Формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва

Розучуючи пісні про природу, педагог виховує у своїх учнів прагнення до вічної гармонії, а значить, прагнення до добра, справедливості, свободи.

Навідміну від орфовской методики, спрямовану виключно на музикування і власну творчість дітей, нами був розроблений музичний репертуар, призначений для співу і слухання музики з метою формування у дітей певних етико-естетичних категорій. Так, етико-естетичні категорії хоробрість, мужність, героїзм, подвиг найвиразніше представлені в башкирських народних піснях «Порт-Артур», «Любізар», «Наполеон», у піснях про Салаваті Юлаеве та ін Їх можна використовувати при вивченні наступних тем: «По сторінках історії», «Музика як віддзеркалення історії та культури народів різних країн», «Історія пісень - історія народу». Вони характеризуються призовної, рішучої мелодією, чітким маршеобразним ритмом, інтонаціями призову.

Тема «Природа в музиці» формує таку етико-естетичну категорію, як любов до навколишнього світу, до рідної природи. Тут, на нашу думку, можуть бути використані такі твори, як «Теплий дощик» Р. Газізова, «Вітер» Р. Хасанова, «Мій рідний край» А. Зіннуровой, башкирські народні пісні «Урал», «Дзвінкий журавель». Для них характерні широка распевная мелодія з орнаментованими прикрасами, прозора світла фактура, радісний ласкавий характер, консонірующіе інтервали і акорди.

Для вчителів, які ставлять завдання навчати, «виходячи з дитини», завжди маючи на увазі його інтерес до гри і творчості як внутрішньої суті дитячого пізнання світу, ми пропонуємо взяти в основу такі принципи навчання і виховання:

1.Опора на наочно-образне  мислення.

2.Развитие особистості  школяра на основі розкриття  його індивідуальних творчих  здібностей, формування загальнолюдської  системи цінностей, гуманного ставлення  до природи, життя, суспільства і  самому собі.

3.Духовное очищення мистецтвом.

4.Формирование основ дитячої  творчості в спектрі композиторської, хореографічної, літературної, образотворчої та інших видів діяльності.

Результати дослідження, що грунтуються на аналізі шляхів історичного розвитку башкирської народної музики, творів професійної дитячої музики башкирських композиторів, дослідно-експериментальної перевірки деяких прийомів використання пісень башкирських композиторів у навчально-виховному процесі, дозволили нам прийти до наступних висновків:

1.Песні башкирських композиторів, написані в кращих традиціях  народної музики, володіють великими  педагогічними можливостями, які, будучи  правильно використані на уроках  музики в середній школі, виступають  як важливий засіб формування  духовної культури школярів.

2.В проведеному дослідженні  виявлено шляхи, на підставі яких  має здійснюватися формування  духовної культури школярів. Перший напрямок має бути пов'язане із збагаченням школярів музичними уміннями, знаннями і навичками, які допомагають їм у сприйнятті і виконанні різних музичних творів. Інша включає в себе виховання в учнів здатності глибоко відчувати ідейно-етичний зміст творів, вироблення в учнів правильного, з точки зору загальнолюдської моралі, ставлення до своєї Батьківщини, до інших людей, праці, до рідної природи і її тваринного світу; вміння бачити красу в цих відносинах. Критеріями відбору і створення пісень для учнів мають бути їх яскрава художня образність, наявність багатих зв'язків з рідною музичною культурою.

3. Для формування духовної культури до музики необхідна правильна організація оціночної діяльності учнів, що передбачає розвиток у школярів певних знань, музично-виконавських навичок, а також здійснення всієї виховно-освітньої роботи на основі дитячої творчості.

4. Рівень сформованості морально-естетичного ставлення до творів мистецтва, зокрема до дитячої башкирської музиці, в учнів загальноосвітньої школи зростає при створенні певних педагогічних умов.

5. Дослідно-експериментальна робота свідчить про ефективність нетрадиційних форм використання башкирської музики у формуванні духовної культури школярів, таких, як урок-екскурсія, урок-монографія, урок-концерт, сімейні музичні конкурси фестивалі, вікторини і т.д.

6. Крім загальновідомих методів виховання моральності, на уроках музики та в позакласній роботі можуть бути використані так само методи, що враховують регіональний компонент: етична бесіда, метод створення ситуацій успіху, контрастності, новизни і проблемно-пошукових ситуацій.

7. Дослідно-експериментальна робота підтвердила важливість спеціального підбору музичного репертуару для формування у дітей етико-естетичних категорій, таких, як: любов до навколишнього світу, природи, матері, дружба, взаємодопомога, добро, співчуття,милосердя, інтернаціоналізм, патріотизм, хоробрість, мужність, працьовитість, терпіння, самовладання.

ВИСНОВОК

Результати проведеного дослідження, їх узагальнення та відповідна інтерпретація дозволяють зробити наступні висновки:

1. Історико-педагогічний аналіз теоретичних основ формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва свідчать про необхідність пошуку шляхів і засобів, що оптимізують формування духовної культури школярів.

2. У вирішенні цієї проблеми особлива роль належить формуванню духовної культури засобами музики, зокрема, музичного, що сприяє розвитку морального початку особистості, передачі духовного досвіду людства, відновлення зв'язків між поколіннями.

3. Залучення до башкирської національній музиці найбільш ефективно в шкільному віці, так як цей період є сензитивним для формування духовного світу особистості у процесі становлення гуманістичного світогляду дітей.

4. Національні музичні традиції, звичаї башкирського народу, їх роль у духовному розвитку дітей не втратили і сьогодні своєї значимості: багату спадщину усно-поетичного музичної творчості башкирів, традиція відгукуватися кубаірамі, Баіт, піснями на історично важливі події є яскравим показником народних методів формування духовної культури школярів .

5. Башкирська музика володіє значним духовним потенціалом. В умовах національної республіки необхідно звертатися, крім вивчення кращих зразків світової музичної культури, до творів башкирських композиторів для виховання в дітях почуття патріотизму, інтернаціоналізму, колективізму, гордості за свою країну та інших моральних якостей.

6. Психолого-педагогічними умовами формування духовної культури є використання таких методів: етична бесіда, метод створення ситуацій успіху, контрастності, новизни і проблемно-пошукових ситуацій, а також відповідних класних, позакласних і позашкільних форм виховання.

7. Проведене дослідження, порівняльний аналіз результатів контрольної та експериментальної груп свідчать, що використання башкирської музики є ефективним засобом духовного виховання дітей різного віку.

8. Звернення до башкирської музиці різних народів особливо актуально в регіонах з багатонаціональним складом населення, зокрема, в Республіці Башкортостан. Багаті традиції морально-естетичного виховання етносів сприяють формуванню національної самосвідомості і міжнаціональної терпимості, утвердженню якісно нової - міжнаціональної форми соціального буття особистості, що розвивається дитини, що включає також і національно-музичні форми соціальної організації дитячого співтовариства - від хороводів і танців до поглиблення у власну національну музичну культуру .

Дослідження, безумовно, не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Якісні зміни теорії та методики формування духовної культури необхідні, оскільки не всі соціальні перетворення створюють моральні орієнтири. Використання духовного потенціалу башкирської музики в процесі музично-естетичного виховання сприяє формуванню світогляду школярів.

БІБЛІОГРАФІЯ

Абдуллін Е.Б., Миколаєва Є.В. Методика музичного освіти: Підручник для студ. вищ. пед. навч. закладів / Під загальною редакцією М.І.Ройтерштейна. - М.: Музика, 2006. - 336 с.

Актуальні питання морального і естетичного виховання: Зб. статей / Відп. ред. Е. В. Бурмакін. - Томськ: Вид-во (надалі - БКІ), 1962. - 600 с.

Алієв Ю. Б. Методика музичного виховання дітей. - Воронеж, НВО «МОДЕК», 1998 .- 352

Алієв Ю. Б. Настільна книга шкільного вчителя - музиканта - М. Гуманит. вид. центр Владос, 2000 .- 336с.: ноти .-

(Бібліотека вчителя музики).

Амонашвілі Ш.А. Школа життя .- М.: Видавництво. будинок Шалви Амонашвілі. 1998.-80 с.

Апраксина О.А. Методика музичного виховання в школі .- М.: Просвещение, 1983.-222с

Асафьев Б.В. Про народної музики / Укл. І. Земцовський, А. Кунанбаєва. - Л.: Музика, 1987. - 248 с.

Ахіяров К.Ш., Кашапова Л.М. Національна музична культура в школі: теорія і практика / БашГПУ. - Уфа, 1998. - 141 с.

Атанова Л.П. Композитори Башкирії: Короткий біографічний збірник. - Уфа: БКІ, 1982. - 125 с.

Ахіяров К.Ш. Башкирська народна педагогіка та виховання підростаючого покоління. - Уфа, 1996. - 242 с.

Ахіяров К.Ш., Кашапова Л.М. Музика - школа - праця. - Уфа - Стерлітамак, 1997. - 45 с.

Ахметжанова Н.В. Башкирська інструментальна музика: Спадщина. - К.: Вид-во УГІІ, 1996. - 105 с.

Ахметжанова Н.В. У світі башкирської музики: Зб. Статей. - К.: Вид-во УГІІ, 1995. - 119 с.

Бабанський Ю.К. Проблеми підвищення ефективності педагогічних досліджень. - М.: Педагогіка, 1992. - 192 с.

Баймурзіна В.І. Теорія і практика башкирської народної педагогіки: Навчальний посібник. - К.: Вид-во ВЕГУ, 1995. - 135 с.

Башкирська професійна музика / Укл. А.С. Рашітова, Г.Я. Баймурзіна. - Уфа, 1994. - 168 с.

Башкирські народні мелодії / Укл. Р.С. Сулейманова. - Уфа, 1991. -104 С. (На баш.Яз.)

Башкирський фольклор: Дослідження та матеріали: Зб. Статей. - Уфа, 1995. - 205 с. (На баш. Та рос. Яз.).

Башкирське народна творчість: Пісні. - Уфа, 1989.-128 с.

Башкортостан: Коротка енциклопедія. - Уфа: Башкирська енциклопедія, 1996. -627 С., Илл.

Бахтізіна Д.І. Краса. Добро. Істина: Збірник висловів про духовність, творчості, мистецтві. - Уфа: РІЦ БашГУ, 2009. - 158с.

Валєєв Д.Ж. Моральна культура башкирського народу: Минуле й сьогодення. - Уфа, 1989. - 245 с.

Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. - М.: Просвещение. 1968. - 415 с.

Питання мистецтвознавства / статті про творчість З.Г. Исмагилова. / Уфа: БКІ, 1986. - 96 с.

Виготський Л.С. Вибрані психологічні дослідження. - М.: АПН РРФСР, 1956. - 519 с.

Габай Т.В. Педагогічна психологія: Навчальний посібник. - М.: МГУ, 1995. - 160 с.

Галина Г.С. Башкирські Баіт і мунажати: тематика, поетика, мелодика. - Уфа, 1998. - 24 с.

Губайдуллін Н.Ш., Шафієв Г.С. Методичний посібник до уроків музики у 4-7 класах башкирської школи. - Уфа: БКІ, 1975. - 79 с. (На баш.Яз.).

Дмитрієва Л.Г., Черноіваненко Н.М. Методика музичного виховання вшколі. - М.: Просвещение, 1989. - 207 с.

Жак-Далькроз З. Ритм. Його виховне значення для життя і мистецтва: 6 лекцій. - СПб.: Театр і мистецтво, 1913. - С.47.

Зіннурова А.С. Програма з теорії та методики музичного виховання для студентів музичного факультету пед. вузів. Сібай, изд-во СІБГУ 1996

Зіннурова А.С. Програма зі спецкурсу «Робота з дитячим вокальним ансамблем». Сібай, СІБГУ, 1998 Р.

Зіннурова А.С. «Осрашиу» - збірник. «Башкирські народні традиції, свята, звичаї». (У співавторстві з Ураксіной Р.). - Уфа, 1994 р.

З історії музичного виховання: Хрестоматія / Упоряд. О.А Апраксина. - М.: Просвещение, 1990. - 207 с.

Кабалевський Д.Б. Виховання розуму і серця: Книга для вчителя / Упоряд. В.І. Вікторов. - М.: Просвещение, 1984. - 206 с., Илл.

Каган М.С. Про місце мистецтва у житті школи / / Мистецтво в школі. - 1992. - № 1. - С. 11-19.

Кашапова Л.М. Башкирська національна музична культура: Програма експериментального курсу / МО РБ, БІПКРО. - Уфа, 1995. - 45 с.

Кашапова Л.М., Ідрісова І.М. Халік Заїмов і башкирська музична культура: Методичний посібник / МО РБ, БІПКРО. - Уфа, 1995. - 89 с.