Финансовый менеджмент

        Наступний  принцип – плановість і системність  доповнює  попередній і реалізується  через систему оперативних (поточних) планів.  Він забезпечує збалансованість  діяльності усіх структурних  підрозділів діяльності підприємства. Фінансове планування уданому  випадку має внутрішню орієнтацію  з застосуванням державного зовнішнього  регулювання.

        Принцип фінансового  менеджменту – цільова спрямованість.  Менеджери завжди орієнтуються  на досягнення поставленої мети ( цілі), що ставлять перед собою,  перед підприємствам в цілому. Традиційно у фінансовому менеджменті  до числа основних цілей відносять:  підвищення рентабельності власного  капіталу, зростання ринкової вартості  акцій, відповідальність перед  суспільством, розширення ринку  збуту продукції, оптимізація   матеріальних і фінансових ресурсів. Загальні цілі є у всіх компаній. Це насамперед стійкі доходи, зростання виробництва, розширення  ринку збуту і сфер впливу. Направляють  політику  компанії  та і задають їй тон рентабельності  і продуктивності. Вони служать  основним орієнтиром і контролюючим  фактором.

        Значний вплив  на фінансовий менеджмент має  принцип диверсифікації фінансових  вкладень. Даний принцип розглядають  удвох аспектах :

а) інвестування фінансових ресурсів у доходні фінансові активи;

б) створення багатогалузевого підприємства, що здійснює різні види підприємницької діяльності. Диверсифікація позитивно впливає на очікуваний рівень дохідності підприємства, у результаті здійснення оперативної, інвестиційної та фінансової діяльності.

        Диверсифікація  оперативної діяльності найчастіше  пов’язана з тим, що постачальники  порушують умови договорів, неритмічні  постачання приводять до збоїв  у виробничому процесі. За таких  обставин підприємства  прагнуть  самостійно випускати комплектуючі  вироби та напівфабрикати, не  зважаючи на високий рівень  їх собівартості порівняно з  покупними виробниками.

        Найбільш поширена  диверсифікація фінансових вкладень  у ціні папери, що супроводжуються  формуванням портфеля цінних  паперів.

        Портфель цінних  паперів зазвичай, формується за  рахунок акцій, депозитних сертифікатів  комерційних банків, векселів  державних  облігацій і т.д.

        Сутність фінансового  менеджменту як економічної категорії  виявляються у виконуваних нею  функцій. Науково обґрунтована  характеристика функцій необхідна  для ефективної організації управління  фінансовою діяльністю в підприємствах  і комерційних організаціях. Функції  фінансового менеджменту істотно  відрізняються від функцій фінансів  підприємства, що пояснює значимість  управлінського аспекту.

       Для фінансового  менеджменту притаманні наступні  функції:

       а) організація;

        б) планування;

        в) аналізу;

        г) контроль.

        Функція організації  полягає у необхідності структурування об’єкта управління з метою розмежування повноважень, визначення прав і обов’язків функціональних підрозділів. З цією функцією зв’язаний процес департаментальної побудови внутрішньої системи управління і контролю.

       Функція організації  полягає у необхідності структурування  об’єкта управління з метою  розмежування повноважень, визначення  прав і обов’язків функціональних підрозділів. З цією функцією зв’язаний процес департаментальної побудови внутрішньої системи управління і контролю.

       Функція планування  припускає формування мети і  задач її досягнення на підставі  розмежування обов’язків у рамках  організаційної структури управління.  До функції планування відносять  і розподіл обмеженого обсягу  ресурсів у часовому аспекті  виходячи з пріоритетів і цілей  розвитку. Реалізується дана функція  через систему фінансових звітів  і використання нормативів.

       Функція аналізу  ґрунтується на системі фінансових  показників, що повно та всебічно  характеризують господарську діяльність  підприємства і процес реалізації  поставлених задач та мети.  За допомогою цієї функції  інтерпретуються фактори, що впливають  на фінансові показники. Реалізації  функції сприяє процес стимулювання  ділової активності та забезпечення  фінансової стійкості підприємства.

       Функція контролю  сприяє реалізації поставлених  цілей. До них відноситься вироблення  норм і нормативів, о є еталоном, критерієм оцінки результатів;  порівняння досягнень з поставленими  цілями і встановленими критеріями; забезпечення внесення необхідних  змін в умови і фактори діяльності.

      Вирішальне значення  для комплексної реалізації функцій  управління має інформаційне  забезпечення. Воно дозволяє прийняти  рішення з урахуванням обміну  думками і вибору оптимального  з альтернативних варіантів досягнення  цілей.

       З практичної  точки зору функції  фінансового  менеджменту визначає система  задач фінансового менеджменту  на підприємстві. Ці функції поділяють  на дві основні групи:

а) функції фінансового менеджменту як управлінської системи;

б) функції фінансового менеджменту як підсистеми управлінням підприємством.

      Функції фінансового менеджменту як управлінської системи.

1. Розробка фінансової стратегії підприємства в процесі реалізації цієї функції виходячи з загальної стратегії економічного розвитку підприємства і прогнозу кон’юнктури фінансового ринку формується система цілей і цільових показників фінансової діяльності на довгостроковий період; визначаються пріоритетні задач, розв’язувані в найближчій перспективі і розробляється політика дій підприємства по основних напрямках його фінансового розвитку, фінансова стратегія підприємства розглядається як невід’ємна складова частина загальної стратегії його економічного розвитку.2
2. Формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень. У процесі реалізації цієї функції повинні бути визначенні обсяги і зміст інформаційних потреб фінансового менеджменту сформовані зовнішні і внутрішні джерела інформації, що задовольняють ці потреби; організаційний постійний моніторинг фінансового стану підприємства і кон’юктури фінансового ринку.
3. Здійснення планування фінансової діяльності підприємства по основних її напрямках.  Реалізація цієї функції фінансового менеджменту зв’язана з розробкою системи поточних планів і оперативних бюджетів по основних напрямках фінансової діяльності, різних структурних підрозділам і по підприємству і цілому. Основою такого планування є розроблена фінансова стратегія підприємства, що вимагає конкретизації на кожнім етапі його розвитку.
4. Здійснення аналізу різних аспектів фінансової діяльності підприємства. У процесі реалізації проводяться експрес і заглиблений аналіз окремих фінансових операцій; результатів фінансової діяльності окремих дочірніх підприємств, філій і « центрів відповідальності»; узагальнених результатів фінансової діяльності підприємства в цілому розрізі окремих її напрямків.
5. Розробка діючої системи стимулювання реалізації прийнятих управлінських рішень в області фінансової діяльності. У процесі реалізації цієї функції формується система заохочення і санкцій у розрізі керівників і менеджерів окремих структурних підрозділів підприємства за виконання або невиконання встановлених цільових фінансових показників, фінансових нормативів і планових завдань. Індивідуалізація такої системи стимулювання забезпечується шляхом упровадження на підприємстві контрактної форми оплати праці керівникам підрозділів і фінансових менеджерів.
6. Здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень в області фінансової діяльності. Реалізація цієї функції фінансового менеджменту пов’язана зі створенням системи внутрішнього контролю на підприємстві, поділом контрольних обов’язків окремих служб і фінансових менеджерів, визначення системи контрольованих показників і контрольних періодів, оперативним реагуванням на результати здійснюваного контролю.

 

Функції фінансового  менеджменту як підсистеми управлінням  підприємством.

 

1. Управління активами. Функціями цього управління є виявлення реальної потреби в окремих видах активів виходячи з обсягів операційної діяльності, о передбачаються, підприємства і визначення їхньої суми в цілому, оптимізація складу активів з позицій ефективності комплексного їхнього використання, забезпечення ліквідності окремих видів оборотних активів і прискорення циклу їх обороту, вибір ефективних форм і джерел їхнього застосування.
2. Управління капіталом.  У процесі реалізації цієї функції  визначається загальна потреба в капіталі для фінансування формованих активів підприємства; оптимізація структури капіталу з метою забезпечення найбільш ефективного його використання; розробляється система заходів щодо рефінансування  капіталу в найбільш ефективні види активів.3.
3. Управління інвестиціями. Функціями цього управління є формування найважливіших напрямків інвестиційної діяльності підприємства; оцінка інвестиційної привабливості окремих реальних проектів і фінансових інструментів і добір найбільш ефективних  з них; формування реальних інвестиційних програм і портфеля фінансових інвестицій; вибір найбільш ефективних фори фінансування інвестицій.
4. Управління грошовими потоками. Функціями цього управління є формування вхідних і вихідних потоків коштів підприємства, їх синхронізація і в часі по окремих майбутніх періодах, ефективне використання залишку тимчасового вільних грошових активів.
5. Управління фінансовими ризиками. В процесі реалізації цієї функції виявляється склад основних фінансових ризиків, властивих господарський діяльності даного підприємства, здійснюється оцінка рівня цих ризиків і обсяг пов’язаних з ними можливих фінансових втрат у розрізі окремих операцій по господарський діяльності в цілому;  формується система заходів щодо профілактики і мінімізації окремих фінансових ризиків, а також їхньому страхуванню.
6. Антикризове фінансове управління при загрозі банкрутства. У процесі реалізації цієї функції на основі постійного моніторингу фінансового стану підприємства діагностується погроза його банкрутства; оцінюється рівень цієї погрози; використовуються  внутрішні механізми фінансової стабілізації підприємства, а в необхідних випадках – обговорюються напрямки і форми його санації.

 

Основні функції  фінансового менеджменту як спеціальної  області управління підприємством  розглянуті в найбільше агрегованому стані. Кожна з цих функцій може бути конкретизована більш цілеспрямована з урахуванням специфіки підприємства як об’єкта фінансового управління й основних форм його фінансової діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   2.Практична частина.

 Задача №1.

 

           На підставі вихідних даних,  наведених у таблиці 1 визначити  рівень ефективності використання  сукупного капіталу підприємства  за два суміжних періоди. Використовуючи  спосіб абсолютних різниць, виявити  вплив на зміну результуючого  показника чинників першого порядку(  рентабельності продажу і оборотності  активів). Зробити висновки щодо  потенційних можливостей збільшення  доходності сукупного капіталу.

           Таблиця  1 – Вихідні данні.

Загальний прибуток до оподаткування, тис.грн.		Чистий дохід підприємства (виручка  без ПДВ), тис.грн.		Середньорічна вартість майна підприємства, тис.грн.
Т0	Т1	Т0	Т1	Т0	Т1
15120	25800	70140	102300	132800	155230

 

Рішення:

Ефективність використання капіталу  підприємства характеризується  його дохідністю (рентабельністю) –  відношенням суми балансового  прибутку до середньорічної вартості  сукупного капіталу.            Для характеристики інтенсивності  використання капіталу розраховується  коефіцієнт його обертання ( відношення  виручки від реалізації продукції  до середньорічної вартості капіталу).            Взаємозв’язок між показниками  рентабельності сукупного капіталу  та його оборотності виражається  наступним чином:              де Пб – балансовий прибуток, В – виручка від усіх видів продажу, Аср – середньорічна вартість активів підприємства.            Інакше кажучи, рентабельність сукупних  активів (Ра) визначається як добуток рентабельності продажу (Рпр) та коефіцієнту обертання капіталу (Коб): Раі = Рпрі х Кобі, Рпрі = %, Рпр0 = %. Рпр1 = % Кобі = , Коб0 = Коб1 =   Ра0 = 22 х 0,53 = 11,66% Ра1 = 26 х 0,66 = 17,16%. = 5,50%            Визначення впливу чинників першого  порядку на зміни рівня рентабельності  сукупного капіталу можна розрахувати  методом абсолютних різниць :           - вплив коефіцієнту обертання  :        вплив рентабельності продажу:          % %            Загальна зміна рентабельності  сукупного капіталу має дорівнювати:  %