Формування механізму фінансової стратегії

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Июня 2014 в 01:54, курсовая работа

Краткое описание

В останні десятиліття відбуваються процеси істотної трансформації фінансової системи, формування єдиного світового фінансового простору, суттєво ускладнюється взаємодія підприємств із зовнішнім фінансовим середовищем, змінюються передумови та можливості фінансової діяльності підприємств у стратегічному періоді, загострюються загальні проблеми розробки та реалізації стратегії управління фінансовими ресурсами. За умов конкуренції підприємства мають враховувати дані процеси у своїй фінансовій діяльності, націленій на перспективу. Свідома розробка та реалізація стратегії управління фінансовими ресурсами в умовах фінансової глобалізації може замінити поступовий рух до глобального бізнесу.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Форм мех фин_стратег.doc

— 718.00 Кб (Скачать документ)

Принципами адаптивного управління можна визначити:

принцип варіативності рішень - можливість різних варіантів вирішення задач, уміння здійснювати систематичний відбір варіантів, порівнювати їх і знаходити оптимальний варіант;

принцип прозорості – гарантує максимально повний облік інтересів різних учасників управлінського процесу, що забезпечує інформацією суб’єктів управління;

принцип інформаційної забезпеченості - наявність єдиного інформаційного простору;

принцип стійкості і адаптивної - уміння пристосовуватися до нових умов;

принцип ієрархічності – обумовлює впорядкованість зв’язків по горизонталі і вертикалі в межах підприємства.

принцип ефективності управління - створення сучасної матеріальної бази, формування кваліфікованого і мотивованого персоналу і їх вплив на систему управління.

Функції системи адаптивного управління безпосередньо пов’язані з базовими, такими як, прогнозування і планування; організація роботи; активізація і стимулювання; координація і регулювання; контроль, облік і аналіз.

Основну роль в реалізації адаптивного управління відіграє управлінське рішення.

Механізм адаптивного управління підприємством в конкурентному середовищі є сукупністю принципів, інструментів і технологій ухвалення і виконання управлінських рішень. Їх прийняття визначається інформаційною системою підприємства, що визначається як єдиний комплекс програмно-технічних і організаційних рішень, здатний накопичувати інформацію про стан справ на промисловому підприємстві, охоплюючий виробничі, технологічні, фінансові, логістичні, маркетингові, кадрові та інші процеси, об’єднуючи всі підрозділи промислового підприємства в єдиний інформаційний простір.

Інформаційна система дозволяє створити інформаційні потоки і об’єднати їх в єдиний інформаційний простір, на базі якого власники підприємства, менеджери всіх рівнів та інші користувачі можуть будувати сценарії ситуацій.

З метою взаємодії рівнів управління інформаційні потоки повинні формуватися за вертикальним (стратегічний, тактичний, оперативний рівень) і горизонтальним (по суб’єктах) розподілом інформації по мірі її надходження. Переваги даної інформаційної системи полягають в більш повному використовуванні інформації та в скороченні термінів ухвалення рішень.

Підприємство є стійкою динамічною сукупністю спільно функціонуючих відносно автономних елементів. Щоб ця система працювала органічно і оперативно, реагувала на потреби ринку, необхідна постійна адаптація структури під вимоги навколишнього середовища і під внутрішні умови. До внутрішніх умов можна віднести число структурних підрозділів і питому вагу зв’язків між ними, їх вплив на діяльність організації. Існує необхідність в постійній модернізації структури управління і системи управлінських рішень, залежної від стратегії компанії. Із зміною структури, відповідно, змінюватимуться й її елементи, а, оскільки структура – це сукупність стійких зв’язків між елементами системи, отже, паралельно відбуватимуться і зміни способів зв’язків між компонентами організаційної системи [51, с. 40].

Для створення і упровадження адаптивної системи управління підприємством необхідно з’ясувати, які критерії організаційної системи, стиль і властивості управлінської політики і політики в області маркетингу дозволяють досягти найефективніших результатів, а які можуть заважати розвитку компанії.

Основною ж задачею адаптації під умови,що змінюються, є формування гнучкої системи управління, здібної до самоорганізації і перебудови – це і є задачею синтезу системи управління виробничої системи. Вона повинна відповідати критерію оптимальності діяльності організаційної системи управління – характеризує мету, яку повинна досягти система управління по своїх визначальних показниках якості при заданих обмеженнях. Основними показниками якості для системи управління є точність, надійність, стійкість, зручність експлуатації керівником, оптимальне число ієрархічних рівнів, мінімізація витрат, швидкодія та ін. Надійність в роботі розглядається як властивість системи безвідмовно виконувати свої функції при збереженні точності в допустимих межах. Стійкість характеризує здатність організаційної системи управління працювати в агресивних умовах, умовах недоліку інформації з прийнятними параметрами функціонування, досягаючи поставленої мети в допустимих межах [51, с. 42].

Активна модель адаптована до ринкових впливів. Підприємство встановлює нові господарські зв’язки, підходи в ціноутворенні, шукає інвестиції під нові програми. Темп адаптації високий і підприємство до нього готове.

У консервативній моделі адаптивна реакція має примусовий характер, коли підприємство поставлене перед вибором: банкрутство чи реорганізація.

Підприємство зберігає старі зв’язки, незмінну структуру випуску продукції, колишню витратну модель ціноутворення, також відсутні активні кроки на ринку.

Для змішаної моделі адаптації характерно те, що підприємство не має остаточної моделі поведінки. За деякими ознаками підприємство діє згідно з консервативною моделлю, за іншими – згідно з моделлю активної поведінки [86, с. 10].

Підприємство, як будь-яка матеріальна система, проходить всі етапи життєвого циклу: створення, становлення, ріст, зрілість, насичення, спад, банкрутство, ліквідація. Кожна стадія життєвого циклу підприємства має свою особливу модель адаптації, необхідну для тих умов, які склались на даний час для певного циклу (таблиця 3.5). Об’єднує стадії необхідність постійного дотримання економічної безпеки підприємства як гаранта його стабільного та максимально ефективного функціонування, починаючи з моменту створення до розвитку високого потенціалу у майбутньому.

 

Таблиця 2.5 - Моделі адаптивної поведінки підприємства залежно від стадій його життєвого циклу

 

Моделі адаптивної поведінки підприємства

Стадії життєвого циклу підприємства

Ство-рення

Стано-влення

Ріст

Зрі-лість

Наси-чення

Спад

Банкрутство

Лікві-дація

1 Активна

+

+

   

+

     

2 Змішанна

   

+

   

+

+

 

3 Консервативна

     

+

     

+


 

Адаптація підприємства до змін у зовнішньому середовищі може бути параметричною або структурною. Параметрична адаптація передбачає зміну параметрів внутрішніх систем підприємства (зміна ринків збуту або цінової політики підприємства). Структурна адаптація передбачає зміну структури внутрішньої системи підприємства, появу нової внутрішньої системи (нових підрозділів чи відділів), реорганізацію або ліквідацію існуючих.

Залежно від чинників впливу всю сукупність адаптивних заходів підприємства ТОВ «Твінол» доцільно поділяти на такі групи: адаптація підприємства до нововведень; адаптація до змін кон’юнктури ринку; адаптація до соціально-культурних і політико-правових умов. Кожний вид адаптації передбачає комплекс робіт, пов’язаний з її організацією на підприємстві.

Адаптацію в широкому значенні розуміють як пристосування системи до зміни умов. Отже, адаптивне управління використовує механізм адаптації заснований на постійному відстежуванні відповідності фактичного рівня адаптації нормативному, вносить своєчасні зміни в стратегічні, поточні та оперативні плани з метою забезпечення виживання підприємства, досягнення і постійного підтримання бажаного рівня конкурентоспроможності.

Функціонування адаптивного управління підприємством ТОВ «Твінол» представляється таким чином. У певний момент часу підприємство знаходиться в якомусь оптимальному стані, відповідному певному стану зовнішнього середовища. Між підприємством і зовнішнім середовищем існує двосторонній зв’язок. Під час переходу зовнішнього середовища в інший стан, що зачіпає умови функціонування підприємства ТОВ «Твінол», по механізму зв’язку відбувається передача відповідної інформації до підприємства.

Підприємство ТОВ «Твінол» також переходить в інший стан, який з великою вірогідністю знаходиться за межами оптимального. При адаптивній системі управління підприємством спрацьовує механізм адаптації, що пристосовує підприємство під нові умови зовнішнього середовища так, щоб в цих умовах підприємство функціонувало оптимально, забезпечуючи стабільність існування на ринку.

На сучасному етапі розвитку першочерговими завданнями адаптивного управління на підприємстві ТОВ «Твінол» є зміна архаїчної організаційної структури, а також напрацювання методичного апарату і адекватної системи управлінського обліку і контролю, відсутність яких не дозволяє керівництву мати в оперативному режимі достовірну картину фінансового положення підприємства, витрат і прибутковості окремих видів діяльності, стадій і стану технологічного процесу і на цій основі приймати короткострокові і середньострокові рішення. Відсутність подібної системи унеможливлює визначення привабливості тих або інших ринків, прогнозування в реальному часі фінансові надходжень та планування ефекту від реалізації послуг та від інвестицій.

З метою забезпечення ефективної реалізації адаптивного управління підприємством ТОВ «Твінол» розроблено механізм адаптивного управління. Зважаючи на те, що технологія адаптивного управління складається з порядку дій, методики, способів і засобів їх здійснення, під адаптивним механізмом слід розуміти цілісну систему взаємозв’язаних між собою технічних, технологічних, економічних важелів, організаційно-розпорядчих і соціально-психологічних методів у поєднанні з системою мотивації і відповідальності, що координують діяльність підприємства в нестабільному середовищі. До основних елементів сформованого механізму віднесено.

Таблиця 2.6 - Елементи адаптивного управління в стратегії розвитку підприємства ТОВ «Твінол»

 

Складові реалізації стратегії розвитку

Елементи адаптивного управління

Формування стратегії:

 

встановлення місії, цілей, завдань

Аналіз, оцінка та прогнозування нестабільності зовнішнього середовища, визначення невідповідності вимогам зовнішнього середовища

декомпозиція стратегії

зміна структурної побудови стратегії через врахування першочергових завдань адаптації

планування етапів реалізації

планування та включення заходів адаптації

Реалізація стратегії

застосування методів та інструментів адаптивного управління

Контроль та оцінка

визначення рівня адаптації, відхилень фактичних значень параметрів внутрішнього середовища від планових, корегування


 

Фактори зовнішнього середовища. До елементів зовнішнього середовища відносяться:

споживачі, конкуренти, урядові заклади, постачальники, фінансові організації, джерела трудових ресурсів. При цьому зовнішнє оточення поєднує у собі не тільки фактори, що характеризують його стан на визначений момент часу, але й їх співвідношення та загальну тенденцію їхньої зміни відповідно до умов розвитку ринку;

об’єкт управління – внутрішнє середовище підприємства та його складові елементи;

суб’єкт управління – служби управління залізниці та управління структурними підрозділами;

процес управління - методи та інструменти аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища, обґрунтування цільових показників, контролю та корегування;

процес адаптації – методи та інструменти зміни внутрішнього середовища;

стратегія адаптації – план дій з адаптації підприємства до зовнішнього середовища.

Адаптивне управління має стати невід’ємним елементом стратегічного управління розвитком підприємства ТОВ «Твінол» через включення елементів адаптації та адаптивного управління у складові стратегії розвитку (таблиця 3.6).

Запропоновані основні функції системи адаптивного управління підприємством ТОВ «Твінол»:

контроль за параметрами, що характеризують стан об’єктів зовнішнього та внутрішнього середовища, який полягає в зборі і інформаційній обробці (вимірі) контрольованих параметрів;

встановлення цільових показників діяльності підприємств та стану його потенціалу, вироблення реалістичної мети та її трансформація у внутрішні мотиви;

оцінка адаптивності підприємства та визначення міри неузгодженості дійсних значень параметрів від планових;

розробка альтернативних стратегій адаптації;

послідовна реалізації обраної адаптивної стратегії;

поточне відстеження процесу адаптації;

регулювання відхилень;

визначення результативності на основі зіставлення стану справ до і після здійснення заходів стратегії;

прогнозування подальшого розвитку й внесення змін в існуючу модель діяльності згідно виявлених резервів.

Структура адаптивного управління на підприємстві ТОВ «Твінол» приведена на рисунок 3.3.

Запропонований механізм реалізації адаптивного управління на підприємстві ТОВ «Твінол» забезпечить цілеспрямоване врахування змін зовнішнього середовища та ефективну адаптації за рахунок обґрунтованих дій з корегування виробничо-господарської діяльності підприємства.

Информация о работе Формування механізму фінансової стратегії