Інвентаризація земель

- контроль обмірних робіт в  натурі;

- камеральний контроль, який складається з перевірки креслень і результатів обчислень.

При контролі обмірних робіт в натурі перевіряють правильність і повноту знімань, конфігурації і об'єктивність даних плану кожної земельної ділянки, розташованої у кварталі, достатність взятих допоміжних розмірів і точність їх до 50% взятих при зніманні промірів будівель і до 25% промірів земельних ділянок. Виявлені при контролі дефекти фіксуються на абрисі кольоровим олівцем.

Камеральний контроль передбачає перевірку правильності накладання" схематичного плану земельної ділянки, дотримання масштабу, умовних позначень, загального оформлення плану, наявності всіх необхідних розмірів, надписів і підписів, відповідності літерування будівель в плані кварталу літеруванню їх в раніше складених інвентаризаційних матеріалах на будинковолодіння, правильності формул і обчислень площ в журналах зовнішніх обмірів і правильності складання експлікації плану до будівельного кварталу.

Усі виявлені при контролі плану дефекти, помилки, пропуски і неточності повинні бути відображені в дефектному акті. Без акта роботи до оплати не приймаються.

Поповерхові плани складаються на основі даних абрисів, виконаних згідно з викладеними вище вимогами.

Поповерхові плани підвалів під невеликою частиною будівель і поповерхові плани невеликих антресолей можна викреслювати, не роблячи контуру всієї будівлі, розташовуючи їх на кресленні напроти того місця поповерхового плану відповідного поверху, під яким вони безпосередньо знаходяться, причому необхідно показати найближчі капітальні стіни, для того щоб людині, яка читає план, було легко орієнтуватись,

Перш ніж приступити до накладання поповерхового плану, необхідно спочатку перевірити проміри ескізу арифметичне, чи співпадають проміри стін, взяті ззовні, із сумою промірів, взятих зсередини будівлі по цій стороні разом із розмірами товщини стін, і якщо вони співпадають, то необхідно провести фасадну лінію строго за масштабом і до неї будувати по взятих ув'язках в кутових кімнатах бокову лінію будівлі, причому кути простіше будувати в масштабі 1:100.

Потім послідовно наносяться всі капітальні стіни (строго по діагоналях), і правильність розташування їх на кресленні перевіряється зразу ж по взятих в натурі контрольних промірах між капітальними стінами.

Викреслювання плану потрібно починати з плану першого поверху, залишивши вище місце для підвального поверху (якщо такий є). Конфігурація на кресленні повинна строго відповідати конфігурації в натурі.

Після цього необхідно нанести другу, внутрішню лінію капітальних стін, потім перегородки, прорізи, сходи, опалювальні прилади, вентиляційні прилади, вентиляційні канапи (якщо вони зроблені не в стіні), ванни, унітази, раковини, вмивальники тощо строго по прив'язках у відповідних місцях і у точній відповідності з прийнятими умовними позначеннями.

Сходи показують згідно з умовними позначеннями, причому кількість сходинок і ширина маршу повинні відповідати натурі.

Прорізи, ніші, стінні шафи, накосяться на план у масштабі згідно з умовними позначеннями.

Перегородки, обшиті з двох боків, позначаються двома лініями і відповідно ілюмінуються, перегородки, обшиті з одного боку, а також щитові показуються однією лінією і зафарбовуються (відмиваються).

Після накладання першого поверху виконують накладання решти поверхів згідно з розташуванням капітальних стін на кресленні першого поверху, який вважається контрольним.

Посередині плану поверху, зверху на форматці ставиться штамп із вказівкою поверху (підвал, напівпідвал, перший поверх тощо).

Лінійні проміри з ескізу переносяться на поповерхові плани паралельно напрямку відповідних стін і перегородок. У службових приміщеннях протри показують з таким розрахунком, щоб вони не затемнювали креслення.

Закриті веранди, галереї, тамбури, стіни обміряються всередині і викреслюються на поповерхових планах. Відкриті веранди, галереї, балкони позначаються на плані у вигляді контуру.

Якщо житлова частина у дворових службових приміщеннях, а також торг.

Підприємства і склади займають не менше 50% від всієї площі будівлі, то на будівлі складаються повністю поповерхові плани. Якщо житлова площа має менше 50%, то на плані будівлі показують тільки житлові приміщення торгові, складські тощо, за винятком площ службових будівель (сараїв).

При викреслюванні приміщень із виступаючими панелями необхідно показувати лінії стін і панелі (остання не зафарбовується), причому необхідно проставляти розміри між стінами і панелями.

При викреслюванні поповерхових планів поверхів, стіни яких мають виступи (обрізи) в профілі стін, потрібно показувати пунктиром проекцію виступів (обрізів) зі всіма горизонтальними розмірами, зафарбовуючи тільки частину стіни, яка попадає в розріз (на висоті від підлоги 1.2 м).

Всі цифри на кресленні повинні бути однакового шрифту і розмірів і своєю нижньою частиною звернені або до нижнього обрізу форматки, або до правої її сторони (дивлячись на креслення) і розташовані перпендикулярно до лінії проміру.

Літерування будівель на поповерхових планах повинно відповідати літеруванню на плані земельної ділянки; номери приміщень на плані показують дробом у центрі плану кожного приміщення, причому в чисельнику ставиться номер приміщення (квартири) червоною тушшю і через тире - номер кімнати чорною тушшю (знак "№" не проставляють), а у знаменнику показують площу кімнати чорною тушшю. Якщо дріб не поміщається на плані всередині кімнати, то виноситься на вільне місце за зовнішніми стінами і стрілкою показують, куди відноситься винесений дріб.

Коридор загального користування, а також міжквартирні приміщення підсобного характеру загального користування нумеруються римськими цифрами чорною тушшю. Площі їх у журналі внутрішніх обмірів показуються на кожному поверсі вкінці, після запису всіх основних приміщень.

Висоту приміщень показують на поповерхових планах синьою тушшю в тих приміщеннях, де були взяті ці проміри.

Вертикальні і горизонтальні розміри вікон і зовнішніх дверей повинні показуватись на плані, причому в тих випадках, коли розміри вікон і дверей на всьому поверсі однакові, вони на кресленні цього поверху проставляються лише один раз; якщо ж розміри вікон і дверей різні, то вони проставляються один раз для однакового типу вікон і дверей.?

{Підрахунок площ виконується  в журналах внутрішніх обмірів. При підрахунках потрібно користуватись  величинами, взятими безпосередньо  при обмірах; підрахунки виконуються з точністю до одного десяткового знака.

Підрахунок площ будівель, зведених за типовими проектами, виконується для внутрішніх приміщень технічного, першого і типових поверхів і приміщень зі зміненим плануванням наступних поверхів. Площі будівель, як. мають прямокутну форму, обчислюють множенням довжини на ширину площі будівель, які мають неправильну форму, обчислюють на основі відповідних геометричних формул.

На прямокутні кімнати листи підрахунку площ не складаються, площа підраховується за планом та абрисом і виписується виконавцем на план.

Формули для підрахунку площ кімнат і окремих приміщень непрямокутної форми, а також тих, які мають велику кількість пілястрів, ніші тощо, виписують на полі або звороті абрису будівлі.

При складанні формул підрахунку площі непрямокутної кімнати (приміщення) план кімнати розбивається на найпростіші геометричні фігури (прямокутники, трапеції, прямокутні трикутники тощо); відсутні на плані і абрисі розміри для складання формули визначаються з масштабу плану.

Житлова площа квартирних будинків і гуртожитків визначається як сума площ житлових кімнат без врахування площі вбудованих шаф.

Загальна площа квартирних будинків визначається як сума площ всіх житлових і підсобних приміщень квартир, включаючи площу вбудованих шаф і шлюзів - передніх при житлових кімнатах і приміщень культурно-побутового призначення та медичного обслуговування.

У квартирних будинках і гуртожитках площа літніх приміщень (балконів, лоджій, терас) у загальну площу квартир і гуртожитків не включається, а вказується в проектах окремо.

У техніко-економічних показниках проектів квартирних будинків повинна бути наведена загальна площа будинку в цілому, що включає загальну площу квартир і площу літніх приміщень, яку визначають згідно зі знижувальними коефіцієнтами:

- лоджії, які розміщаються повністю  в габаритах будинків, - 0,5;

- лоджії, які виходять повністю  або частково за габарити будинків, тераси і балкони з боковими  екранами - 0,35;

- звичайні виносні балкони - 0,25. При цьому потрібно:

- площу приміщень вимірювати від віддалених поверхонь і перегородок;

- площу ніш висотою 1,8 м і більше  включати в площу приміщень, в  яких вони розташовані;

- площу підлоги під маршами  всередині квартирних сходів, при  висоті від підлоги до низу  виступаючих конструкцій маршу 1,6м і більше, включати в площу приміщення, в якому розташовані сходи;

- площу, зайняту виступаючими конструктивними  елементами і опалювальними печами, а також ту, яка знаходиться  в межах дверного прорізу, в  площу приміщень не включають.

Дані про площу квартир (приміщень), попередньо виписані на план, сумують стосовно будівлі в цілому і записують у відповідний розділ інвентаризаційної форми. Одночасно підраховується і записується в цей же розділ 'лькість квартир (приміщень), кількість житлових кімнат. Закріплення тушшю даних про площі приміщень дозволяється тільки для перевірки і виправлення можливих помилок, якщо такі є.

При визначенні будівельного об'єму необхідно керуватись наступним:

- об'єм будівлі з горищним  перекриттям визначається множенням  його площі на висоту будівлі, причому висоту потрібно рахувати від рівня чистої підлоги першого поверху до верху засипки горищного перекриття:

- об'єм будівлі без горищного  перекриття визначається множенням  площі вертикального поперечного  перерізу будівлі на довжину. Площа вертикального поперечного перерізу визначається за обводом зовнішньої поверхні стін, верхнім окресленням покрівлі і рівнем чистої підлоги першого поверху, а довжина будинку - вимірюванням відстані між зовнішніми поверхнями торцевих стін на рівні першого поверху вище цоколя;

- об'єм будівлі повинен вираховуватись окремо по частинах, якщо ці частини сильно відрізняються одна від одної за окресленням, конфігурацією або їх конструктивним вирішенням.

При криволінійному окресленні перекриття мансарди (мезоніну, світлиці) потрібно приймати середню висоту; об'єм підвалу або напівпідвалу визначається множенням площі горизонтального перерізу будівлі на рівні першого поверху вище цоколя будівлі на висоту, заміряну від рівня чистої підлоги підвалу (напівпідвалу) до рівня чистої підлоги першого поверху; прибудови одного й того ж призначення і з одного й того ж матеріалу, що й основна будівля, включаються в об'єм основної частини будівлі, прибудови які не відповідають цим вимогам, обмірюються І враховуються самостійно і в об'єм будівлі не включаються; ніші і лоджії з об'єму не виключаються; при визначенні будівельного об'єму житлових будинків і гуртожитків технічні поверхи (котельні, майстерні тощо) повинні включатись в об'єм будівлі.

В об'єм будівлі не включаються: об'єм відкритих балконів, об'єм прорізів і горища, які використовуються для технічних цілей.

Об’єм будівлі, яка складається з частин однакового призначення, матеріалу стін, конструкцій різної висоти при однаковій поверховості або при різній поверховості, але оцінюваних за цінником за однією і тією ж оціночною нормою, потрібно визначати як суму об'ємів складових частин.

Пояски, пілястри, напівколони і їм подібні архітектурні деталі, які не збільшують об'єм будівлі, в її об'єм не включаються.

Еркери (закриті балкони) і переходи включаються в об'єм будівлі і оцінюються разом із основною будівлею. Висота їх визначається як різниця висот від землі до верху перекриття еркера (або переходу) і до нижньої площини еркера (або переходу); лоджії і ніші у зовнішніх стінах не виключаються з об'єму будівлі.

Проїзди у будівлях не виключаються з об'єму будівель, якщо за висотою не входять у межі другого поверху; більш високі проїзди включаються в об'єм будівель у розмірі 50% об'єму (у світлі).

На поповерхових планах, складених при технічній інвентаризації, повинна бути проставлена нумерація квартир. Номери квартир на інвентаризаційному поповерховому плані повинні строго відповідати присвоєній нумерації (прибитим номерам) квартир на місці в будинку.

На поповерховому плані номери квартир (приміщень) розставляються наступним чином:

- для невеликих будинків (до 3-х квартир) державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів і у всіх будівлях особистої власності на інвентарному плані біля головного входу у квартиру (приміщення) проставляється її номер і поряд, у вигляді дробу, надписується у чисельнику житлова площа та інша площа основного призначення (установ, лікувальна тощо), а у знаменнику - загальна площа квартири (приміщення);