Інвентаризація земель

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Інвентаризація земель

 

 

ПЛАН

1. Реєстрація прав на землю

2.  Складання планів земельних ділянок та поверхів будівель

3. Проектування висотної  геодезичної основи топографічного  знімання.

Використана література

 

 

1. Реєстрація прав на землю

Земельна реєстрація має юридичний характер і засвідчує право власника землі (землекористувача, орендаря) на надану йому земельну ділянку, що закріплюється державними актами на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорами на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди.

Як показує світовий досвід, реєстрація прав на землю посідає одне з головних місць у складанні та веденні державного земельного кадастру. Без наявності вірогідної інформації про правовий стан земель неможливо забезпечити практичну реалізацію основних заходів земельної реформи, бо реєстрація всього розмаїття прав на земельні ділянки - власності, користування, розпорядження тощо - виступає запорукою захисту майнових прав власників землі, в тому числі держави, і землекористувачів; узгодження суспільних інтересів та інтересів окремих юридичних і фізичних осіб.

У західних країнах існує кілька основних умов для такої реєстраційної системи:

- одиницею земельної реєстрації має бути ділянка землі, яка перебуває у приватній власності, і вона повинна бути чітко окреслена (краще на карті);

- при певній реєстрації усі  права, що реєструються, а також  інтереси ІДО-до кожної ділянки  заносяться до кадастру (за допомогою  земельного арбітражу);

- надалі кадастр підтримується  на рівні, який відповідає сучасним  вимогам, і в ньому постійно  відображається стан прав та  інтересів у даний момент; право  на власність залежить від  акта реєстрації і не вимагає  ніяких інших документів або судових розпоряджень.

Проте в Західній Європі і у США більшість існуючих систем реєстрації • земної не відповідає усім вищезазначеним вимогам. У цих країнах держава видає закони і створює органи для виявлення реєстрації Інтересів приватної власності на землю. Відомий як система законів і органів кадастру або надання права власності на землю та його реєстрація (наприклад, система Торенса, індекс "дарувальник - одержувач" та ін.) цей систематичний підхід дозволяє реєструвати первинні інтереси власності на землю та вести подальший запис усіх переходів власності шляхом продажу, за заповітом або в інший спосіб, а також відображати інтереси поручительства (право утримання майна до сплати боргу, закладні зобов'язання), і обмежені інтереси (сервітут, договірні зобов'язання).

Страхування права власності відіграє головну роль у забезпеченні захисту цього права в системі реєстрації землі, яка не відповідає усім вищезазначеним вимогам, або як тимчасовий захід.

У США в більшості штатів існують компанії, які спеціалізуються на страхуванні права власності і забезпечують такі гарантії. Часто ці компанії мають детальніші облікові документи, ніж відповідні державні установи.

Для купівлі-продажу передача прав на власність звичайно виконується підписанням законного контракту між сторонами і відповідних документів акту передачі, в тому числі гарантій (акта) законності права на власність і якості цієї власності. Передача прав на земельну власність реєструється в кадастрі. В ідеальних умовах, наведених далі, реєстрація передачі в кадастрі достатня сама по собі, навіть без відповідного акта або інших документів, необхідних для підтвердження угоди.

Органи, що відповідають за затвердження передачі прав на земельну власність, в тому числі органи контролю за використанням землі і можливими порушеннями, у різних країнах мають свої відмінності. У федеральній системі США контроль в основному здійснюється місцевими органами, створеними згідно із законодавством штату. У Великобританії, з її централізованою системою, органи контролю за використанням землі створюються на єдиній державній основі.

Із земельної реєстрації в нашій країні починалася націоналізація землі у 20-30-х роках XX ст. Тим більше - з неї тепер має початися здійснення переходу до ринкових відносин.

Дані земельної реєстрації мають включати відомості про земельну ділянку, її власника (користувача), підставу на право власності на землю (користування землею) і відображатись у книгах реєстрації державних актів та договорів на право користування землею, у реєстрі земельних ділянок, паспортах таолікових картках земельних ділянок і кадастрових картах та планах.

На основі земельної реєстрації формуються аналітичні та графічні дані земельного кадастру населеного пункту.

Таким чином, земельна реєстрація забезпечується веденням та збереженням записів (у тому числі з використанням комп'ютерної техніки) про окремі земельні ділянки, їхніх власників та користувачів, із зазначенням підстави прав на використання цих ділянок.

Усвідомлюючи важливість земельно-реєстраційних заходів, реформування земельних відносин у населених пунктах, як і в країні в цілому, відповідні органи розпочали роботи щодо інвентаризації земель та юридичного закріплення прав на земельні ділянки державними актами та договорами, відповідно до нового Земельного кодексу України.

Реєстрація державних актів та договорів оренди - це правова частина державного земельного кадастру, їй передує юридичне оформлення і встановлення (відновлення) меж відповідними межовими знаками, визначення планового (а за необхідності - висотного) положення межових знаків, обчислення площ та їхнє узгодження, складання кадастрових планів, а також юридичне оформлення технічної документації.

Право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що засвідчує це право.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року "Про форми державних актів на право постійного користування землею", основними юридичними документами на право власності на землю або право користування землею є державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею громадян, право постійного користування землею підприємств, установ та організацій.

Право тимчасового користування землею (в тому числі й на умовах оренди) оформляється договором за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року за номером 197.

Державні акти про право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною радою, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її У постійне користування.

Якщо рішення про передачу (надання) земельної ділянки прийняте обласною радою або Верховною Радою України, то видача і реєстрація державних актів здійснюється районною радою.

Реєстрація державних актів здійснюється відповідно в книгах записів (реєстрації) державних актів на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Договір про право часового користування землею (в тому числі на умовах оренди) реєструється в окремій книзі.

Згідно з постановою Верховної Ради "Про земельну реформу", громадяни підприємства, установи та організації, що мали у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу, повинні були переоформити свої права на земельні ділянки до 15 березня 1994 року. Але в переважній більшості міст цього своєчасно не було зроблено, і термін виконання даного пункту постанови було перенесено Верховною Радою до 1 січня 1998 року.

На заваді своєчасному переоформленню земельно-правових документів V населених пунктах стали відсутність у них протягом тривалого часу землевпорядних органів, невпорядкованість наявних земельно-кадастрових матеріалів: знищення переважної більшості архівних документів про надання та передачу прав на земельні ділянки за терміном давності.

Крім того, не була також врахована специфіка землекористування в межах населених пунктів, а саме:

- значна кількість земельних  ділянок, яка у великих містах  досягає сотень тисяч одиниць, що зумовило великий обсяг  робіт з інвентаризації земель;

- динамічність процесів міського  землекористування, коли постійно  відбуваються передача прав на  користування землею, зміни у  межах і розмірах земельних  ділянок, їх функціональному використанні, а належного державного контролю  за використанням земель при відсутності землевпорядних органів у населених пунктах не було;

- наявність земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні  двох чи більше юридичних (фізичних) осіб, що є характерною рисою  землекористування в населених  пунктах;

- відсутність у багатьох підприємств, установ і організацій документів  на земельну ділянку як внаслідок  того, що при переході права  власності на будівлі і споруди  не засвідчувалась передача прав  на користування землею;

- значна кількість землекористувань у межах населеного пункту, що не мали встановлених в натурі меж і не були оформлені юридично, як це має місце, наприклад, в районах багатоповерхової житлової забудови, де землі відводились єдиному замовникові на житлово-цивільне та комунальне будівництво;

- фрагментарний характер топографо-геодезичних  знімань території населених  пунктів, їх різномасштабність і  велика розбіжність у часі  виконання.

Тому оформлення та видача державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування, договорів на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, потребує здійснення цілої системи земельно-реєстраційних заходів з обліку юридичних та фізичних осіб, що мають у своєму розпорядженні земельні ділянки, встановлення юридичних підстав для реєстрацій (перереєстрації) їхніх прав на земельну ділянку, ЇЇ розмірів та характеру використання.

 

2. Складання планів земельних ділянок та поверхів будівель

Складання плану забудови території полягає в наступному:

- перевірці польових журналів, обробці кутових і лінійних вимірів;

- обчисленні координат пунктів  знімання;

- нанесенні точок за їх координатами  на планшети;

- складанні (накладанні) плану поданих  абрисів;

- коректурі (контролі) накладки;

- обчисленні площ окремих земельних ділянок, кварталів;

- викреслюванні плану в туші  відповідно до умовних позначень;

- коректурі після викреслення  в туші;

- знятті необхідних копій із  складених планів.

У кожному польовому журналі повинні бути зроблені необхідні зауваження і записи про виконану перевірку і підписи осіб, які виконували перевірку. Після перевірки журналів виконується обробка ліній (обчислення середнього значення довжини ліній із двох промірів її), обчислення недоступних для вимірювання відстаней.

На план земельної ділянки, розташований на загальному плані будівельного кварталу, наносять наступні показники з абрису:

- по межах земельної ділянки проставляють лінійні проміри довжини меж, взяті із абрису, без стрілок розмірів, посередині промірних ліній, зовнішні розміри будівель на плані, як правило, проставляють поза контуром будівель;

- на плані земельної ділянки показують у масштабі всі будівлі зі всіма прибудовами, тамбурами, галереями, сходами, а також всі споруди: альтанки, ! колодязі, огорожі, замощення й різні угіддя;

- всі будівлі і частини споруд, згідно з прийнятими умовними  знаками, після накладання і обведення  тушшю розфарбовують умовними  кольорами (фарбами або тушшю) відповідно  до матеріалу стін і споруд;

- підвали і напівпідвали на  плані показують пунктиром синьою тушшю, мезоніни і мансарди - дрібним пунктиром чорною тушшю;

- на план наносяться по контурах  угіддя.

На плані земельної ділянки кожна будівля літерується. Службові будівлі літеруються, як і основні, і розташовуються після всіх основних будівель. Огорожі нумеруються арабськими цифрами, тротуари і замощення – римськими.

Після виконаного польового контролю й усунення всіх прорахунків на кальці складають копії планів окремих земельних ділянок, а в разі необхідності - копії планшетів або кварталів. На копіях земельних ділянок проставляють розміри будинків, меж, підписують найменування угідь (город, сад, двір тощо). Копії планів земельних ділянок зберігаються в інвентаризаційній справі на житловий будинок. Копії можна складати-на кальці або світлочутливому папері (синьці). Після того як зняті необхідні копії, планшети викреслюють тушшю.

Викреслювання планшетів тушшю виконується строго згідно з умовними знаками, прийнятими для топографо-геодезичних робіт [61]. Викреслені

в туші планшети повторно підлягають коректурі (перевірці), звертається особлива увага на правильність застосування умовних знаків і позначень.

Після завершення вищеназваних робіт роблять контроль, Контроль робіт поділяється на: