Поняття, предмет і система курсу «транспортне право»
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Ноября 2015 в 13:34, реферат
Краткое описание
Метою модульної контрольної роботи є набуття знань про будову, стан, функціонування транспортної системи України і суб’єктів транспортних правовідносин, правові засади діяльності окремих галузей транспорту (залізничного, автомобільного, повітряного, морського, річкового, трубопровідного) та особливості господарювання транспортних підприємств.
Прикрепленные файлы: 1 файл
ТРАНСПОРТНОЕ ПРАВО.docx
— 405.86 Кб (Скачать документ)Під безпосереднім державним контролем знаходиться охорона громадського порядку, забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, захист власності від злочинних посягань, державний пожежний нагляд на транспорті забезпечуються органами Міністерства внутрішніх справ України при сприянні підприємств транспорту.
Тема 3. Правова регламентація залізничних перевезень
3.1. Правові основи державного
управління залізничним
Серед всіх підгалузей транспорту залізничний
транспорт є найбільш розвинутим у нашій
країні. За загальною довжиною залізничних
шляхів він займає четверте місце у світі
після США, Росії і Канади. Вантажообіг,
який виконує залізничний транспорт, складає
близько 40—60 % від усіх перевезень у країні.
А залізничний пасажирообіг — 50—70 % від
загального обсягу перевезень. Шляхова
мережа української залізниці досить
розгалужена, значна частка її електрифікована
(близько 40 %), майже третина загальної довжини
шляхів має двох- і багатошляхові ділянки. З
економічної точки зору, залізниця є найбільш
рентабельним видом транспорту в нашій
країні. Це перш за все стосується перевезень
вагонних партій вантажів навалом (кам’яного
вугілля, руди, піску, сільськогосподарської
і лісової продукції) і на далекі відстані. Однак,
залізничний транспорт має досить високу
зношеність основних фондів (у певних
випадках мова йде про — 80—90 %), 15—17 % шляхів
непридатні для подальшого використання.
Суттєвим недоліком є те, що ширина колії
вітчизняної залізниці відрізняється
від західноєвропейської. Значно зменшує
обсяг можливих міжнародних перевезень
та обставина, що на західних кордонах
країни не вистачає спеціально обладнаних
станцій, пунктів перестановки вагонів
на візки західноєвропейської колії тощо.
Роль залізниці в Єдиній транспортній
системі України визначається і тим, що
через територію держави пролягають основні
транспортні трансєвропейські коридори:
Схід — Захід, Балтика — Чорне море. Зокрема,
трансєвропейська залізнична магістраль
Е-30, що бере початок у Берліні, перетинає
Україну на маршруті Мостиска — Львів
— Київ і йде далі до Москви, а на території
Польщі перетинається зі швидкісними
магістралями Е-59 і Е-65.
Залізничний транспорт — складова єдиної
транспортної системи України. Розрізняється
транспорт загального користування і
відомчий транспорт.
До складу залізничного транспорту входять
підприємства заліз-
ничного транспорту, що здійснюють перевезення
пасажирів і вантажів, рухомий склад залізничного
транспорту, залізничні шляхи сполучення,
а також промислові, будівельні, торгівельні
та постачальницькі підприємства, навчальні
заклади, технічні школи, дитячі дошкільні
заклади, заклади охорони здоров’я, фізичної
культури і спорту, культури, науково-дослідні,
проектно-конструктор-
ські організації, підприємства промислового
залізничного транспорту та інші підприємства,
установи й організації незалежно від
форм власності, що забезпечують його
діяльність і розвиток.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту визначає Закон України «Про залізничний транспорт». У цьому законі приведене поняття залізничного транспорту як виробничо-технологічного комплексу організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначеного для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.
Залізничний транспорт порівняно з іншими галузями є сферою з найбільшою часткою державної власності і високим рівнем адміністрування усіх транспортних відносин. Кабінет Міністрів України визначає умови і порядок організації діяльності залізничного транспорту загального користування, сприяє його пріоритетному розвитку, надає підтримку в задоволенні потреб залізниць у рухомому складі, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсах.
Створено спеціалізований орган управління залізницею — Державна адміністрація залізничного транспорту (Положення про Державну адміністрацію Залізничного транспорту України, затверджене Постановою КМ України від 29 лютого 1996 р. № 262). Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Міністерству транспорту та зв’язку України. Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу.
Основними завданнями Укрзалізниці є:
1) організація злагодженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях;
2) забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення;
3) розроблення концепцій розвитку залізничного транспорту;
4) вжиття заходів для забезпечення безпеки функціонування залізничного транспорту, його інфраструктури та надійності його роботи.
Укрзалізницю очолює генеральний директор, який призначається відповідно до законодавства України. Генеральний директор Укрзалізниці має заступників, які за поданням Міністра транспорту призначаються Кабінетом Міністрів України.
Для розроблення основних напрямів розвитку залізничного транспорту, вирішення найважливіших питань його господарської діяльності створюється рада Укрзалізниці. Склад ради та положення про неї затверджуються Міністром транспорту та зв’язку.
У складі Укрзалізниці діє шість залізниць, які є основними і організаційними господарськими ланками галузі. Створення, реорганізація, ліквідація та визначення територіальних меж залізниць, призначення і звільнення їх керівників здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства транспорту та зв’язку України. До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об’єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Міністерством транспорту та зв’язку України. Управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
Повноваження, права та обов’язки залізниць визначаються їх статутами та Законом України «Про залізничний транспорт». Затвердження статутів залізниць здійснюється Міністерством транспорту та зв’язку України за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України та Антимонопольним комітетом України. У складі залізниць можуть створюватися експедиторські та транспортно-експедиційні організації.
Створення, реорганізація та ліквідація підприємств, установ і організацій, які входять до складу залізниць, затвердження їх статутів (положень), а також укладання контрактів (трудових договорів) з їх керівниками здійснюються у порядку, встановленому чинним законодавством України і статутами залізниць.
Управління процесом перевезень у внутрішньому
і міжнародному сполученнях, а також регулювання
виробничо-господарської діяльності у
сфері організації і забезпечення цього
процесу залізницями, підприємствами,
установами та організаціями проводяться
централізовано і належать виключно до
компетенції Укрзалізниці, яка здійснює
функції господарюючого суб’єкта.
Відносини залізниць із місцевими органами
державної виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування та місцевими
представницькими органами базуються
на податковій і договірній основах відповідно
до чинного законодавства України. До
компетенції цих органів належать контроль
за роботою залізничного приміського
пасажирського транспорту і вокзалів,
погодження тарифів у приміських сполученнях,
погодження питання щодо пунктів зупинок,
закриття залізничних станцій для обслуговування
пасажирів, автомобільних переїздів через
залізничні колії. На місцеві органи державної
виконавчої влади і органи місцевого самоврядування
покладається організація виконання робіт
з благоустрою привокзальних площ, спорудження
та впорядкування під’їздів до залізничних
станцій, забезпечення їх телефонним зв’язком
та транспортним сполученням із населеними
пунктами за місцем розташування станцій,
запобігання правопорушенням на залізницях.
3.2. Правове регулювання залізничних перевезень
Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов’язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.
Умови та порядок організації перевезень за участю залізниць та інших видів транспорту, у тому числі в прямому змішаному сполученні, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Так як Укрзалізниця є монополістом у сфері залізничних перевезень, встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі державної бюджетної, цінової та тарифної політики і встановлюється в порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються відповідними залізницями за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки залізниць компенсуються з місцевих бюджетів. Тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом у міжнародному сполученні встановлюються відповідно до міжнародних договорів та чинного законодавства України.
Розрахунки за роботи і послуги, пов’язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від використання пільгових тарифів відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Підприємства та організації залізничного транспорту загального користування здійснюють свою діяльність на основі поєднання принципів державного регулювання та ринкових відносин. Економічні взаємовідносини між залізницями, включаючи розподіл доходів (прибутку) від перевезень, розрахунки, пов’язані з незабезпеченням схоронності вантажу та пошкодженням технічних засобів, розрахунки із заводами за ремонт рухомого складу та випуск запасних частин, іншими підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, пов’язаними з організацією та забезпеченням процесу перевезень, регулюються виходячи з єдиної технології роботи в порядку, який визначає Укрзалізниця, а також на підставі угод між цими підприємствами, установами та організаціями, що укладаються відповідно до зазначеного порядку.
Доходи залізниць за перевезення вантажів
і пасажирів у прямому сполученні формуються
з урахуванням їх конкретного внеску в
процес перевезень. Організація розрахунків
за ці перевезення та використання рухомого
складу здійснюються через єдину систему
розрахунків шляхом відкриття єдиного
доходно-розподільного рахунку Укрзалізниці.
Плани діяльності і перспективи розвитку
підприємств, установ та організацій,
що входять до складу залізниць, погоджуються
із залізницями, а плани діяльності та
перспективи розвитку залізниць, інших
підприємств, установ та організацій —
з Укрзалізницею.
Будівництво і реконструкція магістральних залізничних ліній, об’єктів мобілізаційного призначення, придбання залізничного рухомого складу для перевезень пасажирів у поїздах далекого слідування та місцевого сполучення здійснюються у встановленому порядку за рахунок коштів Державного бюджету України в межах лімітів державних капітальних вкладень. Будівництво і реконструкція (у тому числі електрифікація) залізничних ліній, вокзалів, пішохідних мостів і тунелів, пасажирських платформ та інших об’єктів залізничного транспорту, пов’язаних з обслуговуванням населення регіону, придбання електропоїздів та дизель-поїздів для приміського сполучення здійснюються за рахунок коштів залізниць із залученням коштів місцевих бюджетів, а також інших, не заборонених законодавством, коштів. Будівництво і реконструкція залізничних станцій та інших об’єктів залізничного транспорту, пов’язаних з будівництвом або реконструкцією промислових підприємств, здійснюються за рахунок коштів підприємств або відповідних міністерств та відомств. Для вирішення загальногалузевих проблем розвитку залізничного транспорту при Укрзалізниці створюється цільовий фонд інвестиційних ресурсів.
Розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами. Підприємства залізничного транспорту загального користування мають право на заставу майна переданих їм для перевезень вантажів для забезпечення гарантії належної провізної оплати та інших платежів за перевезення в порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.
Галузевий контроль фінансово-економічної діяльності залізниць, інших підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування здійснюється Укрзалізницею, яка подає у відповідні органи зведену бухгалтерську звітність. Кабінет Міністрів України щорічно встановлює державне замовлення Укрзалізниці щодо перевезень пасажирів і вантажів, введення нових потужностей, модернізації технічних засобів, порядку і розмірів виділення необхідних для цих потреб коштів з Державного бюджету України.