Відтворення композитів – термінів ділової англійської мови при перекладі

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

Ляндебурська Катерина Ігорівна

студентка 301 гр.

Гуманітарного інституту

 

 

ВІДТВОРЕННЯ КОМПОЗИТІВ-ТЕРМІНІВ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПРИ  ПЕРЕКЛАДІ

курсова робота

 

 

 

 

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри англійської 

філології і перекладу 

ГОНТА І.А.

 

 

Київ – 2013

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ ...……………………………………………………………………….3 Розділ1. ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ……………………………….…………………….5 1.1. Термінологічна лексика . Поняття та функції. ……………….5 1.2.  Лінгвістичні параметри ділових паперів……………………...8 1.3. Моделі термінів-композит в англійській мові .……………....9 Розділ 2. ОСНОВНІ МЕТОДІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ – КОМПОЗИТ ДІЛОВОЇ  СФЕРИ……………………………………………16 2.1. Основні методи перекладу складних термінів ……………....16 2.1.2. Багатозначність та варіативність відповідностей в перекладі……………………………………………………...18 2.1.3  Безеквівалентні терміни та їх переклад …………………....20 2.2. Способи перекладу термінів-композит ділової сфери  моделі N+N…………………………………………………………...21 2.2.1. Способи перекладу  термінів- композит ділової сфери             моделі(N+Part.I)+N………………………………………..…..22 2.2.2. Способи перекладу термінів -композит ділової сфери моделі…………………………………………………………23 2.2.3. Способи перекладу термінів - композит ділової сфери  моделі (Adj. + Part. I) + N…………………………………....24 2.2.4. Способи перекладу термінів - композит ділової сфери моделі(Adj.+Part. II) + N……………………………………..24 2.2.5.Способи перекладу термінів -композит ділової сфери  моделі   Num+N……………………………………………..................25 Висновки …………...……………………………………………………….26 Список використаних джерел …...……………………….………………..27 Додаток 1……...……………………………………………………………..29

Вступ

Сучасний бізнес – це складне виробництво, співробітництво  на всіх рівнях, обмін інформацією, взаєморозуміння, планування спілкування  з урахуванням інтересів обох сторін, а також ефективне вирішення  конфліктних ситуацій. Ділове спілкування, як частина людської діяльності стає об’єктом чисельних досліджень і  успіх міжнародних бізнес-проектів залежить не тільки від професійних  основ діяльності, але й від  комунікативної компетенції, яка реалізується у здатності користуватися мовними  засобами для встановлення мовленнєвого контакту, його підтримки та впливу на адресата з метою досягнення комунікативних цілей.

Ведення справ з іноземним партнером частіше всього починається з листа, посланого по факсу чи електронною поштою. Ділові листи є важливим елементом зовнішньоекономічної діяльності. В країнах з розвиненою ринковою економікою, ділові папери є невід'ємною частиною соціально-економічних відносин.

Від ділового листа залежить пошук потенційних партнерів, можливість встановлення чітких ділових контактів, а також пошук і освоєння нових ринків збуту продукції та надання послуг.

 Інтерес до проблеми  перекладу ділової кореспонденції  з боку лінгвістів і їх всестороннє  вивчення є в курсі теорії  і практики досить розповсюдженим.

Такі широко відомі лінгвісти, як А.Д. Швейцер [14, ст.74], Я.І. Рецкер [13, ст.43], Л.С. Бархударов [5, ст.83] і багато інших присвятили дослідженню перекладу бізнес кореспонденції свої численні статті та монографії. Проте, проблема перекладу ділової лексики продовжує залишатися актуальною.

Дослідження присвячене аналізу  ролі термінів-композит та методам  їх відтворення при перекладі  ділової лексики. Композиція – це система способів словотвору, за якими  утворюються складні слова. Композити  якнайбільше задовольняють головні  принципи в організації перекладу : максимальна інформативність при  мінімальних мовних зусиллях. Актуальність даної роботи зумовлена загальною тенденцією зростання темпу розвитку ділового спілкування.

Метою наукового дослідження є визначення способів передачі значення термінів-композитів у ділових паперах. Для реалізації даної мети слід виконати наступні завдання :

• Дати визначення терміна-композити;
• Визначити його місце в мовній системі ділового спілкування;
• Окреслити основні моделі термінів-композит;
• Визначити  способи перекладу термінів-композит;

  

Об’єктом дослідження виступають терміни-композити  ділової лексика англійської мови .

Предметом дослідження структурні характеристики та  способи  передачі значення термінів-композитів у ділових паперах.

Практична цінність роботи полягає у тому що дані, положення та висновки, одержані в результаті проведеного дослідження, можуть бути використані в процесі подальшого вдосконалення знань з даної теми. Отримані результати можна буде використати в навчальному процесі під час вивчення дисципліни «Перекладознавство» .

  Матеріалом дослідження слугувала словникова вибірка зі 100 термінів – композит, а також англо-українські та англо - російські словники, спеціалізовані на діловій лексиці таких авторів: Т.Б.Борисюк. С.Я.Єрмоленко, Л.Герасимчук, В.К.Мюллер.

 

 

 

 

 

Розділ 1.ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1.1Термінологічна лексика . Поняття та функції.

Будь-яка галузь діяльності має свою специфічну лексику і  терміни відіграють  в них доволі важливу роль.

Термінологія – це один з аспектів мови, який протягом останніх десятиліть розвивається з особливою інтенсивністю. Термін, в свою чергу, являє собою слово чи словосполучення, що співвідноситься з поняттям певної організованої галузі пізнання (науки, техніки), що вступає у системні відносини з іншими словами та словесними комплексами й утворюють разом з ними в кожному окремому випадку та в певний час замкнену систему, що характеризується високою інформативністю, однозначністю. [3, с.155]. На думку М. Глушко, термін – це слово чи словосполучення для вираження поняття і значення предметів, які володіють, завдяки точній і строгій дефініції, чіткими семантичними границями і тому однозначне в межах певної класифікованої системи. [6, с.111].

Дослідженням термінів та їх особливостей займались такі вчені  як О.С. Ахманова [4, с.75], Т.А.Знаменская [8, с.28], В.І.Карабан [9, с.340]. В.І. Карабан визначає термін як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної,  професійної галузі науки або техніки. [9, с.330].

Та яка все ж лінгвістична природа терміна? По-перше, термін – це невід’ємна органічна частина  лексичної системи мови. По-друге, терміни відрізняються від інших розрядів слів своєю величезною інформаційною насиченістю. Основною вимогою до терміна є однозначність. В загальнотермінологічному плані ця вимога реалізується в двох напрямах, так як існують дві категорії термінів :

• загальнонаукові і загально технічні терміни ;
• спеціальні(номенклатурні) терміни.

 

Термін може бути утвореним  на основі рідної мови або запозиченим як із нейтрального термінологічного банку(міжнародні греко-латинські терміноелементи), так і з іншої мови проте в будь – якому випадку, він повинен відображати ознаки даного поняття .

Терміни існують в мові не самі по собі, а в складі певної термінології. Термінологія, як система наукових термінів, являє собою підсистему у складі загальної лексичної системи мови. За О.С. Ахмановою, термінологія – це система понять даної науки, закріплена в певному словесному виразі. Якщо в загальній мові слово може бути багатозначним, то, потрапляючи до певної термінологічної системи, воно набуває однозначності.[4, с.77] Специфіка  термінів, як особливого прошарку мови  полягає у тому, що вони утворюються в процесі виробничої  та наукової діяльності  і тому функціонують лише серед людей, які володіють відповідними науковими  реаліями,  тобто макроконтекстом. Тому, на відміну від загальних слів, однозначність яких в мовній комунікації забезпечується ситуацією чи лінгвістичним контекстом, однозначність терміна  регламентується екстралінгвістичним макроконтекстом або ж лінгвістичним мікроконтекстом.

Під контекстом прийнято розуміти мовне оточення, в якому використовується та чи інша мовна одиниця. Так контекстом слова являється сукупність слів,граматичних  форм та конструкцій, в оточенні яких зустрічається слово. В рамках загального контексту  розрізняють вузький (мікроконтекст) та широкий (макроконтекст). Під мікроконтекстом розуміють контекст речення, тобто лінгвістичні одиниці, що складають оточення даної одиниці в рамках речення. Під широким контекстом мається на увазі мовне оточення даної одиниці, що виходять за рамки даного речення --текстовий контекст – це сукупність мовних  одиниць в суміжних реченнях. Точні рамки макроконтексту вказати не можна – це може бути контекст групи речень, абзацу, розділу чи навіть терміносистеми в цілому.

Розглядаючи проблему визначення функції терміна ділової лексики, за вихідну систему можна взяти  систему функцій загальновживаного  слова, оскільки будь – який термін оснований на лексичній одиниці. Взагалі під функцією терміна розуміють роль, яку він виконує як засіб визначення загального поняття.

Як відомо, лексикологи виділяють чотири основні функції слова : номінативну, сигніфікативну, комунікативну та прагматичну. Такі дослідники як Г.А. Тархов [10, с.135] , В.М.Гордіна [1, с.97] вважають,що реалізація цих функцій у термінології має свої особливості і з цим важко не погодитись.

Як і кожній лексичній  одиниці, діловому терміну, безперечно, властива номінативна функція. Термін називає певні поняття, ознаки, властивості  понять, але дещо по-іншому, ніж загальне слово : ділові терміни номінують чітко визначені поняття, які стосуються ділової сфери діяльності людини і усі її відгалуження.

Щодо сигнифікативної  функції слід зауважити, що і діловий  термін і загальновживане слово  є знаками, проте термін завжди позначає поняття.

Неможна заперечити також, що діловому терміну властива комунікативна  функція. Вона вказує на його можливість слугувати засобом передавання  певної змістової інформації. Адекватне  сприйняття суті явищ якраз і залежить від точності терміна, хоч у процесі  обміну інформацією може відбуватись  коригування та уточнення інформації, що передається.

Також розрізняють ще ряд  властивих лише терміну функцій. Так, наприклад, дефінітивна функція, що в структурі термінологічного знання стала основною, оскільки термін є еквівалентом певного поняття.

Під функціональною орієнтацією  терміна  розуміємо його використання у висловлюванні в прототиповій функції. Найпоширенішими функціями  є термінологізація та детермінологізація.

У процесі термінологізації використовується звукова оболонка вже існуючого в мові слова  чи словосполучення для позначення нового предмета або явища з метою  спеціальної комунікації. При номінації  такого спеціального поняття використовуються не будь-які загальновживані слова, а лише ті. За яким закріплені відомі дефініціальні ознаки, що виявляються в структурі нового поняття. Зворотнім процесом є виведення терміна з його звичного оточення –детермінологізація. Рушійний механізм залишається незмінним, проте працює він у зворотньому порядку.

Таким чином, терміни підпорядковуються  термінологічним законам і законам  мови в цілому, оскільки вони – і  є знаками спеціальної системи, й одиницями лексичного складу певної мови. Тому для них і властиві як специфічні функції, так і функції, притаманні лексиці загальнолітературної мови загалом.

1.2 Лінгвістичні параметри ділових паперів

Демократизація суспільного  життя, розвиток ринкової економіки  сьогодні активно сприяють формуванню державної мовної політики.  У  таких умовах особливої важливості набуває вміння доцільно володіти діловим  мовленням, грамотно користуватись  управлінською термінологією. Адже відомо, що офіційно-діловий стиль  використовується при написанні  законів, дипломатичних документів, що зумовлює його особливий статус у стилістиці сучасної мови.

Для документів, що використовуються у державному правлінні, внутрішня  норма вимагає дотримання правил офіційно-ділового стилю, тобто у  службовому документі використовуються ті мовні засоби, котрі властиві саме діловому мовленню. А не будь-якому  іншому функціональному стилю.