгляд цих позицій і є метою нашої статті. Для реалізації поставленої мети ми прослідкуємо історію розвитку терміну сленг, проаналізуємо наукову літературу з питань вивчення сленгу, визначимо поняття сленг і висловимо наше бачення ролі сленгу в мові.

Молодіжний сленг є  засобом спілкування великої  кількості людей,об’єднаних віком, та й то досить умовно. Носіями сленгу є, як правило,люди 12 - 30 років. Однак, ми не можемо погодитися з думкою деякихдослідників, що сленг обслуговує лише незначне число життєвих ситуацій(на цій позиції  стоять Лапова Е.Б. О молодежном жаргоне // Русский язык.- Минск, 1990. - Вып.10; Подюков  И.П, Маненкова Н.Ю. Жаргонизированналексика и фразеология в обиходно-разговорной речи молодежи /Лингвистическое краеведение. - Пермь, 1991; Уздинская Е.В. Семантическоесвоеобразие современного молодежного жаргона. // Активные процессы вязыке и речи. - Саратов, 1991). Сленг охоплює практично всі областіжиття, описує практично всі ситуації, крім нудних, оскільки сленговоеслово народжується як результат емоційного ставлення мовця до предметарозмови. Сленг — це постійна словотворчість, воснові якої лежитьпринцип мовної гри. Нерідко саме комічний, гральний ефект є головним усленговом тексті. Молодій людині важливо не тільки "що сказати", але і"як сказати", щоб бути цікавим оповідачем.

 

 

РОЗДІЛ 2

 

 

 АНГЛІЦИЗМИ  ТА ПРИЧИНИ ЇХ ВИНКНЕННЯ В  КИТАЙСЬКІЙ МОВІ

 

 

2.1. Вплив іншомовних слів на мову молоді

Процес запозичення та адаптації іншомовних слів зумовлений багатьма чинниками. По-перше, у період пожвавлення міжнародних відносин у політично-економічній, інформаційно-технічній, культурній,спортивній, та інших царинах людської діяльності виникає необхідність у словесному позначенні нових речей , понять ,явищ  дійсності, для яких відсутні назви в китайській мові. По-друге, це існування в міжнародному вжитку вже усталеної системи термінів, однорідних за походженням (інтернаціоналізми). По-третє, актуальним залишається прагнення чітко диференціювати лексичні одиниці за семантикою та сферами вживання (5 , 244). По-четверте, спостережено тенденцію до «мовної економії», тобто заміни словосполучення чи описового звороту однією запозиченою лексемою. Окрім названих лінгвістичних чинників, у процесі запозичення іншомовних слів виділяють ряд позамовних факторів. Насамперед це соціально-психологічна причина, що виявляється в наслідуванні «мовної моди» для створення експресії. Ще одна позамовна причина—естетична—ґрунтується на прагненні до евфемістичних замін деяких понять. Також серед екстралінгвальних чинників, що стимулюють запозичування слів, називають результат так званої «америкоманії», коли привабливими стають не тільки технічні новинки, але й стандарти життєвого рівня, манера поведінки й спілкування, естетичні смаки, авторитетність мови (зокрема англійської) тощо.

Пласт сленгової молодіжної лексики  великою мірою становлять новоутвори (неологізми), які формуються і змінюються разом зі змінами в суспільстві. За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, "сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям".

Лексеми утворюються під впливом  найрізноманітніших факторів, серед  яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація  серед молоді деяких термінів, зокрема  медичних, тощо.

Багато лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: шари, моргала, баньки (очі); лимон (мільйон  грошових одиниць); стріляти (просити); поїхати (збожеволіти); бичок, чинарик (недопалок); кабак (ресторан); хахаль (кавалер, наречений); кішка (жінка легкої поведінки); миша (кишеньковий злодій); криса (той, хто краде у своїх); малахольний (ненормальний); чорнило (червоний портвейн); біоміцин (вино "Біле міцне"); шнобель, нюхало (ніс); замокрушити (вбити), зося і дося (відповідні марки вин "Золота осінь" та "Дари осені").