Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Октября 2014 в 00:17, курсовая работа
Господарський механізм являє собою дуже важливу ступінь в економічних відносинах. Це складна за своїм змістом економічна категорія. Вона широко використовується в наукових працях, ввійшла в юридичні документи. В даний час питання удосконалення господарського механізму займає одне з провідних місць в економічній політиці уряду України.
Слід зазначити, що господарський механізм не обмежений тільки базисними економічними відносинами.
ВСТУП 3
PОЗДІЛ 1 5
СУТЬ І СТРУКТУРА ГОСПОДАРСЬКОГО МЕХАНІЗМУ 5
1.1. Господарський механізм, як елемент економічної системи 5
1.2.Співвідношення господарського механізму з основними елементами економічної системи 9
1.3. Основні функції господарського механізму та його суть. 14
РОЗДІЛ 2 21
ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ 21
2.1. Суть та функції ринку 21
2.2. Еволюція ринку за сучасних умов 26
2.3. Структура та інфраструктура ринку 29
2.4. Механізм ринкового саморегулювання та його елементи 34
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 39
Підприємства встановлюють ціни, виходячи з затрат виробництва та можливостей отримання прибутку. Тому вони обирають галузі та види виробництва, де попит на товари вищий, а ціни у зв'язку з цим гарантують більш високий та стабільний прибуток. Саме останній спонукає фірми розширювати виробництво одних товарів та скорочувати виробництво інших. З метою отримання більшого прибутку підприємства вдаються й до впровадження більш ефективної технології (яка сприяє скороченню витрат виробництва). Отже, керовані зовні лише егоїстичним прагненням до більш високого прибутку, господарюючі суб'єкти водночас опосередковано спрямовуються «невидимою рукою» ринку в особі споживачів та технології до більш повного та економічного задоволення суспільних потреб. Поряд з цим завдяки коригуванню за допомогою цінового механізму та «невидимої руки» загалом кількості пропозиції різних товарів в економіці на деякий час встановлюється необхідний для її нормального функціонування певний оптимум у розподілі ресурсів і праці між сферами та видами виробництва, баланс виробництва та споживання. За цих умов значною мірою забезпечується задоволення суспільних потреб при ефективному використанні обмежених ресурсів [10].
Оптимум ринкової економіки – функція багатьох факторів і тому виступає лише як один з моментів її буття. Але у відхиленнях від оптимуму, у порушеннях рівноваги - одне з джерел руху ринкової економіки. Відхилення виступають своєрідним індикатором суспільної доцільності затрат та результатів різних видів праці, а водночас через систему прибутків та збитків – визначальним стимулом до формування оптимальної економічної структури.
Визначальним показником ринкового оптимуму або його порушення виступає кон'юнктура ринку, одним із конкретних випадків якої є ринкова рівновага.
Кон'юнктура - співвідношення попиту та пропозиції щодо окремих товарів або цілої товарної маси на відповідному ринку. Кон'юнктура змінюється під впливом різних факторів: масштабів виробництва, розмірів товарних запасів, динаміки цін і грошових доходів, організації реклами та торгівлі. Саме взаємодія попиту та пропозиції нерідко визначає долю товаровиробників.
Рівновага — повний або частковий збіг між обсягом та структурою попиту на товари та обсягом і структурою пропозиції.
Між розглянутими параметрами ринку існують тісний взаємозв'язок і взаємозалежність. Для характеристики останніх у теорії ринкових відносин використовуються поняття «еластичність попиту», «еластичність пропозиції» та «ціна рівноваги». Чим вища ціна товару, тим менший попит на нього.
Господарський механізм є структурним елементом економічної системи, яка у свою чергу складається з трьох основних ланок: продуктивних сил, економічних відносин і механізму господарювання. Остання являє собою систему основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв'язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини й узгодження її інтересів з інтересами колективу, класу, суспільства.
У наш час господарський механізм формується в процесі оптимального поєднання державного регулювання і ринкових важелів управління економікою. Ядром сучасного господарського механізму є державне регулювання економікою. Тому сучасну економічну систему слід називати планомірно-регульованою. В ній виділяють такі основні функції: забезпечення соціального добробуту; національне регулювання або планування економіки; дотримання правил чесної конкуренції. Якщо виходити із суспільного способу виробництва, то слідує, що господарський механізм формується у процесі взаємодії окремих ланок, сторін трьох названих елементів економічної системи.
До господарського механізму безпосередньо належать конкретні, управлінські форми виробничих відносин (або власності як економічної категорії) і власності на засоби виробництва зокрема, техніко-економічні відносини та сучасні продуктивні сили.
Основними функціями господарського механізму є: використання економічних законів; розв'язання соціально-економічних суперечностей; реалізація відносин власності і перш за все власності на засоби виробництва; всебічний розвиток людини, її потреб (матеріальних і духовних), інтересів, стимулів; узгодження економічних інтересів окремих індивідів, колективів, соціальних груп, класів. Щоб державне регулювання (як ядро сучасного господарського механізму) у поєднанні з ринковими важелями виконувало названі функції, необхідно виробити науково обґрунтовану економічну політику, забезпечити надійну систему інформації, створити сильно діючу систему влади, спрямувати свідомість більшості людей на реалізацію цілей державного регулювання тощо.
Що стосується ринку, то він, насамперед, виступає як обмін товарів, організований за законами руху товарно-грошових відносин (законом вартості, законом попиту та пропозиції, законом конкуренції та законами грошового обігу), і водночас як важливий елемент господарського механізму.
Ринок визначається як місце, де здійснюється купівля та продаж товарів, де взаємодіють продавці та покупці.
Ринок відіграє важливу роль у забезпеченні життєдіяльності сучасної економічної системи, виступає важливим елементом організації її господарського механізму, забезпечує практичну перевірку економічних рішень, дає оцінку результатів господарювання.
Система реальних планомірно-ринкових відносин в Україні лише починає формуватися. Слід мати на увазі, що ринок виступає не кінцевою метою радикальної перебудови економічної системи суспільства, а лише засобом розв'язання його кардинальних соціально-економічних проблем з метою докорінних змін в умовах буття, реального підвищення добробуту народу. Отже, йдеться про формування соціально орієнтованого ринку, або соціального ринкового господарства.