Статистичне вивчення собівартості продукції

Показники абсолютного, відносного й припустимого відхилень визначають по кожній статті витрат (табл. 3.2). При цьому виявляють причини, що викликали відхилення у витратах по всіх статтях витрат. (Додаток В)

 

З даних, наведених у табл. 3.1. і табл. 3.2, видно, що загальна сума витрат на перевезення по звіту збільшилася на 5105,6 - 4939,3=166,3 тис.грн., або 3,37%. При цьому збільшилися витрати по всіх статтях витрат, крім витрат по заробітній платі водіїв, по амортизації й ремонту шин і накладним витратам.

Так, якщо за планом підприємства загальний пробіг рухливого складу передбачався рівним 25655,8 тис. км, а по звіту фактично склав 26884,8 тис. км, при цьому план доходів по перевезеннях виконаний на 103,6%, те для визначення суми аналітичних змінних витрат розраховують планову суму цих витрат, що доводяться на 1 км пробігу автомобілів, по формулі 3.5:

Спер 1 = Спер /L'общ = 2861,5/ 25655,8 = 0,1115 грн. /км.                  (3.5)

Спер 1 – сума планових витрат, що доводяться на 1 км пробігу автомобілів.

Тоді сума аналітичних змінних витрат складе:

Спер пл = Спер 1 х L'общ = 0,l 115 х 26884,8 = 2997,6 тис. грн.            (3.6)

Аналогічно проводиться розрахунок по всіх статтях змінних витрат і результати розрахунків зводяться в таблицю (див. табл. 3.2).

Фонд заробітної плати водіїв, скорегований відповідно до фактично виконаного плану доходів підприємства ТОВ «САТП-2001», дорівнює:

Фз п в к пл = 1418,2 х (1 +((103,6-100) / 100) х 0,8) = 1459,0 тис. грн.

У зв'язку з тим, що у звітному періоді структура парку рухливого складу підприємства змінилася незначно, аналітичну суму витрат по амортизаційних відрахуваннях на капітальний ремонт і відновлення можна скорегувати тільки по пробігу без обліку зміни вартості рухливого складу. При значній зміні структури парку рухливого складу розрахунок амортизаційних відрахувань необхідно робити по кожній марці автомобілів з наступним підсумовуванням результатів.

У ТОВ «САТП-2001» абсолютна перевитрата сумарних витрат:

Сабс = С'общ — Собщ = 5105,6 — 4939,3 = 166,3 тис. грн.,                (3.7)

де Сабс - абсолютна перевитрата (економія) сумарних витрат, грн.;

С'общ – загальна сума витрат по звіту, грн.

Відносна економія (перевитрата) визначається з різниці між сумарними витратами по звіту й сумарних аналітичних витратах по формулі 3.8:

Сотн = С'общ — Собщ ан = 5105,6 — 5116,2 = —10,6 тис. грн.,         (3.8)

де Сотн - відносна перевитрата (економія) сумарних витрат, грн.;

Собщ ан – сума аналітичних витрат, грн.

Припустиме відхилення аналітичних витрат від планових визначають з різниці між сумою аналітичних і сумою планових витрат на перевезення по формулі 3.9:

СДФП = Собщ ан — Собщ = 5116,2 — 4939,3 = 176,9 тис. грн.         (3.9)

де СДФП - припустиме відхилення аналітичних витрат від планових, грн.

Отже, допущена підприємством «САТП-2001» абсолютна перевитрата в сумі 166,3 тис. грн. є цілком виправданою, тому що підприємство мало право відповідно до фактично виконаного обсягу перевезень збільшити свої витрати на 176,9 тис. грн. Однак у результаті реалізації виявлених резервів підприємство забезпечило зниження собівартості, а, отже, і загальної суми витрат на:

176,9 - 166,3=10,6 тис. грн., або на 0,21 %

Відхилення витрат розраховують в % відношенням суми абсолютного, відносного або припустимого відхилень витрат до суми планових витрат. По загальній сумі витрат на перевезення абсолютна перевитрата склала:

(166,3 / 4939,9) х 100 = 3,37 %

відносна економія:

(-10,6 / 4939,9) х 100 = - 0,21%

припустима перевитрата:

(176,9/ 4939,9) х 100 = + 3,5%.

При проведенні аналізу собівартості перевезень у першу чергу звертають увагу на ті статті витрат, по яких має місце відносна перевитрата. Так з даних табл. 3.2 видно, що відносна перевитрата є по ряду статей. Так, по автомобільному паливу перевитрата склала 21,7 тис. грн., або 0,44 %. Пояснити це можна поганими дорожніми умовами або зниженням якості регулювальних робіт з паливних апаратур. Причинами перевитрати або економії витрат по автомобільному паливу може також бути зміна структури парку рухливого складу, недостатньо економна витрата палива, недоліки в обліку палива й інших.

Перевитрата витрат по мастильним й іншим експлуатаційним матеріалам на 0,7 тис. грн., або 0,01 %, можливо пов'язана з неекономною витратою цих матеріалів. Зниження ж витрат по цій статті може бути пов'язане з економією матеріалів, а можливо й з незадовільною організацією проведення робіт з технічного обслуговування рухливого складу - порушенням графіків, недоброякісним і несвоєчасним проведенням мастильних робіт й ін.

Відносна перевитрата витрат на технічне обслуговування й ремонт рухливого складу на підприємстві «САТП-2001» склала 8,7 тис. грн., або 0,18%. Ця стаття витрат є комплексної, тому що в неї включають витрати на заробітну плату ремонтників, на матеріали й запасні частини. Тому потрібно аналізувати причини, що викликали перевитрату або економію витрат по кожній складовій частини статті. Для цього залучають додаткові дані по обліку кожного виду витрат. Перевитрата по даній статті нерідко пов'язана зі збільшенням кількості заявок на поточний ремонт автомобілів. Економія витрат по цій статті не завжди може розглядатися позитивно, тому що витрати по цій статті визначаються обов'язковим мінімумом робіт і необхідною витратою матеріалів для підтримки автомобілів у технічно справному стані. Тому при наявності економії витрат по цій статті, потрібно, виявити й докладно вивчити причини, що викликали відхилення у витратах, перевірити виконання графіка технічного обслуговування й ремонту рухливого складу, його стан і використання.

Економія або перевитрата витрат по технічному обслуговуванню може також бути у зв'язку зі зміною технології робіт, економною витратою матеріалів, заміною одних матеріалів іншими, зміною цін й у зв'язку з рядом інших факторів. Всі такі фактори виявляють у ході аналізу й дають їм відповідну оцінку.

Відносне відхилення витрат на амортизацію рухливого складу, на капітальний ремонт і відновлення, як правило, викликається неправильним застосуванням норм амортизаційних відрахувань у зв'язку зі зміною структури парку або пробігу автомобілів, які враховують при визначенні аналітичних витрат.

На підприємстві «САТП-2001» відносна перевитрата амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт рухливого складу становить 14,8 тис. грн., або 0,30%, і на відновлення - 8,5 тис. грн., або 0,18%. У цьому випадку ця перевитрата пояснюється зміною структури парку рухливого складу.

Відносна економія витрат на зношування й ремонт автомобільних шин у розмірі 58,1 тис. грн., або 1,18%, пояснюється збільшенням пробігу автомобільних шин проти встановлених норм і частковою зміною структури парку рухливого складу. Причинами економії або перевитрати витрат на зношування й ремонт автомобільних шин можуть бути також неправильне нарахування сум по зношуванню шин, якість ремонту й умови експлуатації автомобільних шин.

Для розгляду причин зміни витрат на заробітну плату водіїв використовують дані аналізу праці й заробітної плати.

Зміна суми накладних витрат в основному залежить від ступеня економної витрати їх по складових статтях балансу. На підприємстві «САТП-2001» відносна економія по накладних витратах становить 5,1 тис. грн., або 0,1%.

Зміна фактичних витрат по статтях калькуляції собівартості перевезень викликає й зміну їхньої структури, яку показує питома вага кожної статті витрат у загальній сумі витрат на виробництво одиниці продукції. Так, збільшення змісту змінних витрат на 0,6 % викликано збільшенням витрат по всіх статтях змінних витрат, крім витрат по статті «зношування й ремонт автомобільних шин». Питома вага заробітної плати водіїв і накладних витрат знизилася відповідно на 0,2 й 0,7%. Такі зміни в структурі витрат свідчать про те, що на «САТП-2001» витрати живої праці на перевезення знижуються, а витрати упредметненої праці зростають.

Особливістю структури витрат на перевезення автомобільним транспортом є те, що частка змінних витрат зростає в міру збільшення відстані перевезень. Структура собівартості перевезень також залежить від типу рухливого складу, дбайливого відношення до витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Собівартість перевезень ставиться до числа основних госпрозрахункових показників, що характеризують якість роботи ТОВ «САТП - 2001», і являє собою грошове вираження витрат ТОВ «САТП - 2001» на виконання одиниці транспортної роботи (виробництво одиниці продукції):

Si = C общ і / Рі,                                                                                     (3.10)

де Si — собівартість одиниці і-го виду транспортної роботи, грн.;

C общ і — загальні витрати підприємства на виконання і-го виду транспортної роботи, грн.;

Рі — виконана транспортна робота і-го виду, т-км, пас. км, пл. км й ін.

Собівартість перевезень варто розглядати як синтетичний показник, що відображає комплексний вплив обсягу виконаної роботи, використання робочого часу, підвищення продуктивності праці, використання устаткування, впровадження нової техніки, покращення організації матеріально-технічного постачання, здійснення режиму економії й ряду інших факторів. Зниження собівартості перевезень має велике народногосподарське значення, тому що у всіх галузях народного господарства значну частку витрат на виробництво продукції становлять транспортні витрати. Зниження собівартості перевезень вантажів і пасажирів дозволяє періодично знижувати тарифи на перевезення й тим самим знижувати собівартість продукції інших галузей народного господарства за рахунок зменшення частки транспортних витрат. Постійний пошук шляхів і резервів зниження собівартості перевезень - найважливіше завдання інженера-економіста, оскільки рішення її пов'язане з потребою зниження витрат упредметненої й живої праці й збільшення прибутку підприємств як джерела самофінансування діяльності підприємств.

На автомобільному транспорті, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установлена єдина класифікація витрат, використовувана для наукового планування (наукового передбачення), обліку витрат, що ставляться до виробництва транспортної продукції, проведення аналізу витрат і виявлення шляхів і резервів їхнього зниження.

Всі витрати, пов'язані з виробництвом транспортної продукції, класифікують по економічній і виробничій ознаках.

По економічній ознаці витрати підрозділяють на дві основні групи.

До першої групи відносять витрати, пов'язані з відшкодуванням живої праці — Сж. т. Вони складаються з фонду оплати праці працівників підприємства й нарахувань на заробітну плату по соціальному страхуванню:

 

Сж. т = (Со. зп + Сд. зп) х 0,37                                                             (3.11)

де Со. зп - основна заробітна плата всіх працівників підприємства, грн.;

Сд. зп -додаткова заробітна плата працівників підприємства, грн.;

0,37 - норматив нарахування на  соціальне страхування від суми  основної й додаткової заробітної  плати працівників підприємства.

До другої групи відносять витрати, пов'язані з відшкодуванням упредметненої праці — Со. т. Вони складаються із суми вартості витрачених предметів праці на виконання транспортної роботи й зношування засобів праці за час виконання транспортної роботи:

Со. т = Сп. т + Сс. т,                                                                              (3.12)

де Сп. т — вартість витрачених предметів праці, грн.;

Сс. т — зношування засобів праці, грн.

До третьої групи відносять різного роду відрахування, безпосередньо не пов'язані із транспортним процесом, але, що включають у загальні витрати на перевезення вантажів або пасажирів — Со. Сюди відносять: відрахування на обов'язкове страхування Со. стр, плату відсотків за кредит Скр, плату за трудові Стр і природні ресурси Сприр:

Со = Со. стр + Скр + Стр + Сприр                                                         (3.13)

Таким чином, загальні витрати на виробництво продукції:

Собщ = Сж. т + Со. т + Со                                                                     (3.14) 

 

По елементах витрат на виробництво тієї або іншої транспортної продукції становлять кошторис витрат, у яку включають:

фонд оплати праці Сзп;

нарахування на заробітну плату по соціальному страхуванню Сзп х 0,37;

амортизаційні відрахування на відновлення Са. в основних фондів підприємства;

інші витрати по виробництву Спр;

відрахування на обов'язкове страхування Со. стр;

відсотки за короткостроковий кредит Скр;

плата за трудові ресурси Стр;

плата за природні ресурси Сприр.

Таким чином, загальні витрати по елементах на виконання транспортної роботи представляються в наступному виді:

Собщ = Сзп + Сзп х 0,37 + Сэ. м + Сз. ч + Ст + Сэл + Са. в +

+ Спр + Со. стр + Скр + Стр + Сприр                                                 (3.15)

Відношення окремих елементів витрат до загальної їхньої суми, виражене у відсотках, характеризує структуру витрат на виробництво транспортної продукції або структуру собівартості продукції по елементах витрат:

Кстр = (Сі / Собщ) х 100,                                                                       (3.16)

де Кстр — структурний коэффицициент і-го елемента витрат у собівартості перевезень, %;

Сі — витрати і-го елемента, грн.

На основі класифікації витрат по елементах представляється можливим установити співвідношення між витратами живої й упредметненої праці, виявити склад і характер фонду заробітної плати по категоріях персоналу, його розподіл і вирішити ряд інших питань виробничо-фінансової діяльності підприємства.