Формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва

Дослідно-експериментальне дослідження включало в себе констатуючий та формуючий експерименти. Зіставлення результатів та перевірка їх достовірності проводилися у контрольній та експериментальній групах.

Під морально-естетичного оцінкою народної пісні ми розуміємо здатність учнів аналізувати відображені в пісні природні і соціальні явища дійсності і емоційне ставлення. Виходячи з цього визначення, ми умовно виділяємо три рівні морально-естетичної оцінки башкирської пісні у школярів: перший (низький), другий (середній), третій (високий).

1. Перший рівень (низький). Для даного рівня характерними є судження дітей, які включають в себе найпростіший вид узагальнення, виконаного в плані безпосереднього сприйняття і опису зовнішніх особливостей змісту башкирської пісні.

2. Другий рівень (середній). Морально-естетичну оцінку башкирської композиторської пісні на даному рівні можна представити як здатність учнів до емпіричного узагальнення змісту музичного твору. Судження даного рівня засновані на дії порівняння

3. Третій рівень (високий). Вихідною основою для високого рівня морально-естетичної оцінки виступає теоретичне узагальнення,характерною особливістю якого є аналіз емпіричних даних з метою виділення істотних внутрішніх зв'язків будь-якого об'єкта. У даному випадку - аналіз морально-естетичних особливостей башкирської пісні.

Виявлені рівні можуть бути виражені в системі оцінок наступним чином: 1 бал відповідає низькому рівню, 2 бали - середньому, 3 бали - високому рівню морально-естетичної вихованості дітей, що значно спрощує оцінювання результату, дозволяє контролювати і вдосконалювати процес морально-естетичного виховання дітей.

Перш ніж почати дослідження, ми провели анкетування школярів з метою виявлення їх музичних смаків, інтересів, потреб і здібностей, а також визначення необхідних педагогічних умов ефективного використання музики башкирських композиторів Зауралля в практиці національної школи. Нами були запропоновані наступні питання:

1. Подобаються вам башкирські композиторські пісні або не подобаються?

2. Якщо подобаються, то чому? (Якщо не подобаються, то чому?)

3. З якими башкирськими композиторами ви знайомі?

4. Які башкирські пісні ви можете виконати (заспівати)?

5. Про кого (про що) співається, розповідається в башкирських піснях? Чому?

6. Назвіть, які башкирські народні музичні інструменти ви знаєте?

7. Хотіли б ви дізнатися більше про башкирської музиці?

Проаналізувавши відповіді дітей, ми з'ясували, що 39% учнів контрольного класу і 35% учнів експериментального класу виявляють негативне ставлення до башкирської пісні. Причому, більше половини з них не змогли пояснити, чому їм не подобається башкирська пісня.

Із загального числа опитаних учнів 50% не знають причини свого позитивного чи негативного ставлення до башкирської пісні. Діти, які намагалися пояснити цю причину, висловили такі судження:

Світлана Ю: «Мені подобаються башкирські народні пісні, тому що вони веселі, їх співають добре».

Айгуль К.: «Мені подобаються башкирські пісні, тому що в них гарні слова».

Айнур І.: «Народні пісні мені подобаються тому, що у них дуже хороший мотив».

Отже, можна сказати, що школярів склалося певне позитивне або негативне ставлення до башкирської музиці композиторів Зауралля.Разом з тим більшість хлопців виявилися не в змозі пояснити те чи інше своє ставлення до музики чи висловили недостатньо глибокі судження. Це свідчить про те, що у дітей даного віку ще не склалися міцні і глибокі уявлення про народну пісню.

Порівнюючи показники, отримані в результаті аналізу відповідей учнів першого і другого класів, ми бачимо, що ставлення дітей семирічного віку до башкирської пісні дещо відрізняється від ставлення учнів другого класу. Разом з тим відповіді всіх обстежених дітей показують досить низький рівень їх уявлень про башкирської пісні. Так, було встановлено, що 45% учнів не змогли назвати жодної башкирської пісні. А виконати хоча б один куплет названої пісні із загального числа опитаних змогли лише 35% дітей.

Низький рівень уявлень про башкирської пісні можна пояснити відсутністю у дітей репертуарного запасу творів музичної народної творчості, конкретних знань про цей жанр, історії башкирів. Діти зараховують до народних пісень такі твори, як: «Салават батир» (муз. А. Зіннуровой, сл. Р. Ураксіной), «Шаймуратов генерал» (Муз. З. Исмагилова) та ін Переважна більшість хлопців знайомі лише з одного башкирської народною піснею. Найчастіше це пісня «Ак Куян» («Білий зайчик»).

Останнє питання анкети був спрямований на виявлення уявлень учнів про башкирських народних музичних інструментах. Як з'ясувалося з опитування, майже всі діти називають один-два музичні інструменти: курай, кубиз, домбра та ін До групи народних були зараховані і музичні інструменти, що не входять до неї: піаніно, скрипка та ін Це говорить про те, що школярі далеко не завжди можуть виділити башкирські народні музичні інструменти з числа інших.

Таким чином, отримані результати констатуючого експерименту дають підставу судити про досить низькому рівні уявлень дітей про башкирської пісні композиторів Зауралля, про народному музичному інструментарії. Дане положення, безсумнівно, впливає на ставлення учнів до народного музичній творчості, на їх здатність знайти аргументоване пояснення яких-небудь закономірностям башкирської пісні.

На другому етапі формуючого експерименту наше завдання полягала в тому, щоб учні через діяльнісно-практичне відношення прикріплювали і вдосконалювали свої знання, вміння і навички в процесі освоєння музичної спадщини башкирського народу.

Експеримент проводився в реальних умовах системи масового музичного виховання і був природним - включався в процес використання дитячої національної музики в урочній і позаурочній діяльності учнів експериментальних і контрольних класів. Педагогічний експеримент здійснювався у три етапи.

На першому етапі були здійснені пошуковий і констатуючий експерименти, в результаті чого була вивчена наукова і спеціальналітература, розроблено понятійний апарату, вивчені функції башкирської композиторської музики, узагальнено передовий педагогічнийдосвід з проблеми використання башкирської музики у навчально-виховному процесі.

На другому етапі здійснювався формуючий експеримент, де були розроблені серії методичних матеріалів для вчителів музики з формування духовної культури школярів; експериментальної перевірки була піддана загальна гіпотеза дослідження та педагогічні умови вивчення музики башкирських композиторів школярами. Формуючий експеримент проводився нами на базі виділених експериментальних і контрольних класів. У ході дослідження велися спостереження, аналіз, систематизація отриманих даних і результатів, коригування окремих положень. У процесі дослідно-експериментальної роботи вирішувались наступні завдання:

1. апробувати на практиці зміст, форми і методи використання башкирської музики в процесі виховної роботи з учнями загальноосвітньої школи;

2. підтвердити ефективність виявлених методів і форм формування духовної культури учнів засобами башкирської музики.

На третьому етапі здійснювалася обробка емпіричних даних, їх узагальнення через порівняльний аналіз та інтерпретацію, які дозволили нам зробити висновок про те, що ефективне здійснення формування духовної культури учнів засобами башкирської музики можливо при наявності цілеспрямованих педагогічних умов.

У дослідно-експериментальній роботі взяли участь 40 школярів, з них у контрольному класі - 20, в експериментальному - 20.

Перевірка висунутої нами гіпотези вимагала порівняльного вивчення морально-естетичної оцінки башкирської музики учнями експериментальних і контрольних класів у процесі використання музики в педагогічній практиці. Звернемося до отриманих результатів та їх інтерпретації (табл. 1).

Таблиця 1 Рівні сформованості морально-естетичної оцінки башкирської музики учнями молодших класів (констатуючий етап експерименту)

Як бачимо з таблиці, в момент проведення констатуючого експерименту переважна більшість учнів (84% в експериментальних та 89% у контрольних класах) мали середній і низький рівень сформованості морально-естетичної оцінки. Високий рівень сформованості вимірюваного якості мали 15,5% учнів експериментальних і 23% учнів контрольних класів (у таблиці представлені результати констатуючій частині експерименту з 40 учнями).

З метою підвищення інтересу до музики башкирських композиторів Зауралля нами було проаналізовано пісенний матеріал, на основі якого будувалися всі музичні заняття. До нього увійшли башкирські пісні композиторів Зауралля: Зіннуровой А.С., Муратова Ю., Файзуллін З.х.

У ході експерименту ми провели серію нетрадиційних уроків з вивчення башкирської музичної культури таких, як урок подорож по сторінках музичного фольклору, урок-концерт за творчістю Ю. Муратова, урок-монографія з композитором А. Зіннуровой, інтегрований урок музики та рідної мови з композитором З . Файзуллін.

Дослідження дозволили зробити висновок про те, що нетрадиційні типи уроків музики дають учням усвідомлення співтворчості з композитором формують почуття причетності до прекрасного, здатність насолоджуватися тим морально-естетичним змістом, який вкладено композитором. Однак це їм доступно лише за умови сформованості морально-естетичного ставлення до музики. Про розвиненості морально-естетичного ставлення до музики говорить те, яку музику і як глибоко сприймає людина. Враховуючи той фактор, що морально-естетичне ставлення до музики формується в практичній діяльності при сприйнятті, виконанні, оцінці музики і т.п., ми цілеспрямовано проводили роботу з учнями експериментальних класів з розширення їхніх музичних уподобань в області башкирської композиторської музики. Ця робота виявлялася у проведенні нестандартних уроків, позакласних форм занять з музики з учнями. Особливий інтерес у школярів викликали уроки-подорожі, уроки-вистави, уроки-екскурсії, що проводяться в Башкирської державної філармонії, відвідування драматичних вистав за творами башкирських композиторів, авторські вечори композиторів і музикантів-виконавців, співаків і танцюристів і т.д.

Окремі зрізи експериментального дослідження показали, що для поглиблення та розвитку морально-естетичного ставлення до башкирської музиці, розширення кругозору та підвищення рівня духовної культури на основі вивчення традицій башкирської музики необхідно застосування в навчально-виховному процесі активних, в тому числі контрастних, проблемно-пошукових методів і прийомів, нетрадиційних форм уроків, таких, як урок-монографія, урок-концерт, а також нестандартних позакласних і позашкільних занять з урахуванням регіонального компоненту.

Розкриємо докладніше методи, які були використані в нашій дослідницькій роботі.

Метод створення проблемно-пошукових ситуацій відноситься до методів стимулювання музичної діяльності учнів. Він активізує мислення дітей, концентрує слухове увагу учнів, розвиває творчі здібності. Наприклад, при розучуванні башкирського танцю учням пропонується визначити, як його краще виконати: парами або стоячи в колі. Можна запропонувати школярам вибрати дитячі музичні інструменти, які, на їхню думку, будуть підкреслювати виразність музичного образу при виконанні супроводу до твору.

Стимулювання інтересу до музичної діяльності сприяє створення ситуацій успіху. Вони особливо необхідні в тих випадках, коли учні виявляють старання, але відчувають труднощі, наприклад, через відсутність координації між слухом і голосом не можуть досягти чистого інтонування. Заохочуючи хлопців, вчитель створює ситуацію успіху, а переживання радості надає їм сили, впевненість у подоланні труднощів, допомагає підняти емоційний тонус в роботі над виконанням пісні. Деякі учні відчувають почуття невпевненості, страху при виконанні творчих завдань, коли педагог пропонує скласти свою пісню або свій танець. Підбадьорювання і позитивна оцінка допомагають створити обстановку розкутості, невимушеності, яка необхідна для творчості.