Вирощування ремонтного молодняку курей кросу "Кобб-500"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Мая 2015 в 14:13, курсовая работа

Краткое описание

Розвиток та ефективність бройлерного виробництва в Україні обумовлено використанням високоцінного генофонду м’ясних курей селекції провідних фірм світу та розробкою прийомів оптимального їх залучення у перспективні популяції вітчизняної селекції. Сьогодні найпоширенішими є п’ять кросів різних селекційних фірм Європи і Росії, племінний матеріал яких зосереджено у дев’яти племрепродукторах другого порядку. Це кроси “Кобб-500”, “Росс-308”, “Смєна-4”, “Гібро-ПН”, “Арбор-Ейкрез”. На сучасному етапі розвитку тваринництва України, в забезпеченні потреб населення в м’ясі та м’ясопродуктах, важливу роль відіграє галузь птахівництва. Виробництво бройлерів в Україні зосереджене у спеціалізованих птахофабриках, фермерських господарствах. Інтенсивному розвитку даної галузі в світі і в Україні сприяло декілька факторів:
підвищений попит населення на дієтичне м’ясо;
велика швидкість росту ремонтного молодняку;
висока оплата корму;

Содержание

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
1.Вирощування ремонтного молодняку для комплектування батьківського стада м’ясних курей (пояснювальна записка). . . . . . . . . . . .. 5
1.1. Перспективні кроси м’ясних курей, які використовують в Україні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
1.2. Біологічні особливості ремонтного молодняку. . . . . . . . . . . .. . . . . . . .6
1.3. Оцінка та сортування добового молодняку. . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . 11
1.4. Годівля ремонтного молодняку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13
1.5. Утримання ремонтного молодняку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . 15


2. Розрахунок цеху вирощування ремонтного молодняку м’ясних рркурей (розрахункова частина) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20
2.1. Індивідуальне завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . .. . . . . .22
2.2. Розрахунки цеху вирощування ремонтного молодняку . . . . . . . . . . . . 21
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28
Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . .29

Прикрепленные файлы: 1 файл

основна частина курсового готова роздрук.docx

— 74.43 Кб (Скачать документ)

 

 

1.4. Утримання ремонтного молодняку

Існують такі способи вирощування ремонтного молодняку батьківського і прабатьківського стада: на глибокій підстилці без пересадки, на комбінованій підлозі і у кліткових батареях.         Вирощування на глибокій підстилці – це традиційно найбільш розповсюджена у птахівничих господарствах технологія, яка забезпечує високі показники життєздатності і продуктивності молодняку [ 3 ].   Вирощування на підстилці здійснюється у пташнику завширшки 12 (вузькогабаритні) або 18 м (широкогабаритні) і завдовжки 72; 84 і 96 м. Під час профілактичної перерви (не менше 14 днів) з пташника видаляють підстилку і послід, очищають устаткування від бруду і посліду. Перед тим, як розмістити ремонтний молодняк приміщення підготовлюють: після вивозу попередньої птиці демонтують обладнання і підготовлюють його до очищення, потім тирсу разом з послідом змочують 2% розчином формальдегіду, і видаляють з пташника. Послід відвозять на 5 км від пташника і вивантажують в гноєсховище. Після вивезення посліду проводять сухе прибирання, починаючи з видалення пилу. Пил в приміщенні осаджують шляхом розпилення 1% розчину їдкого натрію. Далі проводять промивання пташника водою високої температури (70-80°С) і високого тиску (60-65 атм.).   Потім проводять дезинфекцію внутрішньої поверхні пташника 3% розчином формальдегіду з розрахунком 1л на 1м. Обробку металевого обладнання проводять 5% розчином "ДСМА" (t 60°C).           Після цього підлогу пташника посипають негашеним вапном з розрахунку 0,5 кг/м. Далі розвозять перевірену на біологічну нешкідливість свіжу і без плісняви підстилку, в якості якої використовують тирсу. Останнім етапом у підготовці пташника є дегазація. В закритому пташнику, нагрітому до температури 20-25 °С, необхідно розбризкати 40% розчин формаліну в кількості 1,5л/100м3 повітря на внутрішню поверхню пташника і на підстилку.

 

 

Особливістю підготовки приміщення пташника для вирощування молодняку кросу “Кобб-500”, є те що за 24години до посадки добового молодняку пташник нагрівають до температури 34-35°С, дезинфікують лінії напування та розсипають передстартовий комбікорм в додаткові годівниці. Вирощують ремонтний молодняк на глибокій підстилці без пересадження від 1-го до 150-данного віку, з щільністю посадки 6 голів/м² [17].     В середині пташник для вирощування молодняку обладнують: 3-ма лініями годівниць, 4-ма лініями напування, 3-ма тепло генераторами, з яких 2 знаходяться по середині і один біля дверей; коридорною системою вентиляції (2-великі і 4-маленькі вентилятори), 3-ма маленькими бункерами для кормів і клапанами притоку повітря, повітряною ловушкою, яка розміщена під дахом. Підлога в пташнику бетонна з нахилом 3%, підстилковим матеріалом є тирса товщиною шару 20-25см яку протягом періоду підсипають і розрихлюють.   Для комплексної механізації та автоматизації процесів при вирощуванні ремонтного молодняку на глибокій підстилці використовують обладнання фірми "Бігдачмен", «Б-200», також використовують комплекти КРМ-11, КРМ-18, КРМ-18,5, КРМ-12А, КРМ-18А, КРМ-12Б, КРМ-18Б, ОБР-00.000 [19].   Для добового молодняку особливо важливо забезпечити температуру повітря. Зменшивши її коливання до мінімуму. Також має велике значення послідовне зниження температури по технологічному графіку, оскільки це сприяє швидкому формуванню системи регулювання температури тіла молодняку. Освітленість при вирощуванні ремонтного молодняку-диференційована залежно від віку птиці [ 6 ].      Освітленість в першу добу вирощування повинна становити 24 год. На початковому періоді вирощування курчатам необхідно більше світла, для того щоб вони знайшли напувалки і годівниці і звикли до них (табл.1). 

 

Таблиця 1.

Світловий режим при вирощуванні ремонтного молодняку батьківського стада кросу “Кобб-500”

Вік курчат, тижнів

Тривалість світлового дня, год

Освітленість, лк

1-2

24-23

20

3-4

22-20

15-10

5-6

17-14

7

7

10

5

8-20

8

5


 

 

Ремонтний молодняк можна вирощувати і у кліткових батареях типу КБУ-3, КБМ-2-до 8-тижневого віку і КБР-2 та переобладнані на 3 яруси КБН-1 з 8- до 19-тижневого віку. Застосування такого способу вирощування дає змогу збільшити ємність приміщень, поліпшити зоогігієнічні умови в них, підвищити продуктивність праці.            Посадку добових курчат проводять одночасно у всі яруси кліткової батареї. Для попередження перепаду температури по ярусах встановлюють обігрівачі регістри. Якщо їх немає і температура по ярусах під нижнім ярусом значно коливається (більше 3̊ С), то допускається розміщення курчат у клітки 2-го і 3-го ярусів з наступним (через 7-10 діб) розсадженням краще розвинених курчат у клітки нижнього ярусу.         У кожну клітку розміщують по 18 голів курочок, та по 16 голів півників. Щільність посадки для курочок становить 21,4, для півнів -19,0 голів на 1м2 площі підлоги клітки. Фронт годівлі 10-12 см/гол. і напування – 5-6 см/гол. У переобладнаних кліткових батареях КБУ-3 щільність посадки курей і півнів становить відповідно 24 і 20 голів на 1м2 площі клітки (10 і 8 голів у клітці). На 1 курку повинно припадати 400 см2, на 1 півня – 500 см2 площі підлоги клітки. Перші 3-5 діб курчат годують із годівниць - протвенів, напувають із вакуумних напувалок, підніжні решітки застеляють папером. Для попередження травмування ніг та намулювання на підніжні решітки можна застеляти спеціальну сітку. У 4 (5) - тижневому віці вибраковують слабку птицю з дефектами екстер’єру, а також півнів і курей не розділених за статтю в добовому віці (помилка сортування).        Відібраних за екстер’єром на плем’я півнів розсаджують у клітках верхнього і середнього ярусів батареї КБУ-3. При цьому дах верхнього ярусу (сітку) піднімають «шатром», а підніжну решітку середнього ярусу опускають, щоб півні вільно рухались у клітці. У нижньому ярусі батареї розміщують молодняк, який вибракувано для наступної їх відгодівлі на м’ясо. У 8-тижневому віці племінних півнів переводять в окреме приміщення з клітковими батареями КБУ-3, переобладнаними на два яруси. У клітку розміром 90 х 90 см садять по 5 голів. Фронт годівлі становить по 18 см на 1 голову, а площа підлоги клітки – 620 см2.          З 7 (8) – до 16 (18)- тижневого віку ремонтний молодняк вирощують у кліткових батареях КБН-1. Курочок і півнів розміщують у різні кліткові батареї, відповідно по 8 і 5 голів у кожну клітку. Щільність посадки становить 12,6 і 7,8 голови на 1м2 площі підлоги клітки. Фронт годівлі і напування 8,8 і 14 см/гол. відповідно для курочок і півнів. Крім того, для вирощування ремонтного молодняку цього віку використовують кліткові батареї КБР-2, у кожній клітці розміщують по 30 голів курочок та 12-15 голів півнів. За використання цієї технологічної схеми курей утримують у клітках КБР-2 до кінця продуктивного періоду.         У перші дні вирощування курчат температура повітря має велике значення, оскільки курчата розміщені на обмеженій площі, не можуть самі вибирати зону з оптимальною температурою. Крім того, з 4-тижневого віку курчат температура повітря у клітках значно підвищується за рахунок тепловіддачі птиці. Тому для створення оптимального температурного режиму у клітках необхідно температуру повітря у приміщенні підтримувати на певному рівні (табл.2).

Таблиця 2.

Температура та вологість повітря при вирощуванні ремонтного молодняку у клітках

Вік, тижнів

Температура повітря, ̊ С

Відносна вологість повітря, %

1

33-28

40-60

2-4

25-24

60-70

5-6

20

60-70

7-18

18

60-70


 

 

      Температуру і вологість повітря у пташнику реєструють не менше двох разів на добу шляхом замірів у трьох точках пташника на рівні голови птиці, при наявності комп’ютерів дані параметри підтримуються і контролюються автоматично протягом усього періоду вирощування [ 19 ].

 

 

 

 

 

2. Розрахунок цеху  вирощування ремонтного молодняку  м’ясних курей (розрахункова частина)

2.1. Індивідуальне  завдання

 

Розробити проект цеху вирощування ремонтного молодняку м’ясних курей

Початкове поголів’я самок – 31104

Початкове поголів’я самців – 10368

Розмір пташника 18 х 96 м

Утримання – на підлозі на глибокій підстилці

На вирощування приймають курчат розділених за статтю

Щільність посадки 12 гол/м2

Тривалість вирощування у пташнику молодняку – 133 доби

Збереженість самців і самок до 17 тижневого віку – 95%

Тривалість профілактичної перерви між партіями молодняку – 4 тижні

Кратність комплектування батьківського стада 3 рази на рік

Розрахувати:

  1. Потребу у приміщеннях
  2. Скласти технологічний графік вирощування ремонтного молодняку
  3. Технологічну карту вирощування ремонтного молодняку
  4. Потребу в кормах на рік
  5. Потребу в підстилці на рік
  6. Скласти рецепт комбікорму для молодняку

 

2.2. Розрахунки  цеху вирощування ремонтного  молодняку м’ясних курей

1. Для визначення необхідної  кількості приміщень знаходимо:

  • обчислюємо загальну площу одного пташника шляхом множення його довжини на ширину:

18 м × 96 м = 1728 м2;

Корисну площу пташника розраховують як різницю між загальною площею пташника і площею тамбура. Площу тамбура визначають як добуток ширини пташника і довжини. Довжина тамбура відповідно до норм ВНТП-АПК – 04.05 «Підприємства птахівництва»: дорівнює 3 м.

18 х 3 = 54 м2 площа тамбура;

1728-54=1674 м2 корисна площа пташника.

Розраховуємо кількість голів курчат-бройлерів, яких можна посадити в один пташник:

1728 м2 × 12 голів = 20736 голови;

- розраховуємо скільки  голів ремонтного молодняку 19-тижневого віку буде одержано з одного пташника. З цією метою спершу встановлюємо, скільки голів молодняку за період вирощування вибуло зі стада, тобто враховуємо падіж і вибракування (для курочок 25% вибракування +5% падіж – 30%, для півників 65,3%, вибракування +5% падіж -70,3%)

(20736 голів курочок ×30%):100 = 6221 голів

20736голів - 6221 = 14515 голів курочок

(20736 голів півників ×70,3%):100 =14515 голів

20736-14515=6192 голів півників

- потреба у пташниках  для вирощування однієї партії  молодняку буде становити:

31104 голів : 14515 голів = 2,1 ~ 2пташники для вирощування курочок;

10368 голів : 6192 голів = 1,3 ~ 1 пташник для вирощування півників.

- розраховуємо оборот  приміщень, тобто скільки партій  ремонтного молодняку можна виростити  за рік у одному пташнику. З  цією метою спершу встановлюємо тривалість виробничого циклу:

19 тижнів + 4 тижні = 23 тижні або 162 доби;

365діб : 162 доби  = 2,25.

2. Обчислюємо потребу  у пташниках для цеху вирощування  ремонтного молодняку за умови, що для вирощування однієї  партії ремонтного молодняку  потрібно 3 пташника (2 для вирощування  ремонтних курочок і 1 – півників), оборот приміщень становить 2,26, тобто  як за рік потрібно зробити 3 комплектування. Отже, пташників потрібно  вдвічі більше:

2 пташники × 2 = 4 пташника для вирощування ремонтних курочок;

1 пташник × 2 =2 пташники для вирощування ремонтних півників.

3. Складаємо технологічний графік вирощування ремонтного молодняку курей кросу « Кобб 500 » на 2013 рік. Враховуючи тривалість виробничого циклу і тривалість профілактичної перерви (Рис.1).

4. Складаємо технологічну  карту вирощування ремонтного  молодняку (табл.3).

5. Для обчислення витрат  корму при вирощуванні однієї  партії ремонтного молодняку, необхідно: спершу розрахувати витрати корму  на одну голову за увесь  період вирощування, перемножуючи  витрати корму на одну голову  за добу на тривалість вирощування:

53 × 133 = 7049 або 7,049 кг;

встановити середнє поголів’я ремонтного молодняку:

(248838+46865)/2=147851,5 голів;

обчислюємо витрати корму для вирощування однієї партії молодняку:

7,049  × 147851,5 =  1042205,2235 кг, або 1042,2 т;

обчислюємо витрати корму за рік множенням витрати корму на вирощування однієї партії на кількість партій молодняку, вирощених за рік:

1042,2  ×  2,26 = 2355, 372 т.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Потребу в підстилці розраховуємо на основі технологічної карти чи графіка, перемноживши кількість молодняку, посадженого щомісячно на витрату підстилки на одну голову (табл.3)

 

Таблиця 4.

Потреба у підстилковому матеріалі на 2013 рік

 

Місяць

 

Посаджено на вирощування,голів

 

Витрати підстилки на одну голову,кг

 

Витрати підстилки всього на місяць, т

Лютий

49768

1,8

269

Липень

49768

1,8

269

Грудень

49768

1,8

269

За рік

149304

-

807

Информация о работе Вирощування ремонтного молодняку курей кросу "Кобб-500"