Фінансово-економічний потенціал підприємства

Потім визначаються параметри  входу: які потрібні ресурси й  інформація для реалізації внутрішніх бізнес-процесів?

2. Маркетинговий підхід  передбачає орієнтацію формування  можливостей підприємства на  споживача. Це означає, що формування  будь-якого елемента потенціалу  повинне ґрунтуватися на аналізі  та прогнозуванні ринкових потреб, аналізі та прогнозуванні конкурентоспроможності  та конкурентних переваг. При  застосуванні маркетингового підходу  пріоритетами вибору критеріїв  формування потенціалу підприємства  є:

1. підвищення якості кінцевого результату реалізації потенціалу (виходу системи) відповідно до потреб споживачів;
2. економія ресурсів у споживачів за рахунок підвищення якості всіх елементів потенціалу та, як наслідок, підвищення якості кінцевої продукції або послуги.

3. Функціональний підхід  передбачає пошук зовсім нових,  оригінальних технічних рішень  для задоволення існуючих або  потенційних потреб. Потреба в  цьому випадку розглядається  як сукупність функцій, які  потрібно виконати для її задоволення.

4. Відтворювальний підхід  орієнтований на постійне поновлення  виробництва продукції з меншої  ресурсоємністю та вищою якістю порівняно з аналогічною продукцією на даному ринку для задоволення потреб клієнтів.

5. Нормативний підхід  полягає у встановленні для  найважливіших елементів потенціалу  нормативів:

- якості та ресурсоємності продукції, завантаженості технічних об'єктів, параметрів ринку і т. д.;

- ефективності використання  ресурсного потенціалу;

- щодо розробки й ухвалення  управлінських рішень.

Слід зазначити, що встановлені  нормативи повинні відповідати  вимогам обґрунтованості, комплексності, ефективності та перспективності застосування.

6. Комплексний підхід  передбачає необхідність урахування  технічних, екологічних, економічних,  організаційних, соціальних, психологічних  і інших аспектів діяльності підприємства .

За твердженням колективу  авторів на чолі з Б. Є. Бачевським, модель формування потенціалу підприємства передбачає три рівні :

 

Рис.1.1. Модель формування потенціалу підприємства

Джерело: Гавра В. Н. Потенціал підприємства: формування та оцінювання / В. Н. Гавра, Е. А. Божко. – Київ : Центр навчальної літератури, 2004. – 224 с

 

Під час формування потенціалу підприємства необхідно враховувати  такі особливості:

1) потенціал підприємства  є динамічною системою, в основу  якої покладено взаємодію її  елементів у просторі і часі  з проявом закону синергії;

2) потенціал підприємства  має здатність до самовідтворення  і трансформації;

3) елементи потенціалу  підприємства повинні раціонально  поєднуватися між собою та  відповідати напрямам діяльності  підприємства;

4) з метою забезпечення  розвитку підприємства елементи  потенціалу повинні змінюватися та оновлюватися .

Отже, для того, щоб потенціал  підприємства зміг здійснювати безперервний і постійно відновлюваний процес виробництва продукції, він сам  також повинний безперервно відновлюватись.

 

 

1.2. Основні фактори  та передумови формування і  розвитку потенціалу підприємства

 

Успішний розвиток будь-якого  суб'єкта господарювання (підприємства), його потенціал в умовах ринкових відносин визначаються різними факторами, обумовленими як зовнішнім, так і  внутрішнім середовищем функціонування. Поглиблене дослідження факторів, що впливають на формування економічного потенціалу, припускає визначення сутності поняття «потенціал». Узагальнення позицій з цього питання, що мають  місце в економічній літературі, дозволяє зробити висновок, що потенціал  – це характеристика ресурсів, які  мають динамічний характер з погляду  оцінки їх внутрішніх можливостей з  урахуванням імовірності мінімізації  негативних наслідків факторів, що впливають на ці ресурси.

Залежно від зв'язку з  діяльністю підприємства фактори поділяються  на зовнішні і внутрішні. Зовнішні фактори  не залежать від діяльності підприємства та містять у собі: загальноекономічні, організаційно-економічні і фактори, пов'язані з науково-технічним  прогресом.

До економічних факторів можна віднести рівень інфляції, стан кредитно-грошової системи, податкову  політику держави, платоспроможний  попит та ін.

Організаційно-економічні включать масштаб діяльності підприємства, місце  його розташування, галузеву приналежність, географію споживачів і ін. До факторів, пов'язаних з науково-технічним прогресом, відносяться рівень технології, устаткування, ступінь автоматизації торговельних процесів, рівень комп'ютеризації в  галузі тощо.

Внутрішніми факторами назвемо  ті, що безпосередньо пов'язані з  діяльністю підприємства, і, на відміну  від зовнішніх факторів, їх зміна  підвладна безпосередньо підприємству. До них відносяться економічні, технічні й організаційні фактори. Економічні фактори включають облікову політику підприємства, структуру активів, розмір статутного капіталу, форми і системи оплати праці та ін. До технічних факторів можна віднести стан матеріально-технічної бази та рівень технічного оснащення підприємства, організацію і рівень механізації праці, організацію торгово-технологічного процесу, форми продажу товарів і т. ін. До організаційних факторів належать тривалість виробничого циклу, організація й умови праці, кваліфікація та плинність кадрів тощо.

Традиційну змістовну  оцінку зовнішніх і внутрішніх факторів, які інакше називають факторами  зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, дає SWOT-аналіз. Зовнішнє середовище, за цією оцінкою, впливає  на підприємство через: фактори прямого  впливу (держава, споживачі, постачальники, конкуренти); фактори непрямого впливу (політична й економічна обстановка в країні, демографічні, природні, науково-технічні фактори) .

До чинників, які сприяють підвищенню ефективності формування потенціалу підприємства належать:

На рівні підприємства це:

• якісне оновлення, розширення та модернізації матеріально-технічної бази;
• проведення гнучкої закупівельної політики щодо формування товарних ресурсів, товарних запасів, надходження сировини та матеріалів;
• заміна працівників апарату управління, які не змогли адаптуватися до роботи в ринкових умовах;
• поповнення трудових ресурсів молодими, ініціативними кадрами з числа випускників навчальних закладів;
• оптимізації організаційної структури управління та розробки мотиваційної моделі зацікавленості працівників підприємств у результатах індивідуальної й колективної праці;
• забезпечення високої швидкості обороту капіталу та поповнення власних оборотних коштів;
• формування сучасної інформаційної бази для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, діагностики та запобігання кризовим явищам;
• впровадження сучасних технологій виробництва промислової продукції, обґрунтування асортиментної політики виробничих підприємств шляхом проведення маркетингових досліджень;
• залучення до розробки та реалізації інвестиційних проектів підприємств різних форм власності та господарювання.

На рівні держави це:

• вдосконалення державної регуляторної політики з метою поліпшення умов діяльності підприємництва та зменшення можливостей і мотивації підприємців до формування тіньових бізнес-схем;
• створення ефективних механізмів фінансово-кредитної підтримки підприємництва, сприяння в отриманні міжнародної фінансово-технічної допомоги, що збільшуватиме ресурсні можливості підприємств;
• підвищення якості освітньо-професійної підготовки кадрів, що розширюватиме здібності і поліпшуватиме управлінський потенціал підприємств.

На регіональному рівні:

• розробка і реалізація соціально-економічних програм розвитку підприємництва з огляду на ресурсні можливості регіону;
• створення ефективного інформаційно-консультаційного середовища для комплексного обслуговування підприємств;
• створення цільових регіональних фондів підтримки розвитку підприємництва .

Формування потенціалу підприємства проводиться за такими принципами:

1. потенціал підприємства – це складна система пересічних характеристик його елементів, причому останні можуть так чи інакше заміщати один одного, тобто є альтернативними;
2. потенціал підприємства не можна сформувати на базі механічного додавання елементів, оскільки він є динамічним угрупованням;
3. потенціал підприємства у вищих формах його виявлення може самостійно трансформуватися з появою нових складових елементів;
4. елементи потенціалу підприємства мають функціонувати одночасно і в сукупності, бо закономірності розвитку можливостей підприємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в поєднанні, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами;
5. усі елементи потенціалу об'єктивно пов'язані з функціонуванням і розвитком підприємства, тобто, з одного боку, вони підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, з іншого – чутливі до досягнень науково-технічного процесу;
6. складові потенціалу підприємства мають бути адекватними характеристикам продукції послуг, які виробляються на підприємстві .

 

На основі аналізу наукових праць учених-економістів, економічної  логіки було визначено та систематизовано складові потенціалу підприємства, які наведено в додатку А1.1.

В умовах нестійкого зовнішнього  середовища існують певні особливості  формування потенціалу підприємства:

1. В умовах нестабільності  макроекономічного середовища суттєвий  вплив на діяльність підприємств  чинять політичні фактори. Отже, необхідно зменшувати вплив цих  факторів і вивчати діючі політичні  сили.

2. Численні характеристики  включають і ринкові фактори,  що безпосередньо впливають на  ефективність роботи підприємства  й аналіз яких дозволяє його  керівництву уточнити стратегію  та зміцнити позиції на ринку.

3. З метою ідентифікації  змін, що становлять загрозу існуванню  підприємства, особливо важливим  є постійний моніторинг технологічного  середовища.

4. Проведення аналізу  факторів конкуренції, що передбачає  здійснення постійного контролю з боку підприємства за діями конкурентів.

5. Одним з найважливіших  факторів зовнішнього середовища, що впливає на функціонування  підприємства і формування його  стратегічного потенціалу, є державний  вплив. Держава встановлює систему  нормативних актів, що регулює  діяльність суб’єктів ринку .

Розглянувши теоретичні основи сутності та основні фактори й  передумови щодо формування і розвитку потенціалу підприємства можна перейти  до механізму його оцінки.

 

2. ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1. Механізм оцінки  потенціалу підприємства    

                        

Під оцінкою  у загальному вигляді розуміють  результат визначення та аналізу  якісних і кількісних характеристик  об’єкта, яким управляють, а також  самого процесу управління. Тобто, іншими словами, це процес визначення його цінності.

Гольцберг М. і Хасан-Бек Л. вважають, що цінність підприємства, як і будь-якого іншого активу, визначається тільки за його реальною ринковою вартістю. Якщо максимізацію вартості визначити як цільову функцію розвитку бізнесу, то в кожний конкретний момент виникає запитання, що вище – вартість ліквідації підприємства чи вартість в умовах продовження роботи. Якщо вартість ліквідації вище вартості продовження діяльності, то цінність бізнесу визначається вартістю ліквідації усіх його активів. Якщо навпаки, то цінність бізнесу визначається вартістю у відповідний період часу всіх майбутніх доходів від бізнесу.

У практиці оцінки виділяють  різні види вартості, які характеризуються власними особливостями розрахунку та застосування. У табл. 2.1 наведені характеристики існуючих видів вартості за Національними та Міжнародними стандартами  оцінки та виділені особливості їх використання .

 

                                                                                           Таблиця 2.1

                        Характеристика видів вартості

Вид вартості	Характеристика	Умови використання
Ринкова	Вартість, за яку можливе  відчуження об'єкта оцінки на ринку  подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу	Для оцінки неспеціалізованого майна, що має відкритий ринок  продажу
Спеціальна	Сума ринкової вартості та надбавки до неї, яка формується за наявності нетипової мотивації  чи особливої заінтересованості  потенційного покупця (користувача) в  об'єкті оцінки	Для конкретного існуючого  чи потенційного власника об’єкту  оцінки
Інвестиційна	Вартість, визначена з  урахуванням конкретних умов, вимог  та мети інвестування в об'єкт оцінки	Для оцінки інвестиційних  проектів
Вартість у Використанні	Вартість, яка розраховується виходячи із сучасних умов використання об'єкта оцінки і може не відповідати  його найбільш ефективному використанню	Для оцінки об’єктів, зміна  власників і умов використання яких не планується
Вартість Ліквідації	Вартість, яку очікується отримати за об'єкт оцінки, що вичерпав корисність відповідно до своїх первісних Функцій	Для оцінки майна, фізичний знос якого більший 80 %
Вартість Заміщення	Визначена на дату оцінки поточна  вартість витрат на створення (придбання) нового об'єкта, подібного до об'єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною	Для оцінки спеціалізованого майна, що не має відкритого ринку  продажу
Вартість Відтворення	Визначена на дату оцінки поточна  вартість витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об'єкта, який є ідентичним об'єкту оцінки	Для оцінки спеціалізованого майна, що не має відкритого ринку  продажу