Формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Ноября 2015 в 23:02, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність проблеми: Протягом багатьох років проблема формування духовної культури учнів привертала до себе пильну увагу представників самих різних областей наукового знання - філософії, педагогіки, психології, музичної педагогіки. Загальновизнано, що одним з ефективних засобів формування духовної культуришколярів є мистецтво, зокрема музика. Вона являє собою і передачу з покоління в покоління духовного світу, прилучає до традицій. Тому музичний репертуар, досліджуваний дітьми, у великій мірі забезпечує виконання завдань виховання і розвитку духовної культури школярів.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………..3


Розділ I. Теоретичні основи формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва……………..……
1.1Музично-педагогічна спадщина про роль музики в духовному вихованні учнів……………………………………………………………………………..
1.2 Виховні можливості пісень композиторів Зауралля для учнів…………………………………………………………………………..…
Розділ II. Педагогічні умови формування духовної культури школярів засобами вокальної музики……………………..…
2.1 Дослідно-експериментальна робота з впровадження шкільно-пісенного репертуару композиторів Зауралля в практику……………………………………………………………………...…
2.2 Методичні рекомендації для майбутніх вчителів музики загальноосвітніх шкіл, а також у системі додаткової освіти……………………………………………………………………………
Висновок………………………………………………………………..……
Бібліографія……………………………………

Прикрепленные файлы: 1 файл

MINISTERSTVO_OSVITI_I_NAUKI_UKRAYiNI_KURSOVA_Z_MMV (2).docx

— 113.55 Кб (Скачать документ)

При розробці змісту та форм позаурочної музичної діяльності школярів з вивчення башкирської музики ми спиралися на основні вимоги системи шкільної музичного виховання: зацікавленість, доступність, художня образність; розвиток творчих та музичних здібностей, формування емоційної чуйності на традиції національної музичної культури свого та інших народів.

Реалізація традиційних і нових форм позакласної музичної діяльності здійснювалася нами поетапно, з урахуванням вікових та регіонально-етнічних особливостей учнів, рівня розвитку їх музичних здібностей, інтересу і потреб у спілкуванні з національною музичноюкультурою народів Башкортостану.

Наприклад, з учнями, в рамках діяльності шкільного музичного клубу за інтересами нами була проведена серія тематичних занять: «Наспіви кураю» (музична казка), «Сенгелдек» (колискові), Тансулпан (про сучасну дитячу башкирської музиці), «Кубаір» (про жанрах народної пісні), Сулпилар (про дитячі башкирських музичних колективах) та ін

Заняття проводилися один раз на тиждень протягом усього навчального року. На першому етапі в процесі уроків музики через співбесіду, анкетування, опитування ми з'ясовували коло музичних інтересів і потреб учнів (експериментальних і контрольних класів), їх ставлення до дитячої національній музиці. На другому етапі учням було дано домашнє завдання: підготувати самостійні збірки-повідомлення про башкирської професійній музиці або музиці свого народу з метою подальшого використання цього матеріалу в рамках діяльності шкільного музичного клубу за інтересами.

Слід зазначити, що учні експериментальних і контрольних класів взяли активну участь у виконанні даної роботи, однак бажаючих в експериментальних класах виявилося більше, а підготовлені ними повідомлення були більш докладними та змістовними, часто підкріплювалися наочно-слуховими і наочно-зоровими прикладами.

Аналіз емпіричних даних показує, що якщо до початку формуючого експерименту, як в контрольній, так і в експериментальній групах велику частину складають учні з першим і другим рівнем розвиненості відносини до пісенного фольклору, то після його закінчення відмінності між ними стали дуже істотними: в експериментальних класах (других і третіх) переважне наповнення отримала група, представники якої відрізняються стійким інтересом до башкирської музиці, знанням специфічних особливостей пісні; умінням виділити ідею, закладену в ній, зрозуміти почуття та переживання її героїв, прагненням передати все це в процесі виконання; здатність до самостійного , оригінальному «бачення» твору та його сценічного втілення.

Реалізація програми формуючого експерименту мала істотний вплив на виховання в учнів моральних якостей особистості.

Близьке знайомство з піснями різних народів і національностей, робота над ними дозволили учням за допомогою вчителя краще дізнатися турботи, тривоги людей інших республік і країн, зрозуміти, що всіх людей об'єднує спільне прагнення до миру, мрії про щастя і любові до свого рідного краю.

Вивчення школярами творів народного музично-поетичної творчості сприяло розвитку у них інтересу до історичного минулого свого народу, країни, прагнення ознайомитися з національними традиціями, святами, обрядами - всім тим, що складає його істинно національну культуру, знання якої, розуміння значимості, необхідності і в Водночас крихкості і беззахисності перед майбутнім відбилися на бажанні хлопців зберегти все, що їм вдалося дізнатися, не тільки для себе, а й для інших. Тому школярі стали охоче виступати з концертами, проводити конкурси, тобто пропагувати несправедливо забуту перлину народної мудрості.

Заняття у вокальному ансамблі мали безпосередній вплив на розвиток спостережливості школярів, їх мислення. Естетичні переживання, які відчували вихованці при колективному виконанні пісень, їх слуханні, гордість від усвідомлення своєї корисності, увагу слухачів (друзів, батьків, старших) сприяли тому, що в експериментальних класах більш ніж у три рази збільшилася кількість дітей, що представляють групу з третім рівнем сформованості патріотизму та інтернаціоналізму, в той час як у контрольних класах змін практично не відбулося.

Оскільки робота з учнями носила, як правило, колективний характер і була спрямована на створення атмосфери взаємодопомоги, взаємопідтримки, взаємної відповідальності один перед одним і колективом у цілому, без яких неможливо хорове виконання башкирських пісень, то це впливало на розвиток у них здатності співчувати і співпереживати оточуючим, розуміти і приймати їх горе і радість як свої (індентіфіціровать себе з ними), надавати їм посильну допомогу, проявляти турботу.

Спільне прослуховування, обговорення музичних творів, необхідність вибору колективом, а значить і більшістю учнів певного ставлення до нього, вимагало від хлопців прояви терпимості до оточуючих, вміння вислухати думку іншого і висловити своє власне. Аколективне виконання творів народного музично-поетичної творчості, сприйняття дітьми краси і гармонії звучання всього хору, де кожен розуміє, що він лише маленька частка цілого колективу, що без єдності всіх не буде пісні, що помилка одного здатна знищити її красу, сприяло формуванню у молодших школярів почуття колективізму.

Заняття вимагали від школярів прояву таких якостей особистості, як відповідальність, дисциплінованість, старанність, шанобливе, дбайливе ставлення до башкирським народним і композиторським пісням. Розучування школярами пісень, робота над ними розвивалистійкість їх уваги, пам'ять, логічне мислення; прагнення до досягнення поставленої мети - виконання творів не тільки на навчальних заняттях, але і перед широким колом слухачів - вимагало від кожного наполегливості, терпіння, формувало звичку працювати не тільки самому, але разом з усіма. Розуміння дітьми необхідності об'єднання зусиль кожного для досягнення спільної мети, спільне переживання виконавських успіхів і невдач, подяку аудиторії, емоційна задоволеність не тільки результатами, а й процесом діяльності в ансамблі - все це істотно відбилося на сформованості в учнів такого морально-естетичної якості особистості, як працьовитість.

Таким чином, можна говорити про те, що використання системи педагогічних ситуацій при організації навчально-виховного процесу з учнями дозволяє одержати істотні зміни в поведінці і діяльності учнів, виявленні ними таких морально-естетичних якостей особистості, якпатріотизм і інтернаціоналізм, колективізм, працьовитість, що знайшло своє вираження також у підвищенні рівня морально-естетичної вихованості школярів, а саме в активній участі учнів експериментальних класів у самодіяльно-творчої, художньо-виконавської діяльності; розвитку винахідливості, ініціативності, самостійності, артистичності, виразності виконання.

Відмінною рисою учнів експериментальних груп стало також і те, що при висловленні своїх думок, переживань, вражень, що виявляються у формі естетичних суджень про твори народного музично-поетичної творчості, літератури, образотворчого мистецтва, вони підключали уяву, фантазію, більш глибоко аналізували і оцінювали моральну сутність вчинків і поведінки оточуючих.

Перевірка ефективності педагогічних умов використання башкирської музики в практиці сучасної школи була здійснена на етапі формуючого експерименту.

Процес уточнення і реалізації педагогічних умов будувався відповідно до виявлених рівнями морально-естетичної оцінки башкирської музики школярами і факторами, що впливають на їх сформованість.

На початковому етапі названого процесу ми сприяли формуванню інтересу, потреби і свідомого ставлення школярів до башкирської музиці, підкреслюючи її роль у становленні особистості в умовах сучасної етнокультурної та етносоціальної ситуації.

На другому етапі формуючого експерименту наше завдання полягала в тому, щоб учні через діяльнісно-практичне відношення прикріплювали і вдосконалювали свої знання, вміння і навички в процесі освоєння музичної спадщини башкирського народу.

Розподіл учнів експериментальних і контрольних класів за рівнями сформованості національної музично-естетичної свідомості в кінці першого і другого етапів формуючого експерименту представлено в таблицях 2 і 3.

Таблиця 2 Рівні сформованості морально-естетичної оцінки дитячої башкирської музики (результати початкового етапу експерименту)

Класи

Рівні

 

Високий

Середній

Низький

 

Кількість

%

Кількість

%

Кількість

%

Експериментальний клас (20 людини)

4

28

10

48

6

24

Контрольний клас (20 чоловік)

6

23

9

40

5

38


 

Таблиця 5 Рівні сформованості морально-естетичної оцінки дитячої башкирської музики (результати формуючого експерименту)

Класи

Рівні

 

Високий

Середній

Низький

 

Кількість

%

       

 

Кількість

%

Кількість

%

Експериментальний клас (20 людини)

6

33

11

46

3

20

Контрольний клас (20 чоловік)

4

21

10

41

6

38


 

Аналіз даних таблиць 2 і 3 показує, що кількість учнів, віднесених до високого рівня сформованості морально-естетичної оцінки, до кінця другого етапу формуючого експерименту зросла в експериментальних класах до 6 чоловік і в контрольних класах до 4 чоловік, в той час, як кількість учнів з низьким рівнем морально-естетичної оцінки скоротилося до 3 чоловік в експериментальних класах і до 6 - у контрольних.

Однак у контрольних класах ці зміни незначні і пояснюються відсутністю цілеспрямованих педагогічних впливів. Далі ми представляємо динаміку сформованості морально-естетичної вихованості школярів на початку і в кінці формуючого експерименту.

Динаміка сформованості морально-естетичної вихованості школярів, представлена ​​на рис.1 і 2, наочно підтверджує позитивний педагогічний ефект використання башкирської музики в експериментальних і контрольних класах. Якщо на початку формуючого експерименту сума показників сформованості дитячої національної музики учнів з високим і середнім рівнем відповідала в експериментальних класах 65,15%, а в контрольних 62,12%, то в кінці вона становила 79,5% і 62,1% відповідно.

Таким чином, аналіз результатів формуючого експерименту свідчить про те, що при активізації морально-естетичної оцінки башкирської пісні у школярів в умовах педагогічно організованої музично-творчої діяльності відбувається збагачення уявлень, понять, морально-естетичних суджень про музичні засобах виразності башкирської пісні. Дане положення, безсумнівно, сприяє успішному формуванню у них морально-естетичного ставлення до музики башкирських композиторів Зауралля.

Узагальнення аналізу результатів дослідно-експериментального впливу в цілому дозволяє зробити висновок, що в умовах середньої загальноосвітньої школи при організації певної педагогічно цілеспрямованої музично-творчої діяльності можливе успішне формування у школярів морально-естетичного ставлення до башкирської композиторської пісні. Це положення, на наш погляд, є одним з вирішальних у справі формування духовної культури школярів засобами башкирської композиторської пісні. Разом з тим отримує підтвердження доводить у нашому дослідженні теза, згідно з яким башкирська композиторська пісня може стати ефективним засобом формування духовної культури школярів при вміло підібраному музичному репертуарі.

Виходячи з викладеного, ми можемо зробити наступні висновки:

1. Одним з найбільш істотних показників морально-естетичного ставлення башкирської композиторської пісні школярів виступає морально-естетична оцінка таких сторін пісні, як: смисловий зміст, художні засоби виразності, позиція автора, а також музично-творча діяльність учнів у шкільному фольклорному ансамблі.

2. Масове констатує вивчення морально-естетичного ставлення школярів до башкирської композиторської пісні, проведене після завершення формуючого експерименту, виявило певні зміни у рівні показників морально-естетичної оцінки башкирської пісні в експериментальних групах. Якщо на початку експерименту морально-естетична оцінка високого рівня дорівнювала 2,3%, то до кінця експерименту вона зросла до 61,6%. Разом з тим намітилося значне зниження морально-естетичної оцінки, що відноситься до низького рівня: з 83,6% до 8%. Ці результати переконливо свідчать, що вміло підібраний музичний репертуар - важливий чинник духовного формування культури учнів в цілому.

Информация о работе Формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва