Використання проектної технології у початковій школі

Використання проектної технології

у початковій школі

 

«Розкажи – і я забуду,

Покажи –  і я запам’ятаю,

Дай спробувати – і я зрозумію» 

(Китайська  мудрість).

 

Проект – мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Слово «проект» походить від латинського «кинутий вперед», тобто це задум, план для досягнення поставленої мети.

Навчальний  проект – це сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою.

Мета  проектного навчання:

1. Сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту.
2. Надихати на розвиток комунікативності та уміння співпрацювати.
3. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дитини, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.
4. Розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення.

Дії учителя при організації проектного методу:

• допомагає учням визначити мету діяльності;
• рекомендує джерела отримання інформації;
• розкриває можливі форми діяльності;
• сприяє прогнозуванню результатів проекту, що виконується;
• створює умови для активності школяра;
• є партнером;
• допомагає учню оцінити отриманий результат.

 

Дії учня можна охарактеризувати так:

• визначає мету своєї діяльності;
• відкриває нові знання;
• експериментує;
• обирає шляхи вирішення проблем, які виникають в ході роботи над проектом;
• несе відповідальність за свою діяльність.

 

 Для успішних занять  проектною діяльністю необхідна  наявність певних умов:

• бажання самої дитини,
• сприятливе середовище,
• грамотний доброзичливий викладач – консультант.

 

Без цього проектна діяльність буде формальною, нецікавою для учня та неплідною. Звичайно, у початковій школі проекти – це зазвичай не індивідуальна, а сімейна діяльність, оскільки дитина є обмеженою у засобах та інструментах пошуку, збору та обробки інформації. Тому, звичайно, робота над проектом здійснюється під керівництвом учителя та батьків. Але батьки повинні постійно пам’ятати, що суть методу проектів – це формування самостійності дитини у пошуку інформації, обробці даних, а не у тому, хто зробить проект краще чи ефектніше. Батьки не повинні брати на себе більшу частину роботи над проектом, інакше губиться сама ідея цього методу. А ось допомога порадою, інформацією, виявлення зацікавленості з боку батьків – важливий фактор підтримання мотивації і забезпечення самостійності школярів. Особливо неоціненною є допомога батьків, коли діти роблять перші кроки у роботі над проектом. Тому слід наголосити батькам, що вони виконують лише роль помічника – допомогти знайти разом інформацію у книгах, зводити до бібліотеки, пошукати в Інтернеті, допомогти відібрати найголовніше, допомогти охайно оформити результати пошуку. Головне слово для батьків «допомогти», але не «зробити замість». Краще тоді не робити зовсім, ніж зробити замість дитини.

Створення проекту – це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проектом. Враховуючи рівень розвитку самостійності у дитини, педагог обирає певний характер координації. Слід враховувати, що тільки особиста зацікавленість учня в триманні результату, позитивна мотивація вирішення проблеми проекту можуть підтримати його самостійність. В залежності від цього допомога учителя може полягати:

• у підборі літератури та інших джерел інформації з теми;
• у формулюванні гіпотези і визначенні цілей, яких треба досягти;
• у показі способів та прийомів роботи зі знайденим матеріалом;
• в обговоренні зібраного матеріалу;
• у підготовці тексту виступу;
• у моделюванні, в тому числі і комп’ютерному.

Комусь із дітей потрібна більша допомога, а хтось готовий  до більш самостійної роботи. Тим  самим реалізується принцип індивідуалізації навчання і досягається найкращий результат.

Проект, безумовно, розвиває мислення, мовлення, уміння формулювати  свої думки, виступати перед аудиторією. Нерідко робота над проектом і  його презентація допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Деякі діти зможуть повірити у себе, самоствердитися, а деякі, навпаки, зрозуміють, що без праці нічого не досягти. Учень вчиться працювати в колективі, брати на себе і розділяти відповідальність за вибір, вирішення питань.

 

В основу класифікації проектів можна покласти декілька ознак.

За  домінуючим видом діяльності проекти поділяються наступним чином:

• дослідницький проект (це найскладніший проект, обрана тема повинна бути актуальною, а мета – чіткою, наприклад, історія екзамену);
• пошуковий проект ( анкетування, складання таблиць, діаграм);
• творчий проект (результатом такого проекту можуть бути: газета, літературна збірка, відеофільм, свято, вистава тощо);
• рольовий або ігровий проект (розподіляються ролі, наявні елементи костюмів, створюється певна ігрова ситуація);
• практичний проект (наприклад, модель діючого механізму, створена своїми руками розвиваюча гра).

Краще, якщо у самій  назві проекту буде відображена  проблема, над якою буде вестися  робота.

За  кількістю учасників проекту:

• особистісні;
• парні;
• групові;
• колективні.

За  тривалістю проведення:

• короткотривалі;
• середньої тривалості;
• довготривалі.

 

Особливості навчальних проектів молодших школярів

Звичайно, вік накладає природні обмеження на організацію  проектної діяльності молодших школярів, однак  розпочинати залучати дітей до проектної діяльності варто обов’язково. Справа у тому, що саме у молодшому шкільному віці закладається цілий ряд ціннісних установок, особистісних якостей та ставлень. Якщо ця обставина не враховується, якщо це вік сприймається як «прохідний» для методу проектів, то порушується послідовність між етапами розвитку навчально – пізнавальної діяльності учнів і значній частині школярів так і не вдається пізніше досягти бажаних результатів у проектній діяльності.

Теми дитячих проектних робіт  краще обирати зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей, тому що для проекту потрібна особистісно – значуща і соціально – значуща проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих значення. Проблема проекту або дослідження, яка забезпечує мотивацію включення школярів у самостійну роботу, повинна бути в галузі пізнавальних інтересів учнів і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку. Тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним – двома тижнями у режимі класно – позакласних занять. Крім того, важливо ставити разом з учнями і навчальні цілі для оволодіння прийомами проектування як загально навчальними уміннями. Наприклад, можна поставити дітям такі запитання: Які уміння знадобляться для виконання цього проекту? Чи володієте ви цими уміннями в достатній мірі? Яким чином ви зможете здобути необхідні вам уміння? Де ще ви зможете пізніше застосовувати такі уміння?

Багато уваги від учителя  вимагає і процес осмислення, цілеспрямованого здобування і застосування школярами знань, потрібних у тому чи іншому проекті. Від учителя при цьому вимагається особлива тактовність, делікатність, щоб не «нав’язати» учням інформацію, а спрямувати їх самостійний пошук, наприклад: Чи все ви знаєте, щоб виконати даний проект? Яку інформацію вам треба отримати? До яких джерел слід звернутися (Інтернет, довідники, художня література, підручники)?

Доцільно у процесі роботи над  проектом проводити з молодшими  школярами екскурсії, прогулянки –  спостереження, соціальні акції. У  цьому контексті цікавими є опитування, інтерв’ю з деякими особами, для яких призначено дитячий проект.

Особливої уваги у початковій школі  потребує завершальний етап проектної  діяльності – презентація (захист) проекту. Для цього треба допомогти  учням провести самоаналіз проекту, потім допомогти оцінити процес проектування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги при підготовці проекту до презентації. Захист проекту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену нами роботу. Як правило, захист проектів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проект.

Після захисту проекту виготовлені  вироби можна подарувати людям, чиї потреби вивчали діти, членам родин учнів, можна передати у дитячий садок. Важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, які вони виготовили, відчули атмосферу свята від того, що вони принесли людям радість.

Дуже важливе питання – оцінювання виконаних проектів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли особливих результатів у виконанні проекту, можна відзначити дипломами або пам’ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проекту. На варто перетворювати презентацію у змагання проектів із присудженням місць. Краще виділити декілька номінацій і зробити так, щоб кожен проект «переміг» у якійсь номінації. Наприклад, можуть бути наступні номінації: «Пізнавальний проект», «Потрібний проект», «Пам’ятний проект», «Яскравий проект», «Веселий проект» тощо. Окрім особистих призів можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення проектів. Це може бути похід до лісу, на виставку, в музей, на екскурсію і т.д.

 

 

 

 

 

План проведення проекту

І етап

• Визначення теми.
• Постановка завдання.
• Обговорення.
• Формулювання проблемних питань.
• Формування груп, висунення гіпотез вирішення проблем.
• Обговорення плану роботи учнів.
• Обговорення можливих джерел інформації, питань захисту авторських прав.

ІІ етап

• Вибір творчої назви проекту.
• Самостійна робота учнів з обговорення завдання кожного в групі.

ІІІ етап

• Самостійна робота груп по виконанню завдань.

IV етап

• Підготовка учнями звіту про виконану роботу.

V етап

• Захист отриманих результатів та дослідів.

Побудова роботи над проектом

 

1. Проблема, на вирішення якої спрямовано проект.

     1) Чому цей проект  потрібен?

     2) Яку проблему він  буде вирішувати?

     3) Як школярі будуть  залучені до участі у роботі?

2. Загальна мета проекту, завдання.

    1) Мета – це те, що  бажаєте отримати в результаті.

    2) Завдання – це конкретна  частина мети, яку треба буде  реалізувати, це дії, за допомогою  яких буде досягнуто мету проекту.

3. Плановані результати проекту.

    1) Чітко опишіть, що  буде отримано.

    2) Кому це буде корисно?

    3) Якою буде ваша вигода  від участі у цьому проекті?

4. Діяльність в рамках проекту.

     1) Що треба робити, щоб досягти описаних результатів  і вирішити проблему?

     2) Які конкретні дії  треба виконати для вирішення проблеми?

     3) Які ресурси будуть  використані?

     4) Що буде відбуватися  в рамках даного проекту?

5. Висновки при виконанні проекту.

     1) Від чого може  залежати результат проекту?

     2) Як результати даного  проекту можуть бути використані іншими?

Паспорт проектної роботи:

 

 

2. Назва проекту.
3. Керівник проекту.
4. Навчальні дисципліни, близькі до теми проекту.
5. Склад проектної групи (прізвища учнів, клас).
6. Тип проекту.
7. Замовник проекту.
8. Мета проекту (практична та педагогічна мета).
9. Завдання проекту.
10. Необхідне обладнання.
11. Анотація.
12. Передбачувані продукти проекту.
13. Етапи роботи над проектом.

 

 

Можливі результати проектної діяльності:

• проект – спостереження
• проект – оповідання
• фантастична історія
• музичне оповідання
• виготовлення листівок, іграшок, сувенірів
• екологічний проект
• сервісний проект
• мальований фільм
• слайд – фільм
• реклама
• буклет
• проект – книга
• мультимедійна презентація
• гербарій
• альбом
• журнал, в тому числі й електронний
• колаж
• колекція
• макет
• модель
• книжка – розкладка
• музична підбірка
• наочні посібники
• плакат
• план
• реферат
• серія ілюстрацій
• казка
• довідник
• стінгазета
• сценарій свята
• навчальний посібник
• фотоальбом
• креслення
• екскурсія
• карта