Практичне використання інноваційних технологій при вивченні зарубіжної літератури в школі

Підготовка до такого уроку  починається за 10-17 днів.

Підготовчий етап уроку полягає  у тому, що заздалегідь оголошується тема, день і час проведення конференції.

Потім учитель і учні розподіляють ролі. Визначаються учасники пресконференції. Решта учнів класу діляться на групи, що представляють кореспондентів газет і телебачення. Всі учні отримують випереджальні завдання з теми.

Урок починається зі вступного  слова вчителя, де він висвітлює  обстановку, що стосується теми, оголошує її, мету і проблему, над якою працюватимуть  школярі. Потім учитель представляє  учасників конференції.

Обов'язковим для присутніх  на прес-конференції є ведення  конспектів, адже у кінці уроку  всі матеріали необхідно здати. Потім виступають доповідачі, а кореспонденти  дають запитання.

Після виступів слово надається  експертам, які рецензують виступи  за такими показниками:

а) готовність;

б) активність;

в) наявність наочності;

г) реклама;

д) політична грамотність.

Висновок робить один з  учнів або вчитель, підсумовуючи вищесказане. Далі йде обговорення  проблеми. Заключним етапом може бути бесіда, складання таблиці.

Урок-аукціон

"Товаром" на уроці-аукціоні  є знання учнів. "Товар" на  аукціоні - це "лот", продавець  - "купець". Ведучим бажано бути  вчителеві.

Підготовка до уроку здійснюється за 2 тижні. Призначаються 4 "купці", які готують лоти, а також "банкір", який відповідає за підготовку аудиторії  і зведеної таблиці результатів  аукціону. Аудиторія - учні, які добре  встигають з предмета.

Інші учні утворюють 4 "акціонерні товариства" (АТ) по 6 учнів у кожному. Товариства обирають своїх "президентів".

"Президентам" видають  перелік питань для повторення, список рекомендованої літератури. Вони організовують повторення  матеріалу в своїх АТ і підготовку  своїх емблем і гасел.

Кожний "купець" готує 2-3 лоти (завдання) під керівництвом і  контролем учителя. Оцінку відповідей учнів дають "купці", тому вони повинні бути дуже добре підготовленими до виконання своїх обов'язків. Перед  уроком розставляють столи в аудиторії, а на початку уроку ведучий  оголошує відкриття аукціону, представляє "купців", "банкірів", "президентів". Потім АТ представляють свої емблеми  і гасла.

Максимальна оцінка - 2 бали. Цей конкурс оцінюють 4 "купці". "Банкір" визначає середній бал  кожного АТ, записує в таблицю  результатів аукціону. Потім ведучий  по черзі надає слово "купцям" для представлення "лотів" (завдань).

ЛОТ N1 - перевірка АТ на "платоспроможність", тобто підготовленість учнів  із даної теми. Лот - це 10 запитань, на які треба дати відповідь "так" чи "ні". Перший "купець" повільно і чітко читає запитання лота. Члени АТ за відповідь "так" піднімають руки, за відповідь "ні" - не піднімають. Облік кількості піднятих рук  з кожного запитання ведуть у  підготовлених першим "купцем" картках "президенти" АТ, але не в своєму товаристві, а в сусідньому (перед початком цього конкурсу "президенти" переходять до сусідів).

Облік кількості правильних відповідей і середнього балу по картках, зібраних у "президентів", здійснює перший "купець" і передає "банкіру" відомості для зведеної таблиці, виконаної на цупкому папері.

ЛОТ N2 - знання умов, причин, визначень. Другий "купець" вивішує цей  лот, виконаний у вигляді таблиці  на аркуші формату Аl, на штативі для загального огляду, а також дає на кожний стіл АТ аркуш (формат А4) з індивідуальним завданням. 3авдання для товариств різні, а запитання - однакові.

Оголошуються умови конкурсу: час на підготовку - 5 хв. Максимальна  оцінка - 4 бали (за кількість запитань). За правильне доповнення або виправлення  інше товариство може одержати заохочення у вигляді 1 бала. Оцінку відповідей здійснює другий "купець" і передає "банкіру" для заповнення зведеної таблиці (облік ведуть за лотами у зростаючому порядку).

ЛОТ N3 - перевірка знань  історичної хронології. Кожному АТ дається по три історичні дати. Треба вказати на правильність запису дат, якщо записані неправильно - виправити  помилку. Цей лот готує і представляє  третій "купець". Час на обговорення - 5 хв. Максимальна кількість балів - 3. 3аправильне доповнення чи виправлення  інше АТ одержує заохочення - 1 бал. Третій "купець" оцінює відповіді та передає  результати "банкіру" для зведеної таблиці.

ЛОТ N4 - для емоційного розвантаження і зміни виду діяльності - "чорна скринька". АТ повинні мати опис, зроблений третім "купцем", визначити, що за проблема схована у "чорній скриньці". Час на обдумування - 2 хвилини. АТ, яке перше відгадає запитання "чорної скриньки", одержує 2 бали, решта - 0.

ЛОТ N5 - розшифровка ребуса. Представляє себе четвертий "купець". Кожне АТ протягом 3 хвилин повинно розшифрувати ребус, написати розшифрований вираз (слово) на аркуші паперу і здати "купцеві". За кожну зекономлену хвилину додають 1 бал. Через 3 хвилини "купець" оголошує результати.

Ведучий підводить підсумок:

- за активну участь  у підготовці і проведенні  аукціону "купцям" і "банкірам" виставляють по 11-12 балів.

- членам АТ, яке зайняло  перше місце, виставляють 11 балів,  за друге - 9, за третє і четверте - 7-6. (Учням дозволяється перездавати  тему з метою підвищення балів.) Зведена підсумкова таблиця результатів  аукціону дозволяє вчителеві  проаналізувати рівень підготовки  класу з теми.

При підготовці до уроку "купцям" і вчителеві необхідно врахувати:

1. Обов'язково на цупкому  папері (формат Аl) повинна бути заготовлена загальна картка лота. Для загального огляду її вивішують біля дошки на штативі. Це дозволяє підтримувати високу активність та інтерес учнів протягом усього уроку, а членам АТ слідкувати за правильністю відповідей сусідів, вносити поправки, доповнення і "заробляти" додаткові бали.

2. Запитання на кожному  лоті повинні бути однаковими  для всіх АТ, а завдання - різними.

3. Кількість балів за  лот повинна дорівнювати кількості  запитань, щоб "купець" міг оцінити  відповідь АТ з кожного питання.

Загальна оцінка за лот  складається з суми балів, одержаних  товариством за кожне запитання  лота. Це полегшить "купцям" зробити  підсумки конкурсу і оцінити відповіді.

Під час проведення уроку-аукціону ведучому необхідно змінювати черговість відповідей АТ і слідкувати за тим, щоб кожний член АТ давав відповідь  тільки на один з лотів (не "торгував" за інших).

Необхідними реквізитами  уроку є, гонг, дерев'яний молоток, секундомір [17, с.64] .

Урок-брейн-ринг

Брейн-ринг - відома телевізійна гра, де стартом є складне цікаве запитання, а фінішем - правильна відповідь. Необхідно швидко зреагувати, адже час прийняття рішення обмежений.

Організаційні питання:

1. Наявність спеціально  обладнаного приміщення (класу), кількість  ігрових столів відповідає кількості  команд.

2. На кожному столі сигнальний  пристрій або дзвінок, який  сповіщає ведучого про готовність  команди відповідати.

3. Згідно ,з умовами гри  потрібно одного ведучого, який  одночасно буде організатором і арбітром гри (як правило, це вчитель).

4. у І-му турі брейн-рингу команда повинна дати правильну відповідь на три запитання, лише тоді вона може зайняти стіл лідера.

5. Команда, яка найдовше  втримається за столом лідера, вважається переможцем гри.

6. Підготовка запитань  для брейн-рингу.

Аналіз результатів

За результатами гри можна  зробити висновок щодо рівня підготовки учнів класу з даної теми, їхнього  вміння логічно мислити, швидко приймати рішення [11, с.4].

Урок-бесіда за "круглим столом"

У класі повинна бути група  людей (учнів, ведучих), які могли  б на себе взяти роль відповідачів на поставлені питання з теми заняття. Решта учнів становлять аудиторію, їхня роль зводиться в основному  до постановки питань ведучим.

Негативним є те, що клас ділять на дві половини - активну  і пасивну.

Підготовку до уроку проводять  заздалегідь. Учням дають список рекомендованої літератури і теми, які треба повторити.

Четверо учнів за допомогою  вчителя готують виступ (на 5-8 хв.). Ведучий - учитель.

Урок починають зі вступного  слова вчителя.

Далі виступають учні з  певних проблем, над якими вони працювали.

На дошці вивішують  чи записують питання для обговорення, або школярі задають питання учням, які виступають.

Обговорення повинно відбуватися  коректно. у кінці уроку робиться висновок з відповідної проблеми.

Дається оцінка роботи класу  і окремих учнів [24, с.135].

Урок-диспут

Дискусія, розгляд, дослідження. Це обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного  вирішення. Дискусія виникає внаслідок  спілкування вчителя і учнів, один з одним, у процесі вирішення  проблемної ситуації.

Механізм виникнення дискусії: проблемна ситуація, що характеризує психологічний стан учнів, поряд  з інтелектуальними труднощами супроводжується  підвищенням пізнавальної активності і бажанням розібратися у проблемі.

Будь-яка дискусія включає  три компоненти:

1. Пізнавальний.

Пізнавальний включає  знання про предмет, що викликає суперечку  і проблемну ситуацію, яка виникла.

2. Операційно-комунікативний. Операційно-комунікативний означає  вміння вести суперечку, відстоювати  свою точку зору, володіти способами  здійснення логічної операції.

3. Емоційно-оціночний.

Емоційно-оціночний включає  емоційні переживання, потреби, цінності, відносини, мотиви, оцінки.

Дискусія повинна бути частиною навчального процесу. є  декілька видів дискусії:

1) спонтанна дискусія, що  виникає в ході спільного вирішення  проблеми всіма учнями чи групою  учнів. Це буває тоді, коли проблема  учням дуже близька;

2) заздалегідь запланована  дискусія. Для цього учнів попередньо  ознайомлюють з предметом суперечки.  Вони опрацьовують відповідну  літературу. Учні мають достатньо  знань для розв'язання проблеми.

Для дискусії характерні такі поняття: знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності.

Необхідно назвати мету уроку. Може бути попередньо даний учням  текст і після його прочитання висувається проблема. Поділяють  дискусії і за кількістю учасників. Коли в дискусії беруть участь два  учні, то це дискусія-діалог. Є групові  дискусії, де задіяні групи, і є  масова дискусія, в якій залучені всі  учні.

Етапи підготовки і проведення:

Мотивація, пов'язана з  підготовкою до дискусії. Треба стимулювати  інтерес учнів до проблеми, суперечки. Для цього готують яскраві  уривки або цитати з книг, які  викладають зміст суперечки чи позицію  обох сторін. Для дискусії можна  скористатися глобальними проблемами з екології. Наприклад:

а) вичерпані всі природні ресурси на Землі, природа забруднена, неминуча екологічна катастрофа;

б) чи вирішиться екологічна проблема при скороченні потреб людини?

в) світ врятує комп'ютерна революція  з найновішою технологією. Єдиний вихід - не гальмувати її, а сприяти її розвиткові.

Запитати учнів, з якою точкою зору вони згідні.

Дискусію проводять на тему, що цікавить учнів, близька їм.

Вимоги до дискусії:

1. Проблема повинна відповідати  вікові і накопиченому досвідові.

2. Учням необхідно володіти  темою, яка спирається на знання, вміння, досвід.

3. Дискусія повинна розвиватися  з основних питань, нести в  собі суть

протиріччя. Дискусія - суперечка  по суті, в ході якої учні отримують  важливі цінності.

При підготовці вчитель повинен  чітко сформулювати завдання, бажано з поясненнями, що розкривають суть проблеми, і питання про можливі  шляхи її вирішення. Доцільно з цього  приводу звернутися до думок учених.

При підготовці учнів ознайомлюють з відповідною літературою, список якої треба дати заздалегідь.

Учитель повинен скеровувати  учнів, ставлячи питання.

Майстерність учителя  полягає у тому, щоб, вчасно помітити, відчути момент закінчення дискусії, щоб не повторювати сказаного.

У кінці уроку треба  підвести підсумки, проаналізувати висновки, виставити бали.

Оцінка дискусії:

задоволення, що отримали учні після дискусії;

уміння учнів правильно, логічно викласти свою і чужу думку;

культура дискусії;

уміння учнів користуватися  прийомами доказовості;

набуття нових знань;

уміння зрозуміти точку  зору іншого;

живий обмін думками [20, с.60].

Урок-вікторина

До уроку кабінет оформляють відповідним чином: на стінах емблеми  та привітання команд, фотографії. Учні визначають журі і суддю-інформатора.

І етап уроку присвячується  історії. Кожній з команд пропонують по 3-4 завдання, які треба розв'язати  у визначений термін. З кожною командою працює по два члени журі. Вони перевіряють  правильність відповідей, фіксують час, який було затрачено на виконання  завдань.

ІІ етап - конкурс капітанів. Кожному капітанові допомагає команда. Колективний пошук, дух змагання дозволяє систематизувати набуті знання, зосередити увагу на найважливішому.

ІІІ етап - змагання команд. Кожна  команда пропонує команді-суперниці  по п'ять завдань, на їх обдумування  відводиться не більше трьох хвилин.

Учитель бере активну участь в обговоренні (то в ролі консультанта, то як учасник команди, інколи допомагає  журі).

Уроки-вікторини цікаві тим, що дають можливість всебічно розглянути проблему, знайти найбільш вдале вирішення. Такі уроки виховують почуття  колективізму, розвивають допитливість, вчать самостійності [20, с.14].

Урок-вистава

На відміну від рольової гри, вистава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці  та збільшує їхню самостійність під  час підготовки сценарію.

Театралізовані вистави  спрямовані на те, щоб викликати  інтерес до навчання, і спираються на образне мислення, фантазію, уяву учнів. При підготовці вистави відсутній  будь-який тиск на учнів у висвітленні  конкретної історичної ситуації. Знання, які учні засвоїли на попередніх уроках, вони можуть використати зараз. Персонажі залишають можливість глядачеві самостійно обміркувати історичну ситуацію і зробити власні висновки.